Постанова in case no. 310/8332/18

Постанова

Іменем України

08 липня 2021 року

м. Київ

справа 310/8332/18

провадження 51-4279км20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,~

суддів~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_4 ,

прокурора ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,

захисника~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

виправданого~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 1 жовтня 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 16 червня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ~ 1201780130004614, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.~249~Кримінального кодексу України (далі КК).

~

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

За вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 1 жовтня 2019 року ОСОБА_7 визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю вчинення ним~ злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК.

Згідно з матеріалами кримінального провадження органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що він у період часу з 06:00 ~~~~~~~~~~~~~26 серпня 2017 року до моменту перевірки проведення промислу, виконуючи обов`язки капітана на риболовецькому судні ПТС-204 Севастополь , будучи відповідальним за дотримання вимог законодавства щодо добування (вилову) водних біоресурсів із середовища їх перебування, знаходився на згаданому судні, де у ході вищевказаного вилову водних біоресурсів усупереч вимогам ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~п.~14.5 наказу Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року 172 Про затвердження тимчасових правил та режимів рибальства в 2000 році (далі наказ 172) з метою незаконного зайняття рибним добувним промислом у період здійснення вилову риби, маючи реальну можливість, не визначив частки риби непромислового розміру шляхом відбирання проб з різних місць лову та умисно дозволив вилов риби бичок непромислового розміру загальною вагою 2444,83 кг із загальної ваги виловленого бичка 5224 кг, що становить 66,8 % та перевищує відповідно до п.~14.9.2 наказу 172 дозволений прилов у розмірі не більше 46,8 %.

Після цього ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що він дозволив вилов риби непромислового розміру та маючи технічну можливість, умисно не повідомив про це в місцевий державний орган рибоохорони. Указаними умисними діями ОСОБА_7 спричинив шкоду рибному господарству України в розмірі ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~230960,04 грн. Відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів , затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства навколишнього природного середовища України 12 липня 2004 року 248/273 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2004 року 1446/10045), це є істотною шкодою.

Наведені дії ОСОБА_7 слідчі органи кваліфікували за ч. 1 ст. 249 КК як незаконне заняття рибним добувним промислом, яким заподіяно істотну шкоду.

Виправдовуючи ОСОБА_7 , суд у вироку послався на те, що стороною обвинувачення не надано допустимих та достовірних доказів, які би доводили вину обвинуваченого~ у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК.

Запорізький апеляційний суд ухвалою від 16 червня 2020 року залишив вирок місцевого суду без~зміни, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, які її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати згадані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції ~у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Обґрунтовуючи свої ~вимоги, скаржник зазначає, що під час прийняття рішення суд указав дві різні підстави для виправдання ОСОБА_7 , зокрема у мотивувальній частині суд послався на відсутність складу злочину в діях ~ ОСОБА_7 (через недоведеність стороною обвинувачення наявності істотної шкоди), проте в резолютивній частині виправдав останнього у зв`язку з недоведеністю вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ~ст. 249 КК. Разом із цим прокурор стверджує, що місцевий суд усупереч вимогам ст. 94 Кримінально процесуального кодексу України (далі КПК) не дав належної оцінки зібраним у справі доказам і необґрунтовано виправдав ОСОБА_7 за ч. 1 ~ст. 249 КК. Зокрема стверджує, що поза увагою судів залишилися наявні у матеріалах справи розрахунки заподіяних рибному господарству України збитків від 27 серпня 2017 року, а також показання іхтіолога Азовдержрибоохорони ОСОБА_8 про те, яким чином було здійснено розрахунок збитків, а тому, на думку прокурора, твердження суду про обов`язковість надання висновку судово-іхтіологічної експертизи є необґрунтованим. Також вважає, що суд апеляційної інстанції не зважив на допущені місцевим судом порушення норм процесуального права, не спростував доводів, наведених в апеляційній скарзі сторони обвинувачення, про допустимість як доказів розрахунків збитків, при цьому вийшов за межі апеляційної скарги та питань, досліджених місцевим судом, у зв`язку з чим постановив ухвалу, яка не відповідає ст. 419 КПК.

На вказану касаційну скаргу прокурора захисник виправданого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 подала письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні касаційної скарги прокурора та залишити без зміни оскаржені судові рішення.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор, виправданий ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 не підтримали касаційну скаргу сторони обвинувачення.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження і при перегляді судових рішень виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та~апеляційної інстанцій.

Зі змісту~ ст. 370 КПК , якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості й вмотивованості судового рішення, убачається, що: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до~ ст. 94 цього Кодексу ; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Недотримання вказаних положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.

Під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 суд першої інстанції зазначених вимог закону в повному обсязі не дотримався.

Як убачається з вироку, суд першої інстанції як на підставу для виправдання ОСОБА_7 послався на відсутність в справі висновку судово-іхтіологічної експертизи для визначення наявності істотної шкоди, завданої злочином.

При цьому суд зазначив, що наявні в матеріалах кримінального провадження документі на підтвердження завданої шкоди згідно з п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК не можуть підмінювати висновок експерта та не є належними доказами того, що внаслідок незаконного вилову риби ОСОБА_7 було спричинено істотну шкоду.

Відтак суд дійшов висновку, що докази, на які посилається сторона обвинувачення, не доводять того, що ОСОБА_7 вчинив незаконне заняття рибним добувним промислом, яким заподіяно істотну шкоду та виправдав останнього за недоведеністю вчинення ним злочину.

Разом із цим, на думку колегії суддів такий висновок є передчасним, з огляду на нижченаведене.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 249 КК передбачена кримінальна відповідальність за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

Об`єкт злочину встановлений порядок раціонального використання, охорони і відтворення риб та інших об`єктів водної фауни як важливої складової частини навколишнього природного середовища. Злочин є закінченим з моменту спричинення істотної шкоди, що є однією з ознак об`єктивної сторони злочину. Визначаючи розмір шкоди, заподіяної водній фауні, слід керуватись спеціальними таксами, визначеними КМ.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 25 листопада 2019 року, імперативність п. 6 ч. 2~ст. 242 КПК ~у редакції~ Закону 1261-VII ~щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою~~інших, крім експертизи, джерел доказування.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на підтвердження наявності істотної шкоди, заподіяної внаслідок дій ОСОБА_7 , сторона обвинувачення посилалась на квитанцію від 27 серпня 2017 року відповідно до якої прийнято рибу бички масою 5224 кг, акт первірки проведення промислового, науко-промислового лову від 27 серпня 2017 року та розрахунок збитків до протоколу від 27 серпня 2017 року.

Тобто, розрахунок розміру шкоди заподіяної рибному господарству України, внаслідок дій ОСОБА_7 , у даному кримінальному провадженні було здійснено згідно з Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів , затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства навколишнього природного середовища України, а тому з огляду на викладене, висновок суду про обов`язкове визначення розміру шкоди експертним шляхом є передчасним.

Враховуючи наведене, висновок суду про відсутність доказів на підтвердження розміру завданої істотної шкоди кримінальним правопорушенням та, як наслідок, відсутності однієї з ознак об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК, є необґрунтованим.

Крім того, як убачається з вироку, виправдовуючи ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд допустився суперечностей, оскільки в мотивувальній та резолютивній частині судового рішення послався на різні підстави для виправдання особи, які зазначені у ст.~373~КПК.

Про вищезазначені порушення, допущені судом першої інстанції, прокурор зазначав в апеляційній скарзі, проте суд їх належним чином не перевірив, не навів достатніх мотивів визнання їх необґрунтованими та погодився з висновком місцевого суду про недоведеність факту спричинення істотної шкоди державі, а відтак і про правильність виправдання ОСОБА_7 .

За таких обставин обидва судові рішення як такі, що постановлені з істотними порушеннями кримінального процесуального закону, які перешкодили судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати наведене та з урахуванням усіх встановлених обставин, прийняти законне й обґрунтоване рішення. Враховуючи викладене, подану касаційну скаргу слід задовольнити.

Керуючись статтями~ 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 1 жовтня~~~~~~~~~~~~~~~~~ 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 16 червня 2020 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3

~

~