Постанова in case no. 825/3798/15-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2019 року

м. Київ

справа 825/3798/15-а

касаційне провадження К/9901/14765/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

за участю секретаря Жидецької В.В.

представника позивача - Завадецького О.О.

представника відповідача-1 - Кравченка С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.01.2016 (суддя Соломко І.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 (головуючий суддя - Мамчур Я.С., судді: Желтобрюх І.Л., Шостак О.О.) у справі 825/3798/15-а за позовом Приватного акціонерного товариства А/Т тютюнова компанія В.А.Т. - Прилуки до Митного посту Прилуки Чернігівської митниці ДФС, Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство А/Т тютюнова компанія В.А.Т. - Прилуки звернулось до адміністративного суду з позовом до Митного посту Прилуки Чернігівської митниці ДФС та Чернігівської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення від 16.06.2015 102040000/2015/000178/1, від 17.06.2015 102040000/2015/000180/1, від 17.06.2015 102040000/2015/000181/1, від 18.06.2015 102040000/2015/000183/1, від 18.06.2015 102040000/2015/000184/1, від 02.07.2015 102040000/2015/000197/1, від 03.07.2015 102040000/2015/000199/1, від 03.07.2015 102040000/2015/000200/1, від 02.07.2015 102040000/2015/000196/1, від 08.07.2015 102040000/2015/000205/1, від 09.07.2015 102040000/2015/000207/1 про коригування митної вартості товарів, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 102040000/2015/05181, 102040000/2015/05183, 102040000/2015/05184, 102040000/2015/05186, 102040000/2015/05187, 102040000/2015/05199, 102040000/2015/05201, 102040000/2015/05202, 102040000/2015/05204, 102040000/2015/05208, 102040000/2015/05211.

Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 12.01.2016 адміністративний позов задовольнив повністю.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.03.2016 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.01.2016 залишив без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Чернігівська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач-2 просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду 12.01.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 29.03.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог Чернігівська митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 55, 57, 58 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 7, 86, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, зазначає, що подані позивачем документи не містили всіх необхідних відомостей на підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.12.2014 між Бритіш Американ Тобакко (GLP) Лімітед та позивачем укладено контракт Т01/15-U, відповідно до умов якого останній імпортує тютюн в кількості та асортименті.

З метою митного оформлення імпортованого товару товариством до Митного посту Прилуки Чернігівської митниці ДФС подано: декларації митної вартості; зовнішньоекономічний контракт від 10.12.2014 Т01/15-U з додатками; рахунки-фактури (інвойси) з перекладом; повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення оприбуткування товару та його оплати, а також надання інформації, що підтверджує оплату контрактної ціни за ідентичні товари, здійснену раніше; ліцензію від 21.03.2011 508 на виробництво тютюнових виробів; транспортні документи (товарно-транспортні накладні, документи країни відправлення тощо); сертифікати якості та походження товару; екологічні декларації; документи санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю тощо.

Для додаткового підтвердження митної вартості за всіма поставками позивачем також подано додаткові документи, а саме: прайс-лист продавця щодо цін на імпортовану продукцію та експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 19.01.2015 ПК-7 про підтвердження контрактних цін на тютюнову сировину.

За результатами дослідження представлених до митного оформлення документів митним органом прийнято рішення від 16.06.2015 102040000/2015/000178/1, від 17.06.2015 102040000/2015/000180/1, від 17.06.2015 102040000/2015/000181/1, від 18.06.2015 102040000/2015/000183/1, від 18.06.2015 102040000/2015/000184/1, від 02.07.2015 102040000/2015/000197/1, від 03.07.2015 102040000/2015/000199/1, від 03.07.2015 102040000/2015/000200/1, від 02.07.2015 102040000/2015/000196/1, від 08.07.2015 102040000/2015/000205/1, від 09.07.2015 102040000/2015/000207/1 про коригування митної вартості товарів за шостим (резервним) методом, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 102040000/2015/05181, 102040000/2015/05183, 102040000/2015/05184, 102040000/2015/05186, 102040000/2015/05187, 102040000/2015/05199, 102040000/2015/05201, 102040000/2015/05202, 102040000/2015/05204, 102040000/2015/05208, 102040000/2015/05211.

Підставами для прийняття вищезазначених актів індивідуальної дії, за доводами відповідача, послугувало те, що: наявний в електронному виді прайс-лист надано не виробником товару, а стороною зовнішньоекономічного договору; прайс-лист не містить інформації щодо календарного року виготовлення тютюнової сировини; наявні копії митних декларацій країни відправлення містять не всю інформацію про товари та їх вартість; наявний експертний висновок ґрунтується виключно на даних прайс-листа, а тому не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України, щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої їх митної вартості; сторони зовнішньоекономічного контракту пов`язані між собою, а документально підтвердити відсутність впливу взаємозв`язку на ціну не є можливим.

За правилами частини першої статті 53 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59, 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Південьмортранс до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрос-Нова , про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

У справі, що розглядається, суди встановили, що позивачем надано органу доходів і зборів належні та допустимі докази на підтвердження ціни контракту, ці документи не містять розбіжностей, узгоджуються між собою та вказують, що їх дані піддаються обчисленню.

В свою чергу, відповідачами не конкретизовано, які саме складові, вартісні показники та числові значення заявленої митної вартості є товариством не підтвердженими та якими саме документами їх слід було засвідчити.

При цьому доводи відповідача-2 про неналежність як доказу експертного висновку від 19.01.2015 ПК-7 та необхідність подання позивачем прайс-листа саме виробника товару, а не його постачальника (сторони зовнішньоекономічного договору), обґрунтовано відхилено попередніми судовими інстанціями.

Так, у силу вимог Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.1997 671/97-ВР Чернігівська регіональна торгово-промислова палата є спеціалізованою організацією, яка має встановлені законом повноваження на проведення експертиз вартості товарів та складання за їх результатами відповідних висновків.

В свою чергу, прайс-лист є документом довільної форми, що має додатковий інформативний характер, та не є обов`язковим (виключним) документом, який підтверджує митну вартість товару.

При наданні правової оцінки твердженню Чернігівської митниці ДФС про пов`язаність між собою сторін зовнішньоекономічного контракту, суд враховує, що за правилами частини дванадцятої статті 58 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів (частини тринадцята, чотирнадцята статті 58 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

У справі, що розглядається, відповідачі при здійсненні митного оформлення імпортованої позивачем продукції не посилались на пов`язаність сторін контракту від 10.12.2014 Т01/15-U як на підставу для відмови в застосуванні першого методу визначення митної вартості товару, не стверджували про вплив наявної пов`язаності на ціну оцінюваної продукції та не скеровували на адресу Приватного акціонерного товариства А/Т тютюнова компанія В.А.Т. - Прилуки в порядку частини тринадцятої статті 58 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) письмове обґрунтування щодо впливу пов`язаності сторін на ціну оцінюваних товарів.

А відтак, зазначене вище посилання митного органу в касаційній скарзі з урахуванням представлених позивачем у спірному випадку документів не може бути належним та достатнім мотивом правомірності прийняття оскаржуваних актів індивідуальної дії.

В протилежному ж випадку декларант-позивач у справі повинен був показати, що вартість імпортованої ним продукції є близькою до вартості однієї з операцій, передбачених частиною вісімнадцятою статті 58 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), які здійснювались одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами.

За таких обставин висновок судів попередніх інстанцій про те, що орган доходів і зборів під час здійснення митного контролю правильності визначення Приватним акціонерним товариством А/Т тютюнова компанія В.А.Т. - Прилуки митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Чернігівської митниці ДФС без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.01.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі 825/3798/15-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк