Постанова in case no. 295/20210/14-ц

Постанова

Іменем України

30 січня 2019 року

м. Київ

справа 295/20210/14-ц

провадження 61-39505св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк ,

відповідач (заявник) - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 10 квітня 2018 року у складі судді Полонець С. М. та постанову Апеляційного суду Житомирсьої області від 06 червня 2018 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Трояновської Г. С., Павицької Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У березні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 лютого 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк (далі - ПАТ Укрсоцбанк ) до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заява мотивована тим, що підставою для ухвалення вказаного рішення про задоволення позову ПАТ Укрсоцбанк про звернення стягнення на предмет іпотеки та відсутності підстав для відмови в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, стало рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 02 грудня 2014 року.

Заявник вважає, що оскільки ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року вказане рішення третейського суду було скасоване, наявні підстави передбачені пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_3 просив його заяву задовольнити, заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 лютого 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 23 березня 2018 року заяву ОСОБА_3, залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: доплати судового збору та надання доказів, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 10 квітня 2018 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 квітня 2015 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_3 не в повному обсязі виконав вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху, а саме не надав уточнену заяву про перегляд заочного рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 лютого 2015 року за нововиявленими обставинами з виконанням вимог пунктів 5-6 частини другої та пункту 3 частини третьої статті 426 ЦПК України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 06 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 10 квітня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції не було допущено порушення норм процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що він виконав вимоги ухвали про залишення його заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в повному обсязі, а саме: надав квитанцію про сплату судового збору та на виконання пунктів 5-6 частини другої та пункту 3 частини третьої статті 426 ЦПК України копію ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року у якій зазначені нововиявлені обставини, а сама ухвала є доказом, який їх містить.

Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказані справі.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ Укрсоцбанк просив відмовити у задоволенні зазначеної касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на те, що вони є законними та обґрунтованими.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзив на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 426 ЦПК України заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими обставинами або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 23 березня 2018 року заяву ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: доплати судового збору у розмірі 121,80 грн та надання доказів що підтверджують наявність нововиявлених обставин. Крім того в ухвалі зазначено про те, що відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 426 ЦПК України у заяві зазначаються, зокрема: нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.

На виконання вимог ухвали суду, ОСОБА_3 було надано оригінал квитанції про доплату судового збору у розмірі 121,80 грн.

Крім того, ОСОБА_3 звертався до суду з заявою про приєднання до матеріалів справи ухвали Дніпровського районного суду м. Києва.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 10 квітня 2018 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 лютого 2015 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Визнаючи неподаною та повертаючи заяву ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив із того, що заявник не в повному обсязі виконав вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху, а саме: не надав уточнену заяву про перегляд заочного рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 лютого 2015 року за нововиявленими обставинами з виконанням вимог пунктів 5-6 частини другої та пункту 3 частини третьої статті 426 ЦПК України.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

ОСОБА_3, звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами, зазначав про те, що підставою для його ухвалення слугувало рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 02 грудня 2014 року, яке було скасоване ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року у справі 755/4963/15-ц.

Тобто позивач вважав, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України вказані обставини є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Отже позивач у своїй заяві зазначив нововиявлені обставини та послався на докази, які підтверджують їх наявність, що повністю відповідає вимогам пунктів 5,6 частини другої статті 426 ЦПК України.

Крім того, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_3 від 29 березня 2018 року про приєднання до матеріалів справи копії ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року, що також свідчить про виконання ОСОБА_3 вимог пункту 3 частини третьої статті 426 ЦПК України.

Відсутність в матеріалах справи копії ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року не може свідчити про те, що вона не була приєднана ОСОБА_3 до матеріалів справи відповідно до його заяви від 29 березня 2018 року, оскільки в такому випадку працівниками суду повинен був бути складений відповідний акт про відсутність копії ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, безпідставно визнав заяву ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами неподаною та повернув її заявнику, оскільки вона повністю відповідає вимогам статті 426 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційноїскарги

Частиною шостою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Таким чином, суди допустили порушення норм процесуального права, яке призвело до обмеження прав ОСОБА_3 на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, тому судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи наведене та к еруючись статтями 400, 406, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 10 квітня 2018 року та постанову рішення Апеляційного суду Житомирської області від 06 червня 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: В. А. Стрільчук С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов А. С. Олійник С. О. Погрібний