Ухвала in case no. 462/1928/26
About the act
Text of the judgment
Справа 462/1928/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження 11-кп/811/852/26 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
про повернення апеляційної скарги
02 вересня 2026 року Суддя Львівського апеляційного суду ОСОБА_2 у місті Львові, перевіривши апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 захисника ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 захисника ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_9 захисника ОСОБА_11 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 29 червня 2026 року щодо ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.2 ст. 302, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 303 КК України,
встановила:
вироком Залізничного районного суду м. Львова від 29 червня 2026 року ОСОБА_12 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 302, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 303 КК України, та призначено йому покарання: за ч. 2 ст. 255 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 302 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 303 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_12 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_12 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо він впродовж іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки. На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_12 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_13 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 302, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 303 КК України, та призначено їй покарання: за ч. 2 ст. 255 КК України із застосуванням ст.69 КК України, у виді 4 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 302 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 303 КК України у виді 5 років позбавленням волі без конфіскації майна. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_13 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_13 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю на 2 (два) роки, якщо вона впродовж встановленого іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_13 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На цей вирок апеляційні скарги подали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 захисник ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_9 захисник ОСОБА_10 , адвокат ОСОБА_9 захисник ОСОБА_11 .
Перевіривши апеляційні скарги та матеріали провадження, приходжу до висновку, що апеляційні скарги підлягають поверненню особам, які їх подали, з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, і серед них визначено таку як забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Частиною 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
При цьому, ст. 393 КПК України визначає коло осіб, які мають право подати апеляційну скаргу, де у п. 10 передбачено, що апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст.ст. 398, 399 КПК України питання про те, чи подана апеляційна скарга на вирок чи ухвалу суду першої інстанції особою, яка має право її подавати, вирішується суддею-доповідачем суду апеляційної інстанції до прийняття рішення про відкриття апеляційного провадження.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 399 КПК України передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права її подавати.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 3 березня 2016 року (справа 5-347кс15), конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізовано, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження; і при цьому відсутність інших осіб у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченому ст. 394 КПК, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою в доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено ч. 2 ст. 24 КПК.
Як убачається зі змісту вироку Залізничного районного суду м. Львова від 29 червня 2026 року, судовий розгляд здійснювався щодо ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , яких цим вироком визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 302, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 303 КК України. Саме щодо цих осіб судом вирішено питання про винуватість, кримінально-правову кваліфікацію їх дій та призначення покарання.
При цьому ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 учасниками судового провадження, у межах якого постановлено оскаржуваний вирок, не були, питання про їх винуватість у цьому кримінальному провадженні судом не вирішувалося, будь-якого покарання, процесуальних обов`язків чи інших заходів кримінально-правового характеру щодо них вироком не визначено.
Хоча в описовій частині вироку при викладенні фактичних обставин кримінальних правопорушень поряд із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 зазначено інших учасників злочинної організації під умовними позначеннями Особа 1 , Особа 2 , Особа 3 тощо та описано їх роль у відповідних подіях, текст вироку не містить даних, які б безпосередньо ототожнювали будь-кого з таких осіб із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 чи ОСОБА_11 .
При цьому сама можливість установлення такого зв`язку на підставі інших матеріалів кримінального провадження не свідчить про те, що саме оскаржуваним вироком вирішено питання про права, свободи чи інтереси зазначених осіб.
Отже, зміст оскаржуваного вироку не дає підстав вважати, що ним безпосередньо вирішено питання про права, свободи чи законні інтереси ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а тому вони не є особами, які відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК України наділені правом на апеляційне оскарження цього вироку.
Відтак апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_10 та адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_11 відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України підлягають поверненню особам, які їх подали.
На підставі наведеного та керуючись ст. 399 КПК України
постановила:
Апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 захисника ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 захисника ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_9 захисника ОСОБА_11 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 29 червня 2026 року щодо ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.2 ст. 302, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 303 КК України повернути особам, які подали апеляційні скарги.
Копію ухвали направити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , адвокату ОСОБА_7 захиснику ОСОБА_8 , адвокату ОСОБА_9 захиснику ОСОБА_10 , адвокату ОСОБА_9 захиснику ОСОБА_11 разом з поданими ними апеляційними скаргами та усіма доданими до них матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_2