Постанова in case no. 676/4677/16-ц

Постанова

Іменем України

24 червня 2019 року

м. Київ

справа 676/4677/16-ц

провадження 61-25184св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , відділ Держгеокадастру в Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області, Зіньковецька сільська рада Кам`янець-Подільського району Хмельницької області,

третя особа - приватне підприємство Пріоритет ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 18 липня 2017 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Грох Л. М., Костенка А. М.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , відділу Держгеокадастру в Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області, Зіньковецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (далі - Зіньковецька сільська рада), третя особа - приватне підприємство Пріоритет , про визнання дій неправомірними, визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем і зобов`язання вчинити певні дії.

Вимоги обґрунтовував тим, що він є власником житлового будинку та господарських споруд на АДРЕСА_1 .

Рішенням Зіньковецької сільської ради від 18 грудня 2014 року 4 йому наданий дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складення документів по встановленню меж земельної ділянки в натурі площею 0,11 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за вищевказаною адресою.

ОСОБА_2 , яка є власником сусідньої земельної ділянки, відмовила йому у погодженні меж.

У зв`язку з наведеним просив визнати неправомірною відмову ОСОБА_2 у підписанні акту погодження меж земельної ділянки, визнати за ним право на приватизацію землі без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_2 в акті погодження меж земельної ділянки, зобов`язати відділ Держгеокадастру у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області внести відповідні відомості про земельну ділянку в Національну кадастрову карту України з присвоєнням кадастрового номеру без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_2 в акті погодження меж земельної ділянки, зобов`язати Зіньковецьку сільську раду розглянути на сесії питання щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення та відновлення меж земельної ділянки в натурі без підпису ОСОБА_2 в акті погодження меж земельної ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірною відмову ОСОБА_2 у підписанні акту погодження меж земельної ділянки; визнано за ОСОБА_1 право на приватизацію землі без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_2 в акті погодження меж земельної ділянки.

Зобов`язано відділ Держгеокадастру у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області внести відповідні відомості про земельну ділянку в АДРЕСА_1 Національну кадастрову карту України з присвоєнням кадастрового номеру без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_2 в акті погодження меж земельної ділянки.

Зобов`язано Зіньковецьку сільську раду розглянути на сесії питання щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення та відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_2 в акті погодження меж земельної ділянки.

Суд зробив висновок про те, що відмова ОСОБА_2 у підписанні акту узгодження меж земельної ділянки створила перешкоди ОСОБА_1 у реалізації права на приватизацію землі, що є підставою для задоволення позову.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 18 липня 2017 року рішення Кам`янець-Подільського районного суду Хмельницької області від 05 травня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Суд виходив із того, що відмова ОСОБА_2 у підписанні акту погодження меж земельної ділянки не порушує права позивача на приватизацію землі.

Короткий зміст касаційної скарги

У серпні 2017 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Справу 676/4677/16-ц передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 55 Закону України Про землеустрій .

Суд необґрунтовано вважав, що межі земельної ділянки площею 0,1076 га, запроектованої для надання йому у власність, не відповідають місцеположенню поворотних точок меж земельної ділянки площею 0,1009 га в натурі, оскільки місцеположення таких точок на останню ділянку взагалі відсутнє.

На його переконання, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку та господарських споруд на АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20 липня 1991 року.

Рішенням Зіньковецької сільської ради від 18 грудня 2014 року 4 ОСОБА_1 наданий дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів по встановленню меж земельної ділянки за вищевказаною адресою в натурі площею 0,11 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

ОСОБА_2 є власником житлового будинку з надвірними будівлями на АДРЕСА_2 на підставі договору дарування від 02 квітня 2007 року. За цим домоволодінням закріплена земельна ділянка площею 0,15 га.

Земельна ділянка, яку мав намір отримати у власність позивач, на місцевості межує із земельною ділянкою, що перебуває в користуванні ОСОБА_2 (від А до Б на план-схемі), яка відмовилася підписувати акт погодження меж.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Статтею 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок.

Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації.

Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників.

Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.

Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі 580/168/16-ц (провадження 61-19526сво18) та постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі 703/183/15-ц (провадження 61-19984св18) .

Звертаючись до суду з позовом про визнання неправомірною відмови у підписанні акту погодження меж земельної ділянки, визнання права на приватизацію землі без погодження меж земельної ділянки і зобов`язання вчинити певні дії, ОСОБА_1 як на підставу своїх вимог посилався на те, що ОСОБА_2 неправомірно відмовляється від підписання акту погодження меж земельної ділянки, що перешкоджає йому в оформленні права власності на неї.

Ураховуючи те, що ненадання суміжним землекористувачем своєї згоди на погодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 не може бути перешкодою для приватизації землі за обставин виготовлення відповідної технічної документації, апеляційний суд зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги на законність та обґрунтованість рішення апеляційного суду не впливають, зводяться до вільного тлумачення норм матеріального права та переоцінки доказів, що в силу частини першої статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 18 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підляга є.

Судді: В. І. Журавель Н. О. Антоненко М. М. Русинчук