Постанова in case no. 695/2580/16-к

Постанова

іменем України

14 листопада 2018 року

м. Київ

справа 695/2580/16-к

провадження 51-3267км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

~

головуючого~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання~ ОСОБА_4 ,

засудженого ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,

захисника~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 ,

прокурора~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження~ в суді апеляційної інстанції, а також засудженого ОСОБА_5 на вирок Чорнобаївського~ районного суду Черкаської області від 26 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27~грудня 2017 року у кримінальному провадженні ~12016250150000663 за обвинуваченням

~

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кленової Новоград-Волинського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , такого, що судимості не має,

~

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК.

~

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

~

Вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 травня 2017~~року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК на 8 років позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_5 зараховано у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 12 червня 2016 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 27 грудня 2017 року вказаний вирок залишено без зміни.

За цим вироком ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він 12 червня 2016~року о 12:30 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , на території домоволодіння у стані алкогольного сп`яніння, у ході конфлікту зі своєю матір`ю ОСОБА_8 умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків у вигляді смерті іншої людини, тримаючи сокиру в руках, завдав останній декілька ударів сокирою по голові, шиї та нижніх кінцівках, після чого тримаючи сокиру в руках кинув у сторону потерпілої, чим завдав останній тілесні ушкодження, згідно з висновком експерта: у вигляді травми голови зі вдавленим переломом лівої тім`яної кістки, ушкодженням твердої мозкової оболонки, забоєм головного мозку, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння; у вигляді травми правої нижньої кінцівки з переломом обох кісточок правого гомілково-ступневого суглобу, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості з тривалим розладом здоров`я; у вигляді рани шиї, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, однак суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілої не настали від причин, які не залежали від волі ОСОБА_5 , тим самим останній не довів свій умисел до кінця, з причин, які не залежали від його волі.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження~ в суді апеляційної інстанції, вважає помилковим рішення судів обох інстанцій про достатність для досягнення мети покарання призначення ОСОБА_5 мінімального розміру покарання за вчинення інкримінованого йому злочину. Посилаючись на неналежне врахування судом першої інстанції того, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, вину не визнав, негативно характеризується, й це усупереч вимогам ст. 419 КПК~ залишив поза увагою апеляційний суд, просить скасувати вирок місцевого суду й ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Засуджений у касаційній скарзі та доповненні до неї вказує, що вирок щодо нього ґрунтується на недопустимих доказах, зокрема, на даних слідчого експерименту, який не відповідає вимогам ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 224 КПК, а також на суперечливому висновку судово-медичної експертизи. ОСОБА_5 , визнаючи заподіяння ОСОБА_8 удару з необережності сокирою, якою кинув в неї, заперечує наявність у нього умислу на завдання смерті своїй матері, а також звертає увагу на те, що у вироку не зазначено, з яких причин він не довів інкримінований йому умисел на вбивство. З огляду на наведене просить оскаржувані судові рішення скасувати й кримінальне провадження закрити, виправдавши його у зв`язку з недоведеністю його винуватості.

На касаційну скаргу прокурора ОСОБА_5 подав заперечення, в якому просить визнати викладені у ній вимоги безпідставними та незаконними, оскільки обставини, на які посилається прокурор, є перекрученими фактами і не враховують існування інших виправдовуючи його даних.~~~~

Позиції учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_5 підтримав свою касаційну скаргу і заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора. Так само як і захисник засудженого заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора та просив задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_5 .

На думку прокурора, що ні касаційна скарга прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження~ в суді апеляційної інстанції, ні касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягають.

Мотиви Суду

Твердження у касаційній скарзі ОСОБА_5 про незаконність його засудження, яке ґрунтується на недопустимих доказах, є безпідставними і спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Так, висновок суду про те, що ОСОБА_5 вчинив закінчений замах на умисне убивство своєї матері ОСОБА_8 , однак не довів свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, ґрунтується: на показаннях самого ОСОБА_5 , який хоча і заперечував свою вину, проте визнав наявність у нього в руках сокири в ході конфлікту з~ матір`ю; на показаннях ОСОБА_8 , котра підтвердила сварку із сином, а також показаннями свідка ОСОБА_9 , який приїхав до своєї матері ОСОБА_8 ~ на прохання батька, оскільки ОСОБА_5 посварився з батьками, там побачив матір на ліжку у крові й одразу викликав швидку допомогу. В цей час ОСОБА_5 спав у літній кухні, на його футболці та на сокирі, кинутій під деревом, була кров.

Відповідно до висновку експерта від 30 серпня 2016 року 05-8-01/283 у ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: травми голови зі вдавленим переломом лівої тім`яної кістки, ушкодженням твердої мозкової оболонки, забоєм головного мозку, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння; травми правої нижньої кінцівки з переломом обох кісток правого гомілково-ступневого суглобу, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості з тривалим розладом здоров`я; рани шиї, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. При цьому у висновку йдеться про те, що вказані тілесні ушкодження утворились у результаті заподіяння не менше трьох ударів.~ Свій висновок експерт ОСОБА_10 підтвердила в судовому засіданні.

Окрім того, в основу обвинувального вироку суд також поклав дані протоколу слідчого експерименту від 13 червня 2016 року з відеозаписом до нього, під час якого ОСОБА_5 розповів про обставини заподіяння ним ударів ОСОБА_8 .

Посилання у касаційній скарзі на те, що дані цієї слідчої дії недопустимі докази через недотримання вимог ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 224 КПК, є необґрунтованими. Зокрема, аналогічні твердження про це ОСОБА_5 висловлював у своїй апеляційній скарзі, які належним чином розглянуті та спростовані. А саме встановлено, що невідкладне проведення слідчого експерименту у нічний час 13~червня 2016~року здійснювалося з метою запобігання знищенню доказів та оперативного розкриття злочину, вчиненого 12 червня 2016 року; тривалість проведення цього слідчого експерименту згідно із протоколом становила не більше 15 хв. (а.к.п. 94-100, т. 3). Під час його проведення був присутній захисник ОСОБА_11 , зауважень ні від кого з учасників не надходило.

За таких обставин дані слідчого експерименту обґрунтовано визнано допустимими й достовірними, такими, що підтверджують винуватість ОСОБА_5 у заподіянні ударів сокирою ОСОБА_8 . Так само як і обґрунтованим є використання даних цієї слідчої дії в ході проведення експертизи, в результатах якої зазначено, що травма голови ОСОБА_8 могла виникнути за обставин, вказаних на електронному носії слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 . ~~

Наведеним підтверджується правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.~2 ст. 15, ч. 1 ст.115 КК і спростовуються доводи його касаційної скарги про те, що тілесні ушкодження ОСОБА_8 він завдав з необережності, коли вона сама вихопила у ОСОБА_5 сокиру і поранилася. При цьому колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне зазначити, що для юридичної оцінки діяння як замаху на вбивство визначальним є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. Судова практика для з`ясування змісту і спрямованості умислу особи орієнтує суди на те, що при дослідженні доказів їм необхідно виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного й потерпілого, що передувала події, а також характер їх відносин.

Таким чином, локалізація поранень голова та шия як життєво важливі органи, їх характер, а саме рубана рана голови від дії не менше трьох ударів, а також посткримінальна поведінка ОСОБА_5 , який, поклавши потерпілу на ліжко, пішов спати й швидкої допомоги не викликав, тоді як із показань експерта~ в суді убачається, що за відсутності своєчасної медичної допомоги потерпіла могла загинути, переконують у правильності висновків судів обох інстанцій щодо умислу в ОСОБА_5 саме на позбавлення життя ОСОБА_8 , однак такі наслідки не настали з незалежних від його волі причин, оскільки потерпілу виявив ОСОБА_12 та викликав швидку допомогу.

Отже, доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК й така юридична оцінка його дій є правильними, а рішення судів нижчих інстанцій з цього приводу законними та обґрунтованими.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які є підставою для скасування чи зміни судових рішень, не виявлено.~

Що ж стосується тверджень касаційної скарги прокурора про неналежне урахування судом при призначенні ОСОБА_5 мінімального розміру покарання за вчинення інкримінованого злочину його тяжкості, невизнання засудженим вини та його негативної характеристики, то вони є безпідставними.

Як убачається зі змісту вироку, при призначенні покарання ОСОБА_5 суд урахував те, що інкримінований йому злочин є особливо тяжким, а також ставлення засудженого, який не шкодує про вчинене, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується негативно, зловживає алкогольними напоями, порушує громадський порядок, вчиняє сварки, до виконання службових обов`язків ставився недбало, порушував військову дисципліну, самовільно залишав службу під час виконання бойових завдань військової частини. Вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння визнано судом обставиною, що обтяжує покарання. Враховано судом і думка потерпілої, яка просила суворо не карати сина.

Наведене свідчить, що викладені у касаційній скарзі прокурора обставини, які мають значення для призначення покарання, необхідного й достатнього для виправлення та запобігання вчиненню злочинів відповідно до мети покарання, передбаченій у ст.ст. 50, 65 КК, при обранні розміру покарання ОСОБА_5 судом дотримано.

Окрім того, аналогічні касаційній скарзі мотиви необхідності призначення засудженому більш суворого покарання та збільшення призначеного йому строку позбавлення волі прокурор наводив в апеляційній скарзі. Проте суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, спростувавши його твердження з наведенням відповідної мотивації. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

За таких обставин касаційні скарги засудженого та прокурора задоволенню не підлягають.~ ~~

Керуючись статтями 433, 434, 436, 440, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Чорнобаївського~ районного суду Черкаської області від 26 травня 2017~року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27~грудня 2017~року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни,~ а касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження~ в суді апеляційної інстанції, та засудженого ОСОБА_5 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню

не підлягає.

Судді:

~

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~ ОСОБА_3