← Legislation

ст. 2 ЗУ про оборону

revision of 12.04.2026чинний

Text of the article

Оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

{Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 803-VI від 25.12.2008 , № 2469-VIII від 21.06.2018 , № 2394-IX від 09.07.2022 }

Правовою основою оборони держави є Конституція України , цей Закон, інші законодавчі акти України та відповідні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Для організації оборони держави Президент України за поданням Кабінету Міністрів України затверджує структуру плану оборони України, план оборони України та військово-адміністративний поділ території України на військово-сухопутні, військово-морські та військово-повітряні зони (райони), який є обов’язковим до врахування під час визначення меж зон (ділянок) відповідальності регіональних (територіальних, міжрегіональних, міжтериторіальних) органів управління інших військових формувань, утворених відповідно до законів України та відповідних правоохоронних (спеціальних) органів. Порядок розроблення плану оборони України визначається Кабінетом Міністрів України.

{Частина третя статті 2 в редакції Законів № 133-IX від 20.09.2019 , № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022}

З метою запобігання збройній агресії та збройному конфлікту, забезпечення національних інтересів і реалізації власної воєнної політики Україна, дотримуючись норм відповідальної і заснованої на співробітництві поведінки в галузі безпеки, бере участь у міжнародних системах безпеки та міжнародному співробітництві у сфері оборони на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.

Визначаючи способи забезпечення власної безпеки у процесі підготовки держави до оборони та під час воєнних дій, Україна додержується принципів і норм міжнародного права, враховує законні інтереси безпеки інших держав.

Управління ресурсами у сфері оборони здійснюється шляхом застосування програмного управління у сфері оборони для досягнення цілей та завдань оборони.

{Статтю 2 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3194-IX від 29.06.2023 }

Фінансування потреб національної оборони держави здійснюється за рахунок і в межах коштів, визначених у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

{Частина статті 2 в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1190-VII від 08.04.2014 }

Фінансування потреб національної оборони держави може здійснюватися додатково за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 2 доповнено частиною згідно із Законом № 1190-VII від 08.04.2014 }

Apply this provision to your task

Compare case circumstances and court findings. Save relevant decisions for further work.

Explore case law for this provision →

The text of the article comes from our legislation database, loaded from the official portal Legislation of Ukraine (zakon.rada.gov.ua) (wording of 12.04.2026). The act is an official document and is not subject to copyright (Article 8 of the Law on Copyright and Related Rights). For use in proceedings, verify against the official source.

Verify against the source ↗