← Case law

Постанова in case no. 693/735/16-ц

Касаційний цивільний суд Верховного Суду · 25.07.2018 · Supreme Court
full text from our database16 785 charactersall acts in the case →

About the act

Case no.
693/735/16-ц
Date of the judgment
25.07.2018
Court
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Judge
Усик Григорій Іванович
Type of proceedings
Цивільне
Type of judgment
Постанова
Case category

Text of the judgment

Постанова

Іменем України

25 липня 2018 року

м. Київ

справа 693/735/16-ц

провадження 61-4785 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Ступак О. В., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Кредитна спілка Ліга-Жашків ,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Кредитної спілки Ліга-Жашків на рішення Апеляційного суду Черкаської області від 24 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Пономаренка В. В., Гончар Н. І., Ювшина В. І. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від

07 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Пономаренка В. В., Гончар Н. І., Ювшина В. І.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року Кредитна спілка Ліга-Жашків (далі - КС Ліга-Жашків ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та відсотків за порушення виконання грошового зобов'язання.

На обгрунтування позовних вимог зазначила, що протягом тривалого часу ОСОБА_1 не виконує рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2010 року у справі 2-715-2010, яким з неї на користь спілки стягнуто борг у розмірі 54 472,94 грн, а також рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2010 року у справі

2-982-2010, яким з відповідача на користь спілки стягнуто борг у розмірі 2 927,72 грн, та вирок від 16 вересня 2010 року по справі 1-122/2010, яким з

ОСОБА_1стягнуто майнову шкоду в розмірі 7 053,93 грн.

Посилаючись на те, що внаслідок невиконання судових рішень відбулось знецінення грошових коштів, що призвело до майнових втрат КС Ліга-Жашків , з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з ОСОБА_1, за період з 01 серпня 2013 року по 31 березня 2017 року заподіяні збитки у розмірі 54 038,28 грн, а також відшкодувати моральну шкоду у розмірі

50 000,00 грн та судові витрати у розмірі 2 175,00 грн.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 22 серпня

2017 року позов КС Ліга-Жашків задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС Ліга Жашків грошові кошти у розмірі 43 157,22 грн, із яких: інфляційні втрати у розмірі 11 659,43 грн, відсотки за порушення виконання грошового зобов'язання - 31 497,79 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС Ліга Жашків судовий збір у розмірі 902,19 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ухвалені судові рішення про стягнення боргу, в тому числі й за договором позики, не припиняють зобов'язання, і не звільняють боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення відсотків за користування позикою, суд виходив з суми позики у розмірі 37 349,47 грн, яка з урахуванням здійснених відповідачем виплат станом на 01 серпня 2013 року становила 27 985,60 грн, з подальшим її зменшенням за рахунок здійснених відповідачем виплат та кількості прострочених місяців користування позикою.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 24 жовтня 2017 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 22 серпня

2017 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь

КС Ліга Жашків відсотків за порушення виконання грошового зобов'язання у розмірі 31 497,79 грн, та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги КС Ліга-Жашків до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за порушення виконання грошового зобов'язання задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС Ліга-Жашків відсотки за порушення виконання грошового зобов'язання у розмірі 29 384,88 грн.

В решті рішення залишено без змін, визначено загальну суму, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь КС Ліга Жашків , у вигляді інфляційних втрат та відсотків за порушення виконання грошового зобов'язання у розмірі 41 044,31 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції в частині порядку, періоду, бази нарахування та визначення розміру інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, є правильними. Апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції щодо порядку визначення розміру відсотків за порушення виконання грошового зобов'язання, виходячи з розміру п'яти відсотків місячних від простроченої суми, передбаченого умовами договору позики 412 від 12 березня 2010 року, а не у розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми, як це визначено частиною другою статті 625 ЦК України. Погодившись з визначеним судом першої інстанції періодом стягнення відсотків за порушення виконання грошового зобов'язання, а саме: з серпня 2013 року по березень 2017 року, апеляційний суд застосувавши положення частини другої статті 625 ЦК України стягнув з відповідача три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 29 384,88 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року виправлено допущенні арифметичні помилки в рішенні Апеляційного суду Черкаської області від 24 жовтня 2017 року.

Абзац третій і четвертий резолютивної частини рішення викладено в іншій редакції, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС Ліга-Жашків відсотки за порушення виконання грошового зобов'язання в сумі 2 938,49 грн. Визначено загальну суму, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь КС Ліга Жашків за прострочення виконання зобов'зання у вигляді інфляційних втрат та трьох відсотків річних, у розмірі 14 597,92 грн.

У листопаді 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга

КС Ліга Жашків , у якій позивач просив скасувати рішення Апеляційного суду Черкаської області від 24 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року, а рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2017 року залишити без змін.

Касаційна скарга обгрунтована тим, що скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині нарахування відсотків за прострочення виконання зобов'язання за договором позики, апеляційний суд неправильно застосував статтю 599 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Оскільки боржник не виконав належним чином зобов'язання щодо повернення грошових коштів за договором позики, зобов'язання не припинилися, а продовжують діяти, в тому числі і щодо сплати відсотків за їх користування, як це передбачено умовами договору.

Також вказував на те, що ухвала Апеляційного суду Черкаської області від

07 листопада 2017 року, якою було виправлено арифметичні помилки, не відповідає вимогам статті 219 ЦПК України 2004 року, оскільки в ній зазначено інший порядок розрахунків, що фактично призвело до зміни рішення суду.

Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня

2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

29 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України 2147-VIII від 03 жовтня

2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушені норм процесуального права.

Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2010 року у справі

2-715-2010 з ОСОБА_1 на користь КС Ліга-Жашків стягнуто заборгованість за договором позики в розмірі 53 814,79 грн.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2010 року у справі 2-982-2010 з ОСОБА_1 на користь

КС Ліга-Жашків стягнуто заборгованість по відсоткам, нарахованим за користування позикою в розмірі 2 756,72 грн, а також державне мито в розмірі 51,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

Вироком від 16 вересня 2010 року в кримінальній справі 1-122/2010, яким ОСОБА_1 засуджено за частиною другою статті 191, частиною першою статті 366 КК України, стягнуто з відповідача на користь КС Ліга-Жашків

7 053,93 грн майнової шкоди та 500,00 грн моральної шкоди.

Виконавчі документи про стягнення з відповідача боргу за зазначеними судовими рішеннями перебувають на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Жашківського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Черкаській області (далі ВДВС Жашківського РУЮ ГУЮ у Черкаській області), в процесі виконання яких проводилося утримання боргу, в тому числі із пенсії боржника, у зв'язку з чим зменшувалася загальна сума заборгованості.

Відповідно до довідки ВДВС Жашківського РУЮ ГУЮ у Черкаській області 370 від 16 серпня 2017 року утримання боргу здійснювалось в період з 01 січня

2012 року по 01 травня 2017 року на загальну суму 37 349,47 грн. Заборгованість по виконавчому листу 2-715 від 04 жовтня 2010 року станом на 01 травня 2017 року відсутня (за рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2010 року).

За змістом статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею цього Кодексу.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачена відповідальність боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відповідно до якої він, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Задовольняючи частково позовні вимоги КС Ліга-Жашків про нарахування процентів за невиконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з суми заборгованості 27 985,60 грн з подальшим її зменшенням за рахунок здійснених відповідачем виплат, та визначеного умовами договору позики розміру процентів, що становить п'яти процентів місячних або 0,1644 відсотки за один день.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині, апеляційний суд правильно зазначив, що висновок суду першої інстанції про необхідність визначення розміру процентів за порушення виконання грошового зобов'язання відповідно до умов договору позики від 12 березня 2010 року 412 - у розмірі п'яти процентів місячних від простроченої суми є помилковим, та дійшов правильного висновку про нарахування на прострочену суму трьох процентів річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові ВеликаПалата Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі 686/21962/15-ц (провадження 14-16цс18), у якому Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі 6-2759цс15, відповідно до якого правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, урегульовані Законом України Про виконавче провадження , і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Апеляційний суд правильно урахував довідку ВДВС Жашківського РУЮ ГУЮ у Черкаській області 370 від 16 серпня 2017 року щодо суми заборгованості відповідача за виконавчим листом 2-715 від 04 жовтня 2010 року, яка станом на 01 серпня 2013 року становила 27 985,60 грн. Разом з тим, під час розрахунку трьох процентів річних не урахував, що розмір невиконаного ОСОБА_1 грошового зобов'язання, зменшувався в результаті проведених нею виплат у рахунок погашення боргу (що було ураховано судом першої інстанції), а також застосував при їх нарахуванні неправильну формулу розрахунку, що призвело до невірного визначення розміру грошових коштів, що підлягають стягненню з відповідача (суму трьох процентів річних необхідно обраховувати, виходячи з розрахунку: С х 3% х Д:365, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення).

Щодо доводів касаційної скарги про незаконність ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року про виправлення арифметичної помилки.

Відповідно до вимог статті 219 ЦПК 2004 року, суд може за власною ініціативою або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Суд апеляційної інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали керувався вимогами статті 219 ЦПК 2004 року та здійснив виправлення арифметичної помилки, не змінюючи рішення по суті, хоча у відповідному рішенні допустив помилку у нарахуванні трьох процентів річних.

Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що апеляційний суд не встановив фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема при розрахунку трьох процентів річних не урахував зменшення розміру простроченого відповідачем зобов'язання та застосував неправильну формулу розрахунку, а тому оскаржувані рішення не можуть вважатися законними та обгрунтованими, такими, що відповідають основоположним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ураховує тривалість розгляду зазначеної справи в суді, разом з тим, оскільки до повноважень Верховного Суду не належить установлення фактичних обставин справи, надання оцінки та переоцінки доказів, зазначене унеможливлює ухвалення ним нового судового рішення.

Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскаржуване рішення, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню, із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Зважаючи на наведене, підлягає скасуванню і ухвала Апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року про виправлення арифметичної помилки у оскаржуваному рішенні.

Керуючись статями 400, 402, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кредитної спілки Ліга-Жашків задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Черкаської області від 24 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник

О. В. Ступак

Г. І. Усик

The source is the Unified State Register of Court Judgments. Court judgments are open (the Law on Access to Court Judgments), and the acts themselves are official documents not subject to copyright. We do not edit the text and we add no assessments to it.

Check against the register ↗