Постанова in case no. 711/2997/16-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2017 р. м. Київ К/800/27794/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Черпіцької Л.Т.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Заступника начальника Волинської митниці ДФС України Мацібори Юрія Ігоровича про скасування постанови про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до заступника начальника Волинської митниці ДФС України Мацібора Ю.І. про скасування постанови в справі про порушення митних правил від 09.03.2016 0142/20502/2016, якою на позивача накладено штраф у розмірі 8500,00 грн. за порушення вимог статті 470 Митного кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваного рішення відповідача як такого, що винесено без дослідження всіх доказів, що мають значення для справи, без врахування наявності в діях позивача пом'якшуючих обставин та малозначимості вчиненого адміністративного правопорушення.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.01.2016 державним інспектором м/п Ягодин Волинської митниці ДФС Шум М.П. складено протокол про порушення митних правил 0142/20502/2016, згідно з яким 25.01.2016 близько 23.14 годин з України в Республіку Польща через митний пост Ягодин Волинської митниці ДФС слідувала в якості водія автомобіля Nissan Vanette реєстраційний номер НОМЕР_1 громадянка України ОСОБА_2

Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: ПІК АСМО Інспектор та ЄАІС та встановлено, що 03.01.2016 о 19.50 годин через м/п Ягодин Волинської митниці ДФС ОСОБА_2 було ввезено автомобіль Nissan Vanette реєстраційний номер НОМЕР_1 (реєстрація Республіки Португалія) для особистого користування з метою транзиту по спрощеній формі митного контролю зелений коридор відповідно до статті 381 Митного кодексу України.

Станом на 25.01.2016 року термін перебування вказаного транспортного засобу на митній території України становить 22 доби, тобто строк порушення транзитного перевезення відповідно до статті 95 Митного кодексу України становить 17 діб.

Зазначені дії мають ознаки порушень митних правил передбачених частиною третьою статті 470 Митного кодексу України. ОСОБА_2 у протоколі про порушення митних правил 0142/20502/2016 зазначила, що з протоколом не згідна оскільки організація та поховання чоловіка, а також перебування на лікуванні є поважними причинами порушення строків передбачених статті 95 Митного кодексу України.

09.03.2016 заступником начальника Волинської митниці ДФС Мацібора Ю.І. винесено Постанову в справі про порушення митних правил 0142/20502/2016, згідно з якою ОСОБА_2 за адміністративне правопорушення, викладене у протоколі від 26.01.2016 про порушення митних правил 0142/20502/2016, визнано винною у вчиненні порушення митних правил передбаченого статтею 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500,00 грн.

Вважаючи незаконною постанову у справі про порушення митних правил від 09.03.2016 0142/20502/2016, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на наявність факту вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 470 Митного кодексу України, та, відповідно, відсутності підстав для звільнення позивача від адміністративної відповідальності.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує на помилковість зазначених висновків суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з статтею 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до статті 486 Митного кодексу, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 487 Митного кодексу України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з статтею 489 Митного кодексу України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 22 КУпАП визначено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Пленум Верхового суду України у своїй постанові від 03.06.2005 8 Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил судам роз'яснив, що суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі статті 22 КУпАП. При цьому слід враховувати мету, мотив і спосіб вчинення правопорушення.

Колегія суддів звертає увагу, що з 2005 року редакція статті 22 КУпАП змін не зазнавала, а тому зазначена постанова Пленуму Верховного суду України підлягає застосуванню і у спірних правовідносинах.

За змістом статті 530 Митного кодексу України, суд при розгляді адміністративного позову на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та може змінити вид адміністративного стягнення в межах відповідальності передбаченої за відповідне порушення митних правил, з тим, однак, щоб це стягнення не було посилено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що чоловік позивачки ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ремшайд Федеративної Республіки Німеччина та був похований 14.01.2016 в с. Хочино Олевського району Житомирської області.

Згідно довідки Амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Рудня-Хочинська від 25.01.2016 ОСОБА_2 знаходилась на амбулаторному лікуванні з 18 по 25 січня 2016 року з діагнозом ГРВІ.

Мотивуючи власне рішення, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що репатріацією (перевезенням) тіла померлого чоловіка позивачки займалися уповноважені родичами ОСОБА_6 особи, що надають подібні послуги, а зазначені вище події (поховання та хвороба) відбулися вже після завершення строку, визначеного законодавством для транзитних перевезень автомобільного транспорту (10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Поряд з цим, на думку колегії суддів, для встановлення ступеня суспільної небезпечності діяння необхідно проаналізувати всі сторони допущеного порушення, оцінити обставини вчинення порушення, мету, мотив і спосіб, а також наявність умов, що дають змогу досягти виховних і превентивних цілей.

Колегія суддів зазначає, що смерть близького родича є важкою життєвою подією для будь-якої людини. Той факт, що позивачка особисто не брала участь в репатріації тіла чоловіка, жодним чином не свідчить, що вона не займалась організацією його поховання на Україні.

За таких обставин, на думку колегії суддів, належить врахувати ту обставину, що правопорушення було скоєно ОСОБА_6 на тлі важких життєвих подій.

Також, колегія суддів враховує, що бездіяльність позивача щодо не вивезення автомобіля у визначений термін не завдала значної шкоди суспільним або державним інтересам, оскільки ОСОБА_6 прибула до митного посту для вивезення автомобіля при першій нагоді, одразу після одужання.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про малозначність допущеного позивачем правопорушення. Досягнення виховних і превентивних цілей у даному випадку можливе без застосування адміністративного стягнення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що в діях ОСОБА_6 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, проте, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, наслідки якого не завдали значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_6 від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП - у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі - закрити.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статями 160, 167, 220, 222, 229, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Змінити постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС України Мацібори Ю.І. у справі про порушення митних правил від 09.03.2016 0142/20502/2016 про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, звільнивши ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП - у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Провадження у вищевказаній справі про порушення митних правил - закрити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: