ст. 294 КУпАП

{Положення частини першої статті 294 втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду № 10-р/2018 від 23.11.2018 }

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32 - 1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 294 "стосовно оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення" див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2015 від 31.03.2015 }

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

{Припис частини десятої статті 294 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 5-р(II)/2021 від 21.07.2021 }

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у п’ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її розглядав.

Про скасування постанови про застосування адміністративного арешту суд апеляційної інстанції негайно повідомляє керівника установи, в якій тримається арештований.

{Стаття 294 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85 , № 2444-11 від 27.06.86 , № 4452-11 від 21.08.87 , № 6347-11 від 03.08.88 , № 6976-11 від 14.12.88 , № 7445-11 від 27.04.89 , № 8710-11 від 19.01.90 , № 8711-11 від 19.01.90 , № 8918-11 від 07.03.90 , № 9082-11 від 20.04.90 , № 9166-11 від 04.05.90 , № 647-12 від 18.01.91 , № 1413-12 від 09.08.91 ; Законами № 1255-12 від 25.06.91 , № 3582-12 від 11.11.93 , № 3888-12 від 28.01.94 , № 179/94-ВР від 22.09.94 , № 244/94-ВР від 15.11.94 , № 8/95-ВР від 19.01.95 , № 123/95-ВР від 05.04.95 , № 210/95-ВР від 02.06.95 , № 386/96-ВР від 01.10.96 , № 666/97-ВР від 21.11.97 , № 352-XIV від 23.12.98 , № 812-XIV від 02.07.99 , № 998-XIV від 16.07.99 , № 1080-XIV від 21.09.99 , № 1381-XIV від 13.01.2000 , № 1685-III від 20.04.2000 , № 1744-III від 18.05.2000 , № 1969-III від 21.09.2000 , № 1986-III від 21.09.2000 ; № 2056-III від 19.10.2000 , № 2247-III від 18.01.2001 , № 2342-III від 05.04.2001 , № 2350-III від 05.04.2001 , № 2359-III від 05.04.2001 , № 2550-III від 21.06.2001 , № 2703-III від 20.09.2001 , № 2747-III від 04.10.2001 , № 2787-III від 15.11.2001 , № 2953-III від 17.01.2002 , № 249-IV від 28.11.2002 - набирає чинності 11.06.2003 року, № 548-IV від 20.02.2003 , № 666-IV від 03.04.2003 , № 676-IV від 03.04.2003 , № 749-IV від 15.05.2003 , № 759-IV від 15.05.2003 , № 1122-IV від 11.07.2003 , № 1128-IV від 11.07.2003 , № 1299-IV від 20.11.2003 , № 1703-IV від 11.05.2004 , № 1745-IV від 03.06.2004 , № 2188-IV від 18.11.2004 , № 2247-IV від 16.12.2004 , № 2322-IV від 12.01.2005 , № 2635-IV від 02.06.2005 , № 2806-IV від 06.09.2005 № 2899-IV від 22.09.2005 , № 3078-IV від 15.11.2005 , № 3201-IV від 15.12.2005 , № 3336-IV від 12.01.2006 , № 3504-IV від 23.02.2006 , № 534-V від 22.12.2006 , № 577-V від 11.01.2007 , № 695-V від 22.02.2007 , № 1033-V від 17.05.2007 ; в редакції Закону № 586-VI від 24.09.2008 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2453-VI від 07.07.2010 , № 5288-VI від 18.09.2012 , № 1697-VII від 14.10.2014 , № 1952-VIII від 16.03.2017 , № 2147-VIII від 03.10.2017 , № 2690-IX від 18.10.2022 }