Постанова in case no. 296/4041/16-к

ВЕРХОВНИЙ СУД

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД

справа 296/4041/16-к

провадження 51-1778км18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018~року ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~м.~Київ

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ~ ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від~19~червня 2017~року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Станишівки Житомирського району Житомирської області, жителя

АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі КК).

Оскаржені судові рішення

1.~~Вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 22 листопада 2016~року ОСОБА_6 засуджено за частиною 2 статті 185 КК до покарання у~виді арешту на строк 4 місяці.

2.~Судом ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 19~лютого 2016~року приблизно о 14:05 у тролейбусі, що рухався по вул. Київській у~м.~Житомирі, повторно таємно викрав у неповнолітньої ОСОБА_7 телефон вартістю 3125~грн.

3.~~Апеляційний суд Житомирської області ухвалою від 19 червня 2017~року скасував вирок суду першої інстанції та на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 у~зв`язку з тим, що не встановлені достатні докази винуватості особи в суді і вичерпанні можливості їх отримання.

Вимоги і доводи касаційної скарги

4.~~У касаційній скарзі прокурор просить на підставах, передбачених пунктами 1~і~2 частини~першої статті 438 КПК, скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у~суді апеляційної інстанції.

5.~~Прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно визнав недопустимим доказом протокол впізнання за фотознімками від 21 березня 2016~року, оскільки закон не містить прямої вказівки на обов`язкову участь педагога чи психолога при проведенні цієї слідчої дії з неповнолітньою особою.

6.~~Також, на думку сторони обвинувачення, цей суд залишив поза увагою показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , висновки експертиз, протоколи огляду місця події та інші докази у справі. Не проаналізувавши належним чином усіх доказів в сукупності, апеляційний суд дійшов хибного висновку про недоведеність пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення.

7.~~Крім того прокурор вказує на невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам статті 419 КПК.

Позиції сторін

8.~~Захисник ОСОБА_10 подав до Суду письмові заперечення на касаційну скаргу прокурора ,у яких навівши відповідні аргументи, вважав ухвалу апеляційного суду законною та обґрунтованою.

9.~~Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до~суду касаційної інстанції не надходило.

10.~~Захисник ОСОБА_10 повідомив Суд про можливість розгляду справи за~його відсутності в порядку письмового провадження.

11.~~У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

~

Оцінка Суду

12.~Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що~подану скаргу не може бути задоволено з огляду на таке.

13.~~Щодо визнання недопустимим доказами протоколу впізнання від 21 березня 2016~року та допиту малолітньої потерпілої в суді першої інстанції Суд зазначає, що~за змістом частини 1 статті 226, частини 8 статті~228, частини 1 статті 354 КПК при проведенні слідчої дії з неповнолітнім потерпілим та його допиті в суді участь педагога не є обов`язковою, якщо процесуальна дія проводиться за участю законного представника. У цьому випадку процедура впізнання за участю ОСОБА_7 та її допит у суді першої інстанції проводилися у присутності її матері, тому зазначені докази на~наведеній в ухвалі підставі не можуть бути визнані недопустимими.

14.~~Разом із тим, Суд відзначає, що хоча апеляційний суд вказав у рішенні, що~згаданий протокол є недопустимим доказом, однак він фактично провів його оцінку в сукупності з іншими доказами.

15.~~Як свідчать матеріали провадження, в судовому засіданні апеляційного суду 19~червня 2017~року ОСОБА_7 та її законний представник повністю підтвердили свої показання, надані в~суді першої інстанції. Зокрема, потерпіла категорично заперечила, що обвинувачений є тим чоловіком, який перебував поряд з нею в~тролейбусі під час події 19 лютого 2016~року, а також докладно описала, якими рисами обличчя, кольором очей та іншими прикметами ОСОБА_6 відрізняється від тієї особи, яка, можливо, й причетна до вчинення крадіжки. Законний представник ОСОБА_11 пояснила, що під час проведення процедури впізнання її донька була розгублена та не впевнена у своїх показаннях.

16.~~Також потерпіла показала в апеляційному суді, що до проведення процедури впізнання, яка відбулася 21 березня 2016 року, вже в день події 19 лютого 2016~року у відділі поліції їй запропонували впізнати підозрювану особу та показали 4 фотознімки чоловіків, на яких з її слів: я в перший раз показала невірно, тобто не на ОСОБА_12 , а потім другий раз правильно .

17.~~Крім того,~провівши впізнання за фотознімками 21~березня 2016 року, обвинувачення не навело причин, що свідчать про необхідність проводити таку слідчу дію, як того вимагає частина 6 статті 228 КПК.

18.~~Проаналізувавши зазначені докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про те, що згаданий протокол не можна визнати достовірним доказом. Визнаючи цей доказ недостовірним, апеляційний суд діяв у межах своїх повноважень, передбачених статтями~94 та 370~КПК. Суд не вбачає підстав ставити під сумнів такий висновок апеляційного суду.

19.~~Суд не вважає за доцільне ставити під сумнів висновок апеляційного суду щодо недоведеності винуватості ОСОБА_6 іншими доказами, на які посилається прокурор у скарзі.

20.~~Відповідно до статті 62 Конституції України та статті 17 КПК ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.

21.~~Виходячи із установлених місцевим судом фактичних обставин кримінального провадження, а також зі змісту показань потерпілої та її представника в судовому засіданні та під час апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність поза розумним сумнівом винуватості у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину, як того вимагає частина 2 статті~17 КПК, оскільки стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів його причетності до викрадення мобільного телефону.

22.~~В касаційній скарзі прокурор не навів доводів, які спростовують ці висновки апеляційного суду.

23.~~Таким чином, правових підстав для скасування ухвали апеляційного суду, постановленої відповідно до статті 419 КПК, Суд не встановив.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК, пунктом 4 параграфа 3 розділу 4 Закону України від~3~жовтня 2017 року 2147-VIII, Суд

ухвалив :

Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 19~червня 2017~року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора ?~без~задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

~

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2