Постанова in case no. 607/11426/16-Ц

Постанова

Іменем України

17 жовтня 2018 року

м. Київ

справа 607/11426/16

провадження 61-32802св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В., Усика Г. І. ,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: Споживчий кооператив Олімпія Б , ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_7 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2017 року у складі головуючого-судді Сташків Н. М. та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 18 липня 2017 року у складі колегії суддів: Ткач О. І., Гірського Б. О., Бершадської Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Споживчого кооперативу Олімпія Б (далі - СК Олімпія Б ), ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним рішення загальних зборів, договору дарування та визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності.

Позов мотивовано тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 лютого 2011 року його позов до Приватного підприємства Тернопільська фірма Будівельник (далі - ПП ТФ Будівельник ) про визнання майнових прав задоволено та визнано за ним майнові права на вбудовану криту стоянку для автомобіля НОМЕР_1 проектною загальною площею 20,5 кв. м та на двокімнатну квартиру АДРЕСА_4. У 2010 році, у зв'язку з банкрутством ПП ТФ Будівельник та з метою завершення будівництва вказаного будинку, було створено СК Олімпія Б і позивача прийнято в члени цього кооперативу. Майнові права на повністю оплачену вбудовану криту стоянку для автомобіля НОМЕР_1 та частково оплачену квартиру (20,71 кв. м) внесено у статутний фонд кооперативу. В подальшому позивач сплачував членські та пайові внески в кооператив на будівництво та оплатив 36,41 кв. м від загальної площі вищевказаної квартири.

У грудні 2014 року позивач звернувся до голови СК Олімпія Б для здійснення останніх пайових платежів за добудову будинку та членських внесків, однак йому було повідомлено, що його виключено з членів кооперативу, а квартира продана іншій особі. Згодом йому стало відомо про незаконну передачу СК Олімпія Б майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5, який в свою чергу подарував вказані майнові права своїй дочці ОСОБА_8

Позивач вважає, що такими діями відповідачів було порушене його виключне право на відчуження належного йому майна, що припадає на внесений ним пай у статутному фонді кооперативу, яке закріплене пунктом 9.5 статуту СК Олімпія Б .

Ураховуючи викладене ОСОБА_4 просив; визнати недійсним рішення загальних зборів членів СК Олімпія Б від 12 квітня 2014 року про закріплення за ОСОБА_5 належного йому майнового паю в кооперативі - двокімнатної квартири АДРЕСА_3; визнати недійсним договір дарування зазначеного майнового паю, укладеного 12 квітня 2014 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_8; визнати недійсним рішення загальних зборів СК Олімпія Б від 12 квітня 2014 року про прийняття ОСОБА_8 в члени кооперативу; визнати недійсним рішення загальних зборів СК Олімпія Б від 17 серпня 2014 року про затвердження ОСОБА_8 у списку членів кооперативу, переданого у Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції для отримання права власності на квартиру; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_2, виданого ОСОБА_6 22 листопада 2014 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що права позивача не є порушеними, оскільки процедура виключення ОСОБА_4 із членів кооперативу була дотримана, що підтверджується рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 04 серпня 2016 року. При цьому, місцевий суд зазначив про те, що позивач, будучи членом кооперативу, був наділений, як правами так і обов'язками і повинен був цікавитись перебігом подій в кооперативі, не допускати виникнення заборгованості зі сплати платежів, розмір яких встановлено рішенням зборів.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 18 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У серпні 2017 року ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_7 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули уваги на те, що позивача не було повідомлено про прийняте рішення щодо виключення його з членів кооперативу 06 квітня 2014 року та в короткий проміжок часу, а саме 12 квітня 2014 року його майновий пай у вигляді двокімнатної квартири АДРЕСА_3 у м Тернополі було відчужено іншій особі без його згоди, що статутом кооперативу не передбачено.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

У вересні 2017 року від СК Олімпія Б надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначено про те, що оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

31 травня 2018 року справу 607/11426/16 за позовом ОСОБА_4 до СК Олімпія Б , ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним рішення загальних зборів, договору дарування та визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року вищевказану справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статі 400 цього Кодексу.

За правилами частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційного скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно із частиною першою статті 178 ЦК України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Суди попередніх інстанцій установили, що 14 грудня 2007 року між ОСОБА_4 та Приватним підприємством Тернопільська фірма Будівельник був укладений договір на пайове будівництво житла.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 лютого 2011 року, що набрало законної сили, за ОСОБА_4 визнано майнові права на криту стоянку для автомобіля за НОМЕР_1, проектною загальною площею 20,5 кв. м та на 20,71 кв. м двокімнатної квартири АДРЕСА_5

17 квітня 2011 року загальними зборами кооперативу було прийняте рішення, оформлене протоколом 1\2011, внести до статутного фонду кооперативу майнові права кожного з членів кооперативу, у тому числі ОСОБА_4 на викуплені ним 20, 71 кв. м квартири та 20, 59 кв. м критої автостоянки. Майнові права станом на 17 квітня 2011 року належали членам кооперативу на підставі договорів пайової участі, укладених з ПП ТФ Будівельник , а також підтверджувалися відповідними судовими рішеннями про визнання майнових прав.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 26 жовтня 2011 року, що набрало законної сили, було визнано за СК Олімпія Б право власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за будвельною адресою: АДРЕСА_7 ; встановлено, що кооператив набув право власності на майнові права своїх членів, які внесені до статутного фонду за рішенням зборів від 17 квітня 2011 року.

Рішенням загальних зборів СК Олімпія Б від 29 жовтня 2011 року НОМЕР_1/2011 було встановлено порядок та розміри щомісячних платежів членами СК Олімпія .

Впродовж 2012-2013 років СК Олімпія Б направляла ОСОБА_4 повідомлення про його заборгованість за невикуплені квадратні метри.

06 березня 2014 року СК Олімпія Б направлено ОСОБА_4 повідомлення за адресою місця реєстрації в Україні про проведення 06 квітня 2014 року загальних зборів, на яких вирішуватиметься питання щодо його виключення з членів кооперативу.

Рішенням загальних зборів СК Олімпія Б , яке викладене у формі протоколу від 06 квітня 2014 року 05/2014, ОСОБА_4 виключено з членів СК Олімпія Б , із-за несплати внесків.

12 квітня 2014 року рішенням загальних зборів членів СК Олімпія Б 06/2014 вирішено закріпити за ОСОБА_5, для виплати та отримання у власність майнового паю в кооперативі - двокімнатної квартири АДРЕСА_3

В цей же день ОСОБА_5 вищевказаний майновий пай подарував своїй дочці ОСОБА_6, що підтверджується договором дарування від 12 квітня 2014 року.

Відповідно до статті 213 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судами, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносин сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (пункти 1-4 частини першої статті 214 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судами.

Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_4 посилався на те, що його не було повідомлено належним чином про рішення загальних зборів СК Олімпія Б , яким його було виключено із членів кооперативу, чим було порушене його виключне право, передбачене пунктом 9.5 статуту СК Олімпія Б , на відчуження належних йому майнових прав, що були внесені ним у статутний фонд кооперативу.

Пунктом 9.5 статуту СК Олімпія Б передбачено, що споруджений житловий будинок з вбудованими гаражами, земельна ділянка на якій він розміщений, комунікації та інженерні обладнання будинку є спільною сумісною власністю членів кооперативу; квартири та гаражі цього будинку, після їх повної виплати членами кооперативу, є приватною власністю члена кооперативу. Розподіл квартир та гаражів між членами кооперативу проводиться відповідно до їх внесків за рішенням загальних зборів кооперативу та укладених угод; при виході із членів кооперативу та у випадку виключення з кооперативу майно, що припадає на внесений членом кооперативу пай, може бути ним відчужено кооперативу чи іншій особі за згодою загальних зборів кооперативу. При цьому кооператив має право привілейованої купівлі паю члена кооперативу.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що права позивача не порушені, оскільки процедура виключення ОСОБА_4 із членів кооперативу була дотримана, що підтверджується рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 04 серпня 2016 року, яким відмовлено в позові ОСОБА_4 про його поновлення в членах СК Олімпія Б .

Отже, з урахуванням вказаних обставин, суди в порушення вимог статей 212-214, 315 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи, не визначилися належним чином із характером спірних правовідносин та предметом позову, оскільки позивач просив, зокрема, визнати недійсним рішення загальних зборів СК Олімпія Б від 12 квітня 2014 року, яким було закріплено за ОСОБА_10 майновий пай - двокімнатну квартиру АДРЕСА_6, який належав ОСОБА_4, а не незаконне виключення позивача з членів СК Олімпія Б .

Крім того, суди не звернули уваги на те, що позивач, звертаючись до суду з указаним позовом посилався на те, що у зв'язку з тим, що позивача не було повідомлено належним чином про рішення загальних зборів СК Олімпія Б , яким його було виключено із членів кооператива, було порушене його виключне право, передбачене пунктом 9.5 статуту СК Олімпія Б , на відчуження належних йому майнових прав, що були внесені ним у статутний фонд кооперативу.

Також судами не було досліджено належним чином та не надано правової оцінки пункту 9.5 статуту СК Олімпія Б , яким передбачено, зокрема, що при виході із членів кооперативу та у випадку виключення з кооперативу майно, що припадає на внесений членом кооперативу пай, може бути ним відчужено кооперативу чи іншій особі за згодою загальних зборів кооперативу, тобто саме позивач мав право відчужити кооперативу або іншій особі свій пай, а не сам кооператив.

Отже суди, вирішуючи спір, не з'ясували фактичні обставини по справі, що мають значення для правильного вирішення справи, не встановлювали наявність чи відсутність фактів, якими обгрунтовувалися позовні вимоги, у зв'язку з чим помилково зосередилися на виключенні позивача із членів СК Олімпія Б .

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно інформації з офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним, рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 04 серпня 2016 року, яким було відмовлено ОСОБА_4 у задоовленні позову про поновлення в членах СК Олімпія Б , було скасовано постановою Верховного Суду від 23 січня 2018 року та справу направлено на новий апеляційний розгляд. За наслідками нового апеляційного розгляду постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 29 березня 2018 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 червня 2016 року, яким було поновлно ОСОБА_4 В членах СК Олімпія Б , залишено без змін.

З урахуванням порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права під час розгляду цієї справи, оскаржувані судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими.

В силу вищенаведених положень статті 400 ЦПК України у Верховного Суду відсутні процесуальні можливості з'ясувати дійсні обставини справи та оцінити докази, які не були досліджені судами попередніх інстанцій, що перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове судове рішення.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Ураховуючи вищевикладене рішення суду першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 18 липня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

А.С. Олійник

О. В. Ступак

Г. І. Усик