Court judgment in case no. 489/7585/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року

м. Київ

справа 489/7585/24

адміністративне провадження К/990/9485/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О. , суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М. , розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сластена

до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради

про визнання протиправними та скасування постанов,

за касаційною скаргою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Бітова А.І., Лук`янчук О.В., Ступакової І.Г.) від 29 січня 2026 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 26 вересня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сластена (далі - ТОВ Сластена , позивач) звернулося до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі - Управління ДАБК Миколаївської міської ради, відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати постанови Управління ДАБК Миколаївської міської ради від 21 грудня 2021 року 28/600/22.02-13, 29/601/22.02-13, 30/602/22.02-13 про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірах 111 645,00 грн, 37 215,00 грн та 89 316,00 грн відповідно.

2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ Сластена зазначало, що з тексту оскаржуваних постанов дізналося про складення Управлінням ДАБК Миколаївської міської ради акта від 13 грудня 2021 року 241/2021, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 грудня 2021 року, припису від 13 грудня 2021 року 176 та матеріалів фотофіксації. Лист Управління ДАБК Миколаївської міської ради від 21 грудня 2021 року, про надсилання якого йдеться в оскаржуваних постановах, до Товариства не надходив, а матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів надсилання цього листа в установленому законом порядку.

На думку позивача, Управління ДАБК Миколаївської міської ради порушило Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року 553 (далі - Порядок 553), щодо організації і проведення заходу державного контролю, зокрема в частині повідомлення про проведення планової перевірки, пред`явлення службового посвідчення, надання можливості взяти участь у заході та ознайомитися з відповідними документами перевірки. ТОВ Сластена зазначало, що взагалі не знало про призначення і проведення перевірки, а тому було позбавлене права бути присутнім, надавати пояснення та заперечення; також Управління ДАБК Миколаївської міської ради не склало акта недопуску.

3. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду, ТОВ Сластена зазначало, що про наявність оскаржуваних постанов дізналося 29 серпня 2024 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень, а тому останній день подання позову спливав 13 вересня 2024 року. 13 вересня 2024 року директор Товариства подала адміністративний позов через канцелярію Ленінського районного суду міста Миколаєва, проте ухвалою цього суду від 18 вересня 2024 року у справі 489/6873/24 позов повернуто у зв`язку з тим, що примірники позовної заяви з додатками для суду та позивача не підписано. Копію ухвали з матеріалами ТОВ Сластена отримало 25 вересня 2024 року, а 26 вересня 2024 року усунуло недолік і повторно звернулося до суду.

4. Ленінський районний суд міста Миколаєва ухвалою від 22 жовтня 2024 року поновив ТОВ Сластена строк звернення до суду з позовом та відкрив провадження у справі, а ухвалою від 10 лютого 2025 року передав справу за належністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.

5. Управління ДАБК Миколаївської міської ради у відзивах на позовну заяву від 07 листопада 2024 року та від 26 березня 2025 року заперечувало проти позову і просило відмовити у його задоволенні. Відповідач зазначав, що оскаржувані постанови були винесені 21 грудня 2021 року, а тому кінцевий строк звернення до суду сплинув 05 січня 2022 року; ТОВ Сластена звернулося до Ленінського районного суду міста Миколаєва з цим позовом з пропуском строку більш ніж на 2,5 роки, не навівши поважної причини його пропуску.

Управління ДАБК Миколаївської міської ради пояснювало, що у період з 03 червня 2021 року по 16 червня 2021 року проводило позапланову перевірку на об`єкті Виконання будівельних робіт за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40/1 відповідно до наказу начальника Управління від 24 травня 2021 року 128, прийнятого за заявою фізичної особи про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності. ТОВ Сластена не допустило посадову особу Управління ДАБК Миколаївської міської ради на об`єкт будівництва і не надало документів, необхідних для проведення перевірки, у зв`язку з чим Управління склало акт про недопущення від 16 червня 2021 року 64/2021 і протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та видало припис від 16 червня 2021 року 39. Матеріали перевірки Управління ДАБК Миколаївської міської ради надіслало на юридичну адресу Товариства, а їх копії - на адресу керівника Товариства рекомендованим листом від 17 червня 2021 року 664/22.01-23-21/1. У період з 30 листопада 2021 року по 13 грудня 2021 року Управління ДАБК Миколаївської міської ради відповідно до наказу начальника Управління від 19 листопада 2021 року 354 та направлення від 19 листопада 2021 року 282 провело другу позапланову перевірку на підставі заяви фізичної особи про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності та для перевірки виконання вимог припису від 16 червня 2021 року 39. Управління ДАБК Миколаївської міської ради стверджувало, що розмістило інформацію про проведення другої позапланової перевірки на офіційному сайті Миколаївської міської ради у розділі Направлення на проведення позапланової перевірки і додатково, з власної ініціативи, надіслало ТОВ Сластена рекомендований лист про здійснення позапланової перевірки від 19 листопада 2021 року 1438/22.01-13-21/1 на адресу, зазначену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а матеріали перевірки надіслало на юридичну адресу ТОВ Сластена , а їх копії - на адресу керівника Товариства рекомендованим листом від 14 грудня 2021 року 1595/22.01-23-21/1 Про результати позапланової перевірки ; у протоколі про правопорушення від 13 грудня 2021 року і в цьому листі Управління зазначило, що розгляд справи відбудеться 21 грудня 2021 року о 10 годині 00 хвилин - 10 годині 15 хвилин. Керівник та/або уповноважений представник ТОВ Сластена до Управління ДАБК Миколаївської міської ради не прибули, а прийняті за результатами розгляду постанови Управління надіслало на юридичну адресу Товариства рекомендованими листами.

Обґрунтовуючи правомірність постанови 28/600/22.02-13, Управління ДАБК Миколаївської міської ради зазначало, що за інформацією Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради, наведеною у службовій записці від 22 листопада 2021 року 50154/12.01-24/21-2, містобудівні умови та обмеження і будівельний паспорт на об`єкт за адресою: м. Миколаїв, Херсонське шосе, 40/1 не надавалися, а отже ТОВ Сластена виконувало будівельні роботи без належно розробленої та затвердженої проєктної документації, чим порушило статті 7 і 9 Закону України від 20 травня 1999 року 687-XIV Про архітектурну діяльність (далі - Закон 687-XIV) та пункти 7.2 і 8.4.1 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва .

У зв`язку з невиконанням вимог припису від 16 червня 2021 року 39, що є порушенням підпункту а пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон 3038-VI) і підпункту 3 пункту 11 Порядку 553, Управління ДАБК Миколаївської міської ради 21 грудня 2021 року винесло постанову 29/601/22.02-13. Щодо постанови 30/602/22.02-13 Управління ДАБК Миколаївської міської ради зіставило дані технічної інвентаризації, надані Комунальним підприємством Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації (далі - КП ММБТІ ) листом від 26 листопада 2021 року 3439/22.01-15 (магазин-кафетерій літера А-1 площею 222,9 кв. м, стіни із залізобетонних панелей, покрівля з металочерепиці, наявний водопровід), із фотоматеріалами перевірки, які, на його переконання, засвідчили стіни з червоної цегли, покрівлю з металопрофілю та невстановлену систему водостічних труб, тобто втручання в несучі та огороджувальні конструкції. За журналом внутрішніх обмірів і планом приміщення 20 межує з приміщеннями 18, 19 та сходами 10, проте його огороджувальну стіну по фасадній частині продовжено за рахунок демонтажу сходів 10, що розширило площу приміщення. Ці роботи Управління ДАБК Миколаївської міської ради кваліфікувало як реконструкцію за пунктом 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , визначивши техніко-економічні показники за додатком К до нього і виснувавши про зміну площі об`єкта будівництва та площі забудови. Оскільки за службовою запискою відділу дозвільних процедур від 19 листопада 2021 року 573/22.01-14 повідомлення про початок виконання будівельних робіт і декларація про готовність об`єкта до експлуатації не надходили та в електронному кабінеті не зареєстровані, Управління кваліфікувало це як правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року 208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Закон 208/94-ВР).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 23 травня 2025 року відмовив ТОВ Сластена у задоволенні позову.

7. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Управління ДАБК Миколаївської міської ради надіслало ТОВ Сластена рекомендованим листом повідомлення від 19 листопада 2021 року 1438/22.01-13-21/1 про проведення з 30 листопада 2021 року повторної позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва та розмістило інформацію про цю перевірку на офіційному сайті Миколаївської міської ради, що підтверджує вжиття Управлінням належних заходів щодо завчасного повідомлення Товариства про перевірку.

Також суд першої інстанції вважав, що про попередній контрольний захід 16 червня 2021 року ТОВ Сластена було повідомлене належним чином, проте представник Товариства на об`єкт не прибув, у зв`язку з чим Управління ДАБК Миколаївської міської ради провело перевірку із залученням органів поліції та працівників адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради.

Щодо повторної позапланової перевірки, розпочатої 30 листопада 2021 року, за результатами проведення відповідач виніс оскаржувані постанови про накладення штрафів, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ Сластена умисно не забезпечило участь свого представника у заході контролю, а після ознайомлення з оскаржуваними постановами не надало до Управління ДАБК Миколаївської міської ради доказів, які спростовували б висновки акта повторної перевірки від 13 грудня 2021 року 241/2021, і не навело заперечень проти висновків про виконання будівельних робіт без відповідних документів та без належно розробленого і затвердженого проєкту.

8. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ Сластена подало апеляційну скаргу.

9. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2026 року скасував рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року та ухвалив нове рішення, яким задовольнив позов: визнав протиправними і скасував постанови Управління ДАБК Миколаївської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21 грудня 2021 року, зазначивши у резолютивній частині номери постанов як 28/600/22.02-13, 28/601/22.02-13 і 28/602/22.02-13, хоча з установлених обставин справи та матеріалів провадження вбачається, що друга і третя оскаржувані постанови мають номери 29/601/22.02-13 і 30/602/22.02-13 відповідно, а також стягнув з Управління ДАБК Миколаївської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ Сластена 12 112,00 грн на відшкодування судового збору.

10. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що Управління ДАБК Миколаївської міської ради не надало суду належних і допустимих доказів надсилання оскаржуваних постанов в установленому порядку, тоді як матеріали справи містять лише квитанції про надсилання постанов рекомендованим поштовим відправленням; порушення таких вимог позбавляє перевірку правових наслідків і зумовлює визнання протиправними та скасування прийнятих за її результатами постанов про накладення штрафів. Апеляційний суд визнав суперечливими висновки суду першої інстанції про належне повідомлення ТОВ Сластена про існування оскаржуваних постанов та поновленням строку звернення до суду, мотивоване обізнаністю Товариства про постанови лише з 29 серпня 2024 року. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що в прохальній частині позовної заяви номер постанови 28/600/22.02-13 зазначено двічі, проте зі змісту позовної заяви та рішення суду першої інстанції вбачається незгода ТОВ Сластена з усіма трьома постановами, а тому визнав належним способом захисту визнання протиправними та скасування всіх трьох постанов про накладення штрафів. При цьому апеляційний суд покликався на постанови Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справах 821/1157/16 та 2а-10138/12/2670, від 26 лютого 2020 року у справі 826/7847/17 і від 22 вересня 2020 року у справі 820/1834/18.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

11. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, Управління ДАБК Миколаївської міської ради подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року і залишити в силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року.

12. На обґрунтування касаційної скарги Управління ДАБК Миколаївської міської ради зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення абзацу сьомого пункту 12, пункту 24 Порядку 553, а Верховний Суд не формулював висновку щодо застосування зазначених норм у питанні порядку повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки та моменту вручення матеріалів перевірки.

Водночас скаржник зазначає про суперечливість практики Верховного Суду щодо необхідності попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки. З одного боку, Управління ДАБК Миколаївської міської ради покликається на постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі 822/681/16, від 14 листопада 2019 року у справі 822/680/16 та від 15 січня 2020 року у справі 818/1617/16 щодо необхідності належного та своєчасного повідомлення суб`єкта господарювання про проведення перевірки. З іншого боку, скаржник посилається на постанови Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі 210/3375/17, від 01 червня 2022 року у справі 1.380.2019.006498 та від 30 жовтня 2023 року у справі 400/1960/22, у яких зазначено, що законодавство не встановлює чіткого порядку попереднього повідомлення як обов`язкової передумови проведення позапланової перевірки.

На думку Управління ДАБК Миколаївської міської ради, абзац сьомий пункту 12 Порядку 553 є єдиною нормою, що визначає спосіб інформування суб`єкта містобудування про позапланову перевірку, а тому перевірка дотримання порядку проведення заходу в цій частині має зводитися до оцінки дотримання саме цього способу. Також Управління ДАБК Миколаївської міської ради стверджує, що суд апеляційної інстанції застосував пункт 24 Порядку 553 всупереч його змісту, визнавши належним підтвердженням виконання обов`язку з направлення постанов виключно надсилання рекомендованим листом із повідомленням про вручення та доведення факту отримання, а за відсутності висновку Верховного Суду самостійно сформулював підхід до тлумачення норми, допустив надмірний формалізм та правовий пуризм.

Покликаючись на положення пункту 24 Порядку 553 про те, що матеріали перевірки вважаються врученими суб`єкту містобудування з моменту їх відправлення, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно поставив законність постанов про накладення штрафів у залежність від доказу їх фактичного отримання Товариством.

13. ТОВ Сластена подало відзив, у якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року.

14. Обґрунтовуючи обов`язковість присутності суб`єкта містобудування під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, ТОВ Сластена у відзиві на касаційну скаргу покликається на постанови Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі 521/17659/17, від 16 січня 2023 року у справі 380/5994/21 та від 17 грудня 2024 року у справі 640/35802/21, а наслідки проведення перевірки з порушенням установленого порядку Товариство описує через доктрину плодів гнилого дерева . Також ТОВ Сластена просить врахувати висновок щодо застосування пункту 24 Порядку 553 та пункту 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року 244 (далі - Порядок 244), викладений у постанові Верховного Суду від 24 червня 2025 року у справі 400/27/24, та наполягає на тому, що в цій справі Управління ДАБК Миколаївської міської ради не вчинило всіх передбачених Порядком 553 і Порядком 244 дій, а саме має місце неналежне повідомлення Товариства Управлінням ДАБК Миколаївської міської ради про проведення заходу державного контролю (нагляду).

Також позивач зазначає, що об`єкт нерухомості на вулиці Херсонське шосе, 40/1 у місті Миколаєві тривалий час не використовується, будівельні роботи там не велися кілька років і не здійснювалися заходи охорони, внаслідок чого було побито вікна, а єдиною виконаною роботою була заміна склопакетів, щоб унеможливити вільне потрапляння до приміщення. Саме через ці обставини представник Товариства не перебував на об`єкті, а звернення, яке стало підставою для перевірки, на думку ТОВ Сластена , могло надійти від сусіда, який сприйняв заміну склопакетів за виконання будівельних робіт.

15. Управління ДАБК Миколаївської міської ради подало відповідь на відзив, у якому зазначає, що висновок щодо застосування норм Порядку 553 і Порядку 244, сформульований у постанові Верховного Суду від 24 червня 2025 року у справі 400/27/24, зводиться до правомірності дій контролюючого органу. Натомість у постанові від 30 жовтня 2023 року у справі 400/1960/22 Верховний Суд виходив з того, що відсутність попереднього повідомлення суб`єкта містобудування не виключає правомірності проведення позапланової перевірки.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

16. 02 березня 2026 року Управління ДАБК Миколаївської міської ради подало до Верховного Суду касаційну скаргу.

17. Верховний Суд ухвалою від 13 травня 2026 року відкрив касаційне провадження.

18. 04 червня 2026 року ТОВ Сластена подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу.

19. 12 червня 2026 року Управління ДАБК Миколаївської міської ради подало до Верховного Суду відповідь на відзив.

20. Верховний Суд ухвалою від 08 вересня 2026 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 09 вересня 2026 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів установили, що ТОВ Сластена є власником об`єкта нежитлової нерухомості - магазину з кафетерієм на вулиці Херсонське шосе, 40/1 у місті Миколаєві.

22. 28 квітня 2021 року до Управління ДАБК Миколаївської міської ради надійшла заява ОСОБА_1 від 26 квітня 2021 року щодо самовільного будівництва на об`єкті будівництва за адресою: місто Миколаїв, вулиця Херсонське шосе, 40/1.

23. 16 червня 2021 року Управління ДАБК Миколаївської міської ради винесло припис 39 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов`язало ТОВ Сластена усунути порушення містобудівного законодавства шляхом допущення посадових осіб Управління на об`єкт Виконання будівельних робіт за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40/1 та надати необхідні для проведення позапланової перевірки документи у строк до 02 липня 2021 року.

24. Цього ж дня Управління ДАБК Миколаївської міської ради склало акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій 64/2021 і протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності.

25. 18 червня 2021 року Управління ДАБК Миколаївської міської ради надіслало ТОВ Сластена припис 39 супровідним листом від 17 червня 2021 року 664/22.01-23-21/1, до якого додало акт про недопущення від 16 червня 2021 року 64/2021 і протокол від 16 червня 2021 року.

26. 19 листопада 2021 року Управління ДАБК Миколаївської міської ради наказом 354 Про проведення позапланової перевірки призначило на період з 30 листопада 2021 року по 13 грудня 2021 року позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті Виконання будівельних робіт за адресою: м. Миколаїв, Херсонське шосе, 40/1 , зазначивши у преамбулі наказу підставами перевірку виконання вимог припису від 16 червня 2021 року 39 та звернення від 28 квітня 2021 року 16412/17.01.11/21-2.

27. На виконання цього наказу Управління ДАБК Миколаївської міської ради видало посадовій особі направлення 282 для проведення планового (позапланового) заходу щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на Об`єкті будівництва, надіслало ТОВ Сластена рекомендованим листом повідомлення 1438/22.01-13-21/1 про проведення у період з 30 листопада до 13 грудня 2021 року позапланової перевірки, яка розпочнеться 30 листопада 2021 року о 09 годині 30 хвилин, а також розмістило на офіційному сайті Миколаївської міської ради інформацію про проведення відповідно до направлення 282 позапланової перевірки щодо виконання Товариством вимог припису від 16 червня 2021 року 39.

28. 22 листопада 2021 року Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради у службовій записці 50154/12.01-24/21-2 зазначив, що містобудівні умови та обмеження і будівельний паспорт на об`єкт будівництва ТОВ Сластена не надавалися.

29. 30 листопада 2021 року о 09 годині 30 хвилин Управління ДАБК Миколаївської міської ради розпочало позапланову перевірку за відсутності представника ТОВ Сластена .

30. 13 грудня 2021 року Управління ДАБК Миколаївської міської ради за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) склало акт 241/2021, у розділі VIII якого Опис виявлених порушень законодавства зафіксувало, що ТОВ Сластена порушило пункт 1 частини першої статті 34 і частину другу статті 36 Закону 3038-VI, виконуючи будівельні роботи з реконструкції магазину з кафетерієм шляхом розширення прибудованого приміщення за рахунок сходів без відповідних документів, які дають право їх виконувати, із зайняттям земельної ділянки площею 18,3 кв. м, а також статті 7 і 9 Закону 687-XIV та пункт 6.2 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва , виконуючи реконструкцію нежитлової будівлі без належно розробленого та затвердженого проєкту.

31. На підставі цього акта Управління прийняло припис 176 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов`язало Товариство надати до 28 грудня 2021 року необхідні для проведення позапланової перевірки документи, зазначені в листі від 19 листопада 2021 року 1438/22.01-13-21/1, і набути до 13 лютого 2022 року право на виконання будівельних робіт відповідно до чинного законодавства, а також склало протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно з яким Товариство виконує будівельні роботи з реконструкції магазину з кафетерієм без належно розробленого та затвердженого проекту, і призначило розгляд справи про правопорушення на 21 грудня 2021 року.

32. 14 грудня 2021 року Управління ДАБК Миколаївської міської ради склало лист 1595/22.01-23-21/1, яким проінформувало ТОВ Сластена про дату, час і місце розгляду справи про правопорушення та до якого додало акт 241/2021, припис 176 і протокол від 13 грудня 2021 року, і 15 грудня 2021 року надіслало його Товариству рекомендованим поштовим відправленням.

33. 14 грудня 2021 року Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради листом 54569/11.02-03/21-2 повідомило, що інформація щодо надання земельної ділянки на вулиці Херсонське шосе, 40/1 у власність чи користування відсутня.

34. 21 грудня 2021 року Управління ДАБК Миколаївської міської ради прийняло постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності: 28/600/22.02-13, якою визнало ТОВ Сластена винним у правопорушенні, передбаченому пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону 208/94-ВР, за здійснення будівельних робіт з реконструкції магазину з кафетерієм без належно розробленого та затвердженого проекту, і наклало штраф у розмірі 111 645,00 грн; 29/601/22.02-13, якою визнало Товариство винним у правопорушенні, передбаченому абзацом другим пункту 1 частини шостої статті 2 Закону 208/94-ВР, за невиконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 16 червня 2021 року 39 та ненадання необхідних для проведення позапланової перевірки документів, і наклало штраф у розмірі 37 215,00 грн; 30/602/22.02-13, якою визнало Товариство винним у правопорушенні, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 2 Закону 208/94-ВР, за виконання будівельних робіт без відповідних документів, які дають право їх виконувати, і наклало штраф у розмірі 89 316,00 грн. Усі три постанови Управління надіслало ТОВ Сластена рекомендованими поштовими відправленнями.

35. Вважаючи постанови Управління ДАБК Миколаївської міської ради від 21 грудня 2021 року протиправними, ТОВ Сластена звернулося до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

36. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.

37. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

38. Відповідно до частин першої, другої і третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

39. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

40. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

41. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року не відповідає, а доводи касаційної скарги Управління ДАБК Миколаївської міської ради є обґрунтованими.

42. Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

43. Верховний Суд відкрив касаційне провадження з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, - за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування абзацу сьомого пункту 12 та пункту 24 Порядку 553 у подібних правовідносинах.

44. З огляду на це Верховний Суд переглядає постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року в межах доводів касаційної скарги, зокрема в частині правильності застосування норм, які визначають порядок повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки та порядок надіслання йому документів, складених за її результатами, а також пов`язане з цим дотримання процедури повідомлення про розгляд справи про правопорушення. Питання дотримання ТОВ Сластена строку звернення до адміністративного суду і підстав його поновлення, а так само питання кваліфікації правопорушень, за які Управління ДАБК Миколаївської міської ради наклало штрафи, не охоплюються підставами касаційного оскарження, а тому Верховний Суд не надає їм правової оцінки.

45. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

46. Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (абзац перший частини першої статті 41 Закону 3038-VI).

47. Відповідно до частини першої статті 1 Закону 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

48. З огляду на абзаци другий та третій частини першої статті 41 Закону 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом органами державного архітектурно-будівельного контролю.

49. Аналогічні положення містяться у Порядку 553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

50. Порядок 244 визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом 208/94-ВР.

51. Наведені норми свідчать, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у визначених законом формах (планової або позапланової перевірки), а процедуру його здійснення і процедуру накладення штрафів за виявлені правопорушення визначає Порядок 553 і Порядок 244.

52. Згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 41 Закону 3038-VI позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

53. Відповідно до пункту 4 абзацу шостого частини першої статті 41 Закону 3038-VI підставою для проведення позапланової перевірки є перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю, а відповідно до пункту 6 - звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

54. Абзацом шостим пункту 12 Порядку 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; до 03 травня 2023 року) визначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

55. Ті самі посадові особи згідно з абзацом сьомим пункту 12 Порядку 553 зобов`язані розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

56. Отже, Порядок 553 розмежовує способи інформування суб`єкта містобудування залежно від виду заходу державного контролю. Обов`язок завчасного (за десять днів до початку перевірки) повідомлення із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки абзац шостий пункту 12 Порядку 553 визначає виключно щодо планової перевірки, тоді як щодо позапланової перевірки абзац сьомий пункту 12 Порядку 553 покладає на орган державного архітектурно-будівельного контролю обов`язок розмістити інформацію про її проведення на офіційному веб-сайті в день початку перевірки.

57. Розміщення такої інформації на веб-сайті підтверджує виконання контролюючим органом передбаченого абзацом сьомим пункту 12 Порядку 553 обов`язку щодо оприлюднення інформації про позапланову перевірку.

58. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, яку Верховний Суд висловив, зокрема, у постановах від 16 грудня 2021 року у справі 210/3375/17 та від 01 червня 2022 року у справі 1.380.2019.006498, яка зводиться до того, що ні Закон 3038-VI, ні Порядок 553 не встановлювали конкретного способу та строку попереднього індивідуального повідомлення суб`єкта містобудування про намір провести позаплановий захід контролю, а від суб`єкта владних повноважень вимагається лише пред`явлення службового посвідчення та надання копії направлення безпосередньо перед початком перевірки.

59. Натомість суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення такого контролю відповідно до абзацу четвертого пункту 13 Порядку 553.

60. Тому орган державного архітектурно-будівельного контролю, крім формального обов`язку розміщення інформації на офіційному веб-сайті у день початку перевірки, визначеного абзацом сьомим пункту 12 Порядку 553, у межах підготовки до позапланової перевірки для забезпечення участі суб`єкта містобудування у заході контролю зобов`язаний вчинити дії щодо повідомлення, хоча конкретного способу і строку такого повідомлення Порядок 553 не встановлює. Такі дії є необхідними для практичної реалізації права, передбаченого абзацом четвертим пункту 13 Порядку 553.

61. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність нормативно визначеного порядку попереднього повідомлення про позапланову перевірку не звільняє орган контролю від обов`язку в межах підготовки до такого заходу вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про його проведення, аби забезпечити присутність уповноваженого представника. Така позиція викладена у постановах від 31 жовтня 2019 року у справі 822/681/16, від 14 листопада 2019 року у справі 822/680/16, від 13 грудня 2021 року у справі 160/9483/19, від 15 січня 2020 року у справі 818/1617/16, від 25 травня 2022 року у справі 640/11668/19, від 07 липня 2022 року у справі 280/1736/19 та від 24 червня 2025 року у справі 400/27/24.

62. Розвиваючи правовий підхід, Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2023 року у справі 400/1960/22 зазначив, що право суб`єкта містобудування на участь у позаплановому заході гарантоване законом, а можливість практично скористатися ним залежить від обізнаності цього суб`єкта про намір контролюючого органу провести перевірку, - саме тому орган контролю має вчинити дії щодо повідомлення, від яких залежить реалізація процедурних гарантій суб`єкта містобудування.

63. З таким тлумаченням узгоджується також подальший розвиток нормативного регулювання. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2026 року 485 абзац сьомий пункту 12 Порядку 553 після слів в день її початку доповнено словами та надсилати повідомлення про проведення позапланової перевірки .

64. Верховний Суд ураховує, що зазначена редакція абзацу сьомого пункту 12 Порядку 553 набрала чинності після виникнення спірних правовідносин і до них не застосовується.

65. У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що Управління ДАБК Миколаївської міської ради, призначивши наказом від 19 листопада 2021 року 354 позапланову перевірку на період з 30 листопада 2021 року по 13 грудня 2021 року, розмістило на офіційному сайті Миколаївської міської ради інформацію про проведення відповідно до направлення від 19 листопада 2021 року 282 позапланової перевірки на об`єкті будівництва щодо виконання ТОВ Сластена вимог припису від 16 червня 2021 року 39, чим виконало обов`язок, передбачений абзацом сьомим пункту 12 Порядку 553.

66. Крім того, Управління ДАБК Миколаївської міської ради надіслало до початку позапланової перевірки на адресу місцезнаходження ТОВ Сластена (вулиця Херсонське шосе, 40/1 у місті Миколаєві) рекомендованим листом повідомлення від 19 листопада 2021 року 1438/22.01-13-21/1 про проведення позапланової перевірки із зазначенням дати і часу її початку - 30 листопада 2021 року о 09 годині 30 хвилин.

67. Установивши такі обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Управління ДАБК Миколаївської міської ради вжило залежні від нього заходи для доведення до відома ТОВ Сластена про час і місце проведення заходу державного контролю.

68. Водночас саме по собі неодержання такого поштового відправлення та/або незабезпечення ТОВ Сластена участі свого представника у позаплановій перевірці не свідчить про невиконання Управлінням ДАБК Миколаївської міської ради обов`язку щодо повідомлення, якщо повідомлення було своєчасно надіслано за належною адресою у спосіб, який за звичайних умов давав Товариству об`єктивну можливість дізнатися про дату і час проведення перевірки.

69. На відміну від планової перевірки, щодо якої абзац шостий пункту 12 Порядку 553 встановлює обов`язок повідомити суб`єкта містобудування не пізніше ніж за десять днів до її початку, для позапланової перевірки Порядок 553 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не визначає конкретний строк повідомлення.

70. Зазначене зумовлено правовою природою позапланової перевірки, підставою якої є виявлений факт або звернення про порушення, а завчасне попередження про неї могло б знівелювати мету такого заходу державного контролю.

71. Верховний Суд наголошує, що обов`язок органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо повідомлення суб`єкта містобудування, його керівника або уповноважену ним особу про проведення позапланової перевірки полягає у вчиненні належних і своєчасних дій, об`єктивно спрямованих на завчасне доведення до його відома дати і часу проведення позапланової перевірки.

72. Настання правових наслідків такого повідомлення напряму залежить від поведінки адресата. Юридична особа зобов`язана забезпечити одержання кореспонденції, яка надходить на адресу її місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із неодержанням такої кореспонденції.

73. Протилежний підхід надавав би суб`єктові містобудування можливість унеможливлювати проведення заходу державного контролю самим лише неодержанням адресованої йому кореспонденції, що суперечило б меті державного архітектурно-будівельного контролю та не забезпечувало б балансу публічних і приватних інтересів.

74. Такий підхід узгоджується із загальним стандартом належної процесуальної старанності, сформульованим Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ). У рішенні від 05 квітня 2018 року у справі Зубац проти Хорватії (Zubac v. Croatia [GC], заява 40160/12, 93), із посиланням, зокрема, на рішення від 12 січня 2010 року у справі Бонковська проти Польщі (B kowska v. Poland, заява 33539/02, 54), Велика палата ЄСПЛ зазначила, що процесуальні права, як правило, взаємопов`язані з процесуальними обов`язками, а сторони зобов`язані виявляти належну старанність у дотриманні процесуальних вимог та здійсненні процесуальних дій, що стосуються їхньої справи.

75. Разом з тим, метою повідомлення є забезпечення практичної реалізації права, передбаченого абзацом четвертим пункту 13 Порядку 553, тому повідомлення має бути надіслане у такий строк, який за звичайних умов дає суб`єктові містобудування об`єктивну можливість дізнатися про час і місце проведення заходу та забезпечити участь у ньому свого представника. Достатність цього строку в кожному випадку оцінює суд з урахуванням конкретних обставин справи.

76. За встановленого факту належного і своєчасного направлення повідомлення за належною адресою саме по собі його неодержання суб`єктом містобудування не свідчить про порушення органом контролю обов`язку щодо повідомлення.

77. Такий підхід узгоджується і з практикою Суду Європейського Союзу щодо належного повідомлення юридичних осіб. В ухвалі від 04 липня 2019 року у справі "Daico International BV проти Відомства Європейського Союзу з інтелектуальної власності (EUIPO)" (Daico International BV v European Union Intellectual Property Office (EUIPO), C-36/19 P, ECLI:EU:C:2019:568, пункти 11- 12) Суд Європейського Союзу зазначив, що рішення є належно повідомленим, якщо його доведено до адресата і останній поставлений у становище, яке дає йому можливість ознайомитися з ним.

78. При цьому, посилаючись на рішення від 26 листопада 1985 року у справі "Cockerill-Sambre SA проти Комісії Європейських Співтовариств" (Cockerill-Sambre SA v Commission of the European Communities, 42/85, ECLI:EU:C:1985:471, пункт 11), Суд Європейського Союзу наголосив, що повідомлення юридичної особи за її зареєстрованим місцезнаходженням, відображеним у публічному реєстрі, відповідає вимозі юридичної визначеності та забезпечує їй можливість ознайомитися з відповідним актом.

79. У справі, що розглядається, ТОВ Сластена не заперечує своєчасності надіслання повідомлення Управління ДАБК Миколаївської міської ради від 19 листопада 2021 року 1438/22.01-13-21/1, однак заперечує сам факт його одержання, стверджуючи, що про призначення і проведення позапланової перевірки взагалі не знало.

80. Водночас позивач не спростовував факту надіслання Управлінням ДАБК Миколаївської міської ради цього повідомлення. Пояснення ТОВ Сластена про те, що об`єкт нерухомості тривалий час не використовувався і представник Товариства на ньому не перебував, стосуються обставин на об`єкті будівництва і не пояснюють неодержання поштового відправлення за адресою місцезнаходження юридичної особи.

81. Натомість суд апеляційної інстанції визнав установленим той самий факт, у недоведеності якого дорікнув органу державного архітектурно-будівельного контролю. Зазначивши, що ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22 жовтня 2024 року ТОВ Сластена поновлено строк звернення до суду з мотивів його обізнаності про оскаржувані постанови лише з 29 серпня 2024 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність належного повідомлення Товариства про початок перевірки та її результати.

82. Верховний Суд звертає увагу на те, що ухвала про поновлення строку звернення до суду постановляється за клопотанням учасника справи, ґрунтується на оцінці поважності причин пропуску строку і вирішує питання доступу особи до суду. Водночас така ухвала не встановлює обставин надіслання кореспонденції органом державного архітектурно-будівельного контролю і сама по собі не підтверджує обставин надіслання чи ненадсилання кореспонденції органом державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не могла підмінити собою оцінку судом першої інстанції наявних у матеріалах справи доказів надіслання ТОВ Сластена відповідної кореспонденції, яка передувала проведенню позапланового заходу контролю, зокрема повідомлення від 19 листопада 2021 року 1438/22.01-13-21/1 та розрахункових документів відділення поштового зв`язку про оплату послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

83. Фактично суд апеляційної інстанції переоцінив установлені судом першої інстанції обставини надіслання ТОВ Сластена повідомлення про проведення позапланової перевірки та документів, складених за її результатами, не дослідивши будь-яких інших доказів та не спростувавши обставин, встановлених у рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року.

84. Така переоцінка стала наслідком того, що суд апеляційної інстанції застосував до тих самих обставин не передбачений Порядком 553 критерій - доведення факту отримання кореспонденції адресатом, а також помилково надав ухвалі про поновлення строку звернення до суду доказового значення.

85. Межі перегляду судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції, передбачені статтею 308 КАС України, допускають переоцінку доказів, які були предметом дослідження, а також дослідження додатково поданих доказів, і за наслідками такої переоцінки - встановлення інших обставин справи, ніж ті, які встановив суд першої інстанції.

86. Проте переоцінка доказів передбачає їх дослідження судом апеляційної інстанції та наведення в судовому рішенні мотивів, з яких суд відхиляє один доказ і надає перевагу іншому або визнає певний доказ неналежним чи недопустимим.

87. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції не досліджував додаткових доказів та не визнавав наявних у матеріалах справи доказів надіслання кореспонденції неналежними або недопустимими, і не навів мотивів їх відхилення. Навпаки, апеляційний суд прямо констатував наявність у матеріалах справи квитанцій про надсилання оскаржуваних постанов рекомендованим поштовим відправленням.

88. Отже, розбіжність між висновками судів першої та апеляційної інстанцій зумовлена не різним встановленням фактичних обставин справи, а різним застосуванням норм матеріального права до тих самих обставин.

89. Абзац четвертий пункту 9 Порядку 553 визначає, що у випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.

90. Тобто відсутність суб`єкта містобудування або його представника, належно повідомленого про проведення позапланової перевірки, на об`єкті будівництва не перешкоджає органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснити такий захід і не є підставою для визнання перевірки незаконною.

91. Під належним повідомленням у цьому випадку слід розуміти надіслання органом державного архітектурно-будівельного контролю суб`єктові містобудування повідомлення про проведення позапланової перевірки із зазначенням дати і часу її початку за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у спосіб і в строк, які за звичайних умов дають цьому суб`єктові об`єктивну можливість дізнатися про час і місце проведення заходу та забезпечити участь у ньому свого представника, за умови підтвердження факту такого надіслання належними доказами, зокрема розрахунковим документом відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

92. Відтак неявка представника ТОВ Сластена на об`єкт будівництва 30 листопада 2021 року не перешкоджала Управлінню ДАБК Миколаївської міської ради здійснити позаплановий захід і не є підставою для визнання перевірки незаконною.

93. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 07 липня 2022 року у справі 280/1736/19 та від 17 березня 2023 року у справі 640/20102/18, за якою відсутність на об`єкті будівництва суб`єкта містобудування, обізнаного про намір провести перевірку, не може бути перешкодою для реалізації контролюючим органом своїх повноважень, а право на участь у позаплановому заході може бути реалізоване і на етапах оформлення результатів перевірки шляхом надання пояснень та заперечень.

94. Схожий підхід Верховний Суд застосував і в постанові від 15 січня 2020 року у справі 818/1617/16, визнавши, що суб`єкт містобудування, достеменно обізнаний про намір контролюючого органу здійснити перевірку, який не направив уповноваженого представника на об`єкт, свідомо не забезпечив участі свого уповноваженого представника у перевірці.

95. Порядок розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає розділ Розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Порядку 244.

96. Відповідно до пункту 16 Порядку 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

97. Згідно з абзацом першим пункту 17 Порядку 244 справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Абзац другий цього пункту Порядку зобов`язує повідомити суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду справи не пізніше як за три доби до дня її розгляду.

98. З огляду на підпункт 3 пункту 20 Порядку 244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує, зокрема, чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

99. Отже, обов`язок органу державного архітектурно-будівельного контролю сповістити суб`єкта містобудування про час і місце розгляду справи є безумовним і підлягає перевірці на стадії підготовки справи до розгляду, тоді як неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи з огляду на абзац третій пункту 17 Порядку 244.

100. Разом з тим, матеріали перевірок за результатами державного архітектурно-будівельного контролю (акт, припис, протокол, постанова про накладення штрафу), відповідно до пункту 24 Порядку 553, підписуються відповідною посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю та надсилаються суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку та/або електронного кабінету; матеріали перевірок вважаються врученими суб`єкту містобудування з моменту їх відправлення.

101. Згідно з абзацом четвертим пункту 3 Порядку 244 належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції, а за абзацом шостим цього пункту Порядку надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування.

102. З огляду на наведене обов`язок органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо ознайомлення суб`єкта містобудування з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, передбачений абзацом четвертим пункту 12 Порядку 553, полягає у вчиненні дій, спрямованих на надіслання відповідних документів, і вважається виконаним з моменту їх відправлення.

103. Тобто настання правових наслідків надіслання не залежить від поведінки суб`єкта містобудування щодо одержання адресованої йому кореспонденції.

104. Таким чином, належним надісланням документів, складених за результатами державного архітектурно-будівельного контролю, слід вважати їх відправлення рекомендованим листом за адресою місцезнаходження суб`єкта містобудування, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, підтверджене розрахунковим документом відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

105. Окремо пункт 22 Порядку 553 визначає порядок направлення суб`єктові містобудування постанови про накладення штрафу, згідно з яким перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

106. Наведена норма встановлює три альтернативні способи доведення постанови до відома суб`єкта містобудування: вручення під розписку, надіслання рекомендованим листом з повідомленням та надіслання через електронний кабінет.

107. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності унеможливлює вручення йому постанови про накладення штрафу під розписку, залишаючи органу державного архітектурно-будівельного контролю можливість надіслати її рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет, як це передбачає пункт 22 Порядку 553.

108. У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що відомості про час і місце розгляду справи про правопорушення Управління ДАБК Миколаївської міської ради надіслало ТОВ Сластена рекомендованим поштовим відправленням за шість діб до дня її розгляду, тобто з дотриманням строку, встановленого абзацом другим пункту 17 Порядку 244, а саму справу розглянуло у межах п`ятнадцятиденного строку, визначеного пунктом 16 цього Порядку.

109. Керівник та уповноважений представник ТОВ Сластена на розгляд справи не прибули, що відповідно до абзацу третього пункту 17 Порядку 244 не перешкоджало розгляду справи, за результатами якого Управління ДАБК Миколаївської міської ради прийняло оскаржувані постанови про накладення штрафів.

110. Встановивши такі обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Управління ДАБК Миколаївської міської ради дотрималося визначеної Порядком 244 процедури розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

111. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції обмежився необґрунтованим висновком про незаконність проведення позапланової перевірки, і, як наслідок, визнав протиправними та скасував винесені за її результатами постанови про накладення штрафів, не встановивши при цьому конкретного порушення порядку призначення чи проведення такої перевірки.

112. Перелічуючи у постанові суду апеляційної інстанції фактичні обставини справи, апеляційний суд прямо зазначив їх як встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та не оспорені учасниками апеляційного провадження, і навів серед них як надіслання Товариству рекомендованим листом повідомлення від 19 листопада 2021 року 1438/22.01-13-21/1 про проведення позапланової перевірки та розміщення інформації про неї на офіційному сайті Миколаївської міської ради, так і надіслання Товариству оскаржуваних постанов рекомендованими поштовими відправленнями. У мотивувальній частині апеляційний суд окремо констатував, що матеріали справи містять квитанції про надсилання оскаржуваних постанов рекомендованим поштовим відправленням.

113. Квитанція відділення поштового зв`язку є розрахунковим документом щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції, який абзац четвертий пункту 3 Порядку 244 визнає належним підтвердженням факту надіслання документів.

114. Тобто суд апеляційної інстанції, встановивши наявність у справі відповідних квитанцій, визнав недоведеною ту обставину, яку сам же підтвердив і щодо якої констатував відсутність спору між учасниками справи.

115. Правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справах 821/1157/16 і 2а-10138/12/2670, від 26 лютого 2020 року у справі 826/7847/17 та від 22 вересня 2020 року у справі 820/1834/18, на які послався суд апеляційної інстанції, стосуються наслідків недотримання умов і порядку призначення та проведення перевірки. Тому їх застосування передбачало встановлення факту недотримання Управлінням ДАБК Миколаївської міської ради вимог Порядку 553 та Порядку 244, зокрема щодо наявності підстав для проведення позапланової перевірки, інформування суб`єкта містобудування про проведення заходу контролю та про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності тощо.

116. Проте суд апеляційної інстанції в постанові не зазначив, які саме положення Закону 3038-VI, Порядку 553 чи Порядку 244 порушило Управління ДАБК Миколаївської міської ради під час призначення і проведення позапланової перевірки та розгляду справи про правопорушення.

117. Разом з тим, Верховний Суд відхиляє доводи Управління ДАБК Миколаївської міської ради про суперечливість власної судової практики.

118. Наведені скаржником постанови сформульовані за різних фактичних обставин, а викладені в них висновки зводяться до того, що законодавство не встановлює попереднього повідомлення обов`язковою передумовою проведення позапланової перевірки, проте орган контролю має вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення, а різниця в результатах вирішення цих справ зумовлена саме обставинами.

119. Так, у справах 822/681/16 і 822/680/16 орган державного архітектурно-будівельного контролю не надав до суду доказів повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки, а саму перевірку провів у присутності інженера технічного нагляду та начальника будівельної дільниці, які не були уповноважені представляти суб`єкта містобудування. Поєднання обставин відсутності повідомлення і відсутності належного представника зумовило висновок про порушення порядку проведення перевірки.

120. У справі 400/1960/22 орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилав повідомлення про проведення перевірки за адресою будівництва, тоді як адреса проживання суб`єкта містобудування була іншою, була відома цьому органу і за нею він раніше безперешкодно надсилав інші відправлення, які суб`єкт одержував особисто. Тому Верховний Суд визнав, що суб`єкт містобудування не довідався про перевірку не через власну поведінку, а через вибір органом контролю неналежної адреси.

121. У справі 818/1617/16, навпаки, направлення на перевірку вручено уповноваженій особі суб`єкта містобудування перед її початком, що підтверджено відтиском штампу юридичної особи. За таких умов Верховний Суд визнав ненаправлення представника на об`єкт свідомим ухиленням від обов`язку бути присутнім під час перевірки.

122. У справі 210/3375/17 орган контролю надіслав повідомлення рекомендованим листом на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак кореспонденція повернулася неврученою. Верховний Суд вказав, що орган контролю вчинив усі дії, спрямовані на повідомлення суб`єкта містобудування, а неодержання листа цього висновку не спростовує.

123. Викладений у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі 521/17659/17 та від 16 січня 2023 року у справі 380/5994/21 загальний висновок про те, що перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника, на який покликається ТОВ Сластена у відзиві на касаційну скаргу, не є безумовним і застосовується у поєднанні з абзацом четвертим пункту 9 Порядку 553, за яким у разі неприбуття належно повідомленого суб`єкта містобудування на об`єкт будівництва перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.

124. Тобто присутність суб`єкта містобудування є гарантією, що діє за умови його належного повідомлення, а не самостійною передумовою законності заходу державного контролю.

125. У постанові Верховного Суду від 17 грудня 2024 року у справі 640/35802/21 питання повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки не вирішувалося, спір стосувався чинності дозволу на виконання будівельних робіт, а підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд стало порушення судами попередніх інстанцій принципу офіційного з`ясування обставин справи.

126. Підсумовуючи, Верховний Суд формулює такі висновки щодо питання застосування абзацу сьомого пункту 12 та пункту 24 Порядку 553 у подібних правовідносинах.

127. Абзац сьомий пункту 12 Порядку 553 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) покладає на посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю обов`язок розмістити на офіційному веб-сайті цього органу інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку і не встановлює обов`язку завчасного індивідуального повідомлення суб`єкта містобудування, який абзац шостий пункту 12 цього Порядку визначає виключно щодо планової перевірки. Водночас для забезпечення практичної реалізації права, передбаченого абзацом четвертим пункту 13 Порядку 553, орган державного архітектурно-будівельного контролю в межах підготовки до позапланової перевірки зобов`язаний вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення, хоча конкретного способу і строку такого повідомлення Порядок 553 не встановлює.

128. Надіслання суб`єктові містобудування повідомлення про проведення позапланової перевірки із зазначенням дати і часу її початку рекомендованим листом за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у строк, який за звичайних умов дає об`єктивну можливість дізнатися про час і місце проведення заходу та забезпечити участь у ньому свого представника, є належним повідомленням. Саме по собі неодержання такого повідомлення суб`єктом містобудування не спростовує належності повідомлення, якщо орган контролю довів його своєчасне направлення за належною адресою у спосіб, який за звичайних умов забезпечував можливість дізнатися про перевірку.

129. Документи, складені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю (акт, припис, протокол і постанова про накладення штрафу) згідно з пунктом 24 Порядку 553 вважаються врученими суб`єктові містобудування з моменту їх відправлення рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку та/або електронного кабінету. Пункт 22 Порядку 553 визначає надіслання рекомендованим листом з повідомленням одним із належних способів направлення постанови про накладення штрафу. Водночас пункт 24 цього Порядку пов`язує вручення матеріалів перевірки з фактом їх відправлення належним способом, а не з фактичним одержанням адресатом.

130. Тому вимога довести одержання цих документів адресатом не ґрунтується на положеннях пунктів 22 та 24 Порядку 553 і суперечить абзацу шостому пункту 3 Порядку 244.

131. Верховний Суд окремо зазначає, що з 11 квітня 2026 року абзац сьомий пункту 12 Порядку 553 прямо передбачає також надсилання суб`єктові містобудування повідомлення про проведення позапланової перевірки. Зазначена редакція до спірних правовідносин не застосовується.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

132. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

133. Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції у частині, що охоплюється межами касаційного перегляду, правильно застосував норми Закону 3038-VI, Порядку 553 і Порядку 244, та обґрунтовано не встановив порушень Управлінням ДАБК Миколаївської міської ради порядку повідомлення ТОВ Сластена про проведення позапланової перевірки, направлення матеріалів перевірки та повідомлення про розгляд справи про правопорушення.

134. Тоді як суд апеляційної інстанції не застосував при вирішенні спору положення абзацу сьомого пункту 12 і пункту 24 Порядку 553 та пункту 3 Порядку 244, які підлягали застосуванню, поставив настання правових наслідків надіслання документів у залежність від факту їх одержання адресатом, чого наведені норми не передбачають, надав ухвалі про поновлення строку звернення до суду доказового значення, та поширив наслідки, які настають у разі незаконності перевірки, на захід державного контролю, порушень порядку призначення і проведення якого він не встановив.

135. З огляду на це, суд апеляційної інстанції скасував судове рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

136. Водночас Верховний Суд звертає увагу на описки в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій. Управління ДАБК Миколаївської міської ради прийняло 21 грудня 2021 року постанови про накладення штрафу 28/600/22.02-13, 29/601/22.02-13 і 30/602/22.02-13. Натомість суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення, а суд апеляційної інстанції - і в мотивувальній, і в резолютивній частинах постанови зазначили ці постанови як 28/600/22.02-13, 28/601/22.02-13 і 28/602/22.02-13. У прохальній частині позовної заяви ТОВ Сластена номер 28/600/22.02-13 зазначено двічі, а номер третьої постанови наведено як 29/602/22.02-13.

137. Оскільки Верховний Суд скасовує постанову суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позову відмовлено, зазначена розбіжність не впливає на результат касаційного перегляду і не потребує усунення судом першої інстанції в порядку статті 253 КАС України.

138. За таких обставин касаційну скаргу Управління ДАБК Миколаївської міської ради слід задовольнити, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року - скасувати, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року - залишити в силі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради задовольнити.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі 489/7585/24 скасувати, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: С.М. Чиркін

В.М. Шарапа