Постанова in case no. 2а/1270/5205/12

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2018 року

Київ

справа 2а/1270/5205/12

адміністративне провадження К/9901/22374/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Пасічник С.С., суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П., розглянувши заяву Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2016 року в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганську Луганської області Державної податкової служби (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення від 08 червня 2012 року 0000811710 в сумі 208352,03 грн.; скасовано частково податкове повідомлення-рішення від 08 червня 2012 року 0000801710 в сумі 264174,70 грн. податкового зобов'язання за звітний податковий період та штрафних санкцій в сумі 6604,68 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року скасовано; прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08 червня 2012 року 0000811710, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено грошове зобов'язання з доходів від підприємницької діяльності в сумі 208352,03 грн., та від 08 червня 2012 року 0000801710, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 381910,97 грн.; в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із згаданими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2012 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу 2а/1270/5205/2012 з Луганського окружного адміністративного суду.

На вимогу Вищого адміністративного суду України ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року було відкрито провадження з відновлення втраченого судового провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року останній відновив втрачене судове провадженні в адміністративній справі 2а/1270/5205/2012 в частині змісту процесуальних документів: ухвали Луганського окружного адміністративного суду про відкриття провадження по справі від 07 липня 2012 року; ухвали від 20 серпня 2012 року про зупинення провадження по справі; ухвали від 04 вересня 2012 року про поновлення провадження по справі; постанови Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року (вступної та резолютивної частини); постанови Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року; ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2012 року; постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року - в повному обсязі.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 березня 2016 року за результатами вивчення частково відновленого втраченого провадження з огляду на недостатність зібраних матеріалів провадження за касаційною скаргою Інспекції на постанови Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року та Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року у справі 2а/1270/5205/2012 закрив.

Інспекція звернулась із заявою про перегляд згаданої ухвали суду касаційної інстанції Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах, а саме статті 279 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Як на приклад неоднакового застосування одних і тих самих норм процесуального права заявник послався на ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 лютого 2017 року, 18 січня 2017 року ( К/800/7505/14, К/9991/18875/12, К/9991/60898/12 відповідно), в яких касаційний розгляд відбувався за частково відновленими провадженнями в адміністративних справах.

Ухвалою Верховного Суду України від 22 березня 2017 року відкрито провадження у справі.

Заперечення на заяву про перегляд судового рішення від позивача не надходили.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду України від 12 січня 2018 року 20/0/19-18 заява передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон 2147-VIII).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі: Пасічник С.С. (суддя-доповідач), Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

За змістом підпункту 1 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону 2147-VIII заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Суд перевірив матеріали справи, наведені у заяві доводи та дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 273 КАС України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року 2136-VIII) визначено можливість відновлення повністю або частково втраченого судового провадження в адміністративній справі, закінченій ухваленням судового рішення, або в якій провадження закрито.

За статтею 275 цього Кодексу заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 279 КАС України у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Відповідно до частини другої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Згідно з частиною другою статті 228 КАС України суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

У рішенні, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції дійшов висновку про неможливість розгляду касаційної скарги з огляду на недостатність зібраних матеріалів відновленого втраченого судового провадження і з цієї причини закрив провадження за касаційною скаргою.

Нормативний підхід до розуміння наведених норм процесуального права в їх взаємозв'язку у контексті обставин справи дає підстави для такого висновку.

Рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині приймається в порядку окремого особливого судового провадження, встановленого розділом VII КАС України. Прийняття цього рішення за підсудністю відноситься до повноважень суду, який ухвалив рішення по суті спору або постановив ухвалу про закриття провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 279 КАС України саме цей суд вправі закрити розгляд заяви про відновлення провадження у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження та роз'яснити особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

На стадії касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій, приводом для якого є касаційна скарга, а підставами - порушення судом норм матеріального чи процесуального права, суд касаційної інстанції не має повноважень на ревізію рішення суду про відновлення втраченого судового провадження і права на підставі статті 279 КАС України з посиланням на недостатність зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого провадження ухвалювати рішення про закриття касаційного провадження.

Аналогічна позиція щодо застосування згаданих норм процесуального права вже висловлювалась Верховним Судом України, зокрема у постанові від 15 листопада 2016 року (справа 21-2361а16), а також Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року (справа 2а/1270/5468/12).

Відповідно до підпункту а пункту 1 частини другої статті 243 КАС України у разі неправильного застосування судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, Суд має право скасувати судове рішення (судові рішення) та передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій.

Аналіз наведених норм процесуального права, юридична оцінка обставин справи дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції неправильно застосував процесуальний закон, тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з передачею справи до суду касаційної інстанцій для подальшого розгляду справи за касаційною скаргою.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону 2147-VIII) та статтями 241, 242, 243 КАС України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року 2136-VIII), Суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2016 року скасувати, а справу 2а/1270/5205/2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень передати до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для подальшого провадження за касаційною скаргою відповідача.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

__________________

__________________

__________________

С.С.Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко,

судді Верховного Суду