ст. 33-27 КзПБ

1. Господарський суд закриває процедуру превентивної реструктуризації у разі:

1) виконання боржником плану превентивної реструктуризації;

2) якщо боржником у випадку, передбаченому частиною третьою статті 33 - 5 цього Кодексу, не подано у строки, встановлені господарським судом, план превентивної реструктуризації;

3) припинення у встановленому законодавством порядку юридичної особи - боржника, про що є відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

4) припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - боржника;

5) відкриття у випадках, передбачених цим Кодексом, провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника;

6) подання боржником заяви про закриття процедури превентивної реструктуризації;

7) прийняття господарським судом рішення про відмову у затвердженні плану превентивної реструктуризації, у тому числі в порядку крос-класового затвердження плану превентивної реструктуризації;

8) невиконання плану превентивної реструктуризації - за заявою боржника, адміністратора превентивної реструктуризації, у разі його призначення, або залученого кредитора;

9) якщо господарським судом протягом 12 місяців з дати відкриття процедури превентивної реструктуризації не затверджено план превентивної реструктуризації;

10) якщо боржник до дати заключного засідання не усунув порушення, встановлені частиною четвертою статті 33 - 21 цього Кодексу;

11) в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

2. Ухвала господарського суду про закриття процедури превентивної реструктуризації скасовує усі заходи захисту боржника.

3. Копія ухвали про закриття процедури превентивної реструктуризації надсилається боржнику, залученим кредиторам, органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника, органу, уповноваженому управляти державним майном боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.