Постанова in case no. 904/7996/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року

м. Київ

Справа 904/7996/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, суддів: Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

здійснивши розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Єкатеринославський" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 (Орєшкіна Е.В. - головуючий, судді: Широбокова Л.П., Подобєд І.М.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Єкатеринославський"

про стягнення 24 474 792,89 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі -ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Єкатеринославський" (далі - ТОВ "ТД "Єкатеринославський") на свою користь 24 474 792,89 грн., у тому числі: 7 266 108,82 грн. заборгованості за кредитом, 4 023 887,77 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 12 615 075,20 грн. заборгованості з комісії, 8 221,10 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 1 000 грн. штрафу (фіксованої частини), 560 500 грн. штрафу (відсоток від суми встановленого у пункті А.2 договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів за реєстрацію предметів застави).

10.10.2017 ТОВ "ТД "Єкатеринославський" звернулося з клопотанням про призначення судово-економічної експертизи для визначення реальної заборгованості товариства перед банком і відповідності розрахунку боргу, наданого банком, умовам кредитного договору від 13.05.2010 Т001/Г/С.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017 (суддя Манько Г.В.), постановлено на підставі статей 41, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) в редакції, чинній до 15.12.2017, призначено судову експертизу для вирішення зазначених питань, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Цього ж дня, на підставі положень статті 79 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, тим самим складом суду винесено ухвалу про зупинення провадження в справі 904/7996/17.

Ухвалу про зупинення провадження в справі обґрунтовано призначенням судової експертизи у справі та диспозитивністю норми статті 79 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 (Орєшкіна Е.В. - головуючий, судді: Широбокова Л.П., Подобєд І.М.) ухвалу про зупинення провадження скасовано, справу повернуто до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.

Постанову мотивована відсутністю підстав для зупинення провадження в справі, через неправильне застосуванням місцевим судом норм процесуального права, що спричинило затягування процесу розгляду справи, тому є підстави для скасування ухвали місцевого суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ "ТД "Єкатеринославський" просить постанову скасувати, а ухвалу про зупинення провадження залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції пункту 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), порушення принципу рівності сторін, неодноразово застосованого Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа "Надточій проти України", рішення від 15.05.2008), статей 4 2 , 22, 41, 43 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, наголошуючи на тому, що без спеціальних знань неможливо здійснити розрахунок за формулою, передбаченою пунктом 4.7. кредитного договору, щодо сплати банку винагороди за користування кредитом, а саме: щодо алгоритму визначення процентної ставки за договором, оскільки процентна ставка постійно змінювалася, неможливо встановити, яким саме чином розраховується значення суми погашених процентів за визначену дату, оскільки договір має лише значення фіксованої процентної ставки, неможливо також встановити різницю між сумою видачі та сумою погашення кредиту за цією датою та вихідне сальдо на день розрахунку.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на достеменне з'ясування судом апеляційної інстанції обставин, відсутності окрім загальних норм процесуального законодавства, належних та обґрунтованих мотивів ухвал про призначення експертизи та зупинення провадження в справі місцевим судом, на підставі яких суд дійшов висновку про неможливість вирішення спору без призначення судової експертизи із подальшим зупиненням провадження у справі. Крім того, банк зауважує, що відповідач, зловживаючи своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи та ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань, просить суд касаційної інстанції протиправно скасувати постанову та залишити без змін ухвалу місцевого суду, якою суд фактично просить експерта надати висновок щодо складових сум заборгованості, стосовно яких немає складнощів у здійсненні самостійних розрахунків судом.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду апеляційної інстанції

Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного суду про те, що подані розрахунки заборгованості не вимагають спеціальних досліджень, не є суперечливими, оскільки їх вирішення віднесено до компетенції суду. До того ж відповідачем не наведено належного обґрунтування потреби в спеціальних знаннях, неможливості вирішення справи по суті позовних вимог судом без призначення економічної експертизи; не зазначено, яких саме спеціальних знань потребує суд для перевірки розрахунку боргу за кредитними договорами та чому таку перевірку не може здійснити суд. Отже, підстав для зупинення провадження у справі немає та натомість наявні підстави для скасування відповідної ухвали місцевого суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 79 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Частиною 1 статті 41 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, передбачено, що для роз'яснення питань, які виникають під час вирішення господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Виходячи зі змісту наведених норм, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи є правом господарського суду, а не його обов'язком. При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування або наявні у справі докази є взаємно суперечливими. Водночас неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

З урахуванням приписів статті 41 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, апеляційний суд цілком обґрунтовано спростував помилковий висновок суду першої інстанції про необхідність дослідження під час розгляду справи суперечливих доводів сторін щодо перевірки розрахунку боргу за кредитними договорами, оскільки відповідачем не наведено належного обґрунтування необхідності спеціальних знань для оцінки правильності поданих позивачем розрахунків заборгованості, не зазначено, в чому саме полягала потреба в спеціальних знаннях і неможливість вирішення справи по суті позовних вимог; не аргументовано, які саме спеціальні знання необхідні для перевірки розрахунку боргу за кредитними договорами та чому таку перевірку не може здійснити суд.

З огляду на те, що згідно з частиною 1 статті 69 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі 904/7996/17.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Так, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції ( 66 - 69 рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 в справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ ( 51 рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Можливість зупинення провадження у справі не повинна призводити до зменшення розумного строку розгляду справи (правова позиція, наведена у постанові Верховного Суду України від 01.02.2017 у справі 6-1957цс16).

Підсумовуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, дотримуючись вимог національного законодавства, а також зважаючи на практику ЄСПЛ, правомірно скасував ухвалу місцевого суду про зупинення провадження з мотивів призначення судової економічної експертизи, оскільки зазначений судовий акт місцевого суду призводить до затягування судового процесу та позбавляє учасників справи можливості оперативно захистити свої порушені або оспорювані права та інтереси.

За наведених обставин оскаржувана постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 є такою, що ухвалена з дотриманням вимог процесуального закону, а тому підстав для її скасування немає.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

За таких обставин касаційна інстанція не погоджується з твердженням скаржника про те, що апеляційна інстанція, скасовуючи ухвалу місцевого суду про зупинення провадження в господарській справі 904/7996/17, допустила порушення вимог господарського процесуального законодавства, оскільки здійснення розрахунку заборгованості за кредитними договорами не вимагає від суду спеціальних знань, необхідність у яких має наслідком призначення експертизи та зупинення провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для скасування ухвали місцевого суду про зупинення провадження у справі.

З урахуванням вимог статей 300, 301, 308, 309 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційним судом дотримано приписів процесуального закону, у зв'язку з чим підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної постанови немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, слід покласти на скаржника.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314 - 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Єкатеринославський" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі 904/7996/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков