Постанова in case no. 805/741/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2019 року

Київ

справа 805/741/16-а

адміністративне провадження К/9901/32797/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ДПІ)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2016 (головуючий суддя: Троянова О.В.)

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 (головуючий суддя: Ястребова Л.В., судді: Компанієць І.Д., Сухарьок М.Г.)

у справі 805/741/16-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ДПІ, відповідач), в якому просила з урахуванням уточнення позовних вимог скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 29.09.2015: 0000161521/3371 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на 47774,10 грн., 0000171521/3372 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на 510 грн., 0000151521/3370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на 27188,65 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 29.09.2015 0000151521/3370, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм: пункту 14.1.106 пункту 14.1 ст. 14, пункту 82.3 ст. 82, ст.. 83, пункту 85.2 ст. 85, пункту 221.3 ст. 221 Податкового кодексу України (ПК), ст. 2 та 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон 265/95-ВР). Доводи касаційної скарги зводяться до того, що відповідачем було правомірно застосовані штрафні санкції згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями, з огляду на встановлені в акті перевірки факти порушень.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на касаційну скаргу.

У відповідності до норм частини 1 ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги. Отже судові рішення у частині відмови у задоволенні позову не підлягають касаційному перегляду.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 27188,65 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 29.09.2015 0000151521/3370, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 11.09.2015 45/05-15-21-3224102121. Згідно з цими висновками позивачем порушені норми ст.11-1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (Закон 485/95-ВР) та постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв , а саме: роздрібна торгівля тютюновими виробами за ціною, вищою від встановленої максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби; а також роздрібна торгівля алкогольними напоями за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в акті перевірки були зафіксовані факти реалізації позивачем пачки сигарет Winston за ціною 20,50 грн. при встановленій максимальній ціні (19,5 грн. або з урахуванням 5% акцизного податку повинна складати 20,48 грн.), а також пляшки горілки Пшенична Олександрія за ціною 25,00 грн.. що нижче мінімальної встановленої роздрібної ціни - 54,90 грн.

Абзацом першим ст. 11-1 Закону 481/95-ВР визначено, що встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Відповідно до абзаців 10 та 11 частини 2 ст. 17 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень; роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Частиною 10 ст. 18 цього Закону надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Суди попередніх інстанцій на підставі пояснень свідків ОСОБА_3. ОСОБА_4, ОСОБА_5, з огляду на відсутність з боку контролюючого органу жодних доказів на підтвердження вищевказаних фактів порушень, зробили обґрунтований висновок про недоведеність з боку контролюючого органу на виконання свого процесуального обов'язку, встановленого нормою частини другої ст. 71 КАС України (у редакції, чинній на дату ухвалення оскаржуваних судових рішень) правомірності застосованих до позивача штрафних санкцій у сумі 27188,65 грн. Не містить посилань на такі докази або будь-яких доводів на спростування цих висновків судів і касаційна скарга.

Доводи, наведені ДПІ у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: І.А. Васильєва

Судді: С.С. Пасічник

В.П. Юрченко