Постанова in case no. 910/12927/23 (910/12973/25)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

м. Київ

cправа 910/12927/23 (910/12973/25)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М.- головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання Сулім А. В.

за участю представників: Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.С.К.Сіті" - Спасибка А. В.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" - Алембець А.-М. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.С.К.Сіті"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2026

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2026

у справі 910/12927/23 (910/12973/25)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.С.К. Сіті"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток Трейд"

про визнання відсутнім права вимоги

в межах справи 910/12927/23

за заявою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заперечень проти позову

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа 910/12927/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" (далі - ТОВ "Паверсток", боржник, відповідач) на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою цього суду від 17.07.2024.

У межах зазначеної справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Н.С.К. Сіті" (далі - ТОВ "Н.С.К. Сіті", позивач, скаржник) звернулося до суду з позовною заявою до ТОВ "Паверсток" про визнання відсутнім права вимоги з оплати електричної енергії у розмірі 1 581 190,51 грн за договором про постачання електричної енергії споживачу 32030 від 16.06.2020 (далі - Договір).

12.12.2025 до місцевого господарського суду надійшла заява ТОВ "Н.С.К. Сіті" про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив визнати відсутнім у відповідача відповідні права вимоги за Договором у розмірі 1 377 018,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Паверсток" неналежним чином виконував умови Договору, недобросовісно реалізував свої права та обов`язки, оскільки істотно завищував ціну електричної енергії, яку поставляв споживачу за об`єктом постачання за Договором, внаслідок чого розмір переплати позивача перед відповідачем за поставлену електричну енергію у січні-квітні 2022 року склав 1 377 018,15 грн, яка обраховується таким чином: 9 543 516,60 грн (вартість електричної енергії, яка підлягала сплаті за актами відповідача) - 8 166 498,45 грн (правильна вартість електричної енергії, яка обрахована відповідно до умов Договору) =1 581 190, 51 грн.

Відповідач заперечував проти позову з тих підстав, що ціна за 1 МВт/год, встановлена в актах приймання-передавання товарної продукції, є середнім значенням вартості електричної енергії по всіх площадках вимірювання ТОВ "Н.С.К.Сіті". Також зауважував на неналежному способу захисту з огляду на відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Н.С.К.Сіті".

Вказаний спір, відповідачем у якому є боржник, стосовно якого відкрито справу про банкрутство, розглядався господарським судом в межах означеної справи у порядку вимог статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства із присвоєнням єдиного унікального номера справі 910/12927/23 (910/12973/25).

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2026 у справі 910/12927/23 (910/12973/25) у задоволенні позову відмовлено повністю; судові витрати покладено на позивача.

Відмовляючи у задоволенні позову про визнання відсутнім права вимоги з оплати електричної енергії у розмірі 1 377 018,15 грн за Договором суд першої інстанції мотивував рішення тим, що первинними документами - актами приймання-передавання товарної продукції, підтверджується поставка позивачу електричної енергії у визначених обсягах за цінами, передбаченими Договором.

Відтак місцевий господарський суд вважав недоведеною позивачем обставину істотного завищення відповідачем ціни електричної енергії, що поставлялася за Договором у спірний період січень-червень 2022 року, у зв`язку з чим доводи позивача про наявність переплати в розмірі 1 377 018,15 грн визнав необґрунтованими.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Н.С.К.Сіті" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2026 у справі 910/12927/23(910/12973/25) - залишено без змін, судовий збір за подачу апеляційної скарги залишено за скаржником.

За змістом наведених у зазначеній постанові мотивів суд апеляційної інстанції у судовому засіданні 14.04.2026 встановив, що у відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилався на те, що позивачем вже після винесення рішення місцевим господарським судом у цій справі були отримані копії листа ТОВ "Н.С.К.Сіті" 11/02/26-1 від 11.02.2026 про добровільне погашення заборгованості, а також відповідні платіжні інструкція, за якими сплачено борг та які відповідач просив долучити до матеріалів справи й врахувати вказані докази під час апеляційного розгляду справи, поновивши процесуальний строк на їх подання.

Втім, щодо заявленого клопотання апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутність існування поданих відповідачем на стадії апеляційного розгляду справи доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів незалежно від причин неподання позивачем таких доказів.

Водночас щодо розгляду справи по суті суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про недоведеність позивачем обставин щодо завищення відповідачем ціни за поставлену електричну енергію та, як наслідок, про наявність переплати, оскільки первинними документами (актами приймання-передавання товарної продукції) підтверджується поставка позивачу електричної енергії у визначених обсягах за цінами, передбаченими Договором, і позивач прийняв надані послуги без зауважень ні до обсягу ні до ціни, які зазначені в актах, та не скористався своїм правом на оскарження отриманих рахунків відповідно до підпункту 8 пункту 6.1 Договору.

Додатково апеляційний господарський суд погодився з обґрунтованістю доводів відповідача про те, що Велика Палата Верховного Суду у своєму правовому висновку у справі 522/1528/15-ц посилалася саме на ініціювання кредитором судового процесу, який у справі 910/13043/25 про банкрутство ТОВ "Н.С.К.Сіті" відбувся саме 20.10.2025, коли ліквідатором ТОВ "Паверсток" було повторно подано заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство відносно ТОВ "Н.С.К.Сіті" у справі 910/13043/25, у зв`язку з чим пред`явлення позивачем позовної заяви про визнання відсутнім права вимоги за Договором є неналежним способом захисту.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Позивач - ТОВ "Н.С.К.Сіті" подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 у справі 910/12927/23 (910/12973/25) скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Касаційну скаргу позивач мотивував підставою касаційного оскарження, визначеною пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), через застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків Верховного Суду про застосування таких норм у подібних правовідносинах, які [висновки] полягають у такому:

- "підписання акту приймання-передавання без зауважень не виключає права сторони у подальшому оспорювати фактичну вартість (ціну) товару (робіт, послуг), якщо буде доведено, що така вартість суперечить умовам договору або механізму її визначення" (постанова Верховного Суду від 03.11.2023 у справі 910/13599/21),

- "позивач у спорі про захист прав може пред`явити вимогу про визнання відсутнім права відповідача, що є належним та ефективним способом захисту тоді, коли задоволення такої вимоги усуне існуючу невизначеність у правовідносинах та забезпечить позивачу захист його порушеного права" (постанова Верховного Суду від 04.04.2023 у справі 904/9070/21);

- визнання права або визнання права відсутнім за своєю суттю є тотожними способами захисту, що охоплюються приписами статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) (постанова Верховного Суду від 23.05.2023 у справі 910/8060/19).

Скаржник доводить, що неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права зумовлене помилковим урахуванням нерелевантної до спірних правовідносин практики Великої Палати Верховного Суду, а саме наведених у постанові від 26.01.2021 у справі 522/1528/15-ц висновків щодо належного способу захисту прав та інтересів.

Іншою підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржник зазначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, покликаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання: "чи є визнання відсутнім права вимоги кредитора у справі про банкрутство належним та ефективним способом захисту боржника у разі, коли кредитор формує таку вимогу на підставі нарахувань, здійснених у спосіб, що суперечить механізму ціноутворення, визначеному договором, і при цьому боржник як окремий майновий спір визнає наявність переплати, зарахованої в рахунок майбутніх платежів?".

Також скаржник вказує на ухвалення оскаржених судових рішень з порушенням норм процесуального права, зокрема, з підстав того, що суди першої та апеляційної інстанцій:

- взагалі не дослідили механізм формування ціни електричної енергії, визначений пунктом 2.1 Комерційної пропозиції "Базова-А" до Договору, та не перевірили, чи відповідали ціни, виставлені відповідачем в актах за спірні місяці, цьому механізму;

- не дослідили та не надали жодної оцінки даним, наданим ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" щодо погодинного споживання, які є офіційною первинною інформацією від оператора системи розподілу і повинні використовуватися при формуванні рахунків відповідно до пункту 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії (постанова НКРЕКП 312 від 14.03.2018);

- залишили поза увагою питання того, яким чином відповідач формував складову ЦВРД (внутрішньодобовий ринок) у спірних актах і чи підтверджено документально включення таких витрат до ціни; не дослідили умову пункту 5.3 Комерційної пропозиції щодо автоматичного зменшення наступного платежу на суму переплати;

- не врахували і не оцінили аргументи скаржника щодо підстави відсутності своєчасних заперечень за отриманими рахунками, яка полягала у добросовісній довірі до виконання контрагентом договірних умов, що стало неможливим після того, як відповідач ініціював процедуру банкрутства щодо самого скаржника - тобто лише тоді позивач здійснив власну перевірку розрахунків.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Відповідач (ТОВ "Паверсток") подав відзив, у якому просив залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржені судові рішення залишити без змін як законні та обґрунтовані.

За змістом поданого відзиву відповідач стверджує про необґрунтованість доводів скаржника та нерелевантність наведеної у касаційній скарзі практики Верховного Суду до спірних правовідносин у цій справі. Щодо наведеного зазначає, що: договірні відносини, що стали предметом спору у справі 910/13599/21, на відміну від цієї справи, стосуються сфери державних оборонних закупівель, на які поширюються спеціальні норми у вказаній сфері, зокрема щодо зміни вартості виконаних робіт; між правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у справі 522/1528/15-ц, немає колізії з висновками, наведеними у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.04.2023 у справі 904/9070/21 і від 23.05.2023 у справі 910/8060/19, про що помилково стверджує скаржник; твердження скаржника твердження про недостатнє дослідження судами попередніх інстанцій механізму ціноутворення за Комерційною пропозицією "Базова-А" не відповідають дійсності.

Також у відзиві на касаційну скаргу відповідач наводить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести в зв`язку із розглядом справи, що включає в себе витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 50 000,00 грн.

Касаційне провадження

18.05.2026 до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ТОВ "Н.С.К.Сіті".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026 для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М.- головуючого, Жуков С. В., Картере В. І.

Ухвалою від 05.06.2026 Верховний Суд, зокрема, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ "Н.С.К.Сіті" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 у справі 910/12927/23 (910/12973/25); призначив касаційну скаргу до розгляду на 29.07.2026 о 11:15.

У зв`язку з відпусткою суддів Жукова С.В. та Картере В.І. автоматизованою системою документообігу суду 21.07.2026 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатом якого визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Погребняк В. Я., Васьковський О. В.

28.07.2026 через систему "Електронний суд" до Верховного Суду від ТОВ "Паверсток" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а також заява про розподіл судових витрат.

Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2025 задоволено заяву ТОВ "Паверсток" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Судове засідання 29.07.2026 відбулось за участю представників позивача (скаржника) та відповідача, які надали пояснення щодо вимог та доводів касаційної скарги. Інший учасник справи (третя особа) явку представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників судового процесу чи їх повноважних представників.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

16.06.2020 між ТОВ "Паверсток" (Постачальник) та ТОВ "Н.С.К. Сіті" (Споживач) укладено Договір (договір про постачання електричної енергії споживачу 32030).

Відповідно до пункту 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

За пунктами 5.5, 5.6 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно з підпунктом 8 пункту 6.1 Договору Споживач має право вимагати від Постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати в установленому цим Договором та чинним законодавством порядку.

Пунктом 5 Додатку 1 до Договору (Заява-приєднання) погоджено, що постачання електричної енергії здійснюється за адресою об`єкта: м. Київ, Шевченківський район, вул. Багговутівська, 17-21 (ЕІС-коди точки комерційного обліку (точки розподілу): 62Z8441012371428, 62Z2627176381282, 62Z2490532894511, 62Z2141270622039, 62Z3837043392344, 62Z3212557120731) та за адресою об`єкта: м. Київ, Святошинський район, вул. Велика окружна, 4 (ЕІС-коди точки комерційного обліку (точки розподілу): 62Z8577729688868, 62Z6891858562141, 62Z3415784927364, 62Z5973897018603, 62Z1578400998281).

Відповідно до пункту 2.1 Комерційної пропозиції, до ціни (Ці) включаються всі витрати Постачальника, і вона складається із таких компонентів: Ці=ЦРДН+Цп+Т+Р, де: ЦРДН - середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед", яка визначається з урахуванням оперативних даних щодо погодинних цін на ринку "на добу наперед" у місяці на дату формування рахунку (Ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" також включає всі обов`язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені законодавством, зокрема Правилами ринку, Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку та іншими нормативними документами) та розраховується з урахуванням графіку погодинного споживання Споживача. Цп - ціна додаткових послуг, пов`язаних з постачанням електричної енергії споживачу і складає 1,035 (3,5%) грн/кВт год. Т - тариф на послуги оператора системи передачі - у спірні періоди не змінювався та складав 0,34564 грн/кВт год (Постанова НКРЕКП від 01 грудня 2021 р. 2454) Р - 0,43872 грн/КВт тариф на послуги оператора системи розподілу Постанова НКРЕКП від 17 грудня 2021 р. 2598)

Згідно з пунктом 4.1 Додатку 2 до Договору (Комерційна пропозиція "Базова А"), розрахунки за електричну енергію здійснюються виключно в грошовій формі відповідно до умов договору, шляхом перерахування коштів тільки на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, вказаний у рахунку на оплату та на сайті Постачальника.

За пунктом 5.1 Додатку 2 до Договору (Комерційна пропозиція "Базова-А"), оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступними етапами: - 25% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії за 1 робочих днів до початку розрахункового періоду;- 25% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії 10 числа у розрахунковому періоді;- 25% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії 20 числа у розрахунковому періоді;- Остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання- не пізніше, ніж на 10 робочий день після закінчення розрахункового періоду. Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів- за обсягом фактичного споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду, що передує даті видачі рахунку.

Відповідно до пункту 5.3 Комерційної пропозиції "Базова-А" до Договору, у випадку, якщо фактичний обсяг спожитої електричної енергії за попередній розрахунковий період є меншим, ніж розмір оплачених споживачем заявлених обсягів споживання на цей період на умовах попередньої оплати, то другий або третій платіж попередньої оплати наступного розрахункового періоду зменшується на суму переплати.

У пункті 6.1 Додатку 2 до Договору (Комерційна пропозиція "Базова А") вказано, що рахунки надаються у день подання Споживачем звіту або після отримання Постачальником інформації від Оператора системи розподілу щодо фактично спожитих обсягів споживання електричної енергії за розрахунковий період . Для нових споживачів перший рахунок надається протягом 3-х днів з дати подання Споживачем заяви-приєднання Постачальнику.

Пунктом 6.2 Додатку 2 до Договору (Комерційна пропозиція "Базова А") визначено, що акт приймання-передавання оформлюються Постачальником у день надання рахунку за спожиту електричну енергію та надається не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення календарного місяця.

З наявних у матеріалах справи доказів суди встановили, що сторонами за Договором підписано такі акти приймання-передавання товарної продукції, а саме: 002622011 від 31.01.2022, за яким загальний обсяг споживання за січень 2022 склав 776 146 кВт/год., загальна вартість поставленої електричної енергії за січень 2022 року склала 3 714 305,68 грн, 002622021 від 28.02.2022, за яким загальний обсяг споживання за лютий 2022 склав 609 741 кВт/год., загальна вартість поставленої електричної енергії за лютий 2022 року становила 2 761 658, 45 грн, 002622041 від 30.04.2022, за яким загальний обсяг споживання за березень 2022 склав 295 847 кВт/год., загальна вартість поставленої електричної енергії за квітень 2022 року становила 1 727 592,77 грн, 002622051 від 31.05.2022, за яким загальний обсяг споживання за квітень 2022 склав 336 027 кВт/год., загальна вартість поставленої електричної енергії за травень 2022 року становила 1 708 569,56 грн, 002622061 від 30.06.2022, загальна вартість поставленої електричної енергії за червень 2022 року склала 1 487 721,49 грн.

При цьому суди з`ясували, що матеріали справи не містять доказів надання позивачем запитів до відповідача щодо вартості отриманої електричної енергії у спірний період січень-червень 2022 року, а також щодо порушення відповідачем договірного порядку визначення ціни за електричну енергію.

У рахунок оплати вартості електричної енергії за січень-червень 2022 року позивач сплатив відповідачу 10 553 736, 91 грн.

У матеріалах справи наявна надана ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" інформація щодо обсягів погодинного споживання за період з 01.01.2022 по 30.04.2022 з розбивкою по місяцям постачальника ТОВ "Паверсток" за групою Б у формі таблиці помісячно, відповідно до якої: загальний обсяг споживання за січень 2022 склав 779 587 кВт/год.; загальний обсяг споживання за лютий 2022 склав 616 003 кВт/год.; загальний обсяг споживання за березень 2022 склав 297 055 кВт/год.; загальний обсяг споживання за квітень 2022 склав 336 027 кВт/год.

Після подання заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач зазначив, що: загальна вартість електричної енергії, яка була фактично спожита позивачем у період січень-квітень 2022 року складає 6 805 415,38 грн без ПДВ, а 8 166 498, 45 грн з ПДВ; відповідачем до оплати за січень-квітень 2022 року за Договором складено акти на суму 9 543 516,60 грн, відтак розмір переплати позивача перед відповідачем за поставлену електричну енергію у січні-квітні 2022 року склав 1 377 018, 15 грн.

Поряд із цим суди з`ясували, що 10.06.2022 між позивачем - ТОВ "Паверсток" та ТОВ "Паверсток Трейд" укладено договір відступлення прав вимоги 1 від 22.06.2022, за умовами якого ТОВ "Паверсток" передало ТОВ "Паверсток Трейд" боргові зобов`язання ТОВ "Н.С.К. Сіті" на суму 1 308 569,56 грн за Договором.

На виконання умов зазначеного Договору відступлення ТОВ "Н.С.К.Сіті" здійснило протягом червня-вересня 2022 року перерахування коштів на користь ТОВ "Паверсток Трейд" на загальну суму 2 796 291,06 грн.

Також, апеляційним судом встановлено, що відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зауважив на неналежному способі захисту з огляду на відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Н.С.К.Сіті".

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, а також правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Предметом позову в цій справі є вимога про визнання відсутнім права вимоги з оплати електричної енергії (у визначеній позивачем сумі) за відповідним договором про постачання електричної енергії споживачу.

Здійснивши правову кваліфікацію спірних правовідносин, суди першої та апеляційної інстанцій правильно керувалися положеннями статей 655, 692 ЦК України з урахуванням норм частини другої статті 712 цього Кодексу, а також нормами статей 275, 276 ГК України (чинного на момент виникнення і перебігу спірних правовідносин), статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" та положеннями Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 312 від 14.03.2018.

Водночас зважаючи, що впродовж всього розгляду справи позивач стверджував, що він не оспорює обсягів поставленої відповідачем електричної енергії за період січень-червень 2022 року, а оспорює виключно розрахунок їх вартості, відтак необхідним для правильного вирішення спору, у даному випадку, була перевірка господарськими судами правильності зазначеного розрахунку на предмет його відповідності вимогам закону та погодженим сторонами умовам Договору.

Так, надавши правову оцінку поданих сторонами доказів, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що актами приймання-передавання товарної продукції, які є первинними документами у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджується поставка позивачу електричної енергії у визначених обсягах саме за цінами, передбаченими Договором.

Тобто на підставі дослідження наявних у справі первинних документів стосовно вартості наданих послуг суди попередніх інстанцій встановили обставину того, що ціна поставленої позивачу електричної енергії відповідає умовам Договору.

Більше того, попередні судові інстанції з`ясували, що матеріали справи не містять доказів надання позивачем запитів до відповідача щодо вартості отриманої електричної енергії у спірний період січень-червень 2022 року, тобто підписавши відповідні акти приймання-передавання товарної продукції за спірний період, Споживач прийняв надані послуги з поставки електричної енергії без зауважень, зокрема, до ціни, зазначеної в актах, а, крім того, не скористався своїм правом на оскарження відповідно до підпункту 8 пункту 6.1 Договору у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою.

За таких обставин, Верховний Суд вважає, що доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій про те, що наявними у справі доказами підтверджується поставка позивачу (як Споживачу) електричної енергії за цінами, передбаченими Договором.

Натомість наведені у касаційній скарзі доводи, включаючи аргументи про відсутність своєчасних заперечень за отриманими рахунками через добросовісну довіру до виконання контрагентом договірних умов, фактично зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановленні інших обставин у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів звертає увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі 373/2054/16-ц).

Водночас у цій справі суди всебічно, повно і об`єктивно з`ясували всі обставини, які мали значення для правильного вирішення спору, адже оцінка аргументів учасників справи та наданих ними доказів була здійснена судами з дотриманням приписів статей 86, 269 ГПК України.

Отже, встановивши недоведеність позивачем обставин щодо завищення відповідачем ціни за поставлену електричну енергію та, як наслідок, про наявність переплати, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Такий висновок ґрунтується на встановлених обставинах і оцінених доказах та повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до необхідності переоцінки цих доказів та обставин, що відповідно до приписів статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

При цьому аргументи скаржника щодо неврахування судом апеляційної інстанції правового висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі 910/13599/21 (щодо можливості оспорювання за певних умов фактичної вартості (ціни) товару (робіт, послуг) й після підписання акта приймання-передавання), підлягають відхиленню з підстав нерелевантності наведеної позивачем судової практики (правовідносини у якій стосуються сфери державних оборонних закупівель) до спірних правовідносин у цій справі.

Щодо решти доводів скаржника, які стосуються належності обраного способу захисту прав, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про врахування судом апеляційної інстанції нерелевантних до спірних правовідносин висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.01.2021 у справі 522/1528/15-ц, однак зауважує, що зазначене не призвело до неправильного розгляду цієї справи по суті з огляду на недоведеність позовних вимог.

У цьому зв`язку відсутні підстави для формування висновку Верховного Суду щодо належності та ефективності способу захисту прав та інтересів у подібних правовідносинах, адже правозастосування норм статей 15, 16 ЦК України не є визначальним у даному спорі та не було єдиною підставою відмови у позові.

Таким чином, в межах підстав касаційного оскарження скаржник не навів змістовних доводів на спростування висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тож підстави для скасування або зміни законних та обґрунтованих судових рішень відсутні.

Порушень норм процесуального права, які є підставами для обов`язкового скасування оскаржених судових рішень, колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Зважаючи на викладене у сукупності, оскаржені судові рішення у цій справі ухвалені у відповідності до норм чинного законодавства та на підставі належно встановлених судами попередніх інстанцій обставин і оцінених доказів, тому доводи скаржника про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права підлягають відхиленню з підстав їх необґрунтованості.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувані судові рішення, Верховний Суд не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.

Згідно із частиною першою статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскаржених судових рішень у цій справі без змін.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, судові витрати у вигляді судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Водночас питання розподілу витрат на правничу допомогу за результатом розгляду поданої відповідачем 28.07.2026 (у переддень судового засідання) заяви про розподіл судових витрат буде вирішено Верховним Судом шляхом ухвалення додаткової постанови з метою надання позивачу можливості реалізації процесуального права на подання заперечень на означену заяву.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.С.К.Сіті" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 у справі 910/12927/23 (910/12973/25) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Огороднік

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк