Постанова in case no. 800/114/17

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2017 року м. Київ Справа 800/114/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Юрченко В.П.,

Суддів: Бившевої Л.І., Бухтіярової О.І., Веденяпіна О.А., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання - Іванов Д.О.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_8, ОСОБА_2

представника відповідача - Долгова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за

позовною заявою ОСОБА_4 до Верхов-

ної Ради України про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з позовною заявою до Верховної Ради України, у якій просив визнати протиправними дії відповідача з проведення 29 вересня 2016 року позачергового пленарного засідання п'ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

В обґрунтування позовних вимог вважає, що позачергове пленарне засідання п'ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, на якому прийнято постанову про його звільнення з посади судді за порушення присяги, проведене з порушенням власного регламенту без затвердженого порядку денного.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні письмовим запереченням в яких зазначив про те, що позачергове пленарне засідання Верховної Ради України восьмого скликання, де в тому числі вирішувалось питання про звільнення позивача з посади судді за порушення присяги, проведене відповідно до вимог чинного законодавства України, оскільки: 1) засідання було скликана на вимогу Президента України; 2) до порядку денного засідання було включено питання про звільнення суддів, що визнано у пропозиції про його скликання; 3) позивача урядовою телефонограмою повідомлено про проведення відповідного засідання. При цьому рішення про звільнення позивача було прийнято відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України та оформлено відповідною постановою від 29 вересня 2016 року 1616-VIII, що вказує на безпідставність позову, у зв'язку з чим представник відповідача просить у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, колегія суддів встановила наступне.

Поданням Вищої ради юстиції від 16 лютого 2016 року 20/0/12-16 запропоновано Верховній Раді України звільнити ОСОБА_4 з посади судді Вищого господарського суду України у зв'язку з порушенням присяги судді.

Постановою Верховної Ради України Про звільнення судді від 29 вересня 2016 року 1616-VІІІ ОСОБА_4 звільнено з посади судді Вищого господарського суду України за порушення присяги (а.с.31).

Вказане рішення прийнято на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради України восьмого скликання, яке скликано Розпорядженням Голови Верховної Ради України 352 від 27 вересня 2016 року (а.с.30), постановленого у зв'язку з вимогою Президента України від 27 вересня 2016 року про звільнення суддів (вих. 1-14/726 від 27 вересня 2016 року; а.с.29).

Вбачаючи в діях відповідача порушення законодавства України, в частині процедури проведення позачергового пленарного засідання п'ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено (далі - КАС України), що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України 254к/96-ВР від 28 червня 1996 року (в редакції Закону України Про відновлення дії окремих положень Конституції України 742-VII від 21 лютого 2014 року, далі - Конституція України); Законом України Про Регламент Верховної Ради України 1861-VI від 10 лютого 2010 року (в редакції Закону України Про внесення змін до статті 149 Регламенту Верховної Ради України 948-VIII від 28 січня 2016 року, далі - Регламент).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, розглядаючи дану адміністративну справу в межах заявлених позовних вимог, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України (стаття 75 Основного Закону).

Згідно із положеннями статті 82 та 83 Конституції України Верховна Рада України працює сесійно.

Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.

Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Згідно із частиною восьмою статті 19 Регламенту у невідкладних випадках у період між пленарними засіданнями під час сесії Верховної Ради на вмотивовану вимогу осіб, які згідно з Конституцією України мають право вимагати скликання позачергової сесії Верховної Ради, а також за пропозицією Погоджувальної ради (пункт 4 частини чотирнадцятої статті 73 цього Регламенту) Голова Верховної Ради України не пізніш як у триденний строк скликає позачергове пленарне засідання Верховної Ради. До порядку денного такого засідання включаються лише питання, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання такого засідання.

Як встановлено під час судового розгляду даної справи, Розпорядження Голови Верховної Ради України про скликання позачергового засідання Верховної Ради України восьмого скликання прийнято у зв'язку із вимогою Президента України, в якому передбачено питання про звільнення суддів.

Копія наявної в матеріалах справи стенограми Позачергового Засідання доводить проведення 29 вересня 2016 року позачергового засідання, у зв'язку із вимогою Президента України (а.с.32).

Позивач доводить суду, що за правилами статті 20 Регламенту існує можливість включення до порядку денного сесії Верховної Ради України позачергово питання, пов'язаних зі звільненням суддів з посад, але лише у разі наявності такого порядку денного, який в даному випадку був затверджений значно пізніше - лише 1.11.2016 р. постановою Верховної Ради України 1707. Таке тлумачення є вірним, але не у випадку скликання позачергового пленарного засідання, що регулюється приписами ст. 19 Регламенту.

Колегія суддів звертає увагу, що статтею 20 Регламенту врегульовано питання включення позачергово до порядку денного сесії питання про звільнення (п.4 ч. 4 ст.20), а приписами частини 8 статті 19 Регламенту врегульовано питання скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України, тобто, в такому випадку складається порядок денний лише з питань, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання такого засідання.

Щодо посилання позивача на судову практику Вищого адміністративного Суду України та Верховного Суду України у справі 800/362/15 за позовом ОСОБА_6 до Верховної Ради України, третя особи: ОСОБА_7, Генеральний прокурор України про визнання протиправним дій, визнання незаконною і скасування постанови Верховної Ради України, то важливо зазначити, що даний спір є відмінним від спору по справі яка розглядається, оскільки предметом спору була постанова Верховної Ради України 706 Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України ОСОБА_6. , і до даних правовідносин не застосовуються взагалі норми ст.ст. 19, 20 Регламенту.

Отже аналіз згадуваних норм матеріального права в контексті конкретних обставин, встановлених на підставі частини другої статті 71 КАС України дає підстави вважати, що Верховною Радою України не було допущено процедуру проведення позачергового пленарного засідання п'ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

Доводи позивача щодо відсутності затвердженого порядку денного п'ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання є безпідставними, так як до порядку денного позачергового пленарного засідання бути включені питання виключно ініційовані Президентом України.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_4 до Верховної Ради України про визнання протиправними дій підлягає залишенню без задоволення.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 2-12, 69, 71, 160-163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_4 до Верховної Ради України про визнання протиправними дій - залишити без задоволення.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України та набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано.

Заява про перегляд судового рішення може бути подана не пізніше 10 днів з дня ухвалення судового рішення безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий суддя В.П. Юрченко

Судді Л.І. Бившева

О.І. Бухтіярова

О.А. Веденяпін

Т.М. Шипуліна