← До пошуку

Заява № 13001/08, подана Олегом Валент...

Європейський суд з прав людини

Про рішення

Держава-відповідач
Заява №
13001/08
Дата рішення
01.12.2013
Набуло статусу остаточного
Статті Конвенції
6, 13, 35, 37
Офіційний переклад публікує zakon.rada.gov.ua на виконання ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Переклад є офіційним документом і не є обʼєктом авторського права (ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Українські суди застосовують практику ЄСПЛ як джерело права (ст. 17 цього Закону). Для процесуального використання звіряйте з оригіналом за посиланням унизу сторінки.

Текст рішення

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ята секція

РІШЕННЯ

Заява № 13001/08,

подана Олегом Валентиновичем Іванченком проти України,

та 3 інші заяви (див. перелік у додатку)

Автентичний переклад

01 грудня 2013 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ханлар Гаджієв (<…>), Голова,

Фаріс Вегабовіч (<…>),

Карло Ранцоні (<…>), судді,

а також Хасан Бакірчі (<…>), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги заяви, подані у різні дати, зазначені в таблиці у додатку,

з огляду на декларації щодо вилучення Судом заяв з реєстру справ, подані Урядом держави-відповідача,

після обговорення постановляє таке рішення:

ФАКТИ ТА ПРОЦЕДУРА

Перелік заявників наведено в таблиці у додатку.

Про скарги заявників за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на надмірну тривалість цивільних проваджень і відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ПРАВО

1. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання Уряд повідомив Cуд про односторонні декларації з метою врегулювання питань, які порушувались цими заявами. Урядом також було запропоновано Суду вилучити заяви з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції.

Уряд визнав надмірну тривалість цивільних проваджень і відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Уряд запропонував виплатити заявникам суми, наведені в таблиці у додатку, та закликав Суд вилучити заяви з реєстру справ відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 37 Конвенції. Ці суми будуть конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та виплачені протягом трьох місяців з дати отримання повідомлення про ухвалення Судом рішення. У випадку несплати цих сум упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язався сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку.

Виплата зазначених сум становитиме остаточне вирішення справ.

Суд не отримав відповіді заявників про прийняття умов односторонньої декларації.

Суд зазначає, що підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції дозволяє йому вилучити заяву з реєстру справ, якщо:

«на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим».

Таким чином, Суд може вилучити заяви відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції на підставі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявники бажають продовження розгляду їхніх справ (див. принципи, що випливають з практики Суду, зокрема рішення у справі «Тахсін-Аджар проти Туреччини» (Tahsin Acar v. Turkey) [ВП], заява № 26307/95, пп. 75-77, ЄСПЛ 2003-VI).

Суд встановив чітку та вичерпну практику з приводу скарг щодо надмірної тривалості цивільних проваджень (див., наприклад, рішення у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), № 41984/98, від 9 листопада 2004 року, та рішення у справі «Єфименко проти України» (Efimenko v. Ukraine), № 55870/00, від 18 липня 2006 року).

З огляду на характер визнань, які містяться в деклараціях Уряду, а також запропоновану суму відшкодування, яка є співмірною із сумами, що присуджуються у подібних справах, Суд вважає, що подальший розгляд цих заяв є невиправданим ( підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції).

У світлі вищевикладених міркувань Суд переконаний, що повага до прав людини, визначених у Конвенції та протоколах до неї, не вимагає продовження розгляду заяв ( пункт 1 статті 37 in fine).

Насамкінець Суд наголошує, що якщо Уряд не дотримається умов односторонніх декларацій, заяви можуть бути поновлені у реєстрі справ відповідно до пункту 2 статті 37 Конвенції (ухвала щодо прийнятності у справі «Йосіповіч проти Сербії» (Josipovic v. Serbia), заява № 18369/07, від 4 березня 2008 року).

Враховуючи викладене, заяву слід вилучити з реєстру справ, що стосується скарг на надмірну тривалість цивільних проваджень і відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.

2. У заяві № 27356/09 заявник також скаржився за іншими статтями Конвенції .

Суд розглянув її та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих статтею 35 Конвенції.

Отже, ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Вирішує об’єднати заяви.

Бере до уваги умови декларації Уряду держави-відповідача в частині, що стосується надмірної тривалості цивільних проваджень та відсутності у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, та засоби забезпечення дотримання зазначених у них зобов’язань.

Вирішує вилучити заяви зі свого реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції.

Оголошує решту скарг у заяві № 27356/09 неприйнятною.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 20 грудня 2016 року.

Заступник Секретаря

Хасан БАКІРЧІ

Голова

Ханлар ГАДЖІЄВ

Додаток

СКАРГИ

заявників за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції

(на надмірну тривалість цивільних проваджень і відсутність у національному законодавстві ефективного захисту юридичного захисту)

№ заяви,

дата подання

П. І. Б. заявника,

дата народження

П. І. Б. представника та місце проживання

Дата отримання декларації Уряду

Дата отримання коментарів заявника, за наявності

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат

(в євро) - 1

1

13001/08

05/03/2008

Олег Валентинович

ІВАНЧЕНКО

10/09/1969

13/09/2016

18/10/2016

810

2

27356/09

26/04/2009

Ліна Петрівна

ТРЕЩОВА

28/07/1956

10/10/2016

27/10/2016

810

3

50052/10

20/08/2010

Ангеліна Вікторівна

КОШЕЛЬ

25/10/1958

19/09/2016

28/09/2016

2 070

4

755/11

21/12/2010

Ольга Олександрівна

КОБИЛЕНКО

04/07/1971

Роман Юрійович

Мартиновський

м. Київ

13/09/2016

18/10/2016

2 160

__________

- 1 Та додатково будь-який податок, який може бути стягнутий з заявників.

Заява № 13001/08, подана Олегом Валентиновичем Іванченком проти України, та 3 інші заяви (див. перелік у додатку)

Рішення; Європейський суд з прав людини від 01.12.2013

Прийняття від 01.12.2013

Постійна адреса:

https://zakon.rada.gov.ua/go/974_b78

Законодавство України

станом на 04.09.2026

поточна редакція

Публікації документа

Офіційний вісник України від 19.05.2017 — 2017 р., № 39, стор. 16, стаття 1238

Офіційний переклад публікує zakon.rada.gov.ua на виконання ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Переклад є офіційним документом і не є обʼєктом авторського права (ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»).

Оригінал на zakon.rada.gov.ua ↗