Постанова in case no. 826/14303/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2019 року

Київ

справа 826/14303/18

адміністративне провадження К/9901/66892/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця - Фрідмана Олександра Олександровича , до якої приєдналося Міністерство охорони здоров`я України, на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2018 у складі судді Аблова Є.В. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 у складі колегії суддів: Ісаєнко Ю.А. (головуючий), Мельничука В.П., Земляної Г.В. у справі 826/14303/18 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Міністерства охорони здоров`я України, треті особи: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Кучин Юрій Леонідович про визнання протиправними дій щодо винесення наказу, визнання його протиправним та скасування,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Позивачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до Міністерства охорони здоров`я України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Кучин Юрій Леонідович, в якому просили:

1.1. визнати протиправними дії Міністерства охорони здоров`я України щодо винесення наказу від 14.08.2018 42-о "Про покладення обов`язків";

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства охорони здоров`я України від 14.08.2018 42-о "Про покладення обов`язків".

2. Разом із позовною заявою позивачами подана заява про забезпечення позову шляхом:

2.1. зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров`я України від 14.08.2018 42-о "Про покладення обов`язків";

2.2. заборони Міністерству охорони здоров`я України призначати виконуючого обов`язки ректора Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця та вчиняти будь-які інші дії щодо покладення обов`язків ректора Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця на будь-яку особу, окрім випадків, визначених частиною 4 статті 42 Закону України "Про вищу освіту".

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2018, яку постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 залишено без змін, заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про забезпечення позову задоволено частково.

3.1. Зупинено дію наказу Міністерства охорони здоров`я України від 14.08.2018 42-о "Про покладення обов`язків".

3.2. Заборонено Міністерству охорони здоров`я України призначати виконуючого обов`язки ректора Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця та вчиняти будь-які інші дії щодо покладення обов`язків ректора Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця на будь-яку особу, окрім випадків, визначених положеннями Закону України "Про вищу освіту".

4. Суд першої інстанції, вживаючи заходів забезпечення адміністративного позову, виходив з того, що за посиланням позивачів, відповідачем порушено порядок призначення виконуючого обов`язки ректора Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Суд зазначив, що невжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду. Суд також вбачав наявними ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення та можливості заподіяння значної шкоди правам, свободам та інтересам позивачів без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

4.1. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та вказав про обґрунтованість посилання заявників на можливість заподіяння значної шкоди правам, свободам та інтересам позивачів без вжиття заходів забезпечення позову, оскільки виконуючим обов`язки ректора Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця вчиняються дії, які можуть суперечити правам і законним інтересам позивачів та для відновлення яких потрібно буде докласти значних зусиль. Крім того, на переконання суду, вжиті заходи забезпечення позову відповідають предмету позову і їх вжиття не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи. Як зазначено судом, часткове задоволення заяви позивачів про забезпечення позову не порушує прав інших осіб та не зумовлює настання невідворотних наслідків, а лише забезпечує можливість виконання рішення суду у випадку його прийняття на користь позивачів.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги і виклад позиції інших учасників справи:

5. 03.12.2018 представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця - адвокатом Фрідманом Олександром Олександровичем подано касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову відмовити повністю.

5.1. Аргументи скаржника полягають у тому, що судами попередніх інстанцій допущені порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник наголошує, що оскаржувані судові рішення не містять мотивів щодо того, в чому саме полягає небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення по справі, окрім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій вийшли за межі предмету доказування під час розгляду заяви про забезпечення позову, а також фактично задовольнили позовні вимоги до розгляду справи по суті. Скаржник вказує, що оспорюваний наказ Міністерства охорони здоров`я України від 14.08.2018 42-о "Про покладення обов`язків" не має безпосереднього впливу на права позивачів, тому, останні позбавлені права на його оскарження, а розгляд спору щодо правомірності даного наказу не віднесений до юрисдикції адміністративних судів.

6. 01.02.2019 до суду надійшло клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця про відмову від касаційної скарги, підписане ректором ОСОБА_7 08.01.2019.

7. 01.02.2019 позивачі подали відзив на касаційну скаргу, в якому просять залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

7.1. На обґрунтування відзиву позивачі зазначають, що оскаржувані судові рішення постановлені на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, тому підстави для їх скасування відсутні. Зокрема, позивачі наполягають на протиправності наказу Міністерства охорони здоров`я України від 14.08.2018 42-о "Про покладення обов`язків", що на їх думку, суперечить вимогам частини 4 статті 42 Закону України "Про вищу освіту". Крім того, позивачі вважають, що їх право на звернення до суду щодо оскарження цього наказу гарантоване Конституцією України і на суди попередніх інстанції не було покладено обов`язку з`ясовувати питання щодо наявності порушених прав позивачів при вирішенні заяви про забезпечення адміністративного позову. Наполягають на обґрунтованості висновків судів щодо можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів і очевидної протиправності оскаржуваного рішення та відповідності вжитих заходів забезпечення позову меті його застосування. Стосовно аргументів касаційної скарги з приводу порушення правил підсудності при вирішенні заяви про забезпечення позову, позивачі зазначили, що дане питання повинне вирішуватись при відкритті провадження у справі і для оскарження порушень цих правил пунктом 5 частини 1 статті 294 КАС України встановлено окремий процесуальний порядок.

8. 25.02.2019 відповідачем подано заяву про приєднання до касаційної скарги третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з підтримкою її вимог.

8.1. Аргументи відповідача полягають у тому, що судами попередніх інстанцій допущені порушення норм процесуального права. Зокрема, відповідач наголошує на відсутності визначених статтею 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

9. 07.03.2019 представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця - адвокатом Курдалевською Оленою Вікторівною подано заяву, в якій просить залишити без розгляду клопотання про відмову від касаційної скарги, що подане ОСОБА_7 .

9.1. У своїй заяві представник третьої особи на стороні відповідача зазначає, що ОСОБА_7 на момент подання клопотання (01.02.2019) звільнена з посади ректора Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.01.2019 1-о, проте внести відомості про зміну керівника даного університету до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань неможливо, через існування ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2019 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

10. 13.03.2019 відповідачем подані заперечення на клопотання про відмову від касаційної скарги, що подане ОСОБА_7 .

10.1. У своїх запереченнях відповідач зазначає, що ОСОБА_7 на момент подання клопотання не мала правоздатності на його підписання, а також просить врахувати заяву відповідача про приєднання до касаційної скарги.

11. 15.03.2019 представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця - проректором з науково-педагогічної та лікувальної роботи ОСОБА_8 . подані заперечення на клопотання про відмову від касаційної скарги, що подане ОСОБА_7 з підстав, аналогічних тим, що наведені у запереченнях відповідача.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

12. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція):

Стаття 6. Право на справедливий суд

"Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення <…>".

13. Кодекс адміністративного судочинства України:

Стаття 42. Склад учасників справи

"1. Учасниками справи є сторони, треті особи".

Стаття 55. Участь у справі представника

"…3. Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника".

Стаття 57. Особи, які можуть бути представниками

"1. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Стаття 150. Підстави забезпечення позову

"1. Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

2. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

3. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

4. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову".

Стаття 151. Види забезпечення позову

"1. Позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

2. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб".

Стаття 156. Виконання ухвали про забезпечення позову

"1. Ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження".

Стаття 328. Право на касаційне оскарження

"1. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

2. У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку".

Стаття 336. Приєднання до касаційної скарги

"1. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, у будь-який час до початку касаційного розгляду мають право приєднатися до касаційної скарги, підтримавши її вимоги.

2. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази надсилання копії заяви іншим учасникам справи".

Стаття 337. Доповнення, зміна, відкликання касаційної скарги чи відмова від неї

"…5. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.

6. У разі закриття касаційного провадження у зв`язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, яка відмовилася від скарги, не допускається".

14. Закон України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 1556-VII (далі - Закон 1556-VII):

Стаття 34. Керівник закладу вищої освіти

"1. Безпосереднє управління діяльністю закладу вищої освіти здійснює його керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо). Його права, обов`язки та відповідальність визначаються законодавством і статутом закладу вищої освіти.

2. Керівник є представником закладу вищої освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених цим Законом і статутом закладу вищої освіти".

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

15. За змістом частин 1-2 статті 328 КАС України, правом на касаційне оскарження, серед іншого, ухвали суду про забезпечення позову, після її апеляційного перегляду, наділені учасники справи, до яких у відповідності до частини 1 статті 42 КАС України віднесено сторін та третіх осіб.

16. Згідно з частиною 3 статті 55 КАС України, юридичні особи беруть участь у справі через своїх керівників, уповноважених діяти від їх імені відповідно до закону, статуту та/або положення, що є самопредставництвом юридичної особи.

17. В силу приписів частин 1-2 статті 34 Закону 1556-VII, управління діяльністю закладу вищої освіти покладене на його керівника, яким є ректор, котрий є представником закладу вищої освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених цим Законом і статутом закладу вищої освіти.

18. Положення аналогічного характеру закріплені у пункті 1 розділу V Статуту Національного медичного університет ім. О.О. Богомольця, погодженому за поданням Вченої ради протоколом Конференції трудового колективу від 14.06.2016 1, який затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27.07.2016 771, копія якого міститься у матеріалах справи.

19. У свою чергу, як визначено частиною 5 статті 337 КАС України, право на відмову від касаційної скарги належить безпосередньо особі, яка її подала.

20. Таким чином, оскільки особою, яка в межах даної справи подала касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 виступає третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, то правом на підписання від її імені клопотання про відмову від касаційної скарги наділений, у тому числі, ректор закладу вищої освіти та/або інший представник у розумінні частини 1 статті 57 КАС України.

21. Як вбачається з поданої відповідачем та третьою особою на стороні відповідача копії наказу Міністерства охорони здоров`я України "Про звільнення ОСОБА_7 ." від 08.01.2019 1-о, ОСОБА_7 звільнено з посади ректора Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з 08.01.2019. При цьому, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, дію даного наказу було зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2019 про забезпечення позову, постановленою в межах справи 826/14303/18, яка підлягала негайному виконанню.

22. Отже, станом на момент підписання і подання до суду клопотання про відмову від касаційної скарги від імені Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця ОСОБА_7 мала відповідні повноваження.

23. Частиною 5 статті 337 КАС України передбачено, що у разі відмови від касаційної скарги, касаційне провадження підлягає закриттю судом, за умови відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги.

24. З огляду на те, що відповідач у справі - Міністерство охорони здоров`я України, приєднався до касаційної скарги, підтримавши її вимоги і його заява відповідає вимогам частини 2 статті 336 КАС України, у Верховного Суду відсутні підстави, визначені частиною 5 статті 337 КАС України, для закриття касаційного провадження.

25. Вирішуючи касаційну скаргу по суті заявлених вимог та переглядаючи оскаржувані судові рішення на предмет дотримання судами попередніх інстанції норм процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

26. Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його і отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (пункт 54 рішення від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України").

27. Слід наголосити, що суд першої інстанції, вказуючи в оскаржуваній ухвалі про те, що невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів чи суттєво ускладнити їх відновлення та про наявність ознак очевидної протиправності оскаржуваного рішення, одночасно, не навів жодних мотивів на обґрунтування таких висновків.

28. Натомість, суд апеляційної інстанції у своїй постанові зазначив про можливість заподіяння значної шкоди правам, свободам та інтересам позивача без вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на вчинення дій в.о. ректора Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, які можуть суперечити правам та законним інтересам позивачів і для відновлення яких потрібно буде докласти значних зусиль. Разом з тим, суд апеляційної інстанції теж не конкретизував у чому саме полягали такі дії в.о. ректора і яким чином вони могли завдати шкоди правам, свободам та інтересам позивачів.

29. Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається виключно за умови існування наступних підстав:

1)якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2)якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

30. Насамперед, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що позивачі звернулись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства охорони здоров`я України від 14.08.2018 42-о "Про покладення обов`язків", яким виконання обов`язків ректора Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з 15.08.2018 покладено на директора інституту післядипломної освіти Кучина Ю.Л.

31. Таким чином, рішення суду за наслідками розгляду і вирішення такого позову не потребуватиме вжиття додаткових заходів для його виконання. Суть рішення суду за наслідками розгляду відповідного спору полягатиме виключно у констатації факту правомірності чи, навпаки, протиправності оспорюваного наказу відповідача та, у випадку останнього - позбавленні його правових наслідків шляхом скасування.

32. Тому, у справі за цим позовом не може бути ускладнене чи унеможливлене виконання рішення суду і у вжитті заходів забезпечення позову з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 150 КАС України, відсутня потреба.

33. Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

34. Доводи заяви про вжиття заходів забезпечення позову зводяться, фактично, до порушення відповідачем порядку призначення виконуючого обов`язки ректора Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця ОСОБА_9 та існування, на думку позивачів, підстав для їх призначення виконуючими обов`язки ректора. Також, позивачі посилаються на прийняті виконуючим обов`язки ректора Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця ОСОБА_9 рішення та ніби-то вчинені ним на цій посаді дії, які на переконання позивачів, суперечать закону.

35. Колегія суддів Верховного Суду з цього приводу зазначає, що наведені обставини не дозволяють стверджувати про наявність підстав для забезпечення позову, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 151 КАС України, адже, правомірність призначення виконуючого обов`язки ректора входить до предмету з`ясування в межах розгляду судом справи по суті. Наявність у позивачів переважного права на призначення виконуючими обов`язки ректора, навіть за умови її доведеності, ще не свідчить про існування очевидного порушення їх прав, свобод та інтересів оспорюваним наказом, оскільки у разі задоволення позову, буде відновлене правове становище, яке існувало до прийняття оспорюваного наказу, що не потребуватиме вжиття додаткових заходів. Вчинення виконуючим обов`язки ректора ОСОБА_9 дій та прийняття ним рішень, які на думку позивачів суперечать закону, не мають безпосереднього впливу на права, свободи чи інтереси позивачів, а існування гіпотетичної загрози цих порушень у майбутньому не може слугувати самостійною підставою для забезпечення позову.

36. За приписами частин 1-2 статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

37. Суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень допустили порушення норм процесуального права, а саме, статей 150-151 КАС України, що призвело до постановлення незаконної ухвали про забезпечення позову, яка підлягає скасуванню за наслідками касаційного перегляду.

38. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

39. Касаційні скарги Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця та Міністерства охорони здоров`я України задовольнити.

40. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 у справі 826/14303/18 про забезпечення позову скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю.

41. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя В.М. Шарапа

Судді В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич