Ухвала in case no. 640/23072/21
About the act
Text of the judgment
УХВАЛА
10 вересня 2026 року
м. Київ
справа 640/23072/21
адміністративне провадження К/990/41475/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Ін-Вест до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач в 10 червня 2026 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказавши поважні причини його пропуску та сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з такого.
За правилами частини першої статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Постановляючи ухвалу від 13 серпня 2026 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2026 року та не наведено об`єктивних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційного оскарження скаржник зазначав, що ним не було отримано рішення суду першої інстанції, а про його існування він дізнався лише 12.05.2026.
Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржуване рішення суду першої інстанції доставлене до електронного кабінету відповідача 18.11.2025.
При цьому, відповідач зазначає, що отримане 18.11.2025 судове рішення було відхилене працівником у зв`язку із тим, що візуальна форма електронного документа не придатна для сприймання її змісту людиною .
Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що у відповідь на лист скаржника ДП Інформаційні судові системи 27.11.2025 (вх. 45249/6) підтвердило короткочасний збій та рекомендувала повторно завантажити документ.
Скаржник надав відомості про те, що департамент інформаційних технологій вжив заходи щодо повторного завантаження документа, проте інформації про час та результати таких дій відсутні. Також скаржник надав відомості про те, що департамент організації роботи служби встановив відсутність повторного надходження рішення суду у ЄСІТС у період з 27.11.2025 по 03.06.2026, при тому, що таке рішення надійшло раніше - 18.11.2025.
Відтак, як встановлено судом апеляційної інстанції, вказані обставини, дійсно, підтверджують наявність технічної неможливості відкриття файлу судового рішення 18.11.2025, проте не є такими, що виправдовують бездіяльність скаржника щодо отримання рішення та його оскарження протягом грудня 2025 року квітня 2026 року, при тому, що про надходження рішення скаржник був обізнаний ще 18.11.2025, його повний текст опублікований у Єдиному державному реєстрі судових рішень 17.11.2025, відповідні вказівки ДП Інформаційні судові системи надійшли скаржнику 27.11.2025.
Будь-яких причин, які б перешкоджали отримати судове рішення (ознайомитись із його змістом) та подати апеляційну скаргу протягом грудня 2025 року - квітня 2026 року скаржник не надав.
В касаційній скарзі ДПС України повторно наводить доводи, які були предметом оцінки суду апеляційної інстанції та не зазначає обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу протягом грудня 2025 року - квітня 2026 року.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Ін-Вест до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх