← До пошуку

Рожнов та інші проти України

Європейський суд з прав людини

Про рішення

Держава-відповідач
України
Заява №
7501/22
Дата рішення
20.07.2023
Набуло статусу остаточного
Статті Конвенції
3, 5, 13, 34, 35, 41
Офіційний переклад публікує zakon.rada.gov.ua на виконання ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Переклад є офіційним документом і не є обʼєктом авторського права (ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Українські суди застосовують практику ЄСПЛ як джерело права (ст. 17 цього Закону). Для процесуального використання звіряйте з оригіналом за посиланням унизу сторінки.

Текст рішення

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Рожнов та інші проти України» (Заява № 7501/22 та 2 інші заяви - див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ

20 липня 2023 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Рожнов та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Карло Ранцоні (<…>), Голова,

Ладо Чантурія (<…>),

Марія Елосегі (<…>), судді,

та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 29 червня 2023 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку , до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку .

4. Заявники скаржилися на неналежні умови тримання їх під вартою та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Вони також висунули інші скарги за положеннями Конвенції .

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТЕЙ 3 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися, головним чином, на неналежні умови тримання їх під вартою та на відсутність у них ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на статті 3 та 13 Конвенції.

7. Суд зазначає, що заявників тримали під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявників під вартою наведені у таблиці в додатку . Суд посилається на встановлені у його практиці принципи щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршіч проти Хорватії» [ВП] (<...>) [GC], заява № 7334/13, пункти 96-101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що під час встановлення того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в’язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам собою, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршіч проти Хорватії» (<...>), пункти 122-141, та рішення у справі «Ананьєв та інші проти Росії» (Ananyev and Others v. Russia), заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149-159, від 10 січня 2012 року).

8. У керівних справах «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року, та «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine), заява № 14057/17, від 30 січня 2020 року, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявників під вартою були неналежними.

10. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цими скаргами.

11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 і 13 Конвенції.

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ

12. Заявники подали інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку ). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд вважає, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах, наведених в таблиці у додатку.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

13. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».

14. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Cукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine), пункти 165 та 167), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку .

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує заяви прийнятними.

3. Постановляє , що ці заяви свідчать про порушення статей 3 і 13 Конвенції у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.

4. Постановляє , що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку ).

5. Постановляє , що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку ; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 20 липня 2023 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Вікторія МАРАДУДІНА

Голова

Карло РАНЦОНІ

ДОДАТОК

ПЕРЕЛІК

заяв зі скаргами за статтями 3 і 13 Конвенції (неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№ заяви,

дата подання

П.І.Б. заявника,

рік народження

П.І.Б. представника

та місце-

знаходження

Установа,

дата початку

та закінчення строку,

тривалість

Площа (кв.м)

на кожного

ув ’ язненого

Конкретні скарги

Інші скарги за усталеною практикою

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди

(в євро) - 1

Сума, присуджена в кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат (в євро) - 2

1

7501/22

28.01.2022

Ярослав Дмитрович

РОЖНОВ

1997

Пустинцев

Андрій Віталійович

м. Дніпро

Чернігівський слідчий ізолятор

з 20.08.2019

триває

Більше 3 років,

9 місяців

та 19 днів

2,5 м - 2

переповненість, відсутність свіжого повітря, пасивне паління, відсутність туалетних засобів, низька якість продуктів харчування, відсутність або обмежений доступ до душу

п. 3 ст. 5 - надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування - з 19.08.2019 по 18.11.2021; відсутність індивідуальної оцінки ризиків, які становив заявник, під час ухвалення рішення щодо продовження строку тримання під вартою; відсутність належного розгляду можливості застосування альтернативних запобіжних заходів

(див. рішення у справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) ,

заява № 40107/02, від 10 лютого 2011року,

та «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine) , заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року);

п. 5 ст. 5 - відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції - у національній правовій системі

відсутнє право на відшкодування шкоди за порушення п. 3 ст. 5 Конвенції

(рішення у справах «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine) , заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року, та «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine) , заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року)

9 800

250

2

7513/22

28.01.2022

Анатолій Васильович

ЛУНЬ

1983

Пустинцев

Андрій Віталійович

м. Дніпро

Чернігівській слідчий ізолятор

з 20.08.2019

триває

Більше 3 років,

9 місяців

та 19 днів

2,5 м - 2

переповненість, відсутність свіжого повітря, пасивне паління, відсутність приватності під час користування туалетом,

низька якість продуктів харчування, відсутність або обмежений доступ до душу

п. 3 ст. 5 Конвенції - надмірна тривалість тримання під вартою

від час досудового розслідування - з 19.08.2019 по 18.11.2021 - відсутність індивідуальної оцінки ризиків, які становив заявник, під час ухвалення рішення щодо продовження строку тримання під вартою; відсутність належного розгляду можливості застосування альтернативних запобіжних заходів (див. рішення у справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) , заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року та «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine) , заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року);

п. 5 ст. 5 - відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції - у національній

правовій системі відсутнє право на відшкодування шкоди за порушення п. 3 ст. 5 Конвенції (рішення у справах «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine) , заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року, та «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine) ,

заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року)

9 800

250

3

26434/22

20.05.2022

Анатолій Олександрович

НІКОЛАЄВ

1985

Кульбач

Сергій Олександрович

м. Лімож

Дніпровська установа виконання покарань № 4

з 29.04.2020

триває

Більше 3 років,

1 місяця

та 10 днів

2,88 м - 2

переповненість, відсутність свіжого повітря, відсутність або обмежений доступ до питної води, відсутність приватності під час користування туалетом, пасивне паління, відсутність або недостатня кількість прогулянок на свіжому повітрі

п. 3 ст. 5 Конвенції - надмірна тривалість тримання під вартою

від час досудового розслідування - з 26.04.2020 і триває - відсутність індивідуальної оцінки ризиків, які становив заявник, під час ухвалення рішення щодо продовження строку тримання під вартою;

відсутність належного розгляду можливості застосування альтернативних запобіжних заходів (рішення у справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) , заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року, та «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine) , заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року)

7 000

250

__________

- 1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.

- 2 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.

Справа «Рожнов та інші проти України» (Заява № 7501/22 та 2 інші заяви - див. перелік у додатку)

Рішення; Європейський суд з прав людини від 20.07.2023

Прийняття від 20.07.2023

Постійна адреса:

https://zakon.rada.gov.ua/go/974_j73

Законодавство України

станом на 04.09.2026

поточна редакція

Публікації документа

Офіційний вісник України від 14.08.2024 — 2024 р., № 71, стаття 4292

Офіційний переклад публікує zakon.rada.gov.ua на виконання ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Переклад є офіційним документом і не є обʼєктом авторського права (ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»).

Оригінал на zakon.rada.gov.ua ↗