Постанова in case no. 756/15401/16-ц

Постанова

Іменем України

22 травня 2019 року

м. Київ

справа 756/15401/16-ц

провадження 61-48906св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф. ,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Анмейд Груп ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - публічне акціонерне товариство Укргазбанк ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк на рішення Оболонського районного суду міста Києва, у складі судді Васалатія К. А., від 03 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Кравець В. А., Поливач Л. Д., від 04 грудня 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Анмейд Груп (далі - ТОВ Анмейд Груп ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - публічне акціонерне товариство Укргазбанк (далі - ПАТ Укргазбанк ), про стягнення заборгованості за векселем.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 29 червня 2016 року між ним та публічним акціонерним товариством Київ-одяг (далі - ПАТ Київ-одяг ), від імені якого діяло товариства з обмеженою відповідальністю Дельта-Сек`юритиз (далі - ТОВ Дельта-Сек`юритиз ) на підставі договору доручення на продаж цінних паперів БД69-16 від 29 червня 2016 року, укладено договір БВ69-2-16 купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до якого він придбав простий з іменним індосаментом вексель бланку векселя АА 2788638, номінальна вартість векселя 2 000 000, 00 грн, дата складання векселя 01 квітня 2016 року, термін погашення векселя - за пред`явленням, векселедавцем якого є ТОВ Анмейд Груп . Позивач вказав, що 29 червня 2016 року направив на адресу місця знаходження векселедавця вимогу про оплату векселя, якою пред`явив ТОВ Анмейд Груп простий документальний вексель АА 2788638 для оплати. ТОВ Анмейд Груп мав оплатити вексель до 12 год. 00 хв. 30 червня 2016 року. Вимога була отримана директором ТОВ Анмейд Груп Івановим В. В. 29 червня 2016 о 15 год. 00 хв., однак, у порушення своїх зобов`язань виплату векселем боржник не здійснив. 01 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А. С. вчинено протест про неоплату векселя, реєстровий 2660.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд стягнути із ТОВ Анмейд Груп на його користь заборгованість за векселем у розмірі 2 000 000, 00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 03 квітня 2018 рокузадоволено позовні вимоги ОСОБА_1 Стягнуто з ТОВ Анмейд Груп на користь ОСОБА_1 заборгованість за векселем у розмірі 2 000 000, 00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ Анмейд Груп порушило зобов`язання щодо оплати векселя, при цьому останнє визнало позовні вимоги ОСОБА_1

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Вексель у встановленому законом порядку не визнано ні фіктивним, ні таким, що не має вексельної сили, відтак дійсність векселя презюмується.За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав вважати, що визнання позову суперечить закону чи порушує права третіх осіб. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не прийняв будь-якого рішення по поданій заявником позовній заяві спростовуються технічним записом судового засідання та журналом судового засідання. Відсутність ухвали суду про повернення позовної заяви як окремого процесуального документу не свідчить про те, що питання по цій заяві судом не вирішувалося.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У грудні 2018 року ПАТ Укргазбанк подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 рокуі ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заявлених позовних вимог , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставини справи. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд не врахував, що вексель АА 2788638 підписано лише директором ТОВ Анмейд Груп , що свідчить про недотримання векселедавцем усіх обов`язкових реквізитів, визначених статтею 75 Уніфікованого закону, і є підставою для визнання його таким, що не має вексельної сили. Апеляційний суд залишив поза увагою ту обставину, що питання про прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, не може вирішуватись протокольною ухвалою суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

19 лютого 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

15 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Анмейд Груп , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ПАТ Укргазбанк , про стягнення заборгованості за векселем, за касаційною скаргою ПАТ Укргазбанк на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

29 червня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ Київ-Одяг , від імені якого діяло ТОВ Дельта-Сек`юритиз на підставі договору доручення на продаж цінних паперів БД69-1-16 від 29 червня 2016 року, укладено договір БВ69-2-16 купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до якого позивач придбав простий з іменним індосаментом вексель бланку векселя АА 2788638, номінальна вартість векселя 2 000 000, 00 грн, дата складання векселя 01 квітня 2016 року, термін погашення векселя - за пред`явленням, векселедавцем якого є ТОВ Анмейд Груп .

Відповідно до пункту 3.2 договору продавець передав, а позивач прийняв вексель згідно акту прийому-передачі до договору купівлі-продажу цінних паперів БВ69-2-16 від 29 червня 2016 року.

29 червня 2016 року ОСОБА_1 направив на адресу місцезнаходження векселедавця ТОВ Анмейд Груп вимогу про оплату векселя, якою пред`явив наказ ТОВ Анмейд Груп про оплату простого векселя АА 2788638, згідно якого відповідач повинен оплатити вексель до 12 год. 00 хв. 30 червня 2016 року. Вказана вимога була отримана директором ТОВ Анмейд Груп Івановим В. В. 29 червня 2016 року о 15 год. 00 хв., проте платіж за векселем здійснено не було.

01 липня 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Литвин A. C. вчинив протест 2660 про неоплату простого векселя на користь ОСОБА_1 , емітованого ТОВ Анмейд Груп : бланку векселя АА 2788638, номінальна вартість векселя 2 000 000, 00 грн, дата складання векселя 01 квітня 2016 року, термін погашення векселя - за пред`явленням.

ТОВ Анмейд Груп визнало позовні вимоги ОСОБА_1 (т.1, а.с. 30-31).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Із матеріалів справи вбачається, що у грудні 2016 року ПАТ Укргазбанк подало заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (т.1, а.с. 41-43).

За правилами частини першої статті 35 ЦПК України, 2004 року, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов`язки щодо однієї із сторін.

Відповідно до положень частини четвертої, шостої статті 36 ЦПК України, 2004 року, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, може сама звернутися з заявою про свою участь у справі. З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи суд постановляє ухвалу.

У жовтні 2017 року ПАТ Укргазбанк , як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 та ТОВ Анмейд Груп про визнання векселя таким, що не має вексельної сили, посилаючись на його фіктивність, вказавши, що вексель АА 2788638 від 01 квітня 2016 року не містить всіх обов`язкових реквізитів, визначених статтею 75 Уніфікованого закону, та підписаний лише директором ТОВ Анмейд Груп , що є підставою для визнання його таким, що не має вексельної сили (т.1, а.с. 191-194).

Відповідно до положень статті 34 ЦПК України, 2004 року, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред`явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов`язки позивача. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням цієї особи розглядається спочатку.

Участь третіх осіб у цивільній справі зумовлена тим, що судовий спір між сторонами прямо (для третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги) або опосередковано (для третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги) стосується прав та інтересів інших осіб), тому участь у справі третіх осіб є формою захисту їх прав та інтересів, що пов`язані із спірним правовідношенням. Окрім того, їх участь у справі дозволяє суду повно та всебічно дослідити обставини справи, з`ясувати дійсні взаємовідносини учасників спору.

Самостійні вимоги третіх осіб повинні стосуватися предмета спора.

Третя особа може пред`явити позов лише щодо тих осіб, які є сторонами у справі. Така позовна заява може бути подана до закінчення судового розгляду.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають усі процесуальні права і обов`язки позивача, тобто це загальні права осіб, які беруть участь у справі (стаття 27 ЦПК України, 2004 року), а також спеціальні права, якими наділяється позивач (стаття 31 ЦПК України, 2004 року).

За правилами статті 125 ЦПК України, 2004 року, положення статей 123 і 124 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.

За загальним правилом позовна заява третьої особи повинна відповідати загальним вимогам, що містяться у статті 119 ЦПК України, 2004 року.

Оскільки у правовому статусі треті особи, що заявляють самостійні вимоги, прирівнюються до позивача, то і відповідно всі правові наслідки, які застосовуються до неналежно поданої позивачем позовної заяви, поширюють свою дію і на позов, поданий такими особами. Зокрема, суд може залишити позовну заяву без руху, повернути позовну заяву, відмовити у відкритті провадження або постановити ухвалу про прийняття позову третьої особи до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднання вимог в одне провадження.

За процесуальною формою складання ухвали класифікуються на самостійні і протокольні.

Суд постановляє самостійні ухвали у нарадчій кімнаті, які втілюються в письмову форму окремого процесуального документа, підписуються всім складом суду і приєднуються до справи. Протокольні ухвали з окремих нескладних питань суд постановляє, порадившись на місці в судовому засіданні, вони заносяться до протоколу судового засідання.

Ухвала, яка постановляється судом без видалення до нарадчої кімнати, за змістом повинна містити: суть питання, яке розв`язується; мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким він керувався, постановлюючи ухвалу; висновок суду. Всі ухвали оголошуються одразу після їх постановлення. Аналіз норм ЦПК України, 2004 року, свідчитьпро те, що питання про вирішення питання про прийняття/неприйняття позовної заяви третьої особи неможливе шляхом постановлення протокольної ухвали.

Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про постановлення місцевим судом ухвали, винесеної за результатами розгляду позовної заяви ПАТ Укргазбанк . Місцевий суд вирішив питання про прийняття позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами у спосіб, що не передбачений ЦПК України, 2004 року, шляхом постановлення протокольної ухвали (т.1, а.с. 199, позовну заяву залишено без руху, мотивувальна частина відсутня).

У жовтні 2017 року ПАТ Укргазбанк подало уточнену позовну заяву (т.2, а.с. 27-30), яку протокольною ухвалою від 03 квітня 2018 року (т.2, а.с. 37, мотивувальна частина відсутня) визнано неналежною та відмовлено у її приєднані.

За правилами статті 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.

До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення статей 193 і 194 ЦПК України (стаття 195 ЦПК України).

Таким чином, порушивши порядок прийняття позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, та не надавши оцінки обставинам, на які заявник посилався у зустрічній позовній заяві, місцевий суд дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Анмейд Груп про стягнення заборгованості за векселем, оскільки задоволення позовних вимог ПАТ Укргазбанк могло вплинути на результат розгляду позовних вимог ОСОБА_1 та виключати задоволення первісних позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції не перевірив правильність висновків суду першої інстанції, не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги.

Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки вказані недоліки, допущені судами, не можуть бути усунуті при касаційному розгляді справи, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

При новому розгляді справи суду необхідно надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Оболонського районного суду міста Києва .

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта