Постанова in case no. 554/8631/16-ц

Постанова

Іменем України

20 травня 2019 року

м. Київ

справа 554/8631/16-ц

провадження 61-43222св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , Четверта Полтавська державна нотаріальна контора,

третя особа - Шевченківський районний у м. Полтава відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області,

позивач - ОСОБА_3 ,

відповідач - ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 , на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 квітня 2018 року, у складі судді Січиокно Т. О., та постанову апеляційного суду Полтавської області від 26 липня 2018 року, у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Одринської Т. В., Лобова О. А.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Четверта Полтавська державна нотаріальна контора, Шевченківський районний у м. Полтава відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 31 січня 2017 року процесуальний статус Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори змінено на співвідповідача), про визнання повторного шлюбу неукладеним, зобов`язання вчинити дії, скасування постанови нотаріуса, визнання єдиним спадкоємцем та права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що вона є опікуном її недієздатного сина ОСОБА_2 , який є єдиним спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину - квартиру АДРЕСА_1 .

Нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з перебуванням спадкодавцем на час смерті у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , що підтверджується наявною у матеріалах спадкової справи копією актового запису 1442 від 01 вересня 2007 року.

Позивач стверджувала, що ОСОБА_6 є колишньою дружиною померлого ОСОБА_5 , так як шлюб між ними було розірвано 19 липня 2004 року. Укладення між ними повторного шлюбу заперечує та вказує на невідповідність дійсності актового запису про шлюб від 01 вересня 2007 року.

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , про визнання права власності на частину нерухомого майна в порядку спадкування.

Зазначав, що він є сином ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину як спадкоємець першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , яка проживала із ним до моменту смерті та не відмовилась від спадщини в установленому порядку. Після смерті матері ОСОБА_3 у визначений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із наявністю спору щодо спадкового майна.

Не заперечуючи існування у ОСОБА_2 права на спадкування частини спадкового майна, як у одного зі спадкоємців першої черги за законом після померлого ОСОБА_5 , ОСОБА_3 просив визнати за ним право власності на частину спадкового майна, яку прийняла ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_5

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 13 лютого

2017 року справу за позовом ОСОБА_3 та справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , об`єднано в одне провадження.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Полтавської області від 26 липня 2018 року, позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 , задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом як спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 В іншій частині позовних вимог відмовлено. Позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на частину квартири

АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом як спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6

Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивовано наявністю у матеріалах справи доказів щодо факту укладення 01 вересня 2007 року шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та недоведеністю позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , в частині визнання шлюбу неукладеним та зобов`язання анулювати актовий запис. Відмовляючи у видачі свідоцтва ОСОБА_2 про право власності на усе спадкове майно, нотаріус діяла у відповідності до вимог законодавства, оскільки видача такого свідоцтва позбавила б права на спадкування дружину померлого - ОСОБА_6 Спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 є її син, який у встановлений законом строк подав заяву про прийняття спадщини.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 , просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована неповним з`ясуванням судами обставин справи, що пояснюється залишенням без виконання ухвал місцевого суду про зобов`язання відповідних організацій та установ надати документи, необхідні для проведення призначеної судом почеркознавчої експертизи.

Ненадання витребуваних судом документів стало причиною невиконання судово-почеркознавчої експертизи, що, в свою чергу, обмежило ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , у доказах, що могли б вплинути на результат ухваленого судом рішення.

Заявник вказує на залишення судами поза увагою положення статті 109 ЦПК України, згідно якого у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, суд може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направили.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , внаслідок чого відкрилась спадщина - квартира АДРЕСА_1 .

04 серпня 2016 року державним нотаріусом Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - у видачі ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 на всю квартиру. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що в матеріалах спадкової справи наявна довідка про реєстрацію у квартирі АДРЕСА_1 дружини померлого - ОСОБА_6 , яка проживала зі спадкодавцем на час його смерті, не подавала заяву про відмову від спадщини, а тому є такою, що прийняла її.

Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_2 є сином померлого ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження, копія якого наявна у матеріалах справи

(т. II, а. с. 8) та є особою з інвалідністю II групи з дитинства.

Рішенням Синельниківського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2015 року ОСОБА_2 визнано недієздатним. Опікуном недієздатного ОСОБА_2 призначено ОСОБА_1

Разом із цим, з матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_5 двічі реєстрував шлюб із ОСОБА_6 , про що свідчать досліджені судом копії: актових записів про одруження 2180 від 10 грудня

1997 року (шлюб було розірвано 19 липня 2004 року) та 1442 від 01 вересня 2007 року (т. II, а. с. 213-2015), а також свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 01 вересня 2007 року (т. I, а. с. 7).

Згідно із частиною першою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до частини першої статті 34 СК України, присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов`язковою.

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , оскаржуючи дійсність укладеного 01 вересня 2007 року між ОСОБА_6 та

ОСОБА_5 повторного шлюбу, подала клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для визначення справжності їх підписів у книзі реєстрації, заявах та інших документах, що підтверджують законність такого шлюбу.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12 квітня

2017 року вказане клопотання ОСОБА_1 задоволено, призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу. Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покладено на ОСОБА_1

Для забезпечення належного проведення експертизи місцевим судом постановлено ухвали від 27 липня 2017 року про витребування доказів та зобов`язано: Виконавчий комітет Шевченківської районної у

м. Полтаві ради надати оригінали документів, а саме підстави (заяви, тощо) з оригіналами підписів ОСОБА_5 для постановлення рішення Виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради

від 08 лютого 1994 року 318; Виконавчий комітет Полтавської міської ради Відділу обліку розподілу та приватизації житла надати оригінал заяви ОСОБА_5 про видачу свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; Управління пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області надати пенсійну справу з оригіналами підписів ОСОБА_5 ; Полтавське бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор - надати оригінал архівної справи на квартиру

АДРЕСА_1 .

У касаційній скарзі заявник стверджує, що жодна із вищенаведених установ не виконала вимоги ухвали місцевого суду та необхідних документів не надала, що, в свою чергу, унеможливило проведення призначеної судом почеркознавчої експертизи. Зазначений довід касаційної скарги спростовується наявними у матеріалах справи листами відповідних державних установ про направлення витребуваних судом оригіналів документів (т. II, а. с. 164, 167, 170, 173), а також змістом повідомлення Дніпропетровського Науково-дослідного інституту судових експертиз про закриття наглядового провадження без проведення судової почеркознавчої експертизи, де зазначено про ненадходження грошових коштів на рахунок інституту, спрямованих на оплату експертизи.

Згідно положень статті 109 ЦПК України, на яку міститься посилання у касаційній скарзі, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Отже, визнання факту, для з`ясування якого призначалася експертиза, або відмова у визнанні цього факту здійснюється судом з урахуванням оцінки доказів, аналізу правової позиції цієї особи та того результату, якого вона домагається. Фактично суд виходить з припущення, що особа ухиляється від участі в експертизі, оскільки побоюється її результатів, а тому визнає факт, який треба було встановити експертизою, доведеним.

Враховуючи ту обставину, що обов`язок доведення факту неукладення 01 вересня 2007 року шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тобто доведення тих обставин, на які особа посилалася як на підставу своїх вимог, покладено на позивача, та за відсутності доказів ухилення інших учасників справи від подання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, наведений вище припис ЦПК України не підлягав застосуванню місцевим судом при ухваленні оскаржуваного рішення.

Вирішуючи спір, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про те, що належних та допустимих доказів недійсності укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шлюбу ОСОБА_1 не надано та судом не здобуто.

Таким чином, виходячи з установлених судом обставин справи, вірним є висновок судів попередніх інстанцій, що спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 є його син - ОСОБА_2 та дружина -

ОСОБА_6 , частки спадщини кожного з яких, згідно частини першої статті 1267 ЦК України є рівними.

ОСОБА_6 , постійно проживала зі спадкодавцем до моменту відкриття спадщини, заяву про відмову від спадщини не подавала, а тому, згідно положень частини третьої статті 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла її.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зі спадкової справи

від 20 серпня 2013 року судом установлено, що спадкоємцем ОСОБА_6 є її син - ОСОБА_3 , який у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права зводяться до переоцінки досліджених судами доказів, висновків судів не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 26 липня

2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В. В. Пророк

І. М. Фаловська