Постанова in case no. 527/830/19

Постанова

~

Іменем України

15 квітня 2021 року

м. Київ

справа ~ 527/830/19

провадження ~ 51-5298км20

~

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду ~у складі:

головуючого ~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_4 ,

за участю прокурора~~~~~~~ ОСОБА_5 , ~~

засудженого~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянув у закритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 , який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 3 вересня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12016170140000692, за обвинуваченням

~

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ~громадянина України, уродженця с. Петрівка та жителя АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості,

~

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 155 Кримінального кодексу України~~~~~~~~~~~ (далі КК).

~

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

~

Вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 11 червня 2020 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 155 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

~

За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у статевих зносинах з особою, яка не досягла статевої зрілості.

~

Так,навесні 2016 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено) близько 21:00 ОСОБА_6 , будучи повнолітньою особою, у власному помешканні ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~на АДРЕСА_1 , достовірно знаючи про вік ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка за даними висновку експерта 9 від 7 лютого 2017 року не досягла статевої зрілості, вступив з нею у природні статеві зносини, у результаті чого остання завагітніла.

~

21 вересня 2016 року Чепурній Дарії було зроблено операцію штучного переривання небажаної вагітності, строк якої становив від 12 до 22 тижнів. Згідно з висновком експерта 893 від 31 жовтня 2018 року ОСОБА_6 може бути біологічним батьком дитини біологічного матеріалу (частина плода ОСОБА_9 ) з ймовірністю 99,9 відсотків.

~

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 3 вересня 2020 року вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 11 червня 2020 року щодо ОСОБА_6 змінено в частині призначеного покарання та призначено ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 155 КК покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки 6 місяців. У решті вирок залишено без змін.

~

Вимоги касаційної скарги та узгоджені доводи особи, яка її подала

~

У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_7 , який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 3 вересня 2020 року щодо ОСОБА_6 через істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Не оспорюючи доведеності винуватості та кваліфікації дій засудженого за ч. 1 ст. 155 КК, вказує, що суд першої інстанції не врахував належним чином даних про особу засудженого і ступеня тяжкості вчиненого злочину та безпідставно призначив йому покарання, яке хоч і не виходить за межі санкції статті, але за своїм розміром є явно несправедливим через м`якість, а апеляційний суд усупереч вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) не відповів на доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, про ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки характеру суспільної небезпечності, обставинам вчиненого злочину, ставленню засудженого до скоєного та невиконання судом вимог статей 50 і 65 КК при призначенні покарання ОСОБА_6 . Звертає увагу на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дали належної оцінки тим фактам, що ОСОБА_6 протягом судового розгляду, незважаючи на зібрані докази, не визнав своєї вини, у вчиненому не розкаявся, не вибачився перед потерпілою і намагався уникнути відповідальності, що свідчить про те, що він не став на шлях виправлення, належних висновків для себе не зробив. На думку прокурора, зазначені обставини як окремо, так і в сукупності не дають можливості дійти висновку про зниження ступеня тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_6 . Вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання не може досягнути мети, передбаченої ст. 50 КК, оскільки створить відчуття безкарності в засудженого та суспільства і не зможе попередити вчинення нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.

~

Позиції інших учасників судового провадження

~

Прокурор ОСОБА_5 підтримала доводи, наведені в касаційній скарзі прокурора~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_7 , який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,~ просила задовольнити її, ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

~

Засуджений ОСОБА_6 подав заперечення на касаційну скаргу прокурора.

~

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 просив касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

~

Мотиви Суду

~

~ Згідно із ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

~

Відповідно до ч. 1~ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

~

Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ~ ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

~

Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

~

За правилами ч. 2 ст. 409 КПК підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції апеляційним судом може бути невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

~

Згідно зі ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

~

Термін явно несправедливе покарання означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покаранням та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

~

Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

~

Відповідно до вимог ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

~

Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення у значенні ст. 414 КПК означає з`ясування судом насамперед питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

~

Відповідно до роз`яснень п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ від 24 жовтня 2003 року 7 Про практику призначення судами кримінального покарання всі питання, пов`язані з призначенням~ покарання,~ мають бути належним~ чином мотивовані у вироку. Суди мають призначати покарання з урахуванням~ ступеня

тяжкості, обставин вчиненого злочину, його наслідків і даних про особу винуватого.

~

Як видно з вироку, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_6 , суд першої інстанції урахував ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого, який є раніше несудимим, посередньо характеризується за місцем роботи, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Також суд взяв до уваги відсутність обставин, які б обтяжували чи пом`якшували покарання засудженого. З урахуванням фактичних обставин справи, характеру вчиненого злочину та ступеня його тяжкості суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання засудженого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, і призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі. Саме таке покарання суд першої інстанції вважав необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

~

Апеляційний суд, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за апеляційними скаргами захисників засудженого ОСОБА_6 адвокатів~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , прокурора, потерпілої ОСОБА_9 та її законного представника ОСОБА_12 , ухвалив рішення про зміну вироку суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_6 покарання і призначив останньому покарання за ~~~~~~~~~~~~ч. 1 ст. 155 КК у виді обмеження волі на строк 3 роки 6 місяців.

~

Обґрунтовуючи своє рішення, апеляційний суд зазначив, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 характеризується позитивно, а не посередньо, як зазначив суд першої інстанції. Апеляційний суд вирішив, що з огляду на ступінь тяжкості скоєного злочину, з урахуванням особи ОСОБА_6 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює, позитивно характеризується за місцем роботи, а також зважаючи на відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді обмеження волі в розмірі, визначеному судом першої інстанції.

~

Водночас висновок апеляційного суду про виключно позитивну характеристику ОСОБА_6 суперечить даним, які містяться в матеріалах кримінального провадження. Так, на а. с. 182 у т. 1 є довідка-характеристика ОСОБА_6 , видана Пузиківською сільською радою Глобинського району Полтавської області 29 травня 2017 року за 02-36/396, за даними якої засуджений характеризується посередньо.

~

Рішення апеляційного суду про визнання позитивної характеристики з місця роботи ОСОБА_6 достатньою підставою для призначення йому покарання у виді обмеження волі є необґрунтованим, оскільки не місить обґрунтування, чому призначене судом першої інстанції покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом є явно несправедливим через суворість.

~

Крім того, апеляційний суд не дотримався вимог ч. 2 ст. 419 КПК, згідно з якими при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

~

Залишаючи без задоволення апеляційні скарги прокурора, потерпілої ОСОБА_9 та її законного представника ОСОБА_12 , суд апеляційної інстанції не навів переконливих мотивів їхньої необґрунтованості.

~

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що~ порушення апеляційним судом вимог статей 370, 419 КПК перешкодило суду ухвалити законне та вмотивоване рішення, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, відповідно касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

~

При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати зазначене, ретельно перевірити наведені в апеляційній скарзі доводи прокурора та прийняти рішення, яке відповідатиме вимогам закону. У разі, якщо буде встановлено, що ОСОБА_6 вчинив злочин за тих же обставин, призначене йому апеляційним судом покарання у виді обмеження волі з огляду на тяжкість даного конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення та відношення засудженого до вчиненого, слід вважати явно несправедливим через м`якість.

~

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

~

ухвалив:

~

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 , який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

~

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 3 вересня 2020 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.~

~

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

~

~

Судді:

~

~

~

ОСОБА_1 ~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3