ст. 455-1 МК

1. У разі наміру ввезення на митну територію України товарів згідно з правилами дистанційного продажу товарів підприємство електронного інтерфейсу – нерезидент зобов’язане визначити посередника. Допускається визначення підприємством електронного інтерфейсу кількох посередників.

Підприємство електронного інтерфейсу – нерезидент та визначений ним посередник зобов’язані стати на облік у митному органі як платники податку на додану вартість за операціями з дистанційного продажу товарів. У разі визначення підприємством електронного інтерфейсу кількох посередників усі посередники підлягають обліку як платники податку на додану вартість за операціями з дистанційного продажу товарів.

Заяву про взяття на облік як платника податку від імені підприємства електронного інтерфейсу – нерезидента подає до митного органу посередник такого підприємства електронного інтерфейсу. У разі визначення підприємством електронного інтерфейсу – нерезидентом кількох посередників, уповноважених діяти від його імені, такі посередники підлягають взяттю на облік на підставі їхніх заяв.

Кожному підприємству електронного інтерфейсу – нерезиденту, посереднику такого підприємства присвоюється унікальний обліковий код платника податку на додану вартість за операціями з дистанційного продажу товарів. Такий код може використовуватися лише для цілей, визначених правилами дистанційного продажу товарів.

2. Підприємство електронного інтерфейсу – нерезидент зобов’язане вести облікові записи щодо дистанційних продажів товарів. Зазначені облікові записи мають бути деталізованими для можливості перевірки правильності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість.

3. Підприємство електронного інтерфейсу – нерезидент зобов’язане надавати доступ в електронній формі до облікових записів, зазначених у частині другій цієї статті, на запит митних органів.

Такі облікові записи підприємство електронного інтерфейсу – нерезидент зберігає не менше 1095 календарних днів після завершення року, в якому здійснено операцію з продажу.

4. Підприємство електронного інтерфейсу – нерезидент або посередник такого підприємства до моменту ввезення товару на митну територію України зобов’язаний надати:

1) митним органам України інформацію про:

унікальний комерційний контрольний номер, присвоєний підприємством електронного інтерфейсу відповідній операції з продажу товару;

фактурну вартість товару в іноземній валюті, в якій здійснено дистанційний продаж такого товару (код такої валюти), та в євро за курсом, визначеним статтею 39 - 1 Податкового кодексу України;

дату отримання продавцем або іншою особою на користь продавця коштів в оплату вартості проданого товару або дату постачання товару (якщо на дату відвантаження товару такі кошти не було отримано);

2) оператору поштового зв’язку, експрес-перевізнику інформацію про унікальний комерційний контрольний номер, присвоєний підприємством електронного інтерфейсу відповідній операції з продажу товару.

5. Підприємство електронного інтерфейсу – нерезидент зобов’язане надати доступ в електронній формі до облікових записів, зазначених у частині другій цієї статті, визначеному ним посереднику (посередникам). На запит митних органів посередник (посередники) надає (надають) доступ до таких облікових записів.

6. Порядок взяття на облік підприємства електронного інтерфейсу – нерезидента, посередника підприємства електронного інтерфейсу як платників податку на додану вартість за операціями з дистанційного продажу товарів та зняття їх з обліку, перелік відомостей, що мають міститися в облікових записах підприємства електронного інтерфейсу – нерезидента, порядок взаємодії митних органів, підприємств електронного інтерфейсу – нерезидентів та їхніх посередників, операторів поштового зв’язку та експрес-перевізників затверджуються Кабінетом Міністрів України з урахуванням актів законодавства Європейського Союзу.

{Розділ XVI доповнено статтею 455 - 1 згідно із Законом № 5026-IX від 15.10.2026 }