Постанова in case no. 924/49/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року

м. Київ

cправа 924/49/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Бакуліна С.В., Мамалуй О. О.

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.

та представників:

позивача - особисто, Богач А.А.

відповідача - Пужляков Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2026

(головуючий - Бучинська Г.Б., судді Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.)

та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2026

(головуючий - Бучинська Г.Б., судді Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.)

та рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.03.2026

(суддя - Заверуха С.В.)

та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.03.2026

(суддя - Заверуха С.В.)

у справі 924/49/26

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний"

про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ "Приозерний", оформлених протоколами 05/12/2021 від 05.12.2021, 6 від 17.02.2022, 8 від 14.12.2023,

ВСТАНОВИВ:

У зв`язку із відпусткою судді Баранця О.М. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.08.2026.

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" (далі - ОСББ"Приозерний", відповідач) про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ "Приозерний", оформлених протоколами 05/12/2021 від 0512.2021 року, 6 від 17.02.2022 року, 8 від 14.12.2023 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивача на управління будинком, зважаючи на ігнорування заяви позивача про його участь в управлінні будинком, а також, відсутність документів, на підставі яких визначено осіб співвласників, які на дату проведення загальних зборів могли приймати участь та голосувати.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.03.2026 у задоволенні позову відмовлено.

4 . Суд першої інстанції вказував на те, що обставини щодо правомірності проведення спірних зборів, наявності необхідної кількості голосів співвласників для прийняття відповідних рішень, а також наслідків неналежного повідомлення позивача вже були предметом дослідження у справі 924/332/25 між тими самими сторонами, за результатами розгляду якої рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2025, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, частково задоволено позов та надано оцінку оспорюваним рішенням загальних зборів, а тому доводи позивача щодо відсутності належної бази даних співвласників, неможливості встановлення кворуму та використання інформаційних довідок, складених після проведення зборів, не спростовують встановлених судом обставин та не можуть бути підставою для повторного перегляду тих самих питань. Судом встановлено, що позивачем не доведено порушення його прав оспорюваними рішенням загальних зборів.

5 . Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.03.2026 задоволено частково клопотання ОСББ про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі. Стягнуто з позивача на користь відповідача 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.

6 . Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.03.2026 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.03.2026 залишено без змін.

7. Додатковою постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 заяву ОСББ про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з позивача на користь відповідача 3250 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції. В задоволені решти заяви відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

8. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати Постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.05.2026, додаткову постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 27.05.2026, рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.03 2026 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.03.2026 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

9. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій по суті спору, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права, ст. 10 Закону України ?Про ОСББ?, ст.ст. 75, 86 ГПК України, без урахування правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі 908/2085/21, від 18.10.2023 у справі 903/90/23.

10. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди встановили обставини, що мають значення для справи, на підставі недосліджених первинних доказів (листків письмового опитування), а Господарський суд Хмельницької області розглянув справу за відсутності позивача, щодо якого були наявні підтверджені поважні причини неявки (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

11 . Разом з цим, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження додаткового рішення і додаткової постанови у цій справі скаржник зазначає, що додаткове рішення і постанова є невід`ємними складовими основних судових рішень, а враховуючи порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті судових рішень по суті спору, такі додаткові рішення та постанова також підлягають скасуванню.

Позиція інших учасників справи

12. Відповідач подав відзив, у якому заперечив проти доводів скаржника та просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Крім того у відзиві відповідачем заявлений попередній орієнтований розрахунок витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 15 000,00 грн

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

13 Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 193484324 від 17.12.2019 року, за ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстровано нежитлове приміщення (для медичної практики) загальною площею 143,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дата державної реєстрації права власності: 12 лютого 2018 року.

14. Згідно з випискою від 21.12.2021 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 14 березня 2016 року була проведена державна реєстрація юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" за адресою: АДРЕСА_1.

15. Відповідно до пункту 1.1 розділу І статуту ОСББ "Приозерний", затвердженого установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку, протокол 1 від 23 лютого 2016 року (далі - статут), визначено, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" (далі - об`єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

16 . За умовами пункту 3.1 статуту органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання.

17 . Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (пункт 3.1.1 статуту).

18 . Згідно з пунктом 3.2 статуту вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Пунктом 3.3 статуту передбачено, що загальні збори скликаються та проводяться згідно з вимогами цього статуту та Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

19 . Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для усіх співвласників (пункт 3.4 статуту). Відповідно до пункту 3.8 статуту для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління та його кількісний склад. Правління об`єднання затверджується загальними зборами. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом.

20 . За умовами пункту 3.12 статуту правління об`єднання зі свого складу обирає голову правління і його заступника. Відповідно до пункту 3.18 статуту для здійснення контролю за фінансово - господарською діяльністю правління об`єднання на загальних зборах обирається з числа співвласників ревізійна комісія (ревізор) або приймається рішення про залучення аудитора.

21 . Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються загальними зборами. Рішення загальних зборів співвласників про затвердження річного звіту, кошторису видатків і надходжень, розмірів внесків та платежів співвласників приймаються з урахуванням висновків ревізійної комісії (ревізора) або аудитора (пункт 3.19 статуту).

22. Згідно з пунктом 4.1 статуту загальні збори (збори співвласників) скликаються не рідше одного разу на рік, як правило, по закінченні календарного року для розгляду наслідків діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

23 . Пунктом 4.2 статуту визначено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.

Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний.

Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники.

Власник або представник співвласника (співвласників) квартири чи нежитлового приміщення незалежно від кількості співвласників квартири чи нежитлового приміщення та їх площі під час голосування на загальних зборах має один голос від квартири або нежитлового приміщення.

24. Відповідно до пункту 4.3 статуту до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема: обрання членів правління об`єднання, питання про використання спільного майна, затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішень про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; порядок управління та користування спільним майном; передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна; реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 2/3 загальної кількості усіх власників (представників). З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більш як 1/2 загальної кількості співвласників (представників).

25. У пункті 4.3.1 статуту зазначено, що рішення загальних зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався").

26 . Якщо під час проведення загальних зборів співвласників для прийняття рішення не набрано необхідної кількості голосів ("за", "проти", "утримався"), проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими (пункт 4.4 статуту).

27. Згідно з пунктом 4.4.1 статуту письмове опитування співвласників проводиться ініціатором зборів співвласників (правлінням ініціативною групою), в порядку встановленому загальними зборами.

28 . Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень (пункт 4.4.2 статуту).

29 . Відповідно до пункту 4.4.3 статуту письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листів - опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири, нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь на питання ("за", "проти" "утримався"), особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.

30 . За умовами пункту 4.4.5 рішення приймаються шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, отриманні під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за", "проти", "утримався"). За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо усіх питань.

Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

31 . Згідно з пунктом 4.5.4 статуту рішення загальних зборів може бути оскаржено в судовому порядку.

32 . В пункті 8.1 статуту визначено, що співвласник об`єднання має право брати участь в управління об`єднанням у порядку, визначеному Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"; обирати та бути обраним до статутних органів об`єднання.

33 . 05.12.2021 року відбулись загальні збори ОСББ "Приозерний" по АДРЕСА_1, оформлені протоколом 05/12/2021. У протоколі зазначено, що загальна кількість квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 125, у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 63 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку в кількості 82.

34 . На зборах прийняті наступні рішення: 1. Обрати головою зборів ОСОБА_2 та секретарем зборів ОСОБА_3 (за - 81 голос, проти - 1, відсутні - 43); 2. Обрати ревізійну комісію ОСББ "Приозерний" у складі: голови комісії ОСОБА_4 , членів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (за - 81 голос, проти - 1 , відсутні - 43); 3.Обрати членів правління у складі трьох чоловік, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (за - 81 голос, проти - 1 , відсутні - 43); 4. Звільнити голову правління ОСББ "Приозерний" ОСОБА_9 з 05 грудня 2021 року та доручити членам правління ОСББ "Приозерний" обрати нового голову правління ОСББ "Приозерний" зі свого складу з 06 грудня 2021 року (за - 81 голос, проти - 1 , відсутні - 43).

35 . До протоколу 05/12/2021 від 05.12.2021 долучені результати голосування на зборах співвласників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 , в якому визначена загальна кількість приміщень 125, ПІБ власника, загальна площа кожного з приміщень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна, результати голосування, скріплені підписом співвласника. У графі документ, що підтверджує право власності на квартиру/нежитлове приміщення, вказано інформаційна довідка 289373532 від 09.12.2021 року.

36 . Також, 17.02.2022 відбулись загальні збори співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний", які оформлені протоколом 6.

37 . На зборах прийняті наступні рішення, зокрема: 2. Встановити однаковий тариф/внесок для всіх власників житлових та нежитлових приміщень (за - 64 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3873 кв.м., проти - 2 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 184,5 кв.м., утримались - 1 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень якого становить 3,2 кв.м.); 3. Збільшити тариф для всіх власників житлових та нежитлових приміщень до 5,50 грн за кв.м. з 01 березня 2022 року (за - 63 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3744,9 кв.м., проти - 3 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 250,2 кв.м., утримались - 1 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень якого становить 65,6 кв.м.); 5.Затвердити кошторис ОСББ "Приозерний" на 2022 рік (за - 65 співвласники, проти - 1 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 40,6 кв.м., утримались - 1 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень якого становить 143,9 кв.м.); 6.Об`єднати сміттєві майданчики будинків АДРЕСА_1 та перемістити його ближче до проїзної частини АДРЕСА_1 (за - 67 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4060,7 кв.м., проти - 0 співвласники, утримались - 0 співвласник. Рішення з питання 4 порядку денного не було прийнято, оскільки не набрало необхідної кількості голосів.

У протоколі зазначена загальна кількість співвласників будинку - 92; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень - 5466,5 кв.м; у зборах взяли участь особисто та або через представників співвласники в кількості 67 осіб загальною площею 4060,7 кв.м.; у письмовому опитуванні взяли участь 35 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 2113,8 кв.м. Також вказано, що до протоколу додається додаток 1 з поіменним голосуванням по кожному із питань.

У додатку до протоколу відображені результати голосування по питаннях порядку денного загальних зборів. У графі документ, що підтверджує право власності на квартиру/нежитлове приміщення, вказано інформаційна довідка 289373532 від 09.12.2021.

38 . Крім того, 14.12.2023 відбулись загальні збори співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний", оформлені протоколом 8, на яких були прийняті наступні рішення:

1. Обрати головою зборів ОСОБА_2, секретарем зборів ОСОБА_10 (за - 113 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5601,3 кв.м., проти - 0 співвласники, утримались - 0 співвласники). 3. Затвердити внесок на утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території в розмірі 6,00 грн/м.кв. з 01 січня 2024 року (за - 109 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5281,2 кв.м., проти - 3 співвласники, утримались - 1 співвласник); 5. Затвердити кошторис ОСББ "Приозерний" на 2024 рік (за - 112 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5457,4 кв.м., проти - 0 співвласники, утримались - 1 співвласник); 6.Звернутись до Хмельницької міської ради з заявою на право постійного користування прибудинковою територією по АДРЕСА_2 (за - 110 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5423,9 кв.м., проти - 2 співвласники, утримались - 1 співвласник); 7. Встановити обмежуючі прилади на в`їзді та виїзді в/з подвір`я будинку у відповідності до вимог чинного законодавства (за - 110 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5423,9 кв.м., проти - 2 співвласники, утримались - 1 співвласник).

У протоколі зазначена загальна кількість співвласників будинку - 150; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень - 7959,8 кв.м; у зборах взяли участь особисто та або через представників співвласники в кількості 20 осіб загальною площею 1298,70 кв.м.; у письмовому опитуванні взяли участь 93 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 4302,6 кв.м. Також вказано, що до протоколу додається додаток 1 з поіменним голосуванням по кожному із питань.

У додатку до протоколу відображені результати голосування по питаннях порядку денного загальних зборів. У графі документ, що підтверджує право власності на квартиру/нежитлове приміщення, вказано інформаційна довідка 359163592 від 20 грудня 2023 року.

39 . 28.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ, оформлених протоколами 05/12/2021 від 05.12.2021 року, 6 від 17.02.2022 року, 8 від 14.12.2023 року, рішення засідання правління та скасування реєстраційної дії.

40 . Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2025 року у справі 924/332/25 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Приозерний", оформлене протоколом 05/12/2021 від 05.12.2021 року, в частині обрання до складу ревізійної комісії ОСББ "Приозерний" ОСОБА_5 (пункт 2 порядку денного); визнано недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Приозерний", оформлене протоколом 8 від 14.12.2023 року, в частині затвердження внеску на утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі 6 грн/кв.м з 01.01.2024 року (пункт 3 порядку денного); визнано недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Приозерний", оформлене протоколом 9 від 19.12.2024 року, в частині встановлення з 01.01. 2025 року розміру внеску в сумі 6,50 грн за кв.м на місяць (пункт 4 порядку денного). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Також стягнуто з ОСББ "Приозерний" в дохід Державного бюджету України 9 084 грн судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2025, а також додаткові рішення від 12.08.2025 та 25.08.2025 у справі 924/332/25 залишено без змін.

У подальшому постановою Верховного Суду від 17.12.2025 у справі 924/332/25 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2025, рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2025 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а також додаткові рішення від 12.08.2025 та 25.08.2025 залишено без задоволення, а зазначені судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

41. Перевіривши повноту встановлення судами першої і апеляційної інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

42. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

43. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

44. Так самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

45 . Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

46. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

47. Відповідно до частин першої та другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

48. Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

49. Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

50. Верховний Суд неодноразово зазначав, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

51. Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

52. Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

53. Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

54. Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, скрізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

55. Судами встановлено, що позивач оспорює рішення загальних зборів ОСББ оформлених протоколами 05/12/2021 від 05.12.2021, 6 від 17.02.2022 та 8 від 14.12.2023. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилався на те, що на момент проведення спірних загальних зборів була відсутня належним чином сформована та підтверджена база даних щодо складу співвласників будинку, належних їм об`єктів нерухомості та відповідних площ, що, на його переконання, унеможливлювало достовірне визначення кворуму, кількості голосів співвласників, результатів голосування та належне оформлення додатків до протоколів загальних зборів. У зв`язку з цим позивач вважав, що спірні протоколи загальних зборів оформлені за відсутності належного документального підтвердження правомочності їх проведення.

56. Верховний Суд зазначає, що для визнання недійсними рішень зборів співвласників, що оскаржуються з підстав порушення порядку скликання та проведення зборів, зокрема з підстав неповідомлення про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як співвласника оспорюваним рішенням зборів. Тобто суду необхідно з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням зборів.

57. Подібний правовий висновок також викладено у постановах Верховного Суду від 22.09. 2022 у справі 924/1146/21, від 17.11.2022 у справі 904/7841/21 та від 24.11.2022 у справі 914/343/22.

58. Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі 910/15071/20, від 03.11.2020 у справі 916/3133/17, від 12.02.2020 у справі 916/1253/19 не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних (установчих) зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

59 . Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів або в разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів. Такі ж правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.11.2023 у справі 917/1891/21, від 12.02.2025 у справі 521/16579/18.

60. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

61. Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону).

62. Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

63. Отже, Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

64 . Судами встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.12.2021, 14.03.2016 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" за адресою: АДРЕСА_2 .

65 . Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 193484324 від 17.12.2019, за ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстровано нежитлове приміщення (для медичної практики) загальною площею 143,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

66. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

67. За приписами частини другої статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

68 . За змістом частини 1 статті 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник має право, зокрема: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства.

69. Таким чином, управління майном багатоквартирного будинку є правом (та відповідно обов`язком) власників приміщень у багатоквартирному будинку, яке може реалізовуватися та виконуватися ними, зокрема, через об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, створене в цьому будинку.

70. Водночас, визначення порядку управління багатоквартирним будинком, є невід`ємною складовою реалізації прав та виконання обов`язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо належного утримання та управління спільним майном, що здійснюється за їх безпосереднім волевиявленням.

71. Згідно приписів статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

72 . Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

73 . Порядок повідомлення співвласників ОСББ "Приозерний" про проведення загальних зборів визначений в пункті 4.2 статуту ОСББ "Приозерний", яким закріплено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний.

74 . Cудами враховано, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31.07. 2025 у справі 924/332/25, встановлено обставини щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 про скликання загальних зборів ОСББ "Приозерний", проведених 05.12. 2021, 17.02. 2022 та 14.12.2023, у порядку та спосіб, передбачені статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пунктом 4.2 Статуту ОСББ.

75 . При цьому, Верховний Суд звернув увагу, що участь співвласника у діяльності загальних зборів не обмежується лише голосуванням, а включає також можливість брати участь в обговоренні питань порядку денного та внесенні відповідних пропозицій. Водночас сам по собі факт неповідомлення співвласника про проведення загальних зборів не є безумовною та самостійною підставою для визнання прийнятих рішень недійсними.

76 . Для визнання недійсними рішень зборів співвласників, що оскаржуються з підстав порушення порядку скликання та проведення зборів, зокрема з підстав неповідомлення про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як співвласника оспорюваним рішенням зборів. Тобто суду необхідно з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням зборів.

77. Подібний правовий висновок також викладено у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі 924/1146/21, від 17 листопада 2022 року у справі 904/7841/21 та від 24 листопада 2022 року у справі 914/343/22.

78. Крім того надаючи оцінку підставам позову щодо відсутності, на час проведення зборів, належним чином сформованої та підтвердженої бази даних щодо складу співвласників будинку, належних їм об`єктів нерухомості та відповідних площ, що, унеможливлювало достовірне визначення кворуму, судами зазначено наступне.

79. Відповідно до частин чотирнадцятої-п`ятнадцятої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п`ятнадцятою цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

80. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами чотирнадцятою та п`ятнадцятою статті 6 цього Закону (частина дванадцята статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

81 . У пункті 4.2 статуту ОСББ "Приозерний" передбачено, що власник або представник співвласника (співвласників) квартири чи нежитлового приміщення незалежно від кількості співвласників квартири чи нежитлового приміщення та їх площі під час голосування на загальних зборах має один голос від квартири або нежитлового приміщення. Вказані положення узгоджуються із приписами Закону України "Про ОСББ".

82. Відповідно до частин тринадцятої-п`ятнадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об`єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об`єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об`єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об`єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення загальних зборів об`єднання про відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами вважаються прийнятими, якщо за них проголосували співвласники, які разом мають більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників.

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами чотирнадцятою та п`ятнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.

83 . У пункті 4.3 статуту ОСББ "Приозерний" передбачено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; порядок управління та користування спільним майном; передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна; реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 2/3 загальної кількості усіх власників (представників). З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більш як 1/2 загальної кількості співвласників (представників).

84 . Також положеннями пунктів 4.3.1, 4.4.1 - 4.4.5 статуту ОСББ "Приозерний" визначений порядок проведення голосування, в тому числі і шляхом письмового опитування.

85. Судами враховано, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2025 у справі 924/332/25, досліджувалися обставини проведення загальних зборів ОСББ "Приозерний", оформлених протоколом 6 від 17.02.2022, зокрема щодо прийняття рішень стосовно встановлення нових тарифів внесків та формування ремонтного фонду. За результатами дослідження додатків до протоколу 6 від 17.02.2022 у справі 924/332/25 встановлено, що рішення з усіх питань порядку денного прийнято за наявності кворуму, визначеного Статутом ОСББ "Приозерний". Також, під час розгляду справи 924/332/25 судами досліджувалися обставини проведення загальних зборів ОСББ "Приозерний", оформлених протоколом 8 від 14.12.2023, за рішення щодо питання 3 порядку денного загальних зборів від 14.12.2023 проголосувало менше двох третин загальної кількості співвласників, що стало підставою для визнання таких рішень недійсними у відповідній частині.

Також судами враховано, що у справі 924/332/25 рішення загальних зборів ОСББ "Приозерний", оформлене протоколом 05/12/2021 від 05.12.2021, визнано недійсним лише в частині обрання до складу ревізійної комісії ОСББ "Приозерний" ОСОБА_5 . В іншій частині заявлених позовних вимог щодо рішень, прийнятих на загальних зборах 05.12.2021 судом було відмовлено.

86. Судами у справі, що розглядається, обґрунтовано відхилено доводи позивача про те, що на момент проведення спірних загальних зборів була відсутня підтверджена база даних щодо складу співвласників будинку та належних їм часток (площ), що, на думку позивача, унеможливлювало правомірне визначення кворуму, кількості голосів, результатів голосування та належне оформлення додатків до протоколів загальних зборів. Так, судами зазначено, що вказані аргументи позивача не підтверджені належними та допустимими доказами, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про відсутність кворуму під час проведення загальних зборів ОСББ "Приозерний", оформлених протоколами 05/12/2021 від 05.12.2021, 6 від 17.02.2022 та 8 від 14.12.2023. При цьому, суди вказали, що інформаційні довідки 289373532 від 09.12.2021 та 359163592 від 20.12.2023 самі по собі не можуть свідчити про відсутність кворуму саме станом на дату проведення загальних зборів 05.12.2021, 17.02.2022 та 14.12.2023, оскільки не підтверджують відповідних обставин у момент проведення таких зборів.

87. Отже, судами встановлено, що позивачем не надано допустимих доказів того, що прийняття оспорюваних рішень призвело до конкретного порушення майнових чи немайнових прав позивача або позбавило його можливості реалізувати права співвласника у спосіб, який би обумовлював необхідність визнання відповідних рішень недійсними.

88. Таким чином, не встановивши факту порушення оспорюваними рішеннями загальних зборів конкретних прав та законних інтересів позивача, тоді як, доводи останнього фактично зводяться до незгоди із самою наявністю спірних рішень та порядком їх прийняття, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

89. Встановивши зазначене, суди попередніх інстанцій зробили обґрунтовані висновки щодо відсутності підстав для задоволення позову у цій справі.

90 . Суд касаційної інстанції вважає безпідставним посилання скаржника на неправильне застосування судами попередніх інстанцій ст. 10 Закону України ?Про ОСББ?, ст.ст. 75, 86 ГПК України, та неврахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі 908/2085/21, від 18.10.2023 у справі 903/90/23.

91 . Так, у справі 908/2085/21 предметом спору були вимоги позивача про визнання недійсними рішень установчих зборів ОСББ, оформлених протоколом 1 від 27.12.2020. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що установчі збори скликані та проведені з порушенням вимог ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" - ініціативною групою ОСББ не дотримано порядку повідомлення всіх співвласників про проведення установчих зборів 27.12.2020, чим порушено право позивача на добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки щодо створення вказаного ОСББ (позбавлено можливості реалізувати своє право співвласника будинку). У спірному протоколі установчих зборів, яким оформлені прийняті на зборах рішення, зазначено, що загальна кількість співвласників становить 89 осіб, у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласників будинку - 42 особи, а у письмовому опитуванні - 9 осіб; у листках письмового опитування та голосування зазначено 60 квартир та одне нежитлове приміщення. Відповідно до норм чинного законодавства усі зазначені приміщення повинні бути приватизовані, однак з відповіді заступника голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району вбачається, що на день проведення установчих зборів приватизовано було всього 20 квартир, що свідчить про відсутність кворуму при проведенні установчих зборів. Спірний протокол установчих зборів не відповідає наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 203 від 25.08.2015 "Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку", оскільки у листках голосування з питань порядку денного та письмового опитування зазначено неповні дані правовстановлюючих документів співвласників. У справі 908/2085/21, Верховний Суд, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у задоволенні позову, зокрема зазначив, що позивачка, вказуючи на неповідомлення її про проведення установчих зборів, просить скасувати рішення, прийняті на цих установчих зборах, не обґрунтовує порушення її права на участь у створенні юридичної особи, а фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи шляхом скасування юридичної підстави створення ОСББ. Встановивши відсутність порушення спірними рішеннями установчих зборів прав позивачки, апеляційний господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову.

92 . Таким чином судові рішення у справі 908/2085/21 прийнято за інших обставин справи встановлених судами. А тому є безпідставним посилання скаржника на правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові у справі 908/2085/21.

93. Що стосується доводів скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій у цій справі правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі 903/90/23, то Суд зазначає, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо постанови Верховного Суду від 18.10.2023 у справі 903/90/23.

94 . Таким чином, доводи скаржника про неправильне застосування судами ст. 10 Закону України ?Про ОСББ?, ст.ст. 75, 86 ГПК України, та неврахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі 908/2085/21, від 18.10.2023 у справі 903/90/23, не знайшли свого підтвердження, а тому не можуть бути підставами для скасування судових рішень у справі.

95. Разом з цим, стосовно визначеної скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень у справі, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд зазначає таке.

96. Обґрунтовуючи наведену підставу касаційного оскарження, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

97. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

98 . Проте, як уже зазначалося, скаржником необґрунтовано належним чином підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а тому, такі підстави не отримали підтвердження, після відкриття касаційного провадження, у зв`язку з чим, доводи як неналежне дослідження зібраних у справі доказів відхиляються судом касаційної інстанції. При цьому, доводи касаційної скарги наведені в обґрунтування підстави касаційного оскарження передбаченої п. 4 частини другої ст. 287 ГПК України, також зводяться до незгоди скаржника із наданою судом оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що суперечить положенням ст. 300 ГПК України.

99. При цьому саме тільки посилання скаржника на те, що суди не в повному обсязі дослідили докази та не з`ясували дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів судові рішення.

100. Разом з цим, доводи скаржника про допущення судами попередніх інстанцій порушень вимог процесуального законодавства зводяться до намагання скаржника спонукати Суд надати переоцінку встановленим судами обставинам та наданим сторонами доказам, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України.

101. Крім того суд касаційної інстанції відхиляє доводи позивача про розгляд справи у суді першої інстанції за відсутності представника позивача. Так, суд першої інстанції розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи зазначив, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, як визначено положеннями ст. 202 ГПК України. Ураховуючи розумність строків розгляду судового спору, беручи до уваги відсутність клопотань сторін про долучення додаткових доказів (крім долучених судом), а також доказів неможливості відповідачем направити в судове засідання у цій справі іншого представника, зважаючи на відсутність доказів на підтвердження хвороби позивача та участі представника позивача у процесуальних діях у кримінальному провадженні 12026240000000045, суд з метою недопущення затягування строків вирішення спору, виснував, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, отже, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

102. Щодо оскарження додаткового рішення, яке залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції та додаткової постанови, Верховний Суд зазначає таке.

103. Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.03.2026, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2026, заяву відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу задоволено частково. Стягнуто з позивача на користь відповідача 5 000,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.

104. Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 заяву відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу в сумі 3 250,00 грн.

105. Так, положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

106. Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване нормами статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК України , відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

107. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

108. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

109. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

110. Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

111. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

112. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

113. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

114. Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

115. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

116. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

117. Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

118. Як встановлено судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підтвердження понесених витрат в суді першої інстанції відповідачем надано копію договору укладеного 01.10.2024 між ним (клієнт) та адвокатом Величко В.І. (далі - адвокат) про надання правничої допомоги (далі - договір), предметом якого згідно з п. 1.1 є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів в місцевих судах України (місцевих загальних судах та місцевих господарських судах). Також, 13.03.2026 між сторонами підписано акт приймання - передачі наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги.

119. Дослідивши надані відповідачем докази, врахувавши предмет та підстави позовних вимог, а також складність справи, обсяг підготовлених представником відповідача процесуальних документів, оцінюючи фактичні витрати Об`єднання з урахуванням всіх аспектів цієї справи, беручи до уваги, зокрема, викладені позивачем заперечення проти стягнення з нього витрат на оплату послуг адвоката, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд виснував, що розмір витрат на правову допомогу, визначений в акті приймання-передачі наданих адвокатських послуг не відповідає критеріям справедливості та співмірності, отже, місцевий господарський суд, реалізуючи надані йому процесуальні повноваження щодо оцінки співмірності судових витрат, зробив висновок про необхідність часткового зменшення заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу з 7 500 грн до 5 000 грн, зокрема врахувавши обставини, пов`язані з відсутністю підстав для задоволення підготовленого представником відповідача клопотання про відмову у відкритті провадження у справі 924/49/26, а також необхідність забезпечення балансу інтересів сторін.

120 . Разом з цим, ухвалюючи додаткову постанову суд апеляційної інстанції встановив, що на підтвердження обсягу наданої відповідачу у суді апеляційної інстанції професійної правничої допомоги та розміру витрат, що підлягають сплаті, представником ОСББ "Приозерний" подано копії: договору про надання правничої допомоги від 20.04.2026, акт приймання-передачі наданих послуг від 19.05.2026 року, рахунок 19/05 від 19.05.2026 на оплату правничих послуг, згідно з договором про надання правничої допомоги від 20.04.2026 на загальну суму 6500,00 грн.

Апеляційний суд дослідивши подані відповідачем докази та вчинені адвокатом дії під час розгляду справи, у системному взаємозв`язку з приписами частини п`ятої статті 129 ГПК України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", виходячи з критеріїв реальності, необхідності, розумності, обґрунтованості та пропорційності таких витрат, а також враховуючи характер спору, обсяг наданих адвокатом послуг, кількість підготовлених процесуальних документів та участь представника відповідача в одному судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційний суд зробив висновок, що заявлена до стягнення сума 6500,00 грн є завищеною щодо іншої сторони та не повною мірою відповідає критерію розумності. Отже, з урахуванням наведених критеріїв оцінки судових витрат, апеляційний суд зробив висновок про наявність підстав для часткового задоволення заяви ОСББ "Приозерний" та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Приозерний" 3250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції. У решті заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд відмовив.

121. Так, Верховний Суд наголошує, що надані відповідачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

122. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справі "Єчюс проти Литви").

123. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

124. Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п.33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі 910/12876/19).

127. За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

125. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

126. Верховний Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.

127. З матеріалів справи та змісту оскаржуваних додаткового рішення та додаткової постанови вбачається, що як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу таких витрат, керуючись зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зробили правомірний висновок про часткове задоволення заяв відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

128. Верховний Суд при касаційному перегляді додаткового рішення суду першої інстанції, додаткової постанови суду апеляційної інстанції, не виявив порушень судами приписів статей 126, 129 ГПК України, які б призвели до ухвалення судами незаконних рішень.

129. Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

130. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.

131. За таких обставин, перевіривши застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд констатує про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

132. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

133. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

134. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків судів першої і апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі судових рішень.

135. За таких обставин, доводи касаційної скарги, не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення, додаткове рішення, постанова і додаткова постанова - без змін.

Розподіл судових витрат

136. Враховуючи викладене, судовий збір за розгляд касаційної скарги на підставі статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2 . Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2026, додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2026, рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.03.2026 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.03.2026 у справі 924/49/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді С.В. Бакуліна

О.О. Мамалуй