Постанова in case no. 653/301/16-к
About the act
Text of the judgment
~
Постанова
Іменем України
20 вересня~ 2018 р.
м. Київ
~
справа 653/301/16-к
провадження 51-777км18
~
Верховний Суд~ колегією суддів Другої судової палати~ Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого~ ~~~~~~~~ ~~ ОСОБА_1 ,
суддів: ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря
судового засідання~ ОСОБА_4 ,
~
за участю:
прокурора~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,
~
розглянув у відкритому судовому засіданні за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_7 та прокурора на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 10 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 10 серпня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12016230140000096, за обвинуваченням
~
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, кримського татарина, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого ,
~
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
~
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
~
Вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 10 травня 2017 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 336 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст.~75~КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з~встановленням іспитового строку тривалістю 1~рік і покладено на ного обов`язки, передбачені ст.~76~цього Кодексу.
~
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 10 серпня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він відповідно до військового квитка НОМЕР_1 , виданого Генічеським РВК ~~~~~09.06.1998 року, будучи військовозобов`язаним і маючи військове звання рядового та військову спеціальність командир відділення водіїв електриків . Достовірно знаючи про проведення на території України часткової мобілізації до Збройних Сил України, яка була оголошена~Указом Президента України 607/2014 від 21.07.2014 року, пройшовши військово - лікарську комісію, та відповідно до довідки вказаної комісії від ~~~~~~~28.08.2014 року 921 визнаним придатним до військової служби за мобілізацією, 26.08.2014 року отримав повістку з роз`ясненням та вимогою прибуття 28.08.2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшого відправлення у війська Збройних Сил України, яка вручалася йому особисто, підтвердженням чого є його підпис на відривному корінці від повістки, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 на встановлену дату, тим самим порушив вимоги~ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію , а саме обов`язок військовозобов`язаних прибувати до військового комісаріату за викликом, чим порушив порядок комплектування Збройних Сил України.
~
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
~
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 порушує питання про скасування судових рішень та просить кримінальне провадження закрити за недоведеністю його винуватості у вчинені кримінального правопорушення. Вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на неповноту судового розгляду. Зазначає, що дані рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки винесені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, про те, що були допущені порушення, як на досудовому слідстві, так і в суді першої та апеляційної інстанцій. Також вказує на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки має багато суперечностей.
~
Захисник ОСОБА_7 у касаційній скарзі порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 та просить кримінальне провадження закрити за відсутністю в діянні останнього складу кримінального правопорушення. Вказує на те, що судові рішення винесено з порушенням вимог кримінального процесуального закону, що призвело до порушення права на захист ОСОБА_6 та перешкодило судам ухвалити законні та обґрунтовані рішення. А саме зазначає про невідповідність обвинувального акту ст. 291 КПК України, оскільки у обвинувальному акті вказано два Укази Президента Про часткову мобілізацію і суд визнаючи, що це є технічною помилкою фактично сформулював нове обвинувачення, перебравши на себе функції прокурора.
~
До початку касаційного розгляду прокурор, у порядку ст. ст. 403, 432 КПК України, відмовився від поданої касаційної скарги.
~
Позиції інших учасників судового провадження
~
Прокурор ОСОБА_5 вважає касаційні скарги засудженого та захисника необґрунтованими та просить залишити їх без задоволення.
~
Мотиви Суду
~
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла такого висновку.
~
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
~
Суд касаційної інстанції відповідно до вимог частини 1~ст. 433 КПК України~перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
~
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях~410 та~411 КПК України~та на які є посилання в касаційній скарзі засудженого, не є відповідно до вимог~ч. 1 ст. 438 КПК України~предметом дослідження та перевірки касаційним судом.~
~
Відповідно до~ст. 94 КПК України ~оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суд дотримався вимог зазначеного закону.
~
Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, ґрунтується на сукупності зібраних і належно оцінених судом доказів, і є правильним.
~
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що засуджений своєї винуватості в ухиленні від призову за мобілізацією не визнав, але його вина підтверджується низкою доказів, здобутими під час досудового розслідування та дослідженими в суді першої інстанції, а саме показаннями свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які підтвердили факт направлення ОСОБА_6 на проходження медичної комісії, за результатами якої останнього визнано придатним до служби та підтвердили вручення йому повістки з вимогою з`явитися до військомату 28 серпня 2014 року для відправки до військ.
~
Окрім того, винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується відомостями, які містяться в досліджених судом довідці військово-лікарської комісії від 26 серпня 2014р., згідно з якою ним пройдено обстеження у лікарів, і він визнаний придатним до військової служби по мобілізації; довідці військово-лікарської комісії за 921 від 28 серпня 2014 року; копії військового квитка на ім`я ОСОБА_6 , копії повістки, яка отримана ОСОБА_6 , поіменному списку сержантів, старшин, солдатів та матросів, відправлених Генічеським РВК 28 серпня 2014 року в команду НОМЕР_2 , згідно якого, рядовий ОСОБА_6 для відправки не з`явився; обліковій картці на ім`я ОСОБА_6 , згідно якої, останній має звання рядовий, та займав посаду командира відділення водіїв-електриків.
~
З матеріалів провадження вбачається, що суд першої інстанції, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про доведеність вини~ ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Також судом досліджені всі обставини справи, з`ясування яких могло мати істотне значення для правильного її вирішення. Проявів упередженості щодо ОСОБА_6 під час судового розгляду не встановлено.
~
Дії ОСОБА_6 за ст. 336 КК України кваліфіковано правильно. Отже, вважати, що судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, немає підстав.
~
Доводи засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам~ст. 291 КПК України, є необґрунтованими.
~
Так, відповідно до вимог~п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення.
~
Цим вимогам обвинувальний акт від 29 січня 2016 року щодо ОСОБА_6 відповідає.
~
Відповідно до п.13 ч.1~ст. 3 КПК України, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
~
Згідно з ч.2~ст. 42 КПК України~обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому~ст. 291 цього Кодексу, а обвинувальний акт, згідно з п.3 ч.2~ст. 283 КПК України, є однією із форм закінчення досудового розслідування, тобто обвинувальний акт це підсумковий документ, яким визнається достатність доказів, зібраних під час досудового розслідування, засвідчується його завершення й надання доступу до матеріалів стороні захисту. Обвинувальний акт затверджується прокурором й одночасно з його переданням до суду вручається учасникам кримінального провадження під розписку, як це передбачено~ст. 293 КПК України. Для суду цей процесуальний документ є правовою підставою для призначення підготовчого судового засідання, судового розгляду, визначення його меж.
~
Висунення публічного обвинувачення здійснюється в умовах змагальності у судовому розгляді, коли прокурор оголошує короткий виклад або повний текст обвинувального акту (ч.2~ст. 347 КПК України), а суд роз`яснює суть обвинувачення і з`ясовує у обвинуваченого, чи зрозуміле воно йому (ч.1~ст. 348 КПК України).
~
Таким чином, на стадії досудового розслідування обвинувачення особи пов`язується з моментом складання обвинувального акта, що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
~
З обвинувального акту щодо ОСОБА_6 вбачається, що в ньому повно і чітко викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення із зазначенням обставин, які, відповідно до ч.1~ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також правова кваліфікація дій обвинуваченого.
~
Крім того, з матеріалів провадження убачається, що після оголошення в судовому засіданні прокурором обвинувального акту, ОСОБА_6 підтвердив зрозумілість висунутого йому обвинувачення.
~
Отже, вважати, що при складанні, затвердженні та направленні обвинувального акту до суду допущено порушення, які в подальшому вплинули на справедливість ухвалених судових рішень, підстави відсутні.
~
Твердження засудженого та захисника, що суд при розгляді провадження вийшов за межі обвинувачення не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки як органом досудового розслідування, так і судом встановлено, що ОСОБА_6 був призваний на військову службу на підставі Указу Президента України 607/29014 від 21.07.2014 року, а технічна описка, допущена в обвинувальному акті в даті цього Указу не впливає на доведеність винуватості ОСОБА_6 в ухиленні від призову за мобілізацією та на суть пред`явленого обвинувачення в цілому.
~
Крім цього, при перевірці кримінального провадження встановлено, що такі ж, як і в касаційних скаргах твердження засуджений та його захисник висловлювали при розгляді провадження у суді апеляційної інстанції. Апеляційним судом при перевірці матеріалів кримінального провадження в апеляційному порядку рішення прийнято правильно. Свої висновки із цього питання суд належним чином умотивував. Вони підтверджені доказами, які суд апеляційної інстанції ретельно перевірив і належним чином оцінив. Із даними висновками погоджується і колегія суддів. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
~
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними~ підставами для скасування чи зміни судових рішень, колегією суддів не встановлено.
~
Покарання засудженому ОСОБА_6 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення та даних про~ особу засудженого. Призначене покарання, є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
~
За таких обставин колегія суддів вважає, що судові рішення є законними та обґрунтованими і підстав для задоволення касаційних скарг, не вбачає.
~
Керуючись статтями 433, 436, 441, 442~КПК України, Суд
~
у х в а л и в:
~
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 залишити без ~задоволення, а вирок Генічеського районного суду Херсонської області від ~~~~~~~~~~~~~10 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 10 серпня ~2017 року щодо ОСОБА_6 без зміни.
~
Постанова є остаточною й~оскарженню не підлягає.
~
~
С у д д і:
~
~
ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3 ~~~~~~~~~~~
~
~
~
~
~