Постанова in case no. 308/10552/16-ц

Постанова

Іменем України

13 березня 2019 року

м. Київ

справа 308/10552/16-ц

провадження 61-39433св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Гулька Б. І., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. ~ О. , Усика ~ Г.І. ,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи ,

відповідач - ОСОБА_3,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, Дочірнє підприємство Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 22 травня 2018 року у складі суддів: Бисага Т. Ю., Собослой Г. Г., Джуга С. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

12 жовтня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи (далі - ТОВ Кредитні ініціативи ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, Дочірнє підприємство Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн (далі - ДП Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн ) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов обґрунтовано тим, що 17 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (далі - ПАТ АК Промінвестбанк ) і ТОВ Кредитні ініціативи укладено договір про передачу прав за договорами забезпечення, відповідно до пункту 3.1. якого у зв'язку з передачею кредитного портфелю за договором відступлення ПАТ АК Промінвестбанк , в порядку та на умовах визначених цим договором, передає ТОВ Кредитні ініціативи права, що передаються, та зобов'язується передати договори забезпечення, а ТОВ Кредитні ініціативи приймає та набуває права, що передаються, та зобов'язується прийняти договори забезпечення. Права за договорами забезпечення переходять до ТОВ Кредитні ініціативи виключно в силу положень українського законодавства.

17 грудня 2012 року між ПАТ АК Промінвестбанк і ТОВ Кредитні ініціативи , відповідно до чинного законодавства України укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно з пунктом 2.2 якого внаслідок передачі (відступлення) кредитного портфеля за цим договором, новий кредитор набуває статус первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань, правом на звернення стягнення за зобов'язаннями позичальників на заставне майно, та іншими правами вимоги за кредитними договорами забезпечення.

Таким чином, відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ Кредитні ініціативи набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором про іпотечний кредит від 21 липня 2008 року 02/38-08 (далі - кредитний договір) позичальником згідно з яким є ОСОБА_5

За вказаним вище кредитним договором ОСОБА_5 отримала від ПАТ АК Промінвестбанк кредит у розмірі 101 000,00 грн на умовах повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитними коштами. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 кредитних зобов'язань станом на 26 серпня 2016 року у неї виникла заборгованість за тілом кредиту - 77 383,79 грн, зі сплати процентів за користування кредитом - 93 757,03 грн; пенею - 250 717,25 грн.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором 16 серпня 2007 року АК Промінвестбанк і ДП Сі Пі Ем Білдінг Юкренн укладено іпотечний договір 221/23-2007 (далі - іпотечний договір), відповідно до пункту 3 якого предметом іпотеки є майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва за адресою: АДРЕСА_6, що містить п'ять житлових поверхів по чотири квартири, загальною площею 310,00 кв. м, буд. А 4, що містить п'ять житлових поверхів по чотири квартири на кожен поверх, всього 310 кв. м, буд. Б 2, що містить чотири житлові поверхи по три квартири на кожен поверх, всього 217,00 кв. м. Загальна площа об'єкта будівництва складає 837,00 кв. м (далі - предмет іпотеки). Вартість предмета іпотеки (заставна вартість) становить 4 300 000,00 грн.

У зв'язку із введенням в експлуатацію зазначеного об'єкта будівництва та реєстрацію права власності - предметом іпотеки є кв. АДРЕСА_5, загальною площею 83,5 кв. м, житловою площею 45,2 кв.м, придбана у кредит ОСОБА_5

Згідно з отриманою інформаційною довідкою вказана квартира, станом на день подання позову, на праві приватної власності належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 10 липня 2013 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л. В., за реєстровим 1548.

На підставі частин першої, другої статті 23 Закону України Про іпотеку новий власник квартири, яка є предметом іпотеки, набуває статус, права і обов'язки іпотекодавця.

Оскільки кредитну заборгованість ОСОБА_5 за кредитним договором не погашено, позивач звернувся з позовом до ОСОБА_3, просив звернути стягнення на предмет іпотеки на користь ТОВ Кредитні ініціативи у рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит від 21 липня 2008 року 02/38-08, яка станом на 26 серпня 2016 року складає 421 858,07 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 01 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що статтею 24 Закону України Про іпотеку передбачено, що правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню, а відомості про таке відступлення - державній реєстрації. TOB Кредитні ініціативи не здійснило державну реєстрацію відповідних прав на вказаний предмет іпотеки, тому таких прав у нього не виникло.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 22 травня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано. Ухвалено нове рішення про задоволення позову. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит від 21 липня 2008 року 02/38-08, яка станом на 26 серпня 2016 року складала 421 858,07 грн, зокрема: за тілом кредиту - 77 383,79 грн, зі сплати відсотків за користування кредитом - 93 757,03 грн, пеня - 250 717,25 грн, шляхом проведення прилюдних торгів згідно з Законом України Про виконавче провадження , встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ Кредитні ініціативи судовий збір за розгляд позовної заяви у розмірі 13 288,55 грн та 13 288,55 грн за подання апеляційної скарги.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно зі статтею 23 Закону України Про іпотеку , придбавши за договором купівлі-продажу квартиру, яка є предметом іпотеки, відповідач набув обов'язків первісного іпотекодавця, тому позивач, який набув прав іпотекодержателя на підставі договору відступлення права вимоги, правомірно пред'явив позов про звернення стягнення на предмет іпотеки до ОСОБА_3

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2018 року відповідач звернувся Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

30 серпня 2018 року ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження у справі.

У жовтні 2018 року до Верховного Суду від ТОВ Кредитні ініціативи надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій позивач просить залишити постанову Апеляційного суду Закарпатської області без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

11 лютого 2019 року ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п'яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі зазначено, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції не врахував вимог частини шостої статті 38, частини першої статті 39, частини другої статті 43 Закону України Про іпотеку , а також правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року у провадженні 6?61цс15, від 07 жовтня 2015 року у провадженні 6-193цс15, від 21 жовтня 2015 року у провадженні 6-1239цс16, не встановив та не зазначив у резолютивній частині постанови початкової ціни предмету іпотеки. Задовольняючи позов про звернення стягнення на предмет іпотеки, судом апеляційної інстанції не з'ясовано загального розміру нібито існуючої заборгованості за кредитним договором. Суд апеляційної інстанції не врахував доводів ОСОБА_4., що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда у справі 405/8623/14-ц встановлено факт відсутності заборгованості за кредитним договором від 21 липня 2008 року 02/38-08. Судом апеляційної інстанції не застосовано позовну давність до вимог про стягнення пені, про що відповідачем заявлено клопотання, а також не враховано, що у провадженні Верховного Суду перебуває справа за позовом ТОВ Кредитні ініціативи до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ Кредитні ініціативи посилається на те, що 29 травня 2018 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу здійснив відчуження спірної квартири - предмету іпотеки ОСОБА_8, тому не може бути суб'єктом касаційного оскарження постанови Апеляційного суду Закарпатської області від 22 травня 2018 року. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 вересня 2016 року у справі 405/8327/15, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2017 року, відмовлено у позові ОСОБА_7 до ПАТ АК Промінвестбанк , ТОВ Кредитні ініціативи про визнання недійсним кредитного договору від 21 липня 2008 року 02/38?08. ТОВ Кредитні ініціативи набуло права вимоги до нового власника квартири - предмета іпотеки на підставі договору відступлення права вимоги, тому позов заявлено правомірно до нового власника спірної квартири, яку він придбав у боржника за кредитним договором. Посилання заявника касаційної скарги на постанови Верховного Суду України про необхідність зазначення у резолютивній частині рішення початкової ціни предмета іпотеки є безпідставним, оскільки постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі 235/3619/15-ц (провадження 14-11цс18) зазначено, що у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні не має вирішального значення та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16 серпня 2007 року між АК Промінвестбанк (ЗАТ) і ДП Сі Пі Ем Білдінг Юкренн у забезпечення вимог іпотекодержателя, які виникли з договорів про іпотечний кредит, що передбачені додатком 1, що є невід'ємною частиною цього договору, укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір 221/23?2007.

Предметом іпотеки згідно з пунктом 3 цього договору є майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва за адресою: АДРЕСА_6, що містить п'ять житлових поверхів по чотири квартири, загальною площею 310,00 кв. м, буд. А 4, що містить п'ять житлових поверхів по чотири квартири на кожен поверх, всього 310 кв. м, буд. Б 2, що містить чотири житлові поверхи по три квартири на кожен поверх, всього 217,00 кв. м.

20 вересня 2007 року між ОСОБА_5 (покупець), ДП Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн (продавець) та АК Промінвестбанк (ЗАТ) в особі філії Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород (банк) укладено попередній договір купівлі?продажу квартири А 4-1-4/063, за умовами якого сторони зобов'язались у строк не пізніше 10 днів з дня затвердження акта з прийняття закінченого будівництвом будинку, укласти та належним чином оформити договір купівлі-продажу квартири у багатоквартирному будинку, що будується в мікрорайоні АДРЕСА_4, кількість кімнат - 3, запланована загальна площа - 84, 7 кв. м.

Згідно з пунктом 7 іпотечного договору від 16 серпня 2007 року 221/23-2007 дія договору припиняється з моменту введення в експлуатацію вказаного в пункті 3 цього договору об'єкта будівництва, що є предметом іпотеки. Пунктом 21 іпотечного договору передбачено, що цей договір діє до повного виконання зобов'язань боржниками за основним договором або до моменту переоформлення збудованих квартир.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 05 липня 2011 року у справі 2-4764/11, яке набуло чинності, за позовом ОСОБА_5 до ДП СіПі Ем Білдінг Юкрейн про визнання права власності на квартиру та зняття з неї арешту, позов ОСОБА_5 задоволено, визнано, що АДРЕСА_3 належить її на праві особистої приватної власності та знято арешт з вказаної квартири.

Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_5 22 серпня 2011 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 66695399 від 26 серпня 2016 року.

10 липня 2013 року ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л. ~ В. , реєстровий 1548, продано квартиру АДРЕСА_4 ОСОБА_3, право власності на об'єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10 липня 2013 року, номер запису про право власності: 1598986.

На момент оформлення договору купівлі-продажу АДРЕСА_5 не було жодних перешкод для відчуження (переходу) права власності на цей об'єкт нерухомості, відсутні будь-які арешти, обтяження чи відомості про реєстрацію іпотек.

Умовами пункту 9 іпотечного договору від 16 серпня 2007 року 221/23-2007 передбачено, що обтяження на предмет іпотеки підлягає державній реєстрації іпотекодержателем в установленому законом порядку.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України с удове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає з огляду на таке.

Правовідносини сторін виникли на підставі договору іпотеки.

Законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України Про іпотеку (далі - Закон) та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У статті 23 Закону передбачено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Статтею 24 Закону також надано можливість відступлення права за іпотечним договором. Таке відступлення здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, іпотекодержатель задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки має право лише у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, тоді як судами першої та апеляційної інстанції встановлено лише факт передачі права вимоги за іпотечним договором від ПАТ АК Промінвестбанк до ТОВ Кредитні ініціативи .

Умови і порядок переходу прав від первісного кредитора до нового встановлено статтями 512-520 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Судом апеляційної інстанції при перегляді справи встановлено лише обставини переходу права вимоги за іпотечним договором до позивача і правомірність пред'явлення ним позову до ОСОБА_3

Судом першої інстанції не встановлено обставини щодо заборгованості ОСОБА_5 за кредитно-іпотечним договором, яку вона, зокрема, заперечувала, про що зазначала у своїх поясненнях, наданих до суду першої інстанції (а. с. 115-118, Т. 1), у листі до директора ТОВ Кредитні ініціативи (а. с. 122, Т. 1), не перевірено її доводи про те, що факт відсутності заборгованості за кредитним договором встановлено рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда у справі 405/8623/14-ц, а також не досліджено судові рішення у цивільній справі 405/8327/15 за позовом ОСОБА_7 до ПАТ АК Промінвестбанк , ТОВ Кредитні ініціативи про визнання недійсним кредитного договору від 21 липня 2008 року 02/38-08. Водночас, встановлені вказаними судовими рішеннями обставини можуть мати преюдиційне значення для вирішення спору у цій справі.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, який дійшов висновку про відсутність у позивача прав нового кредитора, а у відповідача обов'язків первісного іпотекодавця, оскільки позивачем не дотримано вимог статті 24 Закону і не здійснено державної реєстрації відомостей про відступлення прав за іпотечним договором, не зазначив та не виклав мотиви, чому не погоджується з таким висновком. Суд апеляційної інстанції лише констатував, що договір про передачу прав за договором забезпечення підписано сторонами, посвідчено приватним нотаріусом, та процитував статтю 24 Закону. Крім того, не виклав мотивів, чому не підлягає застосуванню позовна давність за заявою відповідача.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином доводи апеляційної скарги, чи встановив суд першої інстанції всі обставини, необхідні для правильного вирішення справи, не надав належної оцінки всім доказам у справі і доводам учасників справи. Отже, суд апеляційної інстанції не перевірив законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо не встановлення та не зазначення у резолютивній частині постанови апеляційної інстанції початкової ціни предмету іпотеки. У постанові від 21 березня 2018 року у справі 235/3619/15 (провадження 14-11цс18) Великою Палатою Верховного Суду відступлено від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 27 травня 2015 року 6-61цс15, на яку посилається заявник касаційної скарги, і вказано, що лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення, та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази; порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати зазначене Верховним Судом, з'ясувати обставини переходу права вимоги за спірним іпотечним договором до TOB Кредитні ініціативи та здійснення державної реєстрації правочину про відступлення прав за іпотечним договором; наявність чи відсутність заборгованості за основним договором, у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором - встановити розмір цієї заборгованості, надати оцінку заяві відповідача про застосування позовної давності, надати оцінку всім доказам у справі, а також всім доводам учасників справи.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 22 травня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: Б. І. Гулько

А.С. Олійник

С. ~ О.Погрібний

Г.І. Усик