← Case law

Постанова in case no. 800/413/17

Велика Палата Верховного Суду · 22.05.2018 · Supreme Court
full text from our database16 392 charactersall acts in the case →

About the act

Case no.
800/413/17
Date of the judgment
22.05.2018
Court
Велика Палата Верховного Суду
Judge
Прокопенко Олександр Борисович
Type of proceedings
Адміністративне
Type of judgment
Постанова
Case category

Text of the judgment

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа 800 /413/17 (П/9901/291/18)

Провадження 11-348з аі18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого Князєва В. С.,

доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю секретаря судового засідання Бондар О. А.,

учасників справи:

позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ЛисюкаМ.О.,

розглянула у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року (головуючий Юрченко В. П., судді Васильєва І. А., Пасічник С. С., Хохуляк В. В., Ханова Р. Ф.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛА:

12 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до В ККС, у якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Комісії від 29 вересня 2017 року 419/дс-17 (далі - спірне рішення), яким позивачу відмовлено в допуску до участі вдоборі кандидатів на посаду місцевого суду;

- зобов'язати Комісію повторно розглянути питання про допуск позивача до участі вдоборі кандидатів на посаду судді місцевого суду;

- зобов'язати Комісію внести зміни до пункт у 25 Умов подання документів на допуск до добору і відбіркового іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду, затверджених рішенням Комісії від 3 квітня 2017 року 28/зп-17 (далі - Умови подання документів ) , виключивши з тексту слова на час звернення до Комісії .

Обґрунтовуючи позовнівимоги, ОСОБА_2 зазначив, що прийнявши спірне рішення, Комісія, посилаючись на Умови подання документів як на правову підставу прийнят тя цього рішення, здійснює в процесі застосування положень Закону України від 2 червня 2016 року 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів (у редакції , чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 1402-VIII) підміну правових понять, тобто замість стажу професійної діяльності у сфері права на момент призначення на посаду судді , враховує такий стаж на момент допуску до участі в доборі. Позивач вважає, що на порушення нормЗакону 1402-VIII мотивувальна частина спірного рішення не містить обґрунтованих підстав для відмов и йому в допуску до участі в доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 грудня 2017 року відкрив провадження у справі.

Згідно з підпунктом 5 пункту 1 розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15 січня 2018 року прийняв до провадження справу за позовом ОСОБА_2 до ВККС про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 21 лютого 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовив.

За правовим висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Комісія не допустила порушень норм права, відмовивши позивачу в допуску до участі в доборі на посаду судді місцевого суду з підстав установлення невідповідності його кандидатури вимогам статті 69 Закону 1402- VIII, зокрема, відсутності необхідного стажу професійної діяльності особи за спеціальністю після здобуття ним вищої юридичної освіти.

Щодо вимог позивача про зобов'язання Комісії внести зміни до пункту 25 Умов подання документів, виключивши з тексту слова на час звернення до Комісії , суд дійшов висновку, що такі приписи ухвалені відповідно до положення частини п'ятої статті 71 Закону 1402- VIII.

Не погодившись із рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у березні 2018 року ОСОБА_2 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове - про задоволення його позовних вимог.

Позивач вважає, що суд неповно розглянув його позовні вимоги та прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також зазначає, що суд неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для вирішення спору.

ОСОБА_2 вважає, що суд не розглянув його позовні вимоги щодо невідповідності Конституції України положення частини п'ятої статті 71 Закону 1402-VIII. На думку позивача, положення цієї норми щодо відповідності кандидата на посаду судді вимогам цього Закону на день подання заяви про участь у доборі суперечать положенню частини третьої статті 127 Конституції України про те, що стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років має мати особа саме на день призначення на посаду судді.

Позивач вважає, що оскільки Конституція України має вищу силу, аніж закони України та підзаконні акти, то, не взявши до уваги положен ь Основного Закону, суд неправильно застосував норми матеріального права.

ОСОБА_2 також зазначає, що на порушення норм процесуального права, суд не урахував висновків Верховного Суду України, викладен их у постанові від 24 травня 2016 року (справа 800/344/15), ухвален ій у справі за аналогічних обставин, та мотивів окремої думки члена Вищої ради правосуддя Мірошниченка ~ А. ~ М. щодо відмови у внесенні подання Президенту України про призначення особи (позивача у справі 800/344/15) на посаду судді Господарського суду Луганської області вперше. За таких обставин позивач вважає, що суд неповно з'ясував усі обставини справи, які мають значення для вирішення спору .

У відзиві на апеляційну скаргу Комісія просить залишити її без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року - без змін. Наводить доводи про те, що ВККС не допустила порушень норм права, ухваливши рішення про недопуск ОСОБА_2 до участі в доборі на посаду судді місцевого суду з підстави відсутності в нього необхідного стажу професійної діяльності за спеціальністю після здобуття ним вищої юридичної освіти саме на час звернення до Комісії з відповідною заявою.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 5 квітня 2018 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішенняКасаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року, а ухвалою від 26 квітня 2018 року призначила до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, аргументи відзиву представника ВККС та матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, Велика Палата Верховного Суду переглянула оскаржуване судове рішення й не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати.

Суд першої інстанції встановив таке.

Комісія рішенням від 3 квітня 2017 року 28/зп-17 оголосила добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад місцевого суду та затвердила Умови подання документів.

12 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Комісії із заявою про допуск його до участі в доборі на посаду судді місцевого суду як особа, яка не має стажу роботи на посаді помічника судді більше трьох років, та надав усі необхідні документи, визначені Законом 1402- VIII, у тому числі копію диплома Національної академії внутрішніх справ четвертого рівня акредитації від 5 березня 2015 року про отримання повної вищої освіти за спеціальністю Правознавство .

Оскаржуваним рішенням Комісії позивачу відмовлено в допуску до участі в доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду з підстав відсутності в нього на час звернення до Комісії стажу професійної діяльності у сфері права, який обчислюється з моменту отримання диплома про вищу юридичну освіту, тобто з 5 березня 2015 року. Комісія дійшла висновку, що на момент звернення ОСОБА_2 до Комісії з відповідною заявою його стаж у сфері права становив два роки два місяці сім днів, що не відповідає вимогам частини першої статті 69 Закону 1402-VIII.

Частиною другою статті 2 КАС визначено перелік критеріїв, на відповідність яким суд повинен перевірити рішення (дії, бездіяльність) суб'єкта владних повноважень у справах про їх оскарження.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимоги щодо кандидатури на посаду судді встановленіКонституцією України таЗаконом 1402-VIII.

Частиною третьою статті 127 Конституції Українита частиною першою статті 69 Закону 1402-VIII встановлено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.

Згідно зі статт ею 70 Закону 1402-VIII добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом , та включає, серед іншого такі стадії: рішення В ККС про оголошення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів; подання особами, які виявили намір стати суддею, до В ККС відповідної заяви та документів, визначених статтею 71 цього Закону; здійснення В ККС перевірки відповідності осіб, які звернулися із заявою для участі в доборі, установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на основі поданих документів.

Частиною п'ятою статті 7 1 Закону 1402-VIIIвстановлено, що до добору кандидатів на посаду судді допускаються особи, які подали всі необхідні документи, визначені частиною першою цієї статті, та відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на день подання заяви про участь у доборі.

Відповідно до частин и шосто ї статті 71 Закону 1402-VIII особи, які не подали всіх необхідних документів та/або подали документи, що не відповідають вимогам, до добору не допускаються. У разі недопуску особи до добору кандидатів на посаду судді ВККС ухвалює вмотивоване рішення.

Отже, Закон 1402-VIII чітко встановлює, що ві дсутність у кандидата на посаду судді п'ятирічного стажу професійної діяльності на день подання заяви про участь у доборі є підставою для відмови в допуску особи до участі вдоборі на посаду судді місцевого суду.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що оскаржуване рішення відповідає вимогам Закону 1402-VIII , тому підстав для його скасування немає.

Так само й немає підстав для задоволення вимог позивача про зобов'язання Комісії внести зміни до пункту 25 Умов подання документів, виключивши з тексту слова на час звернення до Комісії , оскільки такі приписи ухвалено відповідно до положень частини п'ятої статті 71 Закону 1402- VIII.

Щодо твердження ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції не розглянув його позовних вимог щодо невідповідності Конституції України положень частини п'ятої статті 71 Закону 1402-VIII, Велика Палата Верховного Суду дійшла такого висновку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині другій статті 19 КАС.

Пунктом 1 частини другої статті 19 КАС передбачено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.

З наведеного випливає, що КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не належить до підсудності інших судів.

Відповідно до частини першої статті 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність нормам Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.

Статтею 150 Конституції України визначено повноваження Конституційного Суду України, до яких, зокрема, належить вирішення питань про відповідність нормам Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України.

Згідно із частиною першою статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

За нормами пункту 1 частини першої статті 7 Закону України від 13 липня 2017 року 2136-VIII Про Конституційний Суд України до повноважень Конституційного Суду України належить, зокрема, вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_2 щодо невідповідності частини п'ятої статті 71 Закону 1402-VIII Конституції України не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 317 КАС порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду вважає, що зазначені позивачем в апеляційній скарзі порушення норм процесуального права не можуть бути підставою для скасування рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року.

Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_2 про те, що суд безпідставно не урахував висновк ів Верховного Суду України, викладен их у постанові від 24 травня 2016 року (справа 800/344/15) , та мотив ів окремої думки члена Вищої ради правосуддя Мірошниченка ~ А. ~ М., оскільки вони ухвалені за інших обставин та іншого правового регулювання.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315, частиною першою статті 316 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, ВеликаПалата Верховного Суду дійшла висновку, що суд прийняв правильне та законне рішення, доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, тому немає підстав для скасування рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року.

Керуючись статтями 250, 266, 292, 310, 315, 316, 321, 322 КАС, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 28 травня 2018 року.

Головуючий В. С. Князєв Суддя-доповідач О. ~ Б. ~ Прокопенко Судді: С. В. Бакуліна Н. ~ П. ~ Лященко В. ~ В. ~ Британчук Л. ~ І. ~ Рогач Д. ~ А. ~ Гудима І. ~ В. ~ Саприкіна В. ~ І. ~ Данішевська О. ~ М. ~ Ситнік О. ~ С. ~ Золотніков О. ~ С. ~ Ткачук О. ~ Р. ~ Кібенко В. ~ Ю. ~ Уркевич Л. ~ М. ~ Лобойко О. ~ Г. ~ Яновська

The source is the Unified State Register of Court Judgments. Court judgments are open (the Law on Access to Court Judgments), and the acts themselves are official documents not subject to copyright. We do not edit the text and we add no assessments to it.

Check against the register ↗