Постанова in case no. 9901/451/19

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2021 року

м. Київ

Справа 9901/451/19

Провадження 11-1274заі19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В.,

розглянула в порядку письмового провадження справу 9901/451/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2019 року (у складі колегії суддів Берназюка Я. О., Бучик А. Ю., Желєзного І. В., Рибачука А. І., Саприкіної І. В.),

УСТАНОВИЛА:

Рух справи

1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), третя особа - Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі - ВККС, Комісія відповідно), у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 16 липня 2019 року 1857/о/15-19 Про переведення судді Пролетарського районного суду міста Донецька ОСОБА_1 до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області ;

- зобов`язати ВРП з метою відновлення інтересів позивачки розглянути питання щодо її переведення до іншого суду без її згоди у зв`язку із припиненням роботи Пролетарського районного суду міста Донецька з обґрунтуванням свого рішення;

- встановити розумний строк виконання рішення суду - 1 місяць з дня набрання рішенням законної сили.

2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що рішення ВРП від 16 липня 2019 року 1857/о/15-19 про переведення її до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області є протиправним, прийнятим без дотримання балансу між публічним та приватним інтересом, без поваги до її особистого життя та з порушенням права її дитини жити у повній родині.

Зокрема, ОСОБА_1 зауважила, що 16 липня 2019 року особисто була присутня на засіданні ВРП, на якому розглядалась рекомендація ВККС про переведення її до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, та вказувала на те, що прийняття рішення щодо її переведення через п`ять років після того, як вона фактично не здійснювала правосуддя у Пролетарському районному суді міста Донецька, без врахування тих обставин, які відбулися протягом п`яти років, є несправедливим. Однак ОСОБА_1 не була почута, та у цей же день ВРП прийняла рішення про її переведення лише з посиланням на норми законодавчих актів, у межах яких цей орган діє, без оцінки та перевірки будь-яких інших обставин, про які зазначала позивачка.

На її думку, оскаржуване рішення відповідача прийнято формально, необґрунтовано, нерозсудливо, а саме без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

3. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2019 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову.

4. Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу з тих підстав, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та прийняте Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2019 року та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.

5. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20 грудня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2019 року.

6. Ухвалою від 13 січня 2020 року Велика Палата Верховного Суду призначила розгляд справи в судовому засіданні.

7. Розгляд справи неодноразово відкладався.

8. 09 листопада 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про здійснення розгляду апеляційної скарги без її участі з урахуванням всіх обставин, які є в матеріалах справи.

9. 23 лютого 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшла заява про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2021 року.

10. 03 лютого 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника відповідача.

11. Враховуючи, що явка представника відповідача у судове засідання не визнавалась обов`язковою, з огляду на вимоги пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України, відповідно до якого однією з основних засад судочинства є розумні строки розгляду справи, у зв`язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, Велика Палата Верховного Суду на підставі пункту 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглянула справу в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, установлені судом, та зміст спірних правовідносин

12. Указом Президента України від 02 липня 2009 року 500/2009 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Пролетарського районного суду міста Донецька строком на п`ять років.

13. Указом Президента України від 07 серпня 2017 року 212/2017 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Пролетарського районного суду міста Донецька та переведено шляхом відрядження на роботу на посаді судді Волноваського районного суду Донецької області строком на шість місяців.

14. Рішенням ВРП від 25 січня 2018 року 182/0/15-18 припинено роботу Пролетарського районного суду міста Донецька у зв`язку із заходами щодо боротьби з тероризмом на території, де розташований суд.

15. Указом Президента України від 19 липня 2018 року 212/2018 ОСОБА_1 переведено шляхом відрядження на роботу на посаді судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області строком на шість місяців.

16. Рішенням ВРП від 17 січня 2019 року 128/0/15-9 продовжено з 19 січня 2019 року строк відрядження як тимчасового переведення до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області на шість місяців для здійснення правосуддя судді Пролетарського районного суду міста Донецька ОСОБА_1 у межах загального річного строку. Такий строк закінчувався 18 липня 2019 року.

17. ВККС рішенням від 27 червня 2019 року 66/пс-19, яке надійшло до ВРП 09 липня 2019 року, рекомендувала суддю Пролетарського районного суду міста Донецька ОСОБА_1 для переведення на посаду судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області. У цьому рішенні зазначено, що ВККС за результатами дослідження інформації щодо наявності вакантних посад суддів у судах України, потреби в їх заповненні та з метою забезпечення належної роботи Смілянського міськрайонного суду Черкаської області рекомендує перевести суддю ОСОБА_1 на посаду судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

18. 16 липня 2019 року ВРП, розглянувши рекомендацію ВККС про переведення судді Пролетарського районного суду міста Донецька ОСОБА_1 , заслухавши доповідача - члена ВРП ОСОБА_2, суддю ОСОБА_1 , за результатами голосування одноголосно прийняла рішення 1857/о/15-19 про переведення судді Пролетарського районного суду міста Донецька ОСОБА_1 на посаду судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

19. Вважаючи протиправним рішення ВРП від 16 липня 2019 року 1857/о/15-19, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом.

Оцінка суду першої інстанції

20. Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив із того, що рішення ВРП від 16 липня 2019 року 1857/о/15-19 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, підстави для скасування вказаного рішення відповідно до статті 72 Закону України від 21 грудня 2016 року 1798-VIII Про Вищу раду правосуддя (далі - Закон 1798-VIII) відсутні.

21. У відповідності з вимогами Закону 1798-VIII суд з`ясував, що: 1) обставини, які б свідчили про неповноважний склад ВРП, яка ухвалила спірне рішення, відсутні; 2) спірне рішення підписали всі члени ВРП, які брали участь у його ухваленні; 3) при ухваленні рішення позивачка була присутня; 4) в оскаржуваному рішенні наведено посилання на визначені законом підстави його ухвалення та мотиви, з яких ВРП дійшла висновків про переведення судді.

22. Суд першої інстанції підкреслив, що ВРП відповідно до статті 70 Закону 1798-VIII здійснює переведення судді з одного суду до іншого, однак, на підставі та в межах рекомендації ВККС і доданих до неї матеріалів. Тобто ВРП позбавлена можливості самостійно вибирати, у який саме суд перевести суддю, оскільки не володіє необхідною інформацією щодо кадрового забезпечення конкретного суду та виробничої необхідності переведення в конкретний суд.

23. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду визнав необґрунтованими посилання ОСОБА_1 на пункт 3.4 Європейської хартії про закон Про статус суддів від 10 липня 1998 року як на підставу для задоволення позову, оскільки положення пункту 1 частини другої статті 53 Закону України від 02 червня 2016 року 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон 1402-VIII), яким передбачено, що суддю може бути переведено до іншого суду без його згоди у разі реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, повністю узгоджуються із положеннями зазначеного вище пункту 3.4 Європейської хартії про закон Про статус суддів .

24. Посилання позивачки на Конвенцію про права дитини від 20 листопада 1989 року суд першої інстанції визнав необґрунтованими, оскільки оскаржуване рішення ВРП від 16 липня 2019 року 1857/о/15-19 стосується саме переведення судді Пролетарського районного суду міста Донецька ОСОБА_1 до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, і воно не містить жодних положень, які б будь-яким чином обмежували права дітей позивачки.

Водночас позивачкою не наведено жодних доказів того, що її малолітня дитина за місцем роботи судді ОСОБА_1 в місті Сміла Черкаської області буде позбавлена права на здобуття освіти, права на належні житлові умови, права спільно проживати з батьками, користуватися медичними послугами чи будь-якими іншими правами.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вимог

25. В апеляційній скарзі на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2019 року ОСОБА_1 зазначає, що зазначене рішення прийняте в порушення принципу верховенства права та з порушенням норм процесуального права.

26. Зокрема, ОСОБА_1 зауважує, що судом першої інстанції проігноровано обставини, що зазначалися позивачкою у позовній заяві, а саме, що переведення відбулося через п`ять років після фактичного припинення роботи Пролетарського районного суду міста Донецька, родина позивачки весь цей час проживала у місті Києві, де офіційно працює її чоловік та навчається малолітня дитина.

27. На переконання скаржниці, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення фактично лише констатував, що оскаржуване рішення відповідача було прийнято повноважним органом та з дотриманням процедури, передбаченої законом, що навіть не ставилося під сумнів позивачкою.

Позиція ВРП щодо апеляційної скарги ОСОБА_1

28. ВРП подала відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводи - необґрунтованими. Зокрема, наголошено, що при прийнятті оскаржуваного рішення ВРП діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення прийняте з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття; безсторонньо; добросовісно; розсудливо.

29. При цьому у відзиві на апеляційну скаргу ВРП зауважує, що бажання судді здійснювати правосуддя в певному суді міста Києва, обласному чи районному центрі при застосуванні процедури, передбаченої статтею 53 Закону 1402-VIII, не може бути підставою для скасування рішення ВРП про переведення судді з одного суду до іншого.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Релевантні джерела права

30. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого.

32. Згідно із пунктом 1 частини другої статті 53 Закону 1402-VIII суддю може бути переведено до іншого суду без його згоди у разі реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду.

33. Відповідно до пункту 3.4. Європейської Хартії про закон Про статус суддів від 10 липня 1998 року суддя, що обіймає посаду в суді, не може бути призначеним на іншу судову посаду або бути переведеним на будь-яку іншу роботу, навіть якщо це відбувається з підвищенням по службі, без його згоди. Винятки з цього принципу дозволяються лише у випадку, коли переведення передбачено у відповідності з дисциплінарною санкцією, у випадках змін у судовій системі на підставі закону або у випадках тимчасового переведення для зміцнення сусіднього суду. Максимальна тривалість такого переведення суворо обмежується законом, без упередженості до застосування положень пункту 1.4.

34. У разі припинення роботи суду у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами суддя, якого було відряджено з такого суду, має бути переведений на постійне місце роботи до закінчення строку відрядження (частина третя статті 55 Закону 1402-VIII).

35. Порядок переведення судді на посаду судді до іншого суду визначений статтею 82 Закону 1402-VIII, а також главою 9 Закону 1798-VIII.

36. Відповідно до статті 82 Закону 1402-VIII суддя може бути переведений, в тому числі тимчасово шляхом відрядження, на посаду судді до іншого суду ВРП в порядку, передбаченому законом.

Переведення судді на посаду судді до іншого суду здійснюється на підставі та в межах рекомендації ВККС, внесеної за результатами конкурсу на заміщення вакантної посади судді, проведеного в порядку, визначеному статтею 79 цього Закону.

Переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

Переведення судді до іншого суду в порядку дисциплінарної відповідальності здійснюється на підставі подання органу, який ухвалив рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

37. За змістом статті 70 Закону 1798-VIII переведення судді з одного суду до іншого здійснюється ВРП, зокрема, на підставі та в межах рекомендації ВККС і доданих до неї матеріалів.

38. Положеннями частини четвертої статті 71 Закону 1798-VIII визначено, що за результатами розгляду питання про переведення судді з одного суду до іншого ВРП ухвалює вмотивоване рішення.

39. Відповідно до статті 72 Закону 1798-VIII рішення ВРП про переведення судді може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;

2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;

3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави для переведення судді та мотивів, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається

40. Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача у справі, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких мотивів.

41. Як свідчать матеріали справи, у позовній заяві та апеляційній скарзі ОСОБА_1 висловлює незгоду з рішенням ВРП від 16 липня 2019 року 1857/о/15-19 Про переведення судді Пролетарського районного суду міста Донецька ОСОБА_1 до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області , оскільки при прийнятті цього рішення відповідачем не було враховано її бажання бути переведеною до будь-якого районного суду міста Києва та відповідні пояснення, надані позивачкою на обґрунтування доцільності такого переведення.

42. Позивачка не заперечує, що оскаржуване рішення відповідача прийнято відповідно до Закону 1402-VIII та Закону 1798-VIII, у межах та на підставі повноважень, які надано ВРП та ВККС.

43. Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 щодо незаконності рішення ВРП від 16 липня 2019 року 1857/о/15-19, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.

44. Як свідчить аналіз застосованих судом правових норм у цій справі, у разі припинення роботи суду, зокрема у зв`язку із військовими діями, або заходами щодо боротьби з тероризмом, суддя, якого було відряджено з такого суду, має бути переведений на постійне місце роботи до закінчення строку відрядження. Такого суддю може бути переведено до іншого суду без його згоди.

45. Рішення про переведення судді приймає ВРП на підставі та в межах відповідного подання ВККС. При цьому обрання суду, до якого буде переведено відповідного суддю, належить до виключної компетенції ВККС, і ВРП не впливає на прийняття такого рішення.

46. Як зазначалося вище, рішенням ВРП від 25 січня 2018 року 182/0/15-18 припинено роботу Пролетарського районного суду міста Донецька у зв`язку із заходами щодо боротьби з тероризмом на території, де розташований суд. При цьому ОСОБА_1 переведено шляхом відрядження на роботу на посаді судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

У зв`язку із зазначеним, та враховуючи те, що 18 липня 2019 року закінчувався строк відрядження ОСОБА_1 , 16 липня 2019 року ВРП прийняла рішення 1857/о/15-19 про переведення останньої на посаду судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

47. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки переведення судді ОСОБА_1 із Пролетарського районного суду міста Донецька пов`язане із об`єктивною неможливістю здійснювати нею правосуддя саме у цьому суді, ВРП правомірно застосувала процедуру, передбачену частиною третьою статті 55 Закону 1402-VIII, та перевела ОСОБА_1 на роботу до іншого суду без її згоди на це.

48. Зі змісту оскаржуваного рішення ВРП, підставою для переведення судді ОСОБА_1 було рішення ВККС від 27 червня 2019 року 66/пс-19, яким Комісія рекомендувала суддю Пролетарського районного суду міста Донецька ОСОБА_1 для переведення на посаду судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області. У цьому рішенні зазначено, що ВККС за результатами дослідження інформації щодо наявності вакантних посад суддів у судах України, потреби в їх заповненні та з метою забезпечення належної роботи Смілянського міськрайонного суду Черкаської області рекомендує перевести суддю ОСОБА_1 на посаду судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

49. Отже, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскаржуване рішення ВРП містить посилання на визначені законом підстави для переведення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

50. Доводи ОСОБА_1 про незаконність її переведення до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області без урахування того, що родина позивачки проживає у місті Києві, де офіційно працює її чоловік та навчається малолітня дитина, Велика Палата Верховного Суду вважає безпідставними, оскільки оскаржуване рішення ВРП від 16 липня 2019 року 1857/о/15-19 стосується саме переведення судді Пролетарського районного суду міста Донецька ОСОБА_1 до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області і не порушує права позивачки як особи, яка перебуває на посаді судді. Зважаючи на те, що упродовж останнього року до прийняття оскаржуваного рішення ОСОБА_1 працювала саме у Смілянському міськрайонному суді Черкаської області, переведення її до цього суду є логічним та передбачуваним, і не може вважатися свавільним. До того ж, позивачка не пояснила причини, чому її чоловік міг працевлаштуватися лише у місті Києві та з яких причин вона вважала, що дитина теж має проживати саме у цьому місті.

51. Твердження ОСОБА_1 про неможливість, з огляду на положення пункту 3.4 Європейської Хартії про закон Про статус суддів , її переведення до іншого суду без її згоди Велика Палата Верховного Суду вважає недоречними, оскільки як свідчить зміст цього пункту встановлена ним загальна заборона щодо переведення судді на роботу до іншого суду без його/її згоди не є абсолютною та допускає обмеження, у тому числі якщо таке переведення пов`язане із змінами у судовій системі на підставі закону або у випадках тимчасового переведення для зміцнення сусіднього суду .

52. Зважаючи на те, що переведення судді ОСОБА_1 із Пролетарського районного суду міста Донецька пов`язане із припиненням роботи цього суду у зв`язку із заходами щодо боротьби з тероризмом на території, де розташований суд, Велика Палата Верховного Суду вважає, що таке переведення пов`язане із змінами у судовій системі, і не суперечить вимогам пункту 3.4 Європейської Хартії про закон Про статус суддів .

53. Велика Палата Верховного Суду також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога ОСОБА_1 про зобов`язання ВРП з метою відновлення інтересів скаржниці розглянути питання щодо її переведення до іншого суду без її згоди у зв`язку із припиненням роботи Пролетарського районного суду міста Донецька з обґрунтуванням свого рішення, є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ВРП від 16 липня 2019 року 1857/о/15-19, тому її задоволення залежить від задоволення чи відмови у задоволенні основної вимоги; оскільки основна позовна вимога задоволенню не підлягає, відповідно, не підлягає задоволенню і похідна позовна вимога.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

54. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

55. Згідно із частиною першою статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

56. Отже, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновки щодо розподілу судових витрат

57. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

58. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-243, 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді: В. В. Британчук Г. Р. Крет

Ю. Л. Власов Л. М. Лобойко

І. В. Григор`єва К. М. Пільков

М. І. Гриців В. В. Пророк

Д. А. Гудима Л. І. Рогач

Ж. М. Єленіна В. М. Сімоненко

О. С. Золотніков І. В. Ткач

Л. Й. Катеринчук