Постанова in case no. 341/3223/13-ц

Постанова

Іменем України

18 квітня 2019 року

м. Київ

справа 341/3223/13-ц

провадження 61-45653св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

третя особа - ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2018 року, у складі колегії суддів Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В., Томин О. О., та касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26 липня 2016 року, у складі судді Мула О. Д., та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2018 року,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до

ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя.

Позовна заява мотивована тим, що з 15 листопада 2003 року по 24 березня 2014 року позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вказувала, що за період перебування у шлюбі ними придбано автомобілі Богдан DF-25 (НОМЕР_6), номерний знак НОМЕР_1, 2006 року випуску, IVECО 35S 18 V, номерний знак НОМЕР_2, 2006 року випуску, JEEP Grand Сherokee 5 2 CAE, номерний знак НОМЕР_3, Мercedes BENZ S500L (НОМЕР_7), номерний знак НОМЕР_5, 2003 року випуску, трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, незавершене будівництво по АДРЕСА_3, проведено капітальний ремонт житлового будинку по АДРЕСА_4, а також збудовано ряд нерухомих об'єктів.

Посилаючись на відсутність домовленості між нею та відповідачем щодо добровільного поділу майна, позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд:

визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя: 79/100 частки житлового будинку по АДРЕСА_4, майстерню-склад (будівельні матеріали) по АДРЕСА_4, будинок відпочинку (альтанка) (будівельні матеріали) по АДРЕСА_4;

провести поділ спільного майна подружжя та визнати за нею право власності на: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, незавершений будівництвом житловий будинок (ступінь готовності 57 % (будівельні матеріали)) по АДРЕСА_3, 79/100 частки житлового будинку по АДРЕСА_4, майстерню-склад (будівельні матеріали) по АДРЕСА_4, гараж (будівельні матеріали) по АДРЕСА_4, будинок відпочинку (альтанка) (будівельні матеріали)

по АДРЕСА_4;

визнати за відповідачем право власності на автомобілі: БОГДАН DF-25, номерний знак НОМЕР_1, вартістю 68 040 грн, Mercedes-Benz 500 SEL (НОМЕР_8), номерний знак НОМЕР_4, 2000 року випуску, вартістю 398 120 грн, IVECO 35S18V (НОМЕР_9), номерний знак НОМЕР_2,

2006 року випуску, вартістю 209 760 грн, JEEP Grand Cherokee 5.2 (НОМЕР_10), номерний знак НОМЕР_3, 1995 року випуску, вартістю 1 426 520 грн, Mercedes-Benz, S500L (НОМЕР_7), 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_5, вартістю 537 590 грн, сукупна вартість яких складає

1 356 130 грн, що є 42/100 частки від загальної вартості спільної сумісної власності подружжя.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Галицького районного суду від 26 липня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Виділено ОСОБА_4у порядку поділу спільного майна подружжя у приватну власність 1/2 ідеальну частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Виділено ОСОБА_5 в порядку поділу спільного майна подружжя у приватну власність 1/2 ідеальну частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що із об'єктів нерухомості позивач має право лише на частини квартири, оскільки тільки вона є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Житловий будинок та наявні споруди на земельній ділянці по АДРЕСА_4, а також об'єкт незавершеного будівництва по АДРЕСА_3 не є спільною сумісною власністю подружжя, тому поділу не підлягають. Транспортні засоби Мercedes BENZ 500 SЕL (НОМЕР_7), 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_4, JEEP Grand Сherokee 5 2 CAE, 1995 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, та Мercedes BENZ S500L (НОМЕР_7), 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_5, зняті з обліку за згодою позивача за час їх спільного проживання в шлюбі, тому не підлягають поділу. Автомобілі Богдан DF-25 (НОМЕР_6), 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, та ІVЕCО 35S 18 V, номерний знак НОМЕР_2, 2006 року випуску використовуються відповідачем у підприємницькій діяльності, тому не підлягають поділу як спільне майно подружжя.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2016 року рішення місцевого суду в частині відмови у визнанні автомобілів спільною сумісною власністю скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано об'єктами спільної сумісної власності подружжя автомобілі Богдан DF-25 (НОМЕР_6), 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, вартістю 68 040, грн, ІVЕCО 35S 18 V, номерний знак НОМЕР_2, 2006 року випуску, вартістю 209 760 грн, Мercedes BENZ 500 SЕL (НОМЕР_7), 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_4, вартістю 398 120 грн, JEEP Grand Сherokee 5 2 CAE, 1995 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, вартістю 142 620 грн, та Мercedes BENZ S500L (НОМЕР_7), 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, вартістю 537 590 грн. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 компенсацію в порядку поділу спільного сумісного майна у розмірі 678 065 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 28 лютого 2018 року рішення апеляційного суду в оскаржуваній відповідачем частині вирішення позовних вимог щодо поділу автотранспортних засобів скасовано. Справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2018 року рішення місцевого суду від 26 липня 2016 року в частині позовних вимог ОСОБА_4 до

ОСОБА_5 про поділ автотранспортних засобів скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено частково. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності по ідеальної частки автомобілів: Богдан DF-25 (НОМЕР_6), 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, вартістю 5 308, грн, ІVЕCО 35S 18 V, номерний знак НОМЕР_2, 2006 року випуску, вартістю 97 987 грн, залишивши їх в спільній частковій власності. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь

ОСОБА_4 270 560 грн, що становить частину вартості відчужених транспортних засобів. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована помилковістю зробленого місцевим судом висновку стосовного того, що спірні транспортні засоби не належать до спільної сумісної власності подружжя. Так, відповідачем не спростовано презумпцію права власності на майно, набутого ними в період шлюбу - автомобілі Богдан DF-25 (НОМЕР_6), 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 та ІVЕCО 35S 18 V, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_2. Недоведеність ОСОБА_5 надання згоди позивачем на відчуження автомобілів Мercedes BENZ 500 SЕL (НОМЕР_7), 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_4, JEEP Grand Сherokee 5 2 CAE, 1995 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 та Мercedes BENZ S500L (НОМЕР_7), 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 вказує на наявність підстав для захисту порушених прав позивача, шляхом стягнення з відповідача на її користь вартості відчужених автомобілів, встановленої на підставі призначених судом експертних автотоварознавчих досліджень.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, та ухвалити нове рішення, яким, в порядку поділу спільного майна подружжя, визнати за сторонами право власності по ідеальної частки автомобіля Мercedes BENZ 500 SЕL, 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_4, залишивши його в спільній частковій власності.

Касаційна скарга відповідача мотивована тим, що при проведенні автотоварознавчої експертизи, експертом не було визначено фактичної або середньо-ринкової ціни автомобілів Богдан DF-25 та ІVЕCО 35S 18 V, оскільки для її визначення експертом взято інші аналогічні автомобілі, а також не враховано технічно-несправний стан вказаних транспортних засобів. Відповідач зазначає, що визнавши автомобілі Богдан DF-25 та ІVЕCО 35S 18 Vспільною сумісною власністю подружжя, апеляційний суд порушив його конституційне право на зайняття підприємницькою діяльністю.

ОСОБА_5 також посилається на необґрунтоване залишення поза увагою апеляційним судом існування в нього боргового зобов'язання перед позичальниками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та реалізацію двох автомобілів JEEP Grand Сherokee 5 2 CAE та Мercedes BENZ S500L (НОМЕР_7), 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 з метою погашення такої заборгованості, а тому дані автомобілі не є спільним майном подружжя та не можуть бути предметом поділу.

Відповідач погоджується із висновком апеляційного суду щодо наявності підстав для визнання об'єктом права спільної сумісної власності подружжя автомобіля BENZ 500 SЕL, 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_4. При цьому стверджує, що вказаний автомобіль було відчужено за згодою ОСОБА_4, його місцезнаходження невідоме, що позбавляє можливості його реального поділу.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.

Касаційна скарга позивача мотивована тим, що залишаючи у спільній частковій власності сторін автомобілі Богдан DF-25 (НОМЕР_6) та ІVЕCО 35S 18 V, апеляційним судом було порушено засади справедливості, добросовісності та розумності, оскільки не враховано, що автомобіль Богдан DF-25 (НОМЕР_6) фактично є металобрухтом, а автомобілем ІVЕCО 35S 18 V продовжує користуватись відповідач. У зв'язку з цим вважає, що з метою здійснення ефективного поділу, право власності на автомобіль ІVЕCО 35S 18 V слід було визнати за відповідачем, стягнувши при цьому з останнього на її користь половину його вартості.

ОСОБА_4 також звертає увагу на необхідність застосування індексу інфляції при визначенні грошової суми, яка підлягає стягненню з

ОСОБА_5

Досліджуючи зміст поданої позивачем касаційної скарги слід врахувати, що при ухваленні Верховним Судом постанови від 28 лютого 2018 року про направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, предметом його перегляду було вирішення судом позовних вимог в частині поділу автомобілів. У зв'язку з цим Верховний Суд на надає оцінку доводам касаційної скарги ОСОБА_4, які стосуються іншого майна, питання про поділ якого вирішувалось місцевим судом, рішення якого у вказаній частині було залишено без змін судом апеляційної інстанції та в подальшому не оскаржувалось.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_4, поданому відповідачем, останній зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги та просить залишити її без задоволення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судами встановлено, що з 15 листопада 2003 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 24 березня 2014 року.

За час перебування у шлюбі сторонами було придбано майно, зокрема й те, яке є предметом перегляду, а саме автомобілі: Mercedes-Benz 500 SEL (НОМЕР_8), номерний знак НОМЕР_4, 2000 року випуску, придбаний 01 листопада 2006 року; Богдан DF-25, номерний знак НОМЕР_1, 2006 року випуску, придбаний 07 листопада 2007 року; Мercedes BENZ S500L (НОМЕР_7), номерний знак НОМЕР_5, 2003 року випуску, придбаний 21 вересня 2010 року; JEEP Grand Сherokee 5 2 (НОМЕР_10), номерний знак НОМЕР_3, 1995 року випуску, придбаний 07 квітня 2011 року; IVECО 35S18V, номерний знак НОМЕР_2, 2006 року випуску, придбаний 24 квітня 2012 року.

Посилаючись на те, що вказані транспортні засоби були придбані сторонами під час перебування ними у шлюбі, а, відтак, є спільним майном подружжя, ОСОБА_4 просила суд здійснити його розподіл.

Відповідно до частини першої статті 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності (частина перша статті 66 СК України).

Вирішуючи даний спір, судами встановлено відсутність між сторонами будь-яких угод щодо добровільного поділу майна, набутого ними за час перебування у шлюбі.

Направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2018 року виходив із необхідності проведення автотоварознавчої експертизи з відповідним оглядом транспортних засобів, які є в наявності, з метою визначення фактичної їх вартості. Верховний суд також зазначив, що при новому розгляді справи апеляційному суду слід врахувати ту обставину, що автомобілі Mercedes-Benz 500 SEL (НОМЕР_8), номерний знак НОМЕР_4, JEEP Grand Сherokee 5 2 (НОМЕР_10), номерний знак НОМЕР_3; Мercedes BENZ S500L (НОМЕР_7), номерний знак НОМЕР_5 зняті з обліку та за відповідачем не обліковуються.

Так, визначаючи спірні п'ять автомобілів спільною сумісною власністю подружжя та вирішуючи спір між сторонами щодо їх поділу, суд апеляційної інстанції врахував висновки і мотиви, з яких було скасоване судове рішення в частині вирішення позову ОСОБА_4 про поділ автотранспортних засобів, та дійшов до наступних висновків.

Автомобілі Богдан DF-25 (НОМЕР_6) та ІVЕCО 35S 18 V були придбані у 2007 році та, відповідно, у 2012 році, тобто у період шлюбу, презумпцію спільності права власності на майно відповідачем не спростовано.

Майно фізичної особи-підприємця (яке використовується для господарської діяльності фізичної особи-підприємцем) вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.Доводи касаційної скарги відповідача про те, що вказані автомобілі ним було придбано як фізичною особою-підприємцем та використовуються ним у підприємницькій діяльності, унаслідок чого воно належить йому на праві особистої приватної власності, безпідставні, оскільки належними та допустимими доказами не підтверджені, що є його процесуальним обов'язком, згідно приписів цивільного процесуального законодавства.

При цьому посилання у касаційній скарзі ОСОБА_4 на необхідність визнання права власності на автомобіль ІVЕCО 35S 18 V за відповідачем та стягнення з нього на її користь половину його вартості суперечить встановленій статтею 71 СК України умові щодо попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Вказана умова дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення.

Апеляційним судом установлено, що автомобілі Мercedes BENZ S500L (НОМЕР_7), номерний знак НОМЕР_5, 2003 року випуску, та JEEP Grand Сherokee 5 2 (НОМЕР_10), номерний знак НОМЕР_3, 1995 року випуску були зняті з обліку відповідачем 13 та 21 лютого 2013 року для подальшої їх реалізації, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією відповіді ВРЕВ ДАІ від 29 березня 2013 року. При цьому відсутні відомості про подальше відчуження даних транспортних засобів та здійснення реєстрації на них права власності за будь-якою іншою особою.

Доводи касаційної скарги відповідача щодо реалізації вказаних автомобілів в рахунок погашення боргового зобов'язання, існування якого він підтверджує копіями розписок, були предметом дослідження апеляційного суду, який дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність зазначеної обставини, на яку посилається відповідач, належними та допустимими доказами.

Разом із цим колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про неспроможність посилань ОСОБА_5 на той факт, що автомобіль Mercedes-Benz 500 SEL (НОМЕР_8), номерний знак НОМЕР_4 було відчужено по генеральному дорученню, за наявності при цьому згоди позивача на таке відчуження. При цьому належність вказаного транспортного засобу до обсягу спільного майна подружжя не оскаржується і самим відповідачем, про що свідчить зміст його касаційної скарги.

У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Встановивши, що ОСОБА_5 реалізував придбані подружжям під час шлюбу автомобілі Mercedes-Benz 500 SEL, номерний знак НОМЕР_4, 2000 року випуску, Мercedes BENZ S500L (НОМЕР_7), номерний знак НОМЕР_5, 2003 року випуску, та JEEP Grand Сherokee 5 2 (НОМЕР_10), номерний знак НОМЕР_3, 1995 року випуску, без згоди дружини та не в інтересах сім'ї, апеляційний суд правильно застосував положення статей 65, 68 СК України та дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача частини їх сукупної вартості, виходячи з ринкової вартості автомобілів, встановленої висновками експертних автотоварознавчих досліджень.

Слід звернути увагу, що вартість автомобілів Мercedes BENZ S500L (НОМЕР_7), номерний знак НОМЕР_5, 2003 року випуску, та JEEP Grand Сherokee 5 2 (НОМЕР_10), номерний знак НОМЕР_3 визначено станом на день зняття їх з обліку, а автомобіля Mercedes-Benz 500 SEL, номерний знак НОМЕР_4, 2000 року випуску - станом на день розірвання шлюбу.

Виходячи із зазначеного, апеляційний суд, встановивши дійсні обставини справи та дослідивши належним чином наявні у справі докази, діючи при цьому в межах, встановлених Верховним Судом при направленні справи на новий розгляд, дійшов вірного висновку про визнання за сторонами права власності по ідеальної частки автомобілів Богдан DF-25 та ІVЕCО 35S 18 V, як неподільних речей та у зв'язку з відсутністю внесеної ОСОБА_5 частини їх вартості, а також про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 частини вартості транспортних засобів, відчужених відповідачем без згоди позивача.

Застосування індексу інфляції при оцінці вартості спірного майна, про що зазначає позивач у касаційній скарзі, законодавчими вимогами не передбачено. Водночас, позивачу не позбавлена права звернутись до суду з позовом до відповідача про стягнення з нього грошових сум із застосуванням наслідків, передбачених статтею 625 ЦК України, за умови невиконання відповідачем грошового зобов'язання.

Аргументи касаційних скарг не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду щодо їх оцінки.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Залишаючи без змін рішення апеляційного суду, яким скасоване рішення суду першої інстанції в частині, що була предметом перегляду, оцінка законності і обґрунтованості рішення місцевого суду, колегією суддів не надається.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В.В. Пророк

І.М. Фаловська