Постанова in case no. 800/386/17

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 року м. Київ справа П/800/386/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Загороднього А.Ф.

суддів: Заїки М.М.

Іваненко Я.Л.

Рецебуринського Ю.Й.

Штульман І.В.

секретар судового засідання Буденка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

адміністративний позов ОСОБА_5

до Вищої ради правосуддя

третя особа - Генеральна прокуратура України

про визнання незаконним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2017 року ОСОБА_5 (далі - позивач) звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач), третя особа - Генеральна прокуратура України про визнання незаконним та скасування рішення від 19 серпня 2017 року 2473/0/15-17, яким відсторонено суддю Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_5 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності до 30 вересня 2017 року.

Позивач з вказаним рішенням не погоджується з огляду на його безпідставність на протиправність. Крім цього, вказує що спірне рішення було ухвалено з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права.

05 грудня 2017 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в поданих запереченнях зазначає про правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення як такого, що прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Представник Генеральної прокуратури України у поданих письмових поясненнях заперечував проти задоволення позовних вимог. Підтримав позицію представника відповідача і зазначив, що доводи позивача стосовно необґрунтованості та безпідставності клопотання заступника Генерального прокурора України про тимчасове відсторонення позивача від здійснення правосуддя спростовуються матеріалами досудового розслідування, частина з яких була додана до зазначеного клопотання.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила такі обставини.

Указом Президента України "Про призначення суддів" від 19 червня 1999 року 675/99 ОСОБА_5 призначено на посаду судді Дзержинського районного суду міста Харкова строком на п'ять років.

Постановою Верховної Ради України "Про обрання суддів" від 17 червня 2004 року 1813-IV позивача обрано на посаду судді Дзержинського районного суду міста Харкова безстроково.

10 серпня 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшло клопотання заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. про відсторонення строком до 30 вересня 2017 року судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_5 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності. До клопотання були додані копії матеріалів на обґрунтування доводів клопотання та докази, які підтверджують вручення ОСОБА_5 копії матеріалів клопотання.

У клопотанні зокрема зазначено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 42015000000000418.

У межах вказаного кримінального провадження суддя Лазюк С.В. підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу україни, а саме - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії із використанням наданої їй влади та службового становища.

30 травня 2017 року ОСОБА_5 повідомлено підозру про вчинення кримінального правопорушення.

Постановою заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. продовжено до 30 вересня 2017 року досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні 42015000000000418.

Клопотання мотивовано наявністю ризиків, які вказують на те, що перебування ОСОБА_5 на посаді судді призведе до настання негативних наслідків. Вказано також, що використовуючи посаду судді, ОСОБА_5 зможе впливати на свідків із числа працівників суду та вжити заходів щодо знищення або спотворення документів, які є ймовірними доказами вчинення кримінального правопорушення, зокрема враховуючи, що він як суддя має доступ до матеріалів цивільної справи 638/7171/15-ц на підставі розділу 13 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року 173.

Крім цього, у клопотанні вказано, що суддя Лазюк С.В. може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, крім вищевказаного кримінального правопорушення, він обвинувачується у вчиненні іншого злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. У кримінальному провадженні 42015000000000418 складено обвинувальний акт від 21 березня 2016 року. Відповідна кримінальна справа розглядається Полтавським районним судом Полтавської області.

На підставі вказаного, рішенням Вищої ради правосуддя від 19 серпня 2017 року 2473/0/15-17 відсторонено суддю Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_5 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності до 30 вересня 2017 року

Розглядаючи дану справу, суд оцінює оскаржуване рішення, дії відповідача на відповідність статті 19 Конституції України, статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 131 Конституції України передбачено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, до повноважень якої, з-поміж іншого, віднесено ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Частиною п'ятою статті 49 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. 1402-VIII встановлено, що суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя ухвалюється Вищою радою правосуддя.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 62 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" суддю може бути тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя за рішенням Вищої ради правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Згідно з частиною першою статті 63 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою радою правосуддя на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника. На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи спірне рішення, діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України "Про Вищу раду правосуддя".

Відповідно до частини першої статті 65 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" рішення Вищої ради правосуддя про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, продовження строку такого відсторонення може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;

2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;

3) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.

Судом встановлено, що при прийнятті рішення про відсторонення ОСОБА_5 від здійснення правосуддя відповідачем взято до уваги, що використовуючи посаду судді, позивач зможе впливати на свідків із числа працівників суду та вжити заходів щодо знищення або спотворення документів, які є ймовірними доказами вчинення кримінального правопорушення, зокрема враховуючи, що він як суддя має доступ до матеріалів цивільної справи 638/7171/15-ц.

Тобто, оспорюване рішення містить мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла висновку про необхідність відсторонення позивача від займаної посади.

У пункті 20 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки вказано, що судді не можуть ефективно здійснювати правосуддя без довіри громадськості, адже вони є частиною суспільства, якому служать. Їм слід бути обізнаними щодо очікувань громадськості від судової системи та скарг на її функціонування.

У преамбулі Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 р., схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 р. 2006/23, йдеться про те, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

У пункті 22 Висновку 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.

Пунктом 33 Висновку 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів "Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії" визначено, що судді повинні поводитися доброчесно як під час виконання своїх функцій, так і в особистому житті, відповідати за свою поведінку, якщо це входить до загальноприйнятих норм.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно зі статтею 58 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з'їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.

Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду (стаття 1 Кодексу суддівської етики).

Зазначені вище положення міжнародних документів, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Кодексу суддівської етики визначають, що авторитет судової влади має вселяти довіру суспільства до здійснення правосуддя.

Водночас наявність кримінального провадження за обвинуваченням судді ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, може зашкодити авторитету судової влади та довірі суспільства до неї.

Отже враховуючи те, що на даний час кримінальне провадження відносно позивача триває, Вища рада правосуддя прийняла вмотивоване рішення про задоволення клопотання заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. про відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що відповідачем доведено правомірність свого рішення від 19 серпня 2017 року 2473/0/15-17, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 162, 163, 171 1 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Вищої ради правосуддя, третя особа - Генеральна прокуратура України про визнання незаконним та скасування рішення - відмовити.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, та набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді М.М. Заїка

Я.Л. Іваненко

Ю.Й. Рецебуринський

І.В. Штульман