Постанова in case no. П/811/1723/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року

Київ

справа П/811/1723/17

адміністративне провадження К/9901/48105/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - ГУ ДФС)

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 (суддя О.С. Петренко)

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 (колегія у складі суддів: В.Є. Чередниченко, С.М. Іванов, О.М. Панченко)

у справі П/811/1723/17

за позовом ГУ ДФС

до Товариства з обмеженою відповідальністю АГЕНС (далі - ТОВ АГЕНС )

про застосування адміністративного арешту коштів платника податків,

ВСТАНОВИВ:

ГУ ДФС звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило застосувати адміністративний арешт коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на рахунку платника податків ТОВ АГЕНС .

Позов обґрунтовано тим, що з урахуванням недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АГЕНС , на виконання вимог пункту 94 статті 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є підстави для застосування адміністративного арешту коштів відповідача шляхом зупинення видаткових операцій на його рахунку.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.11.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018, у задоволені позову відмовлено, оскільки вимоги ПК України не ставлять у залежність факт застосування до платника податку адміністративного обмеження у вигляді зупинення видаткових операцій на його рахунку із недопуском ним посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки своєї податкової діяльності.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та відмовити у задоволені позову. Вказується, що арешт коштів на рахунках платника податку у податковому законодавстві позначається і як арешт коштів, і як зупинення видаткових операцій, що є тотожнім поняттям. Накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною умовою для зупинення видаткових операцій на таких операціях.

Від відповідача відзив на касаційну скаргу відповідача не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, касаційний суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з недопуском до перевірки, спеціалістами ГУ ДФС у Кіровоградській області та Олександрійської ОДПІ складено акт від 17.10.2017 за 212/11-28-14-02/13767810 Про не допуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Агенс та акт від 17.10.2017 214/11-28-14-02/13767810 Про відмову платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників) розписатися у направленнях на перевірку .

18.10.2017 заступником начальника ГУ ДФС прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків.

За вказаних обставин податковий орган 19.10.2017 звернувся до суду з позовом про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТОВ АГЕНС у вигляді зупинення видаткових операцій на рахунку платника податків.

Відповідно до пункту 78.5. статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 5 пункту 81.1. статті 81 ПК України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, зокрема, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 20.1.33. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Поряд з цим, у відповідності до приписів пункту 91.4. статті 91 ПК України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Зважаючи на вказані положення ПК України, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що обраний спосіб захисту по зверненню контролюючого органу до суду із позовом про зупинення видаткових операцій на рахунку платника податків ТОВ АГЕНС не охоплюється підставами, визначеними у статті 94 ПК України, зокрема відмовою платника податку в проведенні документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Крім того, статтею 183-3 КАС України (в редакції до 15.12.2017), передбачено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків здійснюється на підставі подання таких органів. (ч.1) Відмова у прийнятті подання унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутись з тими самими вимогами до суду в загальному порядку (ч.6). Звертаючись до суду з позовними вимогами про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, податковий орган не навів жодних аргументів щодо порушення встановленого порядку, відповідно до якого, зверненню до суду з позовом має передувати зверненню до суду з поданням.

Таким чином, Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

.............................

В.П.Юрченко

І.А.Васильєва

С.С.Пасічник

Судді Верховного Суду