Постанова in case no. 365/45/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

~

18 березня 2020 року

м. Київ

~

справа 365/45/18

провадження 51-6475км19~

~

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального ~суду у складі:

~

головуючого ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

~

за участю:

секретаря судового засідання ~ ОСОБА_4 ,

прокурора~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,

~

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 на вирок Згурівського районного суду Київської області від ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~21 березня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня ~~~~~~~~~~~~~~~~~~2019 року щодо

~

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ~уродженки с. Безуглівка Згурівського р-ну Київської обл., жительки ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ АДРЕСА_1 того ж району, раніше судимої,

~

засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі КК).

~

~

~

~

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

~

За вироком Згурівського районного суду Київської області від 21 березня~~~~~~~~~~~~~ ~2019 року ОСОБА_6 засуджено: за ч. 3 ст. 191 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 3 роки, за ч. 1 ст. 366 КК ? до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 3 роки, за ч. 1 ст. 389 КК ? до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за~сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 3 роки.

~

Київський апеляційний суд ухвалою від 16 жовтня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 в частині засудження за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 389 КК скасував та постановив звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 366,~~~~~~~~~~ ~ч. 1 ст. 389 КК закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі ? КПК) та вважати ОСОБА_6 засудженою за ч. 3 ст. 191 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 3 роки, в решті вирок залишено без змін.

~

За вироком місцевого суду ОСОБА_6 визнано винуватою і засуджено за те, що вона у період з 2011 по 2015 роки, будучи особою, відповідно до вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 29 травня 2009 року позбавленою права обіймати посади, які пов`язані з фінансовою діяльністю, повторно вчинила нові умисні тяжкі злочини проти власності шляхом зловживання службовим становищем, а саме незаконно заволоділа грошовими коштами Безуглівської сільської ради Згурівського району Київської області на загальну ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~суму 101~957,28 грн, чим завдала останній шкоди на вказану суму.

~

Вимоги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

~

У касаційній скарзі засуджена просить скасувати вирок Згурівського районного суду Київської області від 21 березня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року щодо неї і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, що виразилось у неефективному та неналежному її захисті під час розгляду кримінального провадження, прийнятті рішення апеляційним судом не у формі вироку, а у формі ухвали і в тому, що постановленно апеляційним судом вважати її засудженою до відповідного покарання, а не призначено їй покарання.

~

У запереченнях на касаційну скаргу прокурор вказує про те, що під час судового розгляду у засудженої був захисник ОСОБА_7 , згодом ОСОБА_6 змінила захисника на ОСОБА_8 , якому було надано час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Крім цього, вказує, що ні засуджена, ні її захисник в апеляційному порядку вирок суду не оскаржували та в ході апеляційного розгляду питань про порушення права на захист не ставили. Посилається на те, що апеляційний суд покарання ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 191 КК не скасовував, тому цим судом правильно прийнято рішення у формі ухвали.

~

Позиції інших учасників судового провадження

~

Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення касаційної скарги та просила залишити судові рішення без зміни.

~

Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

~

Мотиви Суду

~

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи, наведенні в касаційній скарзі та заперечення прокурора, колегія суддів вважає, що касаційна не підлягає задоволенню у зв`язку з таким.

~

Як передбачено ч. 1~ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

~

Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону

~

України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

~

За змістом ст. 438 вказаного Кодексу при здійсненні касаційного провадження Суд не вправі скасувати оскаржені рішення через неповноту судового розгляду ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~та невідповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, а виходить з обставин, установлених судами нижчих інстанцій.

~~

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні нею кримінального правопорушення та правильність кваліфікації її дій за ч. 3~ст. 191 КК у касаційній~~скарзі не оспорюються.

~

Зі змісту ухвали вбачається, що апеляційний суд, скасувавши частково вирок місцевого суду, у резолютивній частині вказав, що ОСОБА_6 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 389 КК на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження щодо неї за ч. 1 ст. 366, ~~~~~~~~~~~~~ч. 1 ст. 389 КК закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК та вважати ОСОБА_6 засудженою за ч. 3 ст. 191 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 3 роки, в решті вирок залишено без змін.

~

Посилання засудженої на необхідність прийняття апеляційним судом рішення у формі вироку є необґрунтованими, оскільки суд апеляційної інстанції постановляючи ухвалу не змінював обсягу обвинувачення, не застосовував закон про більш тяжке кримінальне правопорушення, а вирок місцевого суду в частині засудження ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 389 КК скасував. Постановив звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 389 КК на підставі ст. 49 КК у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 366, ~~~~~~~~~~~~~~~ч. 1 ст. 389 КК закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі ? КПК) та вважати ОСОБА_6 засудженою за ч. 3 ст. 191 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 3 роки, яке їй фактично було призначено за ч. 3 ст. 191 КК, в решті вирок залишено без зміни.

~

Тобто суд апеляційної інстанції діяв у межах своїх повноважень, правильно застосував закон України про кримінальну відповідальність і не допустив в цій частині істотного порушення закону, оскільки правильним буде~у цьому~кримінальному провадженні застосування терміну вважати засудженим , як зазначив у резолютивній частині ухвали суд апеляційної інстанції.

~

Посилання засудженої на неефективний та неналежний захист під час розгляду кримінального провадження є необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, як тільки ОСОБА_6 виявила бажання мати захисника, їй з метою реалізації права на захист було призначено адвоката з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області ОСОБА_7 . Коли ОСОБА_6 вирішила залучити іншого захисника ? адвоката ОСОБА_8 , суд відклав розгляд справи для ознайомлення останнього з матеріалами кримінального провадження й узгодження правової позиції із засудженою. Як видно з журналів та звукозаписів судових засідань, ОСОБА_6 та її захисник брали активну участь у розгляді справи, вона визнала свою винуватість, надалі рішення ні вона, ні її захисник не оскаржували, при цьому під час розгляду кримінального провадження у судах першої та апеляційної інстанцій засуджена не посилалася на неефективний чи неналежний захист. До того ж, ОСОБА_6 питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження не порушувала.

~

Ухвала суду апеляційної інстанції у вказаній частині не суперечить положенням статей 370, 419 КПК.

~

Ухвалу апеляційного суду постановлено відповідно до положень~ ст. 419 КПК~із зазначенням короткого змісту вимог, викладених в апеляційній скарзі, і судового рішення суду першої інстанції, узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, викладу позиції інших учасників судового провадження, встановлених судом першої інстанції обставин, мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив, постановляючи ухвалу, і положень закону, яким він керувався.

~

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які могли бути підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

~

Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

~

ухвалив:

~

Вирок Згурівського районного суду Київської області від 21 березня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року щодо ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 залишити без зміни, а к асаційну скаргу засудженої ОСОБА_6 ? без задоволення.

~

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~і оскарженню не підлягає.

~

Судді:

~

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~ ~~~~~~~~ ~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~ ~~~~~~~~ ~~~~~~~~ ОСОБА_3