Постанова in case no. 361/4155/15-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенди О.В.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Прокопенка О.Б.,

при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_5, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Броварського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (далі - Міськвідділ, ГУ МВС відповідно), управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області (далі - управління ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати неправомірними дії Міськвідділу при наданні довідки від 11 квітня 2012 року 81 про заробітну плату на роботах у м. Прип'яті з 26 по 29 квітня 1986 року включно та зобов'язати видати довідку з урахуванням виплат, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року 964-рс Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати (далі - розпорядження 964-рс) та постановою Ради міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 10 червня 1986 року 207-7 Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища (далі - постанова 207-7). Включити ці виплати в довідку про заробітну плату під час виконання службових обов'язків у зоні відчуження в період з 26 по 29 квітня 1986 року включно та виплатити одноразову грошову винагороду в розмірі 780 крб, добові в сумі 3 крб 50 коп. за добу, кошти на харчування по 2 крб 85 коп. за добу та заробітну плату в розмірі 312 крб за квітень 1986 року з урахуванням коефіцієнту 5;

- зобов'язати управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії з урахуванням даних у довідці про заробітну плату під час перебування в зону відчуження в м. Прип'яті в період з 26 по 29 квітня 1986 року включно, та здійснити відповідні виплати.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що під час аварії на Чорнобильській АЕС він проходив службу у складі Міськвідділу на посаді начальника слідчого відділення в званні майора міліції та був відряджений до зони відчуження, де брав участь у ліквідації наслідків зазначеної катастрофи з 26 по 29 квітня 1986 року у м. Прип'яті і де від впливу іонізуючого випромінювання втратив здоров'я, внаслідок чого став інвалідом. Проте на порушення вимог розпорядження 964-рс та постанови 207-7 не отримав одноразову грошову винагороду, заробітну плату з урахуванням коефіцієнта 5, добові та кошти на харчування (далі - спірні суми або спірні виплати). Тому вважав, що Міськвідділ протиправно не включив ці виплати у довідку для перерахунку пенсії.

Суди встановили, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває на обліку в управлінні ПФУ та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року 796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон 796-ХІІ).

Згідно з довідкою Міськвідділу від 11 квітня 2012 року позивачу за роботу в м. Прип'яті з 26 по 29 квітня 1986 року по місцю роботи з урахуванням коефіцієнта 5 виплачена заробітна плата в сумі 138 крб 72 коп.

У виданому ГУ МВС 3 квітня 2012 року маршрутному листі 15/М-872 зазначено, що ОСОБА_5 брав участь у заходах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і знаходився у зоні відчуження з 26 по 29 квітня 1986 року у м. Прип'яті.

Позивач отримав радіаційну дозу опромінення - 36,17 бер., про що свідчить довідка від 17 грудня 1990 року 3/420.

13 травня 2015 року позивач звернувся до Міськвідділу з проханням надати йому для перерахунку пенсії довідку про розмір заробітної плати під час перебування в зоні відчуження, включивши до неї одноразову грошову винагороду в сумі 780 крб, добові в сумі 3 крб 50 коп., за харчування 2 крб 85 коп. на добу, заробітну плату в розмірі 312 крб з урахуванням коефіцієнта 5 за перебування у третій зоні небезпечності (м. Прип'ять).

Листом від 18 травня 2015 року М-502 Міськвідділ повідомив, що у картці про нарахування грошового забезпечення відсутній запис про отримання грошової винагороди за отриману дозу радіації, тому немає підстав для включення її до довідки.

20 травня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до управління ПФУ із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням виплат, передбачених розпорядженням 965-рс і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1993 року 1006-р.

Листом від 26 травня 2015 року 302/М-01 управління ПФУ відмовило у перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність довідки про заробітну плату в зоні відчуження.

Позивач оскаржив ці дії відповідачів до суду.

Броварський міськрайонний суд Київської області постановою від 7 липня 2015 року позов задовольнив:

- визнав протиправними дії Міськвідділу щодо надання ОСОБА_5 довідки про заробітну плату за роботу у третій зоні небезпечності (зоні відчуження) м. Прип'яті по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 26 по 29 квітня 1986 року без включення одноразової грошової допомоги в розмірі 780 крб, добових у розмірі 3 крб 50 коп., за харчування 2 крб 85 коп. на добу та заробітної плати в розмірі 400 крб 44 коп. з урахуванням коефіцієнта 5;

- зобов'язав Міськвідділ включити до довідки про заробітну плату ОСОБА_5 зазначені вище виплати;

- зобов'язав управління ПФУ здійснити з 20 травня 2015 року перерахунок пенсії ОСОБА_5 з урахуванням відомостей про заробітну плату під час виконання службових обов'язків у третій зоні небезпечності (зона відчуження) м. Прип'яті по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС за період з 26 по 29 квітня 1986 року: про одноразову грошову винагороду в розмірі 780 крб, заробітну плату в розмірі 400 крб 44 коп. з урахуванням коефіцієнта 5, добових в розмірі 3 крб 50 коп. за харчування 2 крб 85 коп. на добу та виплатити йому недоотриману суму пенсії.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 16 вересня 2015 року постанову суду першої інстанції скасував та прийняв нову - про відмову у задоволенні позову.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 травня 2016 року рішення суду апеляційної інстанції залишив без змін.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ОСОБА_5 зазначає, що в доданих до заяви ухвалах Вищого адміністративного суду України від 3 жовтня 2013 року, 17 березня 2016 року (справи К/9991/71523/12, К/800/34961/15 відповідно) по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, зокрема Закону 796-ХІІ, розпорядження 964-рс та постанови 207-7. Заявник просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2016 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року та залишити в силі постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 7 липня 2015 року.

Заслухавши пояснення ОСОБА_5, перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позов ОСОБА_5, суд першої інстанції, проаналізувавши норми права, про які йдеться у заяві про перегляд судових рішень, фактично визнав право позивача на отримання спірних сум та перерахунок пенсії, проте всупереч вимогам статей 162, 163 КАС рішення про зобов'язання виплатити спірні суми не ухвалив, хоча така позовна вимога також була заявлена.

Постанова ж апеляційного суду про відмову ОСОБА_5 у задоволенні позову, з висновками якої погодився і суд касаційної інстанції, мотивована тим, що пенсія відповідно до Закону 796-ХІІ може призначатися із фактично отриманої заробітної плати. Суд зазначив, що за матеріалами справи одноразова винагорода у розмірі трьох місячних окладів та добові позивачеві не виплачувались. При цьому апеляційний та касаційний суди на порушення вимог статей 207 та 232 КАС відповідно не спростували висновків суду першої інстанції про право позивача на отримання спірних сум та не звернули увагу на те, що позовна вимога про зобов'язання відповідача їх виплатити не вирішена.

У зв'язку з порушенням нижчестоящими судами норм процесуального права Верховний Суд України в межах визначених йому повноважень позбавлений можливості усунути розбіжності у застосуванні норм матеріального права, про які йдеться у заяві ОСОБА_5, а тому усі постановлені у справі рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового судового розгляду необхідно врахувати наведене та постановити законне й обґрунтоване судове рішення.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів , статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2016 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року, постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 7 липня 2015 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Кривенда

О.Ф. Волков М.І. Гриців О.Б. Прокопенко