Постанова in case no. 812/1681/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа 812/1681/16

адміністративне провадження К/9901/41816/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 7.06.2017 (суддя - Т.В. Смішлива) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2.08.2017 (колегія суддів: Геращенко І.В., Арабей Т.Г., Міронова Г.М) у справі 812/1681/16 за позовом Комунального підприємства Лисичанськтепломережа до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Лисичанськтепломережа (далі - Підприємство) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2016 0005081201, 0005061201

В обґрунтування позовних вимог зазначив те, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті з порушенням чинного законодавства, є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки документальну позапланову невиїзну перевірку відповідачем проведено за відсутності законних підстав для проведення такої перевірки, визначених Податковим кодексом України. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами незаконної перевірки, відповідно, є протиправними та незаконними.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 7.06.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 2.08.2017 позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ про нарахування фінансових санкцій від 06.07.2016 0005061201 у розмірі 10 % від несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 15608,77 грн. та від 06.07.2016 0005081201 у розмірі 20 % від несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 534257,48 грн.

Рішення судів обґрунтовано тим, що перевірку позивача призначено та проведено за відсутності правових підстав та з порушенням вимог податкового законодавства, що нівелює наслідки такої перевірки.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується на відсутність порушення порядку та процедури проведення перевірки, наявність в запиті підпису повноваженої особи, що оформлений на офіційному бланку. Крім того, зазначається про порушенням судом норм процесуального права, оскільки суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, тому що позивач не оскаржував наказ, який був вручений позивачу своєчасно.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем направлено позивачу запит від 29.04.2016 3249/12-09-12-01/05 про надання інформації щодо сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з липня 2013 року по грудень 2014 року, а також копій документів, які підтверджують факт сплати відповідних податкових зобов`язань.

Зазначений запит отримано позивачем 04.05.2016, що підтверджено штампом реєстрації вхідної кореспонденції КП Лисичанськтепломережа на копії запиту.

Відповідь позивачем на вищевказаний запит до контролюючого органу не надано, у зв`язку із чим відповідачем, на підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.06.2016 68, згідно з повідомленням про проведення перевірки від 08.06.2016 1, які отримані позивачем 10.06.2016 року, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства з питань своєчасності сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з липня 2013 року по грудень 2014 року, за результатами якої складено акт від 23.06.2016 року 125/1209-1201/13401321.

Перевіркою встановлено, що в порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість за період з липня 2013 року по грудень 2014 року протягом строків, встановлених п. п. 203.2 ст. 203 ПК України, позивачем несвоєчасно сплачено податок на додану вартість у сумі 156087,70 грн. при затримці до 30 днів, 2671287,42 грн. при затримці більше 30 днів.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- 0005061201 про сплату штрафу у розмірі 10 % у сумі 15608,77 грн., за встановлене порушення строку сплати грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 156087,70 грн., визначеного п. п. 203.2 ст. 203 ПК України, та на підставі ст. 126 ПК України за затримку до 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання.

- 0005081201 про сплату штрафу у розмірі 20 % у сумі 534257,48 грн., за встановлене порушення строку сплати грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 2671287,42 грн., визначеного п. п. 203.2 ст. 203 ПК України, та на підставі ст. 126 ПК України за затримку понад 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із абзацами першим, другим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якими визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Згідно із положеннями пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Судами встановлено, що запит від 29.04.2016 3249/12-09-12-01/05, направлений податковим органом на адресу Підприємства, не містить печатки контролюючого органу, як це передбачає податкове законодавство.

За таких обставин Підприємство могло не надавати відповідь на такий запит, оскільки в останньому відсутній обов`язковий реквізит - печатка контролюючого органу. Порушення процедури призначення перевірки дає підстави для висновку про незаконність її проведення.

Вказана правова позиція узгоджується із висновком Верховного Суду, висловленим під час вирішення аналогічних правовідносин (постанова від 9.04.2019, справа 804/5722/16, адміністративне провадження К/9901/40956/18).

З урахуванням наведеного, вважаються необґрунтованими доводи відповідача про те, що суди попередніх інстанцій надавали оцінку наказу про проведення податкової перевірки стосовно позивача, який не оскаржувався ним в позові. При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій вірно надавали оцінку підставам проведення податкової перевірки, серед яких є наказ, так як по-перше, це охоплювалось доводами позову (зміст таких доводів вказує сам відповідач в касаційній скарзі), а по-друге, - відноситься до завдання адміністративного процесу.

Посилання контролюючого органу, про те, що запит від 29.04.2016 3249/12-09-12-01/05 надруковано на офіційному бланку податкового органу, з датою та вихідним номером, який є тотожнім печатці, Суд вважає необґрунтованими, оскільки податковим органом при оформленні запиту було порушено приписи Податкового кодексу України щодо його оформлення. Відсутність печатки на письмовому запиті направленому контролюючим органом на адресу позивача неможна віднести до недоліків, випадково допущених при їх оформленні.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду висловленого під час розгляду аналогічних правовідносин (постанова від 26.02.2019, справа 826/9082/15, адміністративне провадження К/9901/7347/18).

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 7.06.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2.08.2017 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду