Постанова in case no. 820/3248/13-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2018 року

Київ

справа 820/3248/13-а

адміністративне провадження К/9901/6532/18

К/9901/6530/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної фіскальної служби України та Харківської митниці ДФС

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2013 (головуючий суддя - Шевченко О.В., Зоркіна Ю.В., Мар'єнко Л.М.)

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2015 (головуючий суддя - Калиновський В.А., судді - Бенедик А.П., Водолажська Н.С.)

у справі 820/3248/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства Філіп Морріс Україна

до Державної фіскальної служби України, Харківської митниці ДФС

про скасування податкового повідомлення-рішення, скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року Приватне акціонерне товариство Філіп Морріс Україна (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), Харківської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 29.04.2013 просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської обласної митниці від 19.04.2013 60;

- скасувати рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 09.04.2013 6/99-99-24-16.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на процедурні порушення та порушення по суті, допущені Митницею при прийнятті податкового повідомлення-рішення. Так, позивач зазначив, що вказаних у податковому повідомленні-рішенні порушень законодавства не допускав, оскільки довів відсутність впливу пов'язаності з продавцем на ціну товарів; довів, що митна вартість наближається до вартості, визначеної за методом віднімання; підтвердив всі складові митної вартості товарів. На думку позивача, Митниця неправомірно скасувала раніше прийняті рішення про визнання заявленої декларантом митної вартості товарів та прийняла нові рішення про коригування митної вартості, оскільки жодних нових обставин, які могли б об'єктивно змінити позицію Митниці, не виникло. Повторне коригування митної вартості товарів було здійснено виключно на підставі результатів комплексної перевірки Митниці, проведеної ДФС, а не на підставах, передбачених Митним кодексом України (далі - МК України). Також позивач наголошував на проведенні перевірки Митницею за відсутності підстав відповідно до МК України. Позовні вимоги до ДФС позивач обґрунтовував невмотивованістю рішення останнього за результатами розгляду скарги Товариства, залишення поза увагою більшості аргументів позивача, викладених у скарзі. Позивач вважає, що оскільки він не отримав вмотивованого рішення за результатами розгляду його скарги протягом встановленого законодавством строку, така скарга вважається задоволеною, а податкове повідомлення-рішення скасованим.

Справа неодноразово розглядалася судами різних інстанцій.

Так, Харківський окружний адміністративний суд постановою від 08.08.2013 адміністративний позов Товариства задовольнив:

- скасував рішення Міністерства доходів і зборів України від 09.04.2013 за 6/99-99-24-16 про результати розгляду скарги;

- скасував податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013 60, прийняте Харківською обласною митницею;

- вирішив питання про розподіл судових витрат.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 05.11.2013 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2013 скасував та прийняв нову, якою у задоволенні позову Товариства відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30.03.2015 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 скасував, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В обґрунтування такого рішення Вищий адміністративний суд України зазначив, що суд апеляційної інстанції повно не встановив обставини, що мають значення для вирішення справи, з наданням обґрунтованої оцінки на підставі норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних відносин, належним чином не перевірив правової оцінки всіх встановлених судом першої інстанції обставин, не дослідив та не оцінив усі доводи позивача та посилання на обставини, якими він обґрунтував позовні вимоги.

За результатами нового розгляду справи Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.07.2015 апеляційні скарги ДФС та Митниці залишив без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2013 - без змін.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що Митниця не надала позивачу письмове обґрунтування наявності підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену Товариством митну вартість, як того вимагає частина тринадцята статті 58 МК України. Натомість Товариство на підтвердження відсутності факту впливу існуючого взаємозв'язку між ним та продавцем надало Митниці за кожною з поставок достатні документи, передбачені статтею 53 МК України, які підтверджують, що ціни, за якими позивач придбав продукцію у пов'язаної особи, відповідали ринковим цінам. Крім того надані позивачем документи підтверджували усі складові митної вартості імпортованого товару та не містили розбіжностей. Також суди дійшли висновку про відсутність у Митниці підстав для проведення документальної невиїзної перевірки Товариства та визнали безпідставними доводи Митниці щодо неоскарження позивачем рішень про коригування митної вартості товарів від 23.11.2012-24.11.2012, оскільки оскарження рішення про коригування митної вартості є правом, а не обов'язком декларанта та в даному випадку не впливає на вирішення питання правомірності прийняття Митницею оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19.04.2013 60.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачі звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків судів обставинам справи, просили скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав заперечення на касаційні скарги, в яких вказав на необґрунтованість доводів відповідачів, у зв'язку з чим просив залишити касаційні скарги без задоволення, а судові рішення - без змін.

22.01.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є імпортером тютюнової продукції, має ліцензію на право здійснення імпорту тютюнових виробів від 16.11.2007 700000500154, строком дії з 31.03.2011 по 23.11.2012.

У червні-серпні 2012 року Товариство ввозило в Україну товар сигарети з фільтром за зовнішньоекономічними контрактами від 15.10.2008 19621, від 17.09.2008 19514 та від 28.05.2010 29142, укладеними з виробником цього товару - ЗАТ Філіп Морріс Іжора (Російська Федерація). Поставка товару, відповідно до умов контрактів, здійснювалася наземним транспортом на умовах DDU Харків, Україна.

Перед імпортом товару позивач подав 31 попередню митну декларацію з відомостями, достатніми для ввезення товарів на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення. Ці попередні митні декларації були прийняті Митницею, про що проставлено відповідні відмітки.

Безпосередньо при імпорті товару позивач надав додаткові митні декларації та декларації митної вартості, що містили точні відомості про товари, задекларовані в попередніх митних деклараціях.

Разом з додатковими деклараціями позивач подав пакети документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів за кожною з поставок, які включали такі документи: інвойс; проформа-інвойс; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR); ліцензія; зовнішньоекономічний контракт з додатками; попередня митна декларація та додаткова декларація митної вартості; експортна декларація; акт на розміщення товарів і транспортних засобів на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ; специфікації; пакувальний лист; протокол дослідження проб харчових продуктів на вміст радіонуклідів; сертифікат про походження товару форми СТ-1; посвідчення якості на сигарети; сертифікат відповідності; лист-пояснення позивача на ім'я Митниці щодо взаємовідносин позивача з його постачальником - ЗАТ Філіп Морріс Іжора від 12.06.2012 2052; лист-відповідь ЗАТ Філіп Морріс Іжора від 09.02.2011 I-060/11-FM позивачу; лист від 24.04.2012 I-217/12-GM на підтвердження того, що ціна імпортованих в Україну товарів покриває вартість матеріалів, що використовуються у виробництві, прибуток, господарські витрати та не включає суму роялті; лист ЗАТ Філіп Морріс Іжора від 31.01.2011 I-039/11-FIN щодо встановлення нових цін на сигарети; лист позивача на ім'я Митниці щодо розрахунку суми акцизного податку з ввезених сигарет; довідка про розрахунок сум роялті; митна декларація (марки акцизного податку); заявка-розрахунок на придбання марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів форми Т; платіжні доручення на попередню оплату акцизного податку; декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари; бухгалтерський розрахунок ціни реалізації сигарет з ПДВ та акцизним податком від 26.04.2012 04/176.

Подання таких документів підтверджується графою 44 поданих Товариством додаткових митних декларацій, а також картками відмови в митному оформленні, що були прийняті Митницею за результатами розгляду наданих позивачем декларацій та інших документів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів, визначеної за ціною договору.

Митниця, не погодившись із обраним позивачем методом визначення митної вартості товарів, після проведення відповідно до вимог МК України консультацій з декларантом прийняла рішення про коригування митної вартості товарів: 807000003/2012/002888/1 від 18.07.12, 807000003/2012/002878/1 від 05.07.12, 807000003/2012/002892/1 від 28.06.12, 807000003/2012/002898/1 від 18.07.12, 807000003/2012/002841/1 від 28.06.12, 807000003/2012/002879/1 від 05.07.12, 807000003/2012/002876/1 від 05.07.12, 807000003/2012/002887/1 від 18.07.12, 807000003/2012/002886/1 від 18.07.12, 807000003/2012/002885/1 від 09.07.12, 807000003/2012/002894/1 від 28.06.12, 807000003/2012/002891/1 від 28.06.12, 807000003/2012/002842/1 від 28.06.12, 807000003/2012/002880/1 від 05.07.12, 807000003/2012/002881/1 від 05.07.12, 807000003/2012/002893/1 від 28.06.12, 807000003/2012/002825/1 від 28.06.12, 807000003/2012/002845/1 від 28.06.12, 80700003/2012/003215/2 від 20.08.12, 807000003/2012/002846/1 від 28.06.12, 807000003/2012/003213/2 від 17.08.12, 807000003/2012/003245/2 від 23.08.12, 807000003/2012/002791/2 від 14.06.12, 807000003/2012/002796/2 від 18.06.12, 807000003/2012/002793/2 від 14.06.12, 807000003/2012/002799/2 від 18.06.12, 807000003/2012/002840/1 від 28.06.12, 807000003/2012/002877/1 від 05.07.12, 807000003/2012/002792/2 від 14.06.12, 807000003/2012/003216/2 від 20.08.12, 807000003/2012/002795/2 від 18.06.12.

У подальшому імпортований Товариством товар за його заявою було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання за митними деклараціями. При цьому у межах визначеного частиною восьмою статті 55 МК України строку позивач звернувся до Митниці з вимогою про скасування прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів та прийняття нових про визнання заявленої ним вартості, додавши до цих звернень додаткові документи на підтвердження митної вартості товару та обраного позивачем методу її визначення.

Так, щодо 27 рішень про коригування митної вартості товарів, що були прийняті у червні-липні 2012 року, позивач разом з листом-зверненням від 04.09.2012 3254 надав: перелік поставок сигарет від постачальника ЗАТ Філіп Морріс Іжора (РФ) на адресу позивача за контрактом від 15.10.2008 19621, випущених у вільний обіг під гарантію; фотокопію листа-відповіді ЗАТ Філіп Морріс Іжора щодо запиту про надання калькуляції І-406/12-OS; фотокопію-листа пояснення ЗАТ Філіп Морріс Іжора щодо методології формування відпускних цін.

Щодо інших 4 рішень про коригування митної вартості товарів позивач разом з листом від 27.08.2012 3224 надав: перелік поставок сигарет від постачальника ЗАТ Філіп Морріс Іжора (РФ) на адресу позивача за контрактом від 15.10.2008 19621, випущених у вільний обіг під гарантію; фотокопію листа-запиту щодо надання калькуляції до ЗАТ Філіп Морріс Іжора від 01.06.2012 06/009; фотокопію листа-відповіді ЗАТ Філіп Морріс Іжора щодо запиту про надання калькуляції від 30.07.2012 І-406/12-OS та фотокопію пояснення щодо підтвердження митної вартості від 23.08.2012 3222.

Крім того, позивач звернувся в адміністративному порядку до Державної митної служби України (далі - ДМС України) зі скаргою 08/079 від 14.08.2012 на 27 рішень про коригування митної вартості товарів, що були прийняті Митницею у червні-липні 2012 року (інші 4 рішення про коригування митної вартості товарів не оскаржувалися позивачем).

Також на підтвердження заявленої митної вартості позивач погодив з постачальником ЗАТ Філіп Морріс Іжора надання митним органам розрахунків цін (калькуляцій). Однак оскільки цей документ містив конфіденційну інформацію щодо ціни товару, він був переданий до Державної митної служби України постачальником позивача через посередника ТОВ ПрайсвотерхаусКуперс . Про надання цього документа Товариство повідомило Митницю шляхом надіслання листа від постачальника від 30.07.2012 І-406/12-OS.

Розглянувши листи-звернення позивача від 04.09.2012 3254 та від 27.08.2012 3224 з доданими до них документами, Митниця, посилаючись на нововиявлені обставини та додаткові документи, визнала правомірним визначення позивачем митної вартості імпортованого товару за першим методом. Як результат, Митниця скасувала попередні рішення про коригування митної вартості товарів та прийняла відповідні нові рішення про визнання митної вартості від 27.08.2012 та від 10.09.2012, про що повідомила Товариство листами від 10.09.2012 08/02-11302 (щодо 27 рішень) та від 31.08.2012 08/02-10817 (щодо 4 рішень). Після цього позивач звернувся до Митниці з листами від 20.09.2012 3436 (щодо 27 рішень) та від 10.09.2012 3284 (щодо 4 рішень) про повернення надмірно сплачених коштів, які в подальшому були повернуті Товариству.

Натомість ДМС України, розглянувши надані позивачем документи, серед яких була і калькуляція постачальника позивача, вказала на відсутність підстав для перегляду первісних рішень Митниці про коригування митної вартості товарів, про що повідомила Товариство листом 15/1-15.2-2/1590 від 29.08.2012. У вказаному листі ДМС України посилалася на недоведення позивачем максимального наближення вартості операції до перевіреної та прийнятої митним органом, відсутність у наданій калькуляції статті транспортні витрати , відсутність у наданих позивачем платіжних дорученнях посилань на рахунки, за якими здійснювалася оплата, а в рахунках інформації про витрати на страхування, відсутність підтвердження позивачем фактичної оплати роялті, а також ненадання позивачем рахунків на оплату роялті.

26.11.2012 Митниця повідомила Товариство листом 08/01-14789 про скасування 31 рішення про визнання заявленої позивачем митної вартості товару та про прийняття нових рішень про коригування митної вартості товарів від 23.11.2012 та від 24.11.2012.

Як вбачається з цього листа, причиною прийняття нових рішень про коригування митної вартості товарів стали висновки комісії про проведення комплексної перевірки службової діяльності Митниці за період роботи з 01.03.2010 до 01.10.2012 (акт перевірки від 07.11.2012), призначеної наказом ДМС України від 16.10.2012 549 Про проведення комплексної перевірки Харківської обласної митниці . Під час даної перевірки відповідача було виявлено ознаки, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи та про відсутність підстав для перегляду рішень про коригування митної вартості товарів позивача, що були прийняті у червні-серпні 2012 року, у зв'язку з чим Митницею було видано наказ від 14.01.2013 32 про проведення перевірки Товариства.

Відповідно до вказаного наказу у період з 21.01.2013 по 25.01.2013 проведено невиїзну документальну перевірку позивача щодо факту митного оформлення товару сигарети з фільтром , виробництва ЗАТ Філіп Морріс Іжора , ввезеного позивачем за період з 15.06.2012 по 25.08.2012 в режимі ІМ 40, за результатами якої складено акт 0006/13/807000000/0000383231 від 25.01.2013. Цим актом зафіксовано порушення позивачем вимог статті 58 МК України щодо безпідставного застосування методу визначення митної вартості за ціною договору, а також вимог частини четвертої статті 53 МК України щодо ненадання документів, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2450810,19 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 25.01.2013 Митниця прийняла податкове повідомлення-рішення форми Р від 11.02.2013 33, яким визначила податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 2450810,19 грн. основного платежу та 1225405,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України (правонаступник ДМС України) зі скаргою від 22.02.2013 02/099 про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.02.2013 33.

Розглянувши скаргу, Міністерство доходів і зборів України прийняло рішення від 09.04.2013 6/99-99-24-16, яким частково задовольнило вимоги позивача та зменшило суму донарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму штрафних санкцій.

У зв'язку зі зменшенням суми податкового зобов'язання на суму штрафних санкцій Митниця направила позивачу нове податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013 60 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2450810,19 грн. основного платежу.

Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, підставами для його прийняття стали виявлені під час перевірки порушення Товариством вимог частини четвертої статті 53 МК України, що полягало у недоведенні позивачем відсутності впливу взаємовідносин пов'язаних між собою осіб - продавця (ЗАТ Філіп Морріс Іжора ) та покупця (позивача) на ціну товару, а також частини вісімнадцятої статті 58 МК України, що полягало в недоведенні позивачем того, що визначена ним митна вартість за першим методом наближена до митної вартості ідентичних товарів, визначеної за методом віднімання, передбаченим статтею 62 МК України.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність прийнятого Митницею податкового повідомлення-рішення від 19.04.2013 60, оскільки вищезазначених порушень Товариство не вчиняло та правомірно визначило митну вартість за першим методом, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Щодо наявності впливу взаємовідносин пов'язаних між собою осіб - продавця (ЗАТ Філіп Морріс Іжора ) та покупця (Товариства) на ціну товару.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік таких документів визначено у частині другій статті 53 МК України.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Так, на підтвердження відсутності впливу взаємозв'язку між продавцем і покупцем на заявлену позивачем митну вартість товару останнім надано наступні документи: бухгалтерський розрахунок ціни реалізації ідентичного оцінюваному товару (сигарет) позивачем на території України та прейскурант позивача, що містить інформацію щодо цін відчуження на території України як товару, ідентичного оцінюваному, так і товару інших марок, що реалізується позивачем на території України; листи ЗАТ Філіп Морріс Іжора (Російська Федерація) про підтвердження того, що ціна імпортованих в Україну товарів покриває вартість матеріалів, що використовуються у виробництві, прибуток, господарські витрати, та не включає суму роялті; лист ЗАТ Філіп Морріс Іжора (Російська Федерація) від 03.09.2012 1-646/12-OS про формування відпускних цін пов'язаним особам з урахуванням усіх понесених витрат, включаючи вартість матеріалів і сировини, що використовується у виробництві, загальногосподарських витрат, і норм прибутку, що визначається шляхом співставлення валової рентабельності з ринковим інтервалом; лист від ЗАТ Філіп Морріс Іжора (Російська Федерація) від 30.07.2012 1-406/12-OS щодо надання розрахунків цін (калькуляцій); лист ЗАТ Філіп Морріс Іжора (Російська Федерація) від 31.01.2011 1-039/11 -FІN про підтвердження перенесення обов'язку зі сплати роялті з продавця на позивача та зменшення у зв'язку з цим контрактної вартості товару; лист позивача від 12.06.2012 2052 щодо взаємовідносин із ЗАТ Філіп Морріс Іжора (Російська Федерація) щодо відсутності у позивача фінансових зобов'язань перед продавцем, які прямо чи опосередковано стосуються купівлі-продажу імпортованого товару, будь-яких обмежень щодо прав позивача на використання товару, які могли б вплинути на визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту), прямої чи опосередкованої передачі позивачем на користь продавця частини виручки від подальшого перепродажу, розпорядження або використання товару, що імпортується.

Дані про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам не були надані, оскільки позивач є єдиним імпортером такого товару в Україну від ЗАТ Філіп Морріс Іжора (Російська Федерація).

Відповідно до частин дванадцятої-тринадцятої статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів (частина дванадцята статті 58 МК України).

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Частиною чотирнадцятою статті 58 МК України визначено, що у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Таким чином, з огляду на те, що надані позивачем документи повністю підтверджують відсутність впливу взаємозв'язку між продавцем і покупцем на заявлену позивачем митну вартість товару та ненадання Митницею письмового обґрунтування впливу такого взаємозв'язку на визначення митної вартості товару, доводи відповідачів про порушення Товариством частини четвертої статті 53 МК України є безпідставними.

Щодо наближення митної вартості товарів до митної вартості ідентичних товарів, визначеної за методом віднімання, передбаченим статтею 62 МК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, третьої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за методами, перелік яких наведено в цій нормі. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини дванадцятої статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Частиною вісімнадцятою статті 58 МК України визначено, що при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 62 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58 - 61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною.

Відповідно до частини другої статті 62 МК України у разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, компонентів, перелік яких наведено в цій нормі.

При системному аналізі положень даної статті з її змісту випливає, що для визначення митної вартості товару за методом віднімання слід взяти ціну одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів.

Суд першої інстанції встановив, що по кожній поставці разом з додатковою митною декларацією позивач надавав Митниці бухгалтерський розрахунок ціни реалізації сигарет з податком на додану вартість та акцизним податком. Згідно з даним розрахунком за основу взята ціна за одиницю товару (пачка) на основі максимальної роздрібної ціни за сигарети конкретного бренду, встановленої відповідно до декларації про максимальні роздрібні ціни 25 від 25.05.2012, за вирахуванням податку на додану вартість, акцизного податку та торговельної надбавки. Ціна, отримана за результатами такого розрахунку є митною вартістю ідентичних товарів за методом на основі віднімання вартості, визначеною на підставі максимальних роздрібних цін (стаття 62 МК України).

Таким чином, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що митна вартість, визначена позивачем за першим методом, наближається до митної вартості ідентичних товарів, визначеної за методом віднімання вартості згідно з наданими позивачем розрахунками.

При цьому, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили твердження відповідачів щодо того, що наданий Товариством розрахунок митної вартості на основі віднімання вартості не може прийматися до розгляду у зв'язку з вимогами статті 62 МК України про її використання до непов'язаних осіб, оскільки позивач брав за основу розрахунків максимальну роздрібну ціну за одиницю товару, що продається на території України, яка відповідно до законодавства встановлюється для всіх покупців без розмежування на пов'язаних чи непов'язаних осіб.

У касаційних скаргах відповідачі, посилаючись на акт перевірки від 25.01.2013 0006/13/807000000/0000383231, вказували на непідтвердження Товариством складових заявленої митної вартості.

Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються певні витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Отже, основною складовою митної вартості є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, тобто ціна договору, до якої додаються інші витрати, понесені покупцем товару та не включені до ціни договору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи копій декларацій митної вартості, складовими митної вартості товару, імпортованого позивачем, є ціна договору (ціна, що підлягала сплаті продавцю) та роялті, на підтвердження яких Товариство надало необхідні документи.

З приводу інших зауважень відповідачів до поданих позивачем документів, а також щодо складових митної вартості товару, то колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки суди попередніх інстанцій визнали їх необґрунтованими та навели мотиви їх неврахування, з якими суд погоджується. Натомість відповідачі належним чином не спростували висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання Митниці та ДФС на те, що Товариство не оскаржувало рішення про коригування митної вартості товарів від 23.11.2012-24.11.2012, а відтак податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013 60 не може бути скасовано, у зв'язку з чим зазначає наступне.

Так, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, як у ньому зазначено, є акт перевірки від 25.01.2013 0006/13/807000000/0000383231, а не рішення про коригування митної вартості товарів від 23.11.2012-24.11.2012.

При цьому, враховуючи положення статті 24 МК України, оскарження рішення про коригування митної вартості є правом декларанта, а не його обов'язком.

З матеріалів справи вбачається, що рішення про коригування митної вартості товарів від 23.11.2012-24.11.2012 були прийняті Митницею повторно за результатами проведення ДМС України комплексної перевірки службової діяльності Митниці відповідно до наказу від 16.10.2012 549 Про проведення комплексної перевірки Харківської обласної митниці . Між тим, така підстава для коригування митної вартості товарів у переліку, передбаченому частиною шостою статті 54 МК України, відсутня.

На думку суду, прийняття Митницею рішень про коригування митної вартості від 23.11.2012-24.11.2012 в означений спосіб (за результатами службової діяльності митного органу) суперечить нормам МК України, які регламентують порядок здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів.

Так, відповідно до частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною сьомою статті 55 МК України визначено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Відповідно до частин восьмої-дев'ятої статті 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Як вже вище зазначалося, Товариство в рамках строку, визначеного частиною восьмою статті 55 МК України, надало Митниці додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. Розглянувши подані документи, Митниця визнала правомірним визначення позивачем митної вартості імпортованого товару за першим методом та скасувала попередні рішення про коригування митної вартості товарів, прийнявши відповідні нові рішення про визнання митної вартості від 27.08.2012 та від 10.09.2012, внаслідок чого Товариству в подальшому було повернуто надмірно сплачений податок на додану вартість.

У рішенні від 20.10.2011 Рисовський проти України Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 17 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, виявлення ДМС України під час проведення комплексної перевірки службової діяльності Митниці помилково прийнятих рішень про визнання заявленої декларантом митної вартості товарів не є у розумінні положень МК України належною підставою для повторного прийняття рішень про коригування митної вартості товарів. Такі дії митних органів є неправомірними, а відтак не повинні спричиняти для Товариства негативні наслідки у вигляді сплати донарахованих митних платежів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, натомість доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Державної фіскальної служби України та Харківської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2013 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2015 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова