Постанова in case no. 2а-6977/09/1770
About the act
Provisions the ruling relies on
In order of first mention in the text: what comes first is usually the matter in dispute. Click opens the article from our corpus.
Text of the judgment
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2018 року
Київ
справа 2а-6977/09/1770
адміністративне провадження К/9901/3581/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства Костопільський завод скловиробів на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17.07.2017 (суддя Щербакова В.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя - Мацький Є.М., судді: Іваненко Т.В., Шидловський В.Б.) від 18.10.2017 у справі 2а-6977/09/1770 за позовом приватного акціонерного товариства Костопільський завод скловиробів до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання нечинним рішення, -
встановив:
У листопаді 2009 року приватне акціонерне товариство Костопільський завод скловиробів (далі - ПрАТ Костопільський завод скловиробів ) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 12.10.2009 0000162200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.11.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2013, позов задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 року зазначені судові рішення скасовано в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 12.10.2009 0000162200 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 228890,59 грн. та направлено справу у цій частині позовних вимог на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині - залишено без змін.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.07.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017, позовну заяву ПрАТ Костопільський завод скловиробів про визнання нечинним рішення від 12.10.2009 0000162200 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 228890,59 грн. залишено без розгляду.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ПрАТ Костопільський завод скловиробів оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17.07.2017, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 та направити справу на новий розгляд або продовження розгляду.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами вимог чинного законодавства України, неповне з'ясування обставин справи та неврахування приписів, викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, щодо перевірки наявності або відсутності інших порушень встановлених актом перевірки, а також пояснень від 27.03.2016 та від 01.06.2017. Так зазначає, що обставини, які зазначені в оскаржуваній ухвалі не відповідають реальним подіям, які мали місце при розгляді справи.
У відзиві на касаційну скаргу Рівненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, повідомлення щодо призначення справи до розгляду у судовому засіданні на 07.07.2017 о 13 год. 45 хв. позивачем отримано 30.06.2017, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за адресою, вказаною позивачем у позовній заяви: м. Костопіль, вул. Гвардійська, 7 (т.2 а.с.4).
Проте, в судове засідання позивач не з'явився, клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Факт повідомлення позивача про призначення до розгляду справи у наступне судове засідання на 17.07.2015 об 11 год. 30 хв. підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: м. Костопіль, вул. Гвардійська, 7 (т. 2 а.с.7).
Згідно з частиною восьмою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017) вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Відповідно до частини третьої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017) у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналогічний припис міститься також у пункті 4 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017), яким передбачено, що позов підлягає залишенню без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Як вбачається з матеріалів справи та зі змісту касаційної скарги, позивачем не надано належних доказів та наведено доводів неможливості прибуття в судові засідання, призначені на 07.07.2017 та 17.07.2017.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017) особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Щодо посилання ПрАТ Костопільський завод скловиробів у касаційній скарзі на неврахування приписів викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду від 23.11.2016, а також пояснень від 27.03.2016 та від 01.06.2017, суд вважає за необхідне зазначити, що такі підлягали врахуванню судом першої інстанції під час розгляду по суті позовних вимог у відповідній частині. У зв'язку з тим, що даний адміністративний позов залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача, тобто розгляд справи по суті не відбувся, доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , кожен має право на розгляд його справи судом.
В той же час, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування зазначеної Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), наголошує, що заявник повинен діяти з належною сумлінністю, швидко та відповідно до ситуації (рішення від 18.11.2010 у справі Мушта проти України ).
Таким чином, оскільки позивач, який належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно не прибув у судове засідання, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи з поважних причин, суд першої інстанції цілком правомірно залишив позовну заяву без розгляду.
За наведених обставин, Верховний Суд вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам законодавства, підтверджуються встановленими у справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства Костопільський завод скловиробів залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17.07.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Хохуляк
Судді Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна