Постанова in case no. 643/11021/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2019 року

Київ

справа 643/11021/16-а

адміністративне провадження К/9901/43750/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м.Харкова від 15.06.2017 (суддя Сенаторов В.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 (головуючий суддя Григоров А.М., судді: Тацій Л.В., Подобайло З.Г.)

у справі 643/11021/16-а за позовом ОСОБА_2 до Харківської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Харківської митниці ДФС, та просив суд визнати незаконною та скасувати постанову по справі про порушення митних правил від 23.08.2016 409/80700/16, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500грн.

Постановою Київського районного суду м.Харкова від 15.06.2017, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 22.08.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_2 оскаржив їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського районного суду м.Харкова від 15.06.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду 22.08.2017, прийняти у справі нове судове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення матеріального права. На думку позивача, висновок суду про триваючий характер митного оформлення не має правового обґрунтування. ОСОБА_2 вказує, що поняття митного оформлення та митного контролю не є тотожними, як вважали суди попередніх інстанцій, товар має специфічні риси притаманні транспортним засобам особистого користування, митне оформлення не має триваючий характер, адже закінчується випуском транспортного засобу на митну територію України у заявленому режимі транзит , що виключає можливість провадження у справі про порушення митних правил за частиною другою статті 469 митного кодексу України.

В свою чергу, Харківська митниця ДФС подала до суду заперечення на касаційну скаргу, де посилається на те, що твердження заявника касаційної скарги суперечить вимогам законодавства. Відповідач вказує, що згідно Митного кодексу України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів. Відповідач стверджує, що у діях позивача вбачаються ознаки порушення митних правил, а саме, користування на митній території України транспортними засобами без дозволу органу доходів і зборів. Митний орган вважає, що судами попередніх інстанцій вірно застосовано норми матеріального права, не було порушено положення процесуального права, в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення у даній справі, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2019 призначено попередній розгляд справи 643/11021/16-а на 29.01.2019.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини. 18.04.2016 начальником Харківської митниці ДФС спільно з начальником управління патрульної поліції у м.Харкові Департаменту патрульної поліції затверджено План спільних заходів, направлених на протидію переміщенню товарів і транспортних засобів через митний кордон України з порушенням митного законодавства України, аналізу законності ввезення, реєстрації, перебування на території України транспортних засобів іноземної реєстрації та забезпечення безпеки дорожнього руху на 2016 рік.

24.06.2016 співробітниками Управління патрульної поліції м.Харкова о 15год. 00хв. за адресою: м.Харків, Московський р-н., пр.Московський, 181, було зупинено транспортний засіб марки ВМW 530 , реєстраційний знак НОМЕР_1 (країна реєстрації Литва), VIN: НОМЕР_2, яким керував громадянин України ОСОБА_2

Під час перевірки ОСОБА_2 надав до огляду наступні документи: посвідчення водія НОМЕР_3, видане 25.11.2008 ВРЕР м.Старобільськ при УДАІ УМВС України в Луганській області, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на території Литовської Республіки серії НОМЕР_4, видане 24.02.2016, з яких було встановлено, що даний транспортний засіб належить ЗАТ Alkanas Vilkas та перебуває на обліку в Литовській Республіці.

Згідно даних програмно-інформаційного комплексу Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України (далі - ЄАІС ДФС України) та Автоматизованої системи митного оформлення Інспектор 2006 (далі - АСМО Інспектор 2006 ) встановлено, що вищезазначений транспортний засіб ввезений на митну територію України з метою особистого користування громадянкою ОСОБА_4 25.02.2016 через міжнародний автомобільний пункт пропуску Виступовичи - Нова Рудня (в зоні діяльності Житомирської митниці ДФС) по зеленому коридору в митному режимі транзит . Під час проведення відповідної перевірки особа, якою вищезгаданий транспортний засіб ввезений на митну територію України, у транспортному засобі була відсутня, автомобілем керував саме позивач.

У зв'язку з встановленням факту користування ОСОБА_2 товаром, митне оформлення якого не завершено, а саме транспортним засобом, ввезеним на митну територію України в режимі транзит , без дозволу органу доходів і зборів, уповноваженою особою Харківської митниці ДФС 24.06.2016 складено протокол про порушення митних правил 409/80700/16 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України.

23.08.2016 за результатом розгляду матеріалів справи про порушення митних правил 409/80700/16 уповноваженою особою Харківської митниці ДФС винесено оскаржувану постанову по справі про порушення митних правил 409/807000/16.

Відповідно до зазначеної постанови ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення в рамках вказаної статті у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування постанови в справі про порушення митних правил є безпідставними та не підлягають задоволенню, у зв'язку з встановленням факту користування ОСОБА_2 товаром, митне оформлення якого не завершено, а саме транспортним засобом, ввезеним на митну територію України в режимі транзит , без дозволу органу доходів і зборів - за ознаками правопорушення, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України.

Як встановлено пунктом 25 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митний режим - це комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Відповідно до пункту 57 частини першої статті 4 МК України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Згідно пункту 58 частини першої статті 4 МК України транспортні засоби - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі.

Види митних режимів визначені статтею 70 МК України, в тому числі передбачені такі митні режими, як транзит, тимчасове ввезення.

Статтею 90 МК України передбачено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної Діяльності.

Відповідно до частини другої статті 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Митний режим транзит, згідно частини першої статті 102 МК України, звершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

Згідно статті 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Частина четверта статті 255 МК України встановлює, що митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму.

Згідно частини першої статті 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

Відповідно до частини другої статті 321 МК України у разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно пункту 1 частини шостої статті 321 МК України у разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль закінчується після закінчення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем - протягом усього часу дії митного режиму.

Стаття 325 МК України встановлює, що користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно приписів МК України при ввезенні з метою транзиту транспортний засіб, що переміщується через митний кордон України громадянином, перебуває під митним контролем з моменту перетину митного кордону України до вивезення за межі митної території України.

З огляду на положення норм матеріального права, суди дійшли вірного висновку, що станом на 24.06.2016 автомобіль ВМW 530 , реєстраційний знак НОМЕР_1 (країна реєстрації Литва), VIN:НОМЕР_2, який ввезений на митну територію України 25.02.2016 ОСОБА_4 не було вивезено за межі митної території України, вищезазначений автомобіль є товаром, митне оформлення якого не закінчено.

Суд касаційної інстанції погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, якими встановлено, що не відповідає положенням МК України посилання позивача, про те, що вищезазначений транспортний засіб не є товаром. При цьому, за відсутності факту вивезення транспортного засобу за межі митної території України митний режим транзит формально не завершений.

Відтак, згідно приписів статтей 490, 494, 508 МК України, уповноваженою особою Харківської митниці ДФС правомірно складено відносно позивача протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого частиною другою статті 469 МК України, адже станом на 24.06.2016 автомобіль ВМW 530 , реєстраційний знак НОМЕР_1 (країна реєстрації Литва),VIN: НОМЕР_2, який ввезений на митну територію України 25.02.2016 ОСОБА_4 не було вивезено за межі митної території України, вищезазначений автомобіль є товаром, митне оформлення якого не закінчено.

Відповідно до частини другої статті 469 МК України зміна стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу органу доходів і зборів, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статті 204 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Конституційний Суд України у рішенні від 31.03.2015 у справі 1-рп/2015 за конституційним зверненням ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 469 МК України зазначив, що користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які поміщені в митний режим тимчасового ввезення на митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у частині другій статті 469 Митного кодексу України.

Приймаючи до уваги незакінчення митного оформлення автомобіля, використання автомобіля поміщеного в митний режим "транзит", який передбачає пересування транспортного засобу без будь-якого використання окрім з метою переміщення під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у судів були відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про скасування спірної постанови. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про те, що митний орган постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбачених частиною другою статті 469 МК України виніс на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом України, тому відсутні підстави для її скасування.

За таких обставин, судами попередніх при винесенні судових рішень виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Згідно положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м.Харкова від 15.06.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

.......................

.......................

.......................

В.В. Хохуляк

Л.І.Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду