Постанова in case no. 523/14170/16-ц

Постанова

Іменем України

24 жовтня 2019 року

м. Київ

справа 523/14170/16-ц

провадження 61-20504св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Одеської області від 31 травня 2017 року у складі колегії суддів: Журавльова О. Г., Комлевої О. С., Кравця Ю. І.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення частки в майні та визнання права власності.

Вимоги обґрунтовував тим, що йому на праві власності належить 7/80 частин домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 листопада 1984 року та 7/80 частин - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 грудня 1984 року, яке в цілому складається з житлових будинків під літерами А, Б , загальною площею 79,2 кв. м., двох сараїв під літерами В, Г , двох літніх кухонь під літерами Д, Е , огорожі та мостіння, розташованих на земельній ділянці площею 469 кв. м.

На вказаній земельній ділянці він побудував житловий будинок під літерою И , двоповерховий сарай під літерою Л , сарай під літерою М та гараж під літерою К .

Побудовані будівлі введені в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом відповідності від 23 квітня 2010 року.

У подальшому комунальне підприємство Одеське міське бюро технічної інвентаризації здійснило перерахунок часток усіх співвласників домоволодіння, після чого його частка в домоволодінні становить 53/100 частин.

Він позбавлений можливості оформити право власності на свою збільшену частку в домоволодінні у порядку, встановленому законом, оскільки відповідачі, як співвласники, розпочали реконструкцію належних їм часток без відповідних документів.

У зв`язку з наведеним просив визначити йому частку у спільній частковій власності в домоволодінні АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на встановлену частку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 20 жовтня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визначено ОСОБА_1 53/100 частини у домоволодінні АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 53/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , яка складається: з житлового будинку під літерою И повністю, загальною площею 32,3 кв. м, житловою площею 13,5 кв. м; в житловому будинку під літерою А : з кухні 1-1, площею 8,5 кв. м, ванної кімнати 1-2 площею 4,7 кв. м, туалету 1-3 площею 0,9 кв. м, веранди 1-4 площею 8,4 кв. м, коридору 1-5 площею 7,3 кв. м, житлової кімнати 1-7 площею 13,9 кв. м, та господарських будівель: сараю під літерою М , сараю двоповерхового під літерою Л , гаражу під літерою К , а також 1/2 частини огорожі 1, огорож 2, 3, 1/2 частини вимощення і вимощення ІІ, зазначених в технічному паспорті по домоволодінню, виготовленого комунальним підприємством Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 26 квітня 2012 року (інвентаризаційна справа 4620, реєстровий номер 16 доп-162-14276).

Суд вважав позовні вимоги обґрунтованими.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 31 травня 2017 року рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 20 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 606 грн 32 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 6 972 грн 68 коп.

Суд зробив висновок про те, що позивач відповідно до закону не набув права власності на самочинні споруди, не отримав згоди інших учасників спільної власності на їх будівництво, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Короткий зміст касаційної скарги

У серпні 2017 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду в частині стягнення з нього на користь держави судового збору у сумі 6 972 грн 68 коп. і закрити в цій частині провадження у справі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 серпня 2017 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Одеської області від 31 травня 2017 року, відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції, зупинено виконання рішення апеляційного суду в частині стягнення ОСОБА_1 на користь держави судового збору у сумі 6 972 грн 67 коп.

Справу 523/14170/16-ц передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно розрахував розмір судового збору за подання апеляційної скарги.

Пояснює це тим, що розмір судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції становить 650 грн, а за подання апеляційної скарги - 715 грн (110 % ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви).

Апеляційний суд необґрунтовано зобов`язав його сплатити на користь держави 6 972 грн 68 коп. судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_2 .

Короткий зміст заперечення

Від ОСОБА_4 надійшло заперечення, у якому вона просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.

Обставини справи

20 жовтня 2016 року Суворовський районний суд міста Одеси ухвалив рішення про задоволення позову ОСОБА_1

23 листопада 2016 року ОСОБА_2 оскаржив вищевказане рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, а саме доплати судового збору (заявник приєднав квитанцію про сплату судового збору у розмірі 275 грн 60 коп.) та надання копій апеляційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників у справі.

При цьому суд зазначив, що розмір судового збору за апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в частині немайнових вимог становить 606 грн 32 коп., а в частині майнових вимог - заявнику необхідно самостійно визначити відповідно до статті 80 ЦПК України в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги (110 % * (від 551 грн 20 коп. до 6 890 грн)).

На виконання вимог цієї ухвали ОСОБА_2 надав копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, сплатив 330 грн 72 коп. та подав заяву, у якій вказав, що приблизна вартість спірного майна може становити 50 000 грн.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та визначено строк для доплати судового збору у розмірі 6 972 грн 68 коп. з огляду на те, що розмір судового збору становить 7 579 грн (110 % * 1 378 грн * 5 (найвища ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру для фізичної особи), з яких заявник сплатив лише 606 грн 32 коп.

Від ОСОБА_2 надійшла заява, у якій він просив апеляційний суд відстрочити доплату судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на скрутне майнове становище.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 січня 2017 року ОСОБА_2 відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 20 жовтня 2016 року до ухвалення судового рішення у справі та відкрито апеляційне провадження.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_2 та скасуванням рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 20 жовтня 2016 року апеляційний суд стягнув із позивача ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 6 972 грн 68 коп.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди зі стягненням апеляційним судом із ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 6 972 грн 68 коп., тому оскаржене рішення підлягає касаційному перегляду лише в цій частині.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішення апеляційного суду в оскарженій частині.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права

За змістом частини першої статті 316 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого судового рішення) резолютивна частина рішення апеляційного суду повинна містити висновки щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частин першої та другої статті 80 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого судового рішення) стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 20 жовтня 2016 року, суд апеляційної інстанції, урахувавши те, що предметом позову є житлова нерухомість, точну вартість якої сторони не визначили, зробив висновок про те, що відповідно до частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір за подання скарги становить 110 % від ставки збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, - 5 * 1 378 грн.

Колегія погоджується із зазначеним висновком суду апеляційної інстанції і відхиляє доводи касаційної скарги про те, що такий розмір судового збору є очевидно завищеним, оскільки ОСОБА_1 не вказав вартості предмета позову та не надав відповідного документа, який підтверджує це.

Інші аргументи касаційної скарги на законність рішення апеляційного суду в оскарженій частині не впливають.

У зв`язку з наведеним касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення апеляційного суду в оскарженій частині - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 31 травня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у сумі 6 972 грн 68 коп. залишити без змін.

Поновити виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 31 травня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у сумі 6 972 грн 68 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підляга є.

Судді: В. І. Журавель Н. О. Антоненко М. М. Русинчук