Постанова in case no. 461/8132/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

11 вересня 2018 року

справа 461/8132/16-а

адміністративне провадження К/9901/38496/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І .Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Галицького районного суду м. Львова від 21 грудня 2016 року (суддя Зубачик Н.Б.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року (судді Багрій В.М., Мікула О.І., Старунський Д.М.) у справі 461/8132/16-а за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просив визнати протиправною і скасувати постанову від 02 грудня 2016 року 4218/20909/16, якою його визнано винним у порушенні митних правил, передбачених частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на суму 8500 грн.

Позов мотивований тим, що адміністративне стягнення накладене після спливу шестимісячного строку з для його виявлення, а отже спірна постанова є протиправною.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 21 грудня 2016 року позов задоволено, визнано неправомірною та скасовано постанову у справі про порушення митних правил 4218/20909/16 від 02 грудня 2016 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з митного органу судового збору, в решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про триваючий характер правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, і на цій підставі вважали, що відповідне адміністративне стягнення застосовується упродовж шести місяців з дня виявлення правопорушення. Позаяк адміністративне стягнення на позивача накладене після спливу шестимісячного строку з моменту виявлення правопорушення, то спірна постанова є неправомірною. При цьому моментом виявлення правопорушення суди вважали 19 серпня 2015 року - дату, в яку, за наявними у справі матеріалами, митним органом позивачу направлявся лист з викликом для надання пояснень з приводу невивезення транспортного засобу і складення протоколу про порушення митних правил.

У касаційній скарзі митний орган доводить, що 19 серпня 2015 року не можна вважати датою, з якої слід починати відлік шестимісячного строку накладення адміністративного стягнення, оскільки в цю дату у митного органу ще не було інформації про порушення позивачем строку доставки транспортного засобу. Така інформація з'явилась лише 26 вересня 2016 року та зафіксована у відповідному протоколі. Посилається на положення частини першої статті 494 Митного кодексу України з приводу того, що випадок виявлення порушення митних правил невідкладно фіксується уповноваженою посадовою особою органу доходів і зборів у протоколі, складеному за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили наступне.

03 липня 2015 року через пункт пропуску Пулемець - Томашівка митного поста Піща митного органу позивач ввіз на митну територію України транспортний засіб марки OPEL OMEGA , реєстраційний номер WOR29385, в митному режимі транзит .

За інформацією в ПІК Інспектор-2006 та ЄАІС ДМС України станом на 26 вересня 2016 року з митної території України позивач транспортний засіб не вивіз.

Відповідно до листа заступника начальника митного органу від 19 серпня 2015 року посадовими особами митного поста Піша Волинської митниці проводилася перевірка щодо законності перебування на митній території України транспортного засобу OPEL OMEGA , реєстраційний номер WOR29385, в результаті проведення якої було встановлено порушення митного законодавства України. Цим же листом позивач викликався до митниці для надання пояснень щодо невивезення вказаного транспортного засобу та участі у складенні протоколу про порушення митних правил, однак не з'явився.

26 вересня 2016 року посадовою особою відповідача складено протокол в справі про порушення митних правил відносно позивача, в якому зазначено, що останній перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки товарів, транспортних засобів, що перебувають під митним контролем до митного призначення більше, ніж на 10 діб, що є порушенням митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.

02 грудня 2016 року заступником начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби Шокало В.С. винесено постанову в справі про порушення митних правил 4218/20909/16, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8 500 грн.

За висновком митного органу, позивач 3 липня 2015 року ввіз транспортний засіб на митну територію України в митному режимі транзит та підтвердження неможливості його доставки до митного органу позивач не надав, а тому перевищив строк транзитного перевезення, встановлений статтею 95 Митного кодексу України.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, однак відповідачем пропущено строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Така позиція обґрунтована тим, що митний орган виявив правопорушення, інкриміноване позивачу, 19 серпня 2015 року, коли було здійснено виклик позивача для надання пояснень з приводу невивезення транспортного засобу за межі території України, а не в момент складання протоколу про порушення митних правил - 26 вересня 2016 року.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил регламентовано главою 69 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Посилання митного органу на те, що саме протокол про порушення митних правил є документом, який фіксує факт, час та місце вчинення порушення митних правил, і складається відповідною посадовою особою невідкладно у випадку виявлення правопорушення є правильним, разом з тим оцінюючі спірні відносини суди дійшли правильного висновку про те, що в момент виклику позивача 19 серпня 2015 року для надання відповідних пояснень митним органом вже було виявлене порушення митних правил, про що зазначено у відповідному листі, скерованому позивачу, оскільки його викликано саме з метою вирішення питання про складення протоколу про порушення митних правил та повідомлено про те, що у разі його неявки протокол буде складено відповідно до Митного кодексу України без його участі, були наявними всі обставини для його складання.

Таким чином, момент виявлення адміністративного правопорушення, інкримінованого позивачу, та його фіксування 26 вересня 2016 року в результаті проведених контрольно-з'ясувальних заходів, спрямованих на встановлення обставин справи про порушення митних правил, є двома різними юридичними фактами, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій.

Відтак, накладення митним органом адміністративного стягнення спірною постановою у вигляді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на суму 8 500 грн. є протиправним з огляду на сплив строку притягнення позивача до відповідальності.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 21 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі 461/8132/16-а - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Р.Ф.Ханова

І.А.Гончарова

І.Я.Олендер