← Case law

Постанова in case no. 446/2948/24

Касаційний цивільний суд Верховного Суду · 01.09.2026 · Supreme Court
full text from our database27 873 charactersall acts in the case →

About the act

Case no.
446/2948/24
Date of the judgment
01.09.2026
Type of proceedings
Цивільне
Type of judgment
Постанова
Case category
про визнання шлюбного договору недійсним

Text of the judgment

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року

м. Київ

справа 446/2948/24

провадження 61-5753св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного суду від 26 березня 2026 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Шандри М. М.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання шлюбного договору недійсним.

2. Позов обґрунтовано тим, що 11 вересня 2011 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Під час шлюбу в них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Згідно з рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 03 листопада 2023 року шлюб між ними розірвано.

4. 17 жовтня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюбний договір і в той ж день 17 жовтня 2023 року між ними укладено договір між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини - ОСОБА_2 .

5. Відповідно до п.1.1 пункту 1 шлюбного договору майно, нажите подружжям під час шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з подружжя, на чиє ім`я воно було зареєстровано (рухоме та нерухоме майно).

6. Відповідно до п.1.2 пункту 1 шлюбного договору у випадку розірвання шлюбу подружжям за взаємною згодою все нажите під час шлюбу майно залишається у власності того з подружжя, на чиє ім`я було зареєстровано таке майно. Решта майна, щодо якого реєстрація права власності не передбачена, розподіляється між членами подружжя за їх усною домовленістю.

7. Відповідно до п.п.2.1 пункту 2 договору сторони визначили обсяг майна, придбаного під час зареєстрованого шлюбу подружжям, а саме: автомобіль марки STREETSCOOTER модель В14 POST, 2016 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , оформлений на ім`я ОСОБА_2 ;

автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель- 313 CDI, 2000 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 ;

автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель- SPRINTER 316 NGT, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 ;

автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель-308D, 1998 року випуску, номер шасі НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 ;

квартира АДРЕСА_1 , оформлена на ім`я ОСОБА_2 ;

нежитлове приміщення 9, що розташоване в будинку АДРЕСА_2 , оформлене на ім`я ОСОБА_2 ;

транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 , оформлена на ОСОБА_2 ;

дивіденди, дохід від господарської діяльності, оборотні кошти, основні та оборотні активи та інше майно та ресурси, які використовуються чи залучаються в ході діяльності товариства з обмеженою відповідальність ЕКО Ексклюзив ДММ код ЄДРПОУ 45170766.

8. Відповідно до п.п. 2.2 пункту 2 договору за взаємною згодою сторін ОСОБА_2 після припинення шлюбу переходить в особисту приватну власність: автомобіль марки STREETSCOOTER модель В14 POST, 2016 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , оформлений на ім`я ОСОБА_2 ;

автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель- 313 CDI, 2000 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 ;

автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель- SPRINTER 316 NGT, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 ;

автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель-308D, 1998 року випуску, номер шасі НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 ;

квартира АДРЕСА_1 , оформлена на ім`я ОСОБА_2 ;

нежитлове приміщення 9, що розташована в будинку АДРЕСА_2 , оформлене на ім`я ОСОБА_2 ;

транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2007 року випуску, номер шассі НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 , оформлена на ОСОБА_2 ;

дивіденди, дохід від господарської діяльності, оборотні кошти, основні та оборотні активи та інше майно та ресурси, які використовуються чи залучаються в ході діяльності товариства з обмеженою відповідальність ЕКО Ексклюзив ДММ код ЄДРПОУ 45170766.

9. Також, згідно договору між батьками від 17 жовтня 2023 року було визначено місце проживання дитини - ОСОБА_2 з матір`ю ОСОБА_1 .

10. Позивачка вважала, що шлюбний договір від 17 жовтня 2023 року був укладений всупереч її вільному волевиявленню, оскільки зі сторони відповідача ставилась вимога, що лише при укладенні такого договору ним буде надано дозвіл для виїзду її з дитиною за кордон.

11. Враховуючи війну в Україні вона мала намір виїхати у Швейцарію і там залишитись, вимушена була піти на умови чоловіка. На даний час вона зрозуміла, що спірним шлюбним договором відповідач позбавив її всього спільного нажитого майна, тобто договір був укладений на вкрай невигідних для неї умовах, та поставив її у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

12. Враховуючи викладене просила суд визнати недійсним шлюбний договір, укладений у м. Кам`янка-Бузька Львівської області 17 жовтня 2023 року та посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Львівської області Робак Л. А., зареєстрований у реєстрі за 2175.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

13. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2025 року у складі судді Білінської Г. Б. у задоволені позову відмовлено.

14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив із того, що ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами факту наявності тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони ( ОСОБА_2 ) щодо вчинення правочину, не доведено, що за відсутності такої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

15. Постановою Львівського апеляційного суду від 26 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.

16. Визнано недійним шлюбний договір від 17 жовтня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Робак Л. А., зареєстрований в реєстрі за 2175.

17. Вирішено питання щодо судових витрат.

18. Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що після підписання шлюбного договору позивачка не отримала для себе жодного корисного результату, оскільки все спільно нажите майно перейшло у власність відповідача.

Крім того, оспорюваний шлюбний договір від 17 жовтня 2023 року зменшив як обсяг прав малолітнього ОСОБА_4 , встановлених СК України (право на спадкування частки ОСОБА_1 ), а також поставив саму ОСОБА_1 у надзвичайно невигідне матеріальне становище (остання не отримала жодної грошової компенсації і втратила право на частку у спільному майні подружжя).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

19. У квітні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 04 травня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

21. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

22. У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення місцевого суду.

23. Підставами касаційного оскарження судових рішень представник заявниці зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 травня 2022 року в справі 755/5802/20, від 01 березня 2023 року у справі 757/36870/20, від 18 лютого 2026 року у справі 369/15420/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

24. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що за наслідками укладення оспорюваного договору будь-якої передачі майна не відбулось, оскільки сторони лише встановили правовий режим майна, яке вже було зареєстровано за кожною із сторін.

25. Також апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що волевиявлення позивачки не було вільним, оскільки договір укладено у письмовій формі та нотаріально посвідчено. Нотаріус роз`яснив правові наслідки укладення шлюбного договору.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

26. У червні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , у якому вказано, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27. 17 жовтня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюбний договір, посвідчений приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Робак Л. А.

28. Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 шлюбного договору у випадку розірвання шлюбу подружжям за взаємною згодою все нажите під час шлюбу майно залишається у власності того з подружжя, на чиє ім`я було зареєстровано таке майно. Решта майна, щодо якого реєстрація права власності не передбачена, розподіляється між членами подружжя за їх усною домовленістю.

29. Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 договору сторони визначили обсяг майна, придбаного під час зареєстрованого шлюбу подружжям, а саме: транспортний засіб - автомобіль марки STREETSCOOTER модель В14 POST, 2016 року випуску, номер шассі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , оформлений на ім`я ОСОБА_2 ; транспортний засіб - автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель- 313 CDI, 2000 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 ; транспортний засіб - автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель- SPRINTER 316 NGT, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 ; транспортний засіб - автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель-308D, 1998 року випуску, номер шасі НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 ; квартира АДРЕСА_1 , оформлена на ім`я ОСОБА_2 .; нежитлове приміщення 9, що розташоване в будинку АДРЕСА_2 , оформлене на ім`я ОСОБА_2 ; транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2007 року випуску, номер шассі НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 , оформлена на ОСОБА_2 ; дивіденди, дохід від господарської діяльності, оборотні кошти, основні та оборотні активи та інше майно та ресурси, які використовуються чи залучаються в ході діяльності товариства з обмеженою відповідальність ЕКО Ексклюзив ДММ код ЄДРПОУ 45170766.

30. Відповідно до п.п. 2.2 п. 2 договору за взаємною згодою сторін ОСОБА_2 після припинення шлюбу переходить в особисту приватну власність: транспортний засіб - автомобіль марки STREETSCOOTER модель В14 POST, 2016 року випуску, номер шассі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , оформлений на ім`я ОСОБА_2 ; транспортний засіб - автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель- 313 CDI, 2000 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 ; транспортний засіб - автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель- SPRINTER 316 NGT, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 ; транспортний засіб - автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель-308D, 1998 року випуску, номер шасі НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 ; квартира АДРЕСА_1 , оформлена на ім`я ОСОБА_2 .; нежитлове приміщення 9, що розташована в будинку АДРЕСА_2 , оформлене на ім`я ОСОБА_2 ; транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 , оформлена на ОСОБА_2 ; дивіденди, дохід від господарської діяльності, оборотні кошти, основні та оборотні активи та інше майно та ресурси, які використовуються чи залучаються в ході діяльності товариства з обмеженою відповідальність ЕКО Ексклюзив ДММ код ЄДРПОУ 45170766.

31. Одночасно з укладенням шлюбного договору між подружжям було додатково укладено договір, за яким місце проживання дитини - ОСОБА_4 визначене із матір`ю ОСОБА_1 .

32. У пункті 2.3. шлюбного договору зазначається, що сторони підтвердили, що жодна з них не поставлена даним договором у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

Позиція Верховного Суду

33. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

34. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

35. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

36. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

37. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

38. Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що оспорюваний нею договір було укладено всупереч її волевиявленню, оскільки підставою його укладення було незаперечення батька на виїзд сина з нею закордон та проживання разом із нею. Укладення шлюбного договору ставить її у надзвичайно невигідні умови.

39. У частинах першій, дев`ятій статті 7 СК України встановлено, що сімейні відносини регулюються цим кодексом та іншими нормативно-правовими актами на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства.

40. Сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками (частина друга статті 7 СК України).

41. Стаття 9 СК України визначає загальні межі договірного регулювання відносин між подружжям, відповідно до яких домовленість сторін не повинна суперечити вимогам цього Кодексу, інших законів України та моральним засадам суспільства. Під вимогами законів у цьому контексті слід розуміти імперативні норми, які встановлюють заборону на договірне врегулювання сімейних правовідносин відносин подружжя.

42. Договір, у тому числі шлюбний, насамперед є категорією цивільного права, і відповідно до статті 8 ЦК України у випадках договірного регулювання сімейних відносин підлягають застосуванню загальні засади цивільного законодавства, зокрема норми статей 3 та 6 ЦК України щодо свободи договору, а також положення глав 52 та 53 ЦК України, якими визначено поняття, умови договору, порядок його укладення, зміни та розірвання.

43. У частині третій статті 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, надаючи, таким чином, особам право вибору: використати існуючі норми законодавства для регулювання своїх стосунків або встановити для цих стосунків власні правила поведінки.

44. Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше, можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

45. Отже, сторони можуть врегульовувати свої відносини у договорі на власний розсуд, за винятком випадків, коли: існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; така заборона випливає зі змісту відповідного акта законодавства; або домовленість сторін суперечить суті правовідносин між ними.

46. Відповідно до статті 94 СК України шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

47. Згідно зі статтею 95 СК України, якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу. Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.

48. Відповідно до статті 103 СК України шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених ЦК України.

49. Виходячи зі змісту статей 9, 103 СК України, статей 203 та 215 ЦК України, підставою недійсності шлюбного договору є недодержання в момент його вчинення сторонами загальних вимог, установлених законом, зокрема: 1) зміст шлюбного договору не повинен суперечити вимогам законодавства України та моральним засадам суспільства; 2) волевиявлення кожного з подружжя при укладенні шлюбного договору має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 3) шлюбний договір повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

50. Відповідно до статті 97 СК України подружжя має право визначити у шлюбному договорі правовий режим майна, набутого до шлюбу або під час шлюбу. У частинах другій, третій та п`ятій цієї статті передбачено, що сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 цього Кодексу та визнати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них, а також визначити порядок поділу майна, у тому числі у разі розірвання шлюбу. Крім того, сторони вправі включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.

51. Отже, укладення шлюбного договору, який містить умову про непоширення на майно, набуте подружжям за час шлюбу, положень статті 60 СК України, саме собою не може кваліфікуватися як порушення заборони передання за шлюбним договором у власність одному з подружжя нерухомого майна чи іншого майна, право на яке підлягає державній реєстрації.

52. Водночас частинами четвертою та п`ятою статті 93 СК України встановлено спеціальні обмеження щодо змісту шлюбного договору, а саме: по-перше, шлюбний договір не повинен ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище порівняно із законодавчим регулюванням; по-друге, за шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

53. Таким чином, окрім загальних вимог щодо дійсності правочинів, установлених ЦК України, норми частин четвертої та п`ятої статті 93 СК України передбачають спеціальні, додаткові обмеження щодо можливого змісту шлюбного договору.

54. Положення частини п`ятої статті 93 СК України підлягає тлумаченню як таке, що стосується виключно майна, яке на праві особистої приватної власності повністю належало одному з подружжя та передається за шлюбним договором у особисту приватну власність іншого з подружжя.

55. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що свобода договору у сфері регулювання майнових відносин між подружжям є істотно обмеженою, а сторони не вправі визначати у шлюбному договорі такі умови, реалізація яких призводить до істотного дисбалансу між правами та обов`язками кожного з подружжя.

56. Категорія надзвичайно невигідне матеріальне становище , використана у частині четвертій статті 93 СК України, має оціночний характер і підлягає доведенню стороною відповідно до вимог частини третьої статті 12 ЦПК України, а надані докази - оцінці судом за правилами цивільного процесуального законодавства. Водночас положення статті 97 СК України надають подружжю право визначати у шлюбному договорі правовий режим майна, набутого до або під час шлюбу, і не містять заборон чи обмежень щодо реалізації цього права.

57. Схожий за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 28 січня 2015 року у справі 6-230цс14 та у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі 201/4255/16, від 01 червня 2022 року у справі 759/23521/20, від 08 червня 2022 року у справі 363/1545/20, від 09 червня 2022 року у справі 553/2298/18, від 07 лютого 2023 року у справі 202/1381/21, від 23 лютого 2023 року у справі 369/2435/20 та інших.

58. За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

59. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

60. У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

61. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

62. Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

63. Суд першої інстанції, вирішуючи спір, врахував, що умовами шлюбного договору сторони погодили договірний правовий режим майна, відповідно до якого рухоме і нерухоме майно, набуте подружжям у період шлюбу, є особистою приватною власністю того з подружжя, на ім`я якого воно набуте або зареєстроване, а також визначили правові наслідки володіння, користування та розпорядження таким майном.

64. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками місцевого суду про те, що ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами факту наявності тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони ( ОСОБА_2 ) щодо вчинення правочину, не доведено, що за відсутності такої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

65. Крім того, заява про надання згоди на тимчасові поїздки дитини за кордон підписана обома батьками й стосувалась можливості виїзду обох батьків разом з дитиною за кордон.

66. При цьому відповідно до пункту 2-3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року 57 Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України виїзд за межі України дітей, які не досягли 16- річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону. При цьому в разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів.

67. Отже, місцевим судом правомірно враховано, що у період дії військового стану відсутня необхідність надання письмового дозволу іншого з батьків на виїзд неповнолітніх дітей з України, а тому колегія суддів критично оцінює посилання заявниці як на підставу укладення договору це надання відповідачем згоди на виїзд спільного сина.

68. На момент укладення оспорюваного договору, тобто станом на жовтень 2023 року, ОСОБА_4 вже більш як півтора року проживав з ОСОБА_1 у Швейцарії, і відповідач цьому не чинив жодних перешкод.

69. Місцевим судом також під час розгляду справи враховано, що договір був укладений у жовтні 2023 року, а з позовом про визнання такого договору недійсним позивачка звернулась лише у грудні 2024 року, і такий проміжок часу та обставини, які спонукали її до подачі позову через більш як рік після укладення договору, пояснити не змогла.

70. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками місцевого суду про те, що позивачкою не доведено обставин, на які вона посилалась під час подання позовної заяви.

71. Суд апеляційної інстанції наведеного вище не врахував та дійшов помилкового висновку про доведеність позивачкою обставин, якими вона обґрунтовувала позовні вимоги.

72. Отже, у справі, що переглядається, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи й правильно застосувавши норми права, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

73. Відповідно до статті 413 ЦПК України с уд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного суду від 26 березня 2026 року скасувати.

3. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2025 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Сердюк

В. В. Шипович

The source is the Unified State Register of Court Judgments. Court judgments are open (the Law on Access to Court Judgments), and the acts themselves are official documents not subject to copyright. We do not edit the text and we add no assessments to it.

Check against the register ↗