Постанова in case no. 335/6417/18(2-а/335/224/2018)

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2019 року

Київ

справа 335/6417/18(2-а/335/224/2018)

адміністративне провадження К/9901/12676/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Гаєць Юлії Вікторівни на окрему ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року (судді Чумак С.Ю., Чабаненко С.В., Юрко І.В.) у справі за адміністративним позовом Юксел Вахіт до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення за межі України, скасування встановленої відносно громадянина Турецької Республіки заборони подальшого в'їзду в України строком на три роки,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Юксел Вахіт (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - ДМС України в Запорізькій області, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення 28 від 30 травня 2018 року, прийняте головним спеціалістом відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС України в Запорізькій області про примусове повернення за межі України громадянина Турецької Республіки Юксел Вахіт; скасувати встановлену відносно позивача заборону подальшого в'їзду в Україну строком на три роки.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказував на протиправність прийняття оскаржуваного рішення, без повної оцінки обставин, що мають значення для справи та через відсутність підстав, визначених статтею 13 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства від 22 вересня 2011 року 3773-VI (далі - Закон 3773-VI) , для заборони в'їзду позивача на територію України.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Окремою ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року повідомлено голову Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя про виявлені порушення норм процесуального права з метою їх недопущення в подальшому при розгляді суддями зазначеного суду термінових справ.

Приймаючи спірну ухвалу апеляційний суд виходив з приписів частини восьмої статті 249 КАС України, відповідно до яких суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.

Зазначив, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права при постановлені ухвали від 13 грудня 2018 року про зупинення провадження у справі.

Вказав, що для даної справи статтею 271 КАС України визначені особливості проголошення та вручення судових рішень.

У такій категорії справ суд першої інстанції проголошує одразу повний текст судового рішення (ухвали), який невідкладно видається або надсилається учасникам справи. Проголошення вступної та резолютивної частин рішення у термінових справах КАС України не передбачає.

Натомість при постановленні ухвали від 13 грудня 2018 року, суд першої інстанції допустив порушення і проголосив вступну та резолютивну частину судового рішення у категорії справи де проголошення вступної та резолютивної частин рішення КАС України не передбачено.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Гаєць Юлія Вікторівна, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року.

Зазначає, що:

1) постановлення окремої ухвали судом вищої інстанції можливо лише за наслідками розгляду справи в апеляційному порядку, під час якого встановлені порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, незалежно від того чи є вони підставою для скасування або зміни судового рішення.

В даному випадку апеляційна скарга по суті апеляційним судом не розглядалась, оскілки ухвалою суду від 03 квітня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області на ухвалу Орджнонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2018 року.

Зазначив, що статтями 298-305 КАС України передбачені повноваження суду апеляційної інстанції на стадії відкриття апеляційного провадження, серед яких відсутнє повноваження щодо постановлення окремої ухвали.

2) вказує, що надмірне навантаження у 2018 році перевищувало модельне навантаження на суддю майже в 11 разів. Тому, з метою економії процесуального часу та забезпечення розгляду інших справ, постановлено вступну та резолютивну частини ухвали про зупинення провадження у даній адміністративній справі, а її повний текст - виготовлено наступного дня.

3) на думку скаржника, зазначення в резолютивній частині окремої ухвали: Постановити окрему ухвалу, якою повідомити голову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя про виявлені порушення норм процесуального права з метою їх недопущення в подальшому при розгляді суддями зазначеного суду термінових справ не узгоджується із повноваженнями голови суду, визначеними статті 24 Закону України Про судоустрій і статус суддів , оскільки в силу даної статті голова суду могла лише винести дане питання на обговорення зборів суддів виключно з метою вжиття заходів до підвищення кваліфікації суддів.

Натомість, голова суду не вправі надавати суддям рекомендації з приводу розгляду конкретних справ, що перебувають у їх провадженні, а також слідкувати за недопущенням в подальшому порушення норм процесуального права суддями, адже такі дії суперечитимуть принципу незалежності суддів.

4) вказував, що резолютивна частина окремої ухвали не відповідає вимогам пункту 4 частини першої статті 248, частини 2 статті 321 КАС України, оскільки не містить строк і порядок набрання нею законної сили та порядок її оскарження.

Позиція інших учасників справи.

У відзиві Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області вказує на необґрунтованість твердження ОСОБА_3.

ДМС зазгачає, що судом першої інстанції порушені приписи статті 288 КАС України, відповідно до яких адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються судом за обов'язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви.

Скорочений термін розгляду даної категорії справи обумовлений необхідністю невідкладно визначити статус іноземця на території України або вжити заходів про видворення такої особи.

Проте, суддя Орджонікідзевського суду, порушуючи норми процесуального права, стосовно розгляду термінової справи, сприяє продовженню незаконного перебування на території України громадянина Турецької Республіки, і фактично легалізує його на території України на тривалий час, оскільки процес розгляду справи триває більше року.

Крім того, зупинення провадження у справі не має призводити до порушення строку розгляду термінових справ відповідно до статті 288 КАС України.

Рух касаційної скарги.

08 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Стрелець Т.Г., Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Гаєць Юлії Вікторівни на окрему ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року.

За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Загороднюк А.Г. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Соколова В.М.

Сторони не заявляли клопотання про розгляд справи за їх участю.

Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року прийнято адміністративну справу до провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13 грудня 2018 року зупинено провадження у справі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13 грудня 2018 року через пропуск строку подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстцанії та відсутності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року постановлено окрему ухвалу, якою вказано повідомити голову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя про виявлені порушення норм процесуального права з метою їх недопущення в подальшому при розгляді суддями зазначеного суду термінових справ.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року.

Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року 11 - рп/2012).

Згідно з частиною восьмою статті 249 КАС України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

Окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів.

При цьому такі порушення мають негативно впливати на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи в публічно-правових відносинах.

Окрему ухвалу, зокрема, може бути постановлено відповідним судом за наслідками розгляду справи, апеляційної чи касаційної скарги в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права.

Постановлення окремої ухвали, у порядку нагляду за діяльністю судом нижчої інстанції, окремо від процесу розгляду справи, суперечить положенням КАС України та процесуального закону.

Тобто, право суду вищої інстанції при прийнятті окремої ухвали могло бути реалізоване лише після прийняття до провадження апеляційної скарги на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2018 року не була предметом розгляду в апеляційному порядку по суті перевірки обґрунтованості підстав для зупинення провадження у справі.

Суд вищої інстанції, у даному випадку Третій апеляційний адміністративний суд, міг постановити окрему ухвалу лише у межах здійснення перегляду судового рішення в апеляційному порядку.

Постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду. При цьому суд, виходячи з встановлених обставин, самостійно обирає суб'єкта якому належить вжити заходи на виконання окремої ухвали.

Враховуючи вказане, доводи скаржниці щодо неправомірності направлення спірного судового рішення голові суду є необґрунтованими.

Щодо посилань скаржниці на процесуальну економію часу , суд зауважує, що справи пов'язані з перебуванням іноземців на території України розглядаються в скорочені терміни з урахуванням особливостей визначених КАС України, в тому числі і щодо виготовлення і вручення судових рішень. При цьому процесуальна економія часу не є підставою для недотримання вимог процесуального законодавства.

Суд погоджується з доводами скаржниці, що апеляційним судом не дотримано вимог пункту 4 частини першої статті 248, частини 2 статті 321 КАС України щодо оформлення судового рішення без зазначення строку і порядку набрання ним законної сили та його оскарження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Отже, судом апеляційної інстанції не дотримано вимоги процесуального права, що призвело до постановлення незаконного судового рішення. З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати окрему ухвалу суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Гаєць Юлії Вікторівни задовольнити.

Скасувати окрему ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Юксел Вахіт до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення за межі України, скасування встановленої відносно громадянина Турецької Республіки заборони подальшого в'їзду в України строком на три роки.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О.Єресько

В.М. Соколов