Постанова in case no. 2а/0370/3145/11

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2019 року

Київ

справа 2а/0370/3145/11

адміністративне провадження К/9901/4555/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 (судді Гуляк В.В., Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І.)

у справі 2а/0370/3145/11

за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Тімм Ягодинської митниці

про визнання нечинним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року ТОВ Тімм звернулось з адміністративним позовом до Ягодинської митниці, в якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача форми Р 151 від 29.09.2011 року про визначення позивачу грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України у сумі 50621,61 грн., в тому числі за основним платежем 40497,29 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 10124,32 грн., та 152 від 29.09.2011 року про визначення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України у сумі 10124,33 грн., в тому числі за основним платежем 8099,46 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 2024,87 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки і не було повідомлено позивача про дату початку та місце проведення перевірки. За наслідками перевірки відповідачем зроблені помилкові висновки про неправильність класифікації товарів за кодами УКТЗЕД за ВМД. Крім того, прийнявши вантажні митні декларації до оформлення та пропустивши товар на митну територію України після проведення усіх митних процедур відповідач підтвердив правомірність визначення та відображення у ВМД коду товару і відповідно ставки мита. А тому, підстави для донарахування податкових зобов`язань у зв`язку з виявленням помилки класифікації товару, до того ж, після проведення усіх необхідних платежів, податків і зборів, відсутні.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2014 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом не встановлено про подання позивачем неповної, недостовірної, неправдивої інформації митним органам при декларуванні у жовтні-грудні 2008 року товару: кормові добавки торговельної марки DOSSCHE Аміномакс U5225 , Супер концентрат U5258 , Концентрат 5220 Пігімакс 25% , як і не доведено відповідачем того факту, що виявлена методологічна помилка при класифікації імпортованого товару була наслідком саме протиправних дій позивача ТзОВ Тімм . Митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), а тому в подальшому відповідач не мав правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про донарахування позивачу сум податкових зобов`язань з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, та з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, у зв`язку з подальшим виявленням помилки стосовно класифікації відповідного товару.

Митним органом подана касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції, 13 травня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

16 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що ввезенні на територію України позивачем товари у жовтні-грудні 2008 року повинні були декларуватись в товарній підкатегорії 2309909990 згідно з УКТЗЕД, а не 2309909990 . Перевірка у вересні 2011 року відповідачем була проведена без порушенням порядку її проведення.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в період із 01.09.2011 року по 05.09.2011 року відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання позивачем ТзОВ Тімм вимог законодавства України з питань митної справи, зокрема, щодо повноти нарахування та сплати до бюджету мита (020 вид платежу) та ПДВ (028 вид платежу) при митному оформленні товару кормові добавки торговельної марки DOSSCHЕ здійсненому за ВМД : 201010004/08/027911 від 10.10.2008 р., 201010004/08/028716 від 20.10.2008 р., 201010005/08/029648 від 30.10.2008 р., 201010004/08/031163 від 02.11.2008 р., 201010004/08/030238 від 07.11.2008 р., 201010004/08/030756 від 17.11.2008 р., 3201010004/08/031690 від 01.12.2008 р., 201010004/08/032816 від 19.12.2008 р. За наслідками перевірки складено акт н/0043/11/205000009/35298530 від 05.09.2011 р., на підставі якого відповідачем винесено 29.09.2011 р. податкові повідомлення-рішення : 151 про визначення суми грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України у сумі 50621,61 грн., в тому числі за основним платежем 40497,29 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 10124,32 грн., та 152 про визначення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України у сумі 10124,33 грн., в тому числі за основним платежем 8099,46 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 2024,87 грн.

Суть порушення зазначено в тому, що у жовтні-грудні 2008 року товар кормові добавки торговельної марки DOSSCHE Аміномакс U5225 , Супер концентрат U5258 , Концентрат 5220 Пігімакс 25% неправильно визначено за кодом 2309909910 згідно з УКТЗЕД, оскільки такий товар повинен декларуватися в товарній підкатегорії 2309909990 згідно з УКТЗЕД. Неправильна класифікація товару призвела до неправильного застосування ставки ввізного мита, що вплинуло на суму податкових зобов`язань у розмірі 48596,75 грн., в тому числі мито - 40497,29 грн. і ПДВ - 8099,46 грн.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що невиїзна документальна перевірка стану дотримання ТОВ Тімм вимог законодавства з питань митної справи проведена з дотриманням вимог чинного законодавства України, висновки митного органу щодо неправильної класифікації товару кормові добавки торговельної марки DOSSCHE знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.09.2011 року 151, 152 винесені відповідачем правомірно.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що митне оформлення товару, зазначеного в акті перевірки завершено. Відповідач протиправно прийняв рішення про донарахування податкового зобов`язання за платежами "ввізне мито" та "податок на додану вартість" після завершення митного оформлення товару без будь-яких правових підстав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, зазначаючи, що згідно правової позиції Верховного Суду України в подібних правовідносинах: за змістом статті 313 Митного кодексу України (далі - МК) класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів. Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує (стаття 69 МК). Аналіз зазначених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Таких обставин у цій справі не встановлено.

Враховуючи наведене, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов`язань у зв`язку з виявленням помилки у класифікації товару (постанова ВСУ від 21 лютого 2012 року, від 21.11.2011).

Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що немає жодних доказів про подання позивачем неповної, недостовірної, неправдивої інформації митним органам при декларуванні у жовтні-грудні 2008 року товару: кормові добавки торговельної марки DOSSCHE Аміномакс U5225 , Супер концентрат U5258 , Концентрат 5220 Пігімакс 25% , як і не доведено відповідачем того факту, що виявлена методологічна помилка при класифікації імпортованого товару була наслідком саме протиправних дій позивача ТОВ Тімм . Враховуючи, що митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому відповідач не мав правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про донарахування позивачу сум податкових зобов`язань з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, та з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, у зв`язку з виявленням помилки стосовно класифікації відповідного товару.

Суд апеляційної інстанції правильно зробив висновок, дослідивши склад митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, та з урахування правових висновків Верховного Суду України, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

Суд визнає, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду