Ухвала in case no. 420/10922/25

УХВАЛА

10 вересня 2026 року

м. Київ

справа 420/10922/25

адміністративне провадження К/990/37166/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року у справі 420/10922/25, за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 28 березня 2016 року по 05 травня 2023 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 28 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 05 травня 2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі 420/18918/21;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 28 березня 2016 року по 05 травня 2023 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 28 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 05 травня 2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі 420/18918/21;

- визнати протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01 березня 2018 року по 20 березня 2025 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 21 листопада 2022 року, виплаченої 20 березня 2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі 420/10725/23;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01 березня 2018 року по 20 березня 2025 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 21 листопада 2022 року, виплаченої 20 березня 2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі 420/10725/23.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року скасовано в частині позовних вимог про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 28 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 05 травня 2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі 420/18918/21, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року 2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року 159, позов в цій частині залишити без розгляду.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року залишено без змін.

07 серпня 2026 року до Суду через підсистему Електронний суд надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року у справі 420/10922/25.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 серпня 2026 року вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Радишевської О.Р. (судді -доповідача), суддів: Желєзного І.В., Мельник-Томенко Ж.М.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 серпня 2026 року, здійсненого на підставі розпорядження т.в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року 1080/0/78-26, визначено новий склад колегії суддів: головуючу суддю (суддю-доповідача) - Радишевську О.Р., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.

Суддя Верховного Суду Радишевська О.Р. з 17 серпня 2026 року до 21 серпня 2026 року перебувала у відрядженні, відповідно до наказу від 14 серпня 2026 року 2573/0/6-26.

Суддя Верховного Суду Радишевська О.Р. з 24 серпня 2026 року до 04 вересня 2026 року перебувала у відпустці, відповідно до наказу від 14 серпня 2026 року 2577/0/6-26.

Питання про відкриття касаційного провадження за цією скаргою вирішується після повернення судді Радишевської О.Р. з відпустки.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року 1402-VIII.

Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України Про запобігання корупції , займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 у період з 28 березня 2016 року по 21 листопада 2022 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Відомостей про те, що позивач є особою, що проходила військову службу у військовому званні генерал-майора, контр-адмірала, генерал-лейтенанта, віце-адмірала, генерал-полковника, адмірала, генерала армії України, відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв`язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України Про запобігання корупції (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.

За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.

У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності. Мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться лише до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм чинного

Водночас, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, скаржник не обґрунтував випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не вказав випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті провадження необхідно відмовити.

З огляду на зазначене, клопотання скаржника про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору Судом не вирішується.

Керуючись статтями 12, 13, 248, 328, 333, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року у справі 420/10922/25.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена

Суддя-доповідач: Судді: О.Р. Радишевська Л.О. Єресько В.М.Соколов