Постанова in case no. 5/173/б-926/2379/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа 5/173/б-926/2379/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Кононенко Н.Б.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін",

боржник - Акціонерне товариство закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка",

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестконд",

представники - адвокат Лавренчук Т.В. (ордер на надання правової допомоги серії РН-276 105 від 12.02.2018)

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",

представник - Міхай-Седова Ю.С. (довіреність 427/16 від 11.07.2016)

Міжнаціональна Універсальна Товарно-Сировинна Біржа "Епсілон",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гроссо ЛТД",

Компанія "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" ("KENTRESSA HOLDINGS LIMITED"),

ліквідатор - арбітражний керуючий Загородній Олексій Михайлович, особисто

розглянув касаційну скаргу Компанії "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" ("KENTRESSA HOLDINGS LIMITED")

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 13.11.2017

у складі колегії суддів: Мирутенко О.Л. (головуючий), Кравчук Н.М., Якімець Г.Г.

та на ухвалу Господарського суду Чернівецької області

від 22.09.2017

у складі судді Ніколаєва М.І.

за заявою Компанії "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" ("KENTRESSA HOLDINGS LIMITED")

про визнання недійсними результатів повторного аукціону

у справі 5/173/б-926/2379/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін"

про банкрутство Акціонерного товариства закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 13.12.2017, через Львівський апеляційний господарський суд, Компанія "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" ("KENTRESSA HOLDINGS LIMITED") звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 та на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 22.09.2017 у справі 5/173/б-926/2379/17 в порядку Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017 та клопотала про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. 27.12.2017 касаційна скарга Компанії "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" ("KENTRESSA HOLDINGS LIMITED") разом з матеріалами справи 5/173/б-926/2379/17 Господарського суду Чернівецької області надіслана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи 5/173/б-926/2379/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2018.

4. Ухвалою від 18.04.2018 Верховний Суд поновив Компанії "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" ("KENTRESSA HOLDINGS LIMITED") строк на касаційне оскарження, відкрив касаційне провадження у справі 5/173/б-926/2379/17 Господарського суду Чернівецької області за касаційною скаргою Компанії "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" ("KENTRESSA HOLDINGS LIMITED") на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 та на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 22.09.2017 та призначив її до розгляду на 22.05.2018 о 15 год. 00 хв.

5. Учасники справи - кредитор ТОВ "Вестконд", кредитор ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ліквідатор АТЗВ "ВТКФ "Буковинка" подали відзиви на касаційну скаргу Компанії "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" ("KENTRESSA HOLDINGS LIMITED") .

6. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування положень статті 41 Конституції України та статті 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

7. 14.07.2017 Компанії "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Міжнаціональної універсальної товарно-сировинної біржі "Епсілон" про визнання протиправним рішення відповідача про призначення проведення повторного аукціону з продажу частинами майна Акціонерного товариства закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка" щодо продажу рухомого майна у кількості 91 одиниця (лот 3), оголошення про що розміщено на веб-сторінці в мережі Інтернет. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 справа 910/11557/17 направлена за підсудністю для розгляду у справі про банкрутство 5/173/б Акціонерного товариства закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка".

8. Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.08.2014 заявник на підставі договору надав позику ТОВ "Поларт-Інвест". Зобов'язання ТОВ "Поларт-Інвест" перед заявником за зазначеним договором позики були забезпечені заставою належного ТОВ "Поларт-Інвест" рухомого майна - виробничого обладнання для виготовлення кондитерської продукції за договором застави від 10.09.2014, в якому міститься повний перелік заставленого майна. 31.12.2014 внаслідок неповернення ТОВ "Поларт-Інвест" позики заявнику заставлене рухоме майно перейшло у власність скаржника як заставодержателя, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі, в якому міститься повний перелік рухомого майна і який підписаний скаржником з ТОВ "Поларт-Інвест" 31.12.2014. При цьому, 13.07.2017 представником заявника виявлено, що на 19.07.2017 призначено повторний аукціон з продажу належного заявнику майна, в зазначений день це майно було незаконно продане на повторному аукціоні у процедурі банкрутства.

Короткий зміст рішення першої інстанції

9. Ухвалою місцевого господарського суду від 22.09.2017 у задоволенні позову Компанії "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" відмовлено.

10. Під час розгляду справи суд першої інстанції встановив таке:

- 16.07.2007 АТЗВ "ВТКФ "Буковинка" укладено з ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" договір застави, за умовами якого боржником передано в заставу виробниче обладнання в кількості 346 одиниць заставною вартістю 1 787 193, 91 грн. Відповідно до пункту 2.1.1. зазначеного договору застави заставодавець повідомляє та гарантує, що це обладнання вільне від будь-яких обтяжень, а також те, що прав третіх осіб на нього, як в Україні, так і за кордоном немає;

- посадовими особами АТЗВ "ВТКФ "Буковинка" у 2007 році з метою отримання кредиту в АТ "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") надано останньому перелік рухомого майна, яке пропонувалося передати в заставу банку в кількості 346 одиниць балансовою вартість (ціна придбання) 5 390 616, 82 грн., залишковою вартістю за балансом станом на 2007 рік 1 865 560 грн., а ринковою вартістю 1 787 193, 91 грн.;

- постановою Господарського суду Чернівецької області від 06.12.2011 у справі 5/173/б АТЗВ "ВТКФ "Буковинка" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ухвалою Господарського суду від 21.01.2015 у справі 5/173/б ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Загороднього О.М.;

- протоколом засідання комітету кредиторів у справі 5/173/б від 14.03.2017 затверджено сформовано ліквідаційну масу банкрута станом на 14.03.2017 (додаток до протоколу 1) та вирішено здійснити продаж активів банкрута;

- 20.03.2017 між АТЗВ "ВТКФ "Буковинка" в особі ліквідатора та Міжнаціональною універсальною товарно-сировинною біржею "Епсілон" укладено договір про організацію та проведення відкритих публічних торгів, згідно з яким боржник замовив, а Міжнаціональна універсальна товарно-сировинною біржа "Епсілон", як організатор, прийняла на себе зобов'язання провести відкриті публічні торги (аукціон) з продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу за умовами, визначеними договором;

- судом встановлено фактичну реалізацію 19.07.2017 спірного рухомого майна (лот 3) в кількості 91 найменування, що знаходилося за адресою м. Чернівці, вул. Ясська (Ковальчука), 13, з другого повторного аукціону Товариству з обмеженою відповідальністю "Гроссо ЛТД" за ціною 861 238, 18 грн. з оформленням відповідних правовстановлюючих документів.

11. Суд зазначив, що скаржником не доведено факту включення саме його майна до ліквідаційної маси боржника, оскільки передане у власність Компанії "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" майно знаходиться у місті Луцьку по вул. Володимирській, 57А, в той час як майно, включене до ліквідаційної маси банкрута, виявлено та перебуває за адресою його реєстрації - місто Чернівці, вул. Ясська (Ковальчука), 13. Доказів переміщення майна з міста Луцьк до міста Чернівці суду не надано. Також, суд зазначив, що з наданого суду додатка 1 та акта приймання-передачі права власності на майно від 31.12.2014 не вбачається можливим ідентифікувати та зіставити майно, передане Компанії "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", з майном, включеним до ліквідаційної маси банкрута, оскільки у наданих заявником документах відсутні будь-які індивідуальні ознаки, які визначають його майно. Кількість майна в додатку різниться з кількістю майна, переданого у власність заявнику. У свою чергу, комісією у складі ліквідатора, представників Бляшина М.С. та Лавренчук Т.В., за участю представника аудиторської фірми Нечипорука В.Г. за юридичною адресою боржника в місті Чернівці по вул. Ясській (Ковальчука), 13 виявлено майно боржника, перелік якого зазначений в описі від 20.09.2016. В зазначеному описі є найменування майна, рік випуску (дата придбання), інвентарний номер, кількість та первісна вартість майна АТЗВ "ВТКФ "Буковинка", яке в подальшому включене до ліквідаційної маси банкрута та реалізоване на спірному аукціоні.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

12. Постановою від 13.11.2017 апеляційний господарський суд ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 22.09.2017 у справі 5/173/б-926/2379/17 залишив без змін, а апеляційну скаргу Компанії "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" - без задоволення.

13. Апеляційний суд погодився з встановленими судом першої інстанції обставинами та їх юридичною оцінкою, додатково зазначивши таке:

- суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі слід відмовити, оскільки суд не позбавлений можливості самостійно встановити усі обставини даної справи, оцінити наявні в матеріалах справи докази та розглянути подану заяву по суті.

- підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів);

- суд першої інстанції зробив правильні висновки про те, що заявником не доведено факту включення саме його майна до ліквідаційної маси боржника, оскільки передане у власність Компанії "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" майно знаходиться у місті Луцьку, по вул. Володимирській, 57А, тоді як майно, включене до ліквідаційної маси банкрута, виявлено та перебуває за адресою його реєстрації - місто Чернівці, вул. Ясська (Ковальчука), 13. Доказів переміщення майна з міста Луцьк до міста Чернівці суду не надано, такі докази у матеріалах справи відсутні. Також, з наданого суду додатка 1 та акта приймання-передачі права власності на майно від 31.12.2014 не вбачається можливим ідентифікувати та зіставити майно, передане Компанії "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", з майном, включеним до ліквідаційної маси банкрута, оскільки в наданих заявником документах відсутні будь-які індивідуальні ознаки, які визначають його майно. Кількість майна в додатку різниться з кількістю майна, переданого у власність заявнику;

- також судом зазначено, що на аукціоні 19.07.2017 було реалізовано майно боржника, яке перебувало в заставі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" згідно з договором застави від 16.07.2007 та за згодою банку. Банк-кредитор претензій до проведення аукціону не мав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (Компанії "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД")

14. Скаржник доводив, що він і надалі є єдиним законним власником реалізованого на спірному аукціоні рухомого майна. До скаржник,а як до його власника, ніхто ні з претензіями ні з позовами не звертався, до зобов'язань боржника скаржник жодного відношення не має, відсутні будь-які судові рішення щодо визнання недійсними угод, на підставі яких скаржник став власником, а також відсутні будь-які судові рішення щодо витребування рухомого майна на користь інших осіб, в тому числі і на користь боржника, а тому для реалізації такого майна з аукціону не було жодних підстав.

15. Також, скаржник доводив, що законодавством (статтею 41 Конституції України, статтею 328 ЦК України) чітко встановлено презумпцію правомірності набуття права власності, а продаж майна скаржника з повторного аукціону без згоди на це заявника та без будь-яких інших для цього підстав грубо порушує гарантоване законом право власності скаржника на рухоме майно. Крім того, скаржник зазначив, що суди не послались на будь-які докази належності такого майна боржнику, оскільки таких доказів не існує, не можна визнавати майно власністю певної особи лише на тій підставі, що воно було виявлено в певних приміщеннях, які колись належали такій особі.

Доводи інших учасників справи

16. Кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестконд" у відзиві на касаційну скаргу заперечувало задоволення вимог скаржника, зазначивши таке:

- жодна особа, в тому числі скаржник, не надали ліквідатору документів, які б підтверджували їх право власності саме на це майно. За наслідками огляду рухомого майна було виявлено на ньому інвентарні номери, які відповідали інвентарним номерам рухомого майна боржника, а представниками заставних кредиторів було виявлено заставне майно, яке відповідало фотографіям такого майна, зробленим під час оглядів такого заставного майна у попередніх роках. За наслідком проведеної ліквідатором інвентаризації, виявлене майно було включено до ліквідаційної маси як предмети застави ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", заставні права якого належно зареєстровані в державному реєстрі застав;

- якби Компанія "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" справді набувала у власність рухоме майно за іншим договором застави (який датований сімома роками пізніше), то відповідно до статті 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відчуження предмета обтяження боржником він зобов'язаний негайно письмово повідомити про це обтяжувача, який протягом 5 днів з дня отримання цього повідомлення повинен зареєструвати зміни у відомостях про обтяження згідно зі статтею 13 цього Закону. Судами не встановлено, що боржник повідомляв банк про відчуження заставного майна;

- доводи скаржника зводяться до намагання переконати касаційний суд здійснити переоцінку доказів в порушення статті 300 ГПК України та є необґрунтованими.

17. Кредитор-заставодержатель спірного майна ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у відзиві на касаційну скаргу заперечувало задоволення вимог скаржника, зазначивши таке:

- реалізоване з аукціону майно було предметом застави згідно з договором застави від 16.07.2007, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за 6486. Предметом застави є рухоме майно та обладнання в кількості 346 одиниць згідно з додатком до протоколу 15/2007 від 04.05.2007 про перелік обладнання загальною заставною вартістю 1 787 194 грн., місцезнаходження майна - м. Чернівці, вул. Ковальчука, 13, про що ним спільно з боржником відзначалося в актах огляду майна; зазначав про наявність державної реєстрації обтяження цього майна заставою, що підтверджується витягом 13549488 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 20.07.2007, спростовуючи доводи скаржника про відсутність державної реєстрації обтяження спірного майна; зазначав про те, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08.12.2016 у даній справі 5/173/б визнано недійсними договори, на підставі яких відбулося незаконне відчуження активів боржника на користь третіх осіб у ліквідаційній процедурі в межах справи про банкрутство, дана ухвала учасниками справи не оскаржувалася та набрала законної сили; погодився з висновками судів про недоведення скаржником його права власності на реалізоване майно.

18. Ліквідатор АТЗВ "ВТКФ "Буковинка" Загородній О.М. у відзиві заперечував щодо задоволення касаційної скарги та погодився з правильністю прийнятих судами рішень, звернувши увагу на те, що згідно з пунктом 7 договору застави, який укладено в місті Луцьку 10.09.2014 між ТОВ "Поларт-Інвест" та скаржником, предмет застави залишається у володінні заставодавця та знаходиться у приміщенні заставодавця за адресою: 43001, Волинська область, м. Луцьк, вул. Володимирська, 57А. При цьому, доступ до приміщень за цією адресою у ліквідатора відсутній, дані про переміщення майна боржника протягом 2015-2017 років з міста Луцька до міста Чернівці судами не встановлені, в документах, наданих скаржником, відсутні будь-які інвентарні номери, які б дозволили ідентифікувати майно, належне скаржнику. Ліквідаційна маса боржника була сформована виключно з майна, яке було виявлено в нежитлових приміщеннях за адресою місцезнаходження (реєстрації) банкрута - місто Чернівці, вул. Ковальчука, 13. Відтак, касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

19. Конституція України

Стаття 41

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

20. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 328 - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частина 2 статті 328 - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частина 1 статті 334 - право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 334 - переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Частина 1 статті 386 - держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Частина 2 статті 386 - власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Частина 3 статті 386 - власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

21. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку того чи іншого доказу у справі. Разом з тим, Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про застосування судами норм матеріального права - статті 41 Конституції України, статей 328, 386 ЦК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

22. Враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний факт, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на конкретні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав чи у який передбачений законом спосіб скаржник набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту статтею 328 ЦК України, якою передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Скаржник, посилаючись на статтю 328 ЦК України, доводив, що реалізоване з аукціону рухоме майно перейшло у його власність у зв'язку з невиконанням договору позики, укладеного між ним та ТОВ "Поларт-Інвест". При цьому, зобов'язання ТОВ "Поларт-Інвест" перед скаржником за цим договором були забезпечені заставою належного ТОВ "Поларт-Інвест" рухомого майна - виробничого обладнання для виготовлення кондитерської продукції за договором застави від 10.09.2014, в якому міститься повний перелік заставленого майна.

Однак, судами не було встановлено фактичних обставин набуття скаржником права власності на майно, яке продавалося як лот 3 у ліквідаційній процедурі боржника, оскільки спірне майно та майно, набуте Компанією "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", різняться даними щодо їх ідентифікації та місцезнаходження.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Враховуючи, що реалізоване з аукціону майно перебувало за іншою адресою, ніж вказана у договорі застави, укладеному між скаржником та ТОВ "Поларт-Інвест", було передане в заставу, виявлене ліквідатором в процедурі банкрутства, чітко ідентифіковане відповідно до наявних інвентарних номерів та відповідних фотографій, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про заборону біржі укладати договори купівлі-продажу за наслідком проведення публічних торгів.

23. За загальними правилами процесуального законодавства кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (стаття 33 ГПК України в редакції, чинній на момент прийняття рішення та постанови судами попередніх інстанцій). Згідно зі статтею 32 ГПК України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення та постанови судами попередніх інстанцій) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. У необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Отже, за приписами цих норм вбачається, що обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що належних доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що спірне майно є власністю заявника, а також доказів переміщення майна з міста Луцьк до міста Чернівці суду скаржником не надано. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що з наданого заявником суду додатка 1 та акта приймання-передачі права власності на майно від 31.12.2014 не вбачається можливим ідентифікувати та зіставити майно, передане Компанії "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", з майном, включеним до ліквідаційної маси банкрута, оскільки у наданих заявником документах відсутні будь-які індивідуальні ознаки, які визначають його майно, а також кількість майна в додатку різниться з кількістю майна, переданого у власність заявнику.

Оскільки ознаки, які б дозволяли ідентифікувати рухоме майно скаржника, відсутні, а назви, які містяться в договорі застави, є лише загальною назвою такого роду рухомого майна, які включають різну кількість складових різної назви виробників, різних моделей, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відхилення позовних вимог скаржника, оскільки надані скаржником документи не відповідають вимогам, встановленим статтею 32 ГПК України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення та постанови судами попередніх інстанцій).

24. З огляду на зазначене в пунктах 22-23 даної постанови, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо наявності порушень статей 328, 386 ЦК України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки останнім не спростовано висновків судів попередніх інстанцій про відсутність належних доказів, які б підтверджували, що саме майно скаржника включено до ліквідаційної маси боржника та виставлено на продаж, не доведено порушення прав скаржника реалізацією майна боржника у ліквідаційній процедурі та не доведено неправильного застосування судами норм права.

25. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов'язку щодо мотивації прийнятих рішень, оскільки суди приділили достатньо уваги обґрунтуванням щодо відхилення доводів скаржника, правильно застосувавши норми матеріального права, не допустивши порушення принципів господарського судочинства при застосуванні норм процесуального права, та продемонстрували справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі, прийняли рішення з дотриманням справедливого балансу інтересів боржника, кредиторів та скаржника у даній справі про банкрутство.

26. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин при розгляді даної справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження судами обставин даної справи та мотивацію судових рішень, Суд погоджується з виконанням судами першої та апеляційної інстанцій обов'язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права, які могли б потягнути наслідки скасування ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду у даній справі.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

27. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 14-15 даної постанови, Суд вважає необґрунтованими, оскільки скаржником не спростовано наявності обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали Господарського суду Чернівецької області від 22.09.2017 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 у справі 5/173/б-926/2379/17, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Компанії "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" ("KENTRESSA HOLDINGS LIMITED") та скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки доводи скаржника зводяться до переоцінки доказів та фактичних обставин справи.

В. Судові витрати

29. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України в редакції з 15.12.2017, витрати зі сплаті судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України 2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Компанії "КЕНТРЕССА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" ("KENTRESSA HOLDINGS LIMITED") залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 22.09.2017 у справі 5/173/б-926/2379/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк