Ухвала in case no. 623/3335/17

УХВАЛА

28 серпня 2026 року

м. Київ

справа 623/3335/17

провадження 51 - 6154 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 , з клопотаннями про поновлення строку на касаційне оскарження,

встановив:

За вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 листопада 2019 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, за ч. 2 ст. 187 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна.

На підставі частин 1, 2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією майна, що є його власністю.

Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів та процесуальних витрат.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року зазначений вирок місцевого суду залишив без змін.

Постановою Верховного Суду від 09 червня 2021 року касаційну скаргу захисника залишено без задоволення, а вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 листопада 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року стосовно ОСОБА_4 - без зміни.

Засуджений ОСОБА_4 неодноразово звертався з касаційними скаргами.

Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року касаційна скарга була повернута йому на підставі п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК.

Верховний Суд ухвалою від 10 листопада 2022 року поновив ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 листопада 2019 року та ухвали Харківського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року щодо нього, касаційну скаргу залишено без руху, відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК, та надано строк на усунення недоліків. Проте, засуджений, будь - яких матеріалів на виконання ухвали суду від 10 листопада 2022 року до Верховного Суду не надіслав, у зв`язку із чим ухвалою Суду від 13 березня 2023 року касаційна скарга була повернута відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК.

Засуджений ОСОБА_4 повторно звернувся з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд вищевказаних судових рішень у касаційному порядку та клопотанням, у якому просить поновити йому строк на касаційне оскарження. Своє клопотання мотивує тим, що вчасно не мав можливості звернутися з касаційною скаргою, оскільки розпочалася війна (повномаштабне вторгнення РФ), а він перебував у такому стані, що не дозволено було йому подати касаційну скаргу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

За приписами ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК строк також міститься уст. 116 вказаного Кодексу.

Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску засудженим строку на касаційне оскарження, колегія суддів виходить із наступного.

Як убачається з матеріалів провадження за касаційною скаргою, ухвала апеляційного суду була постановлена за участі самого засудженого та його захисника, яким, було роз`яснено порядок та строк оскарження цього судового рішення. Засуджений ОСОБА_4 отримав ухвалу апеляційного суду 22 жовтня 2020 року, строк касаційного оскарження цього рішення закінчився 22 січня 2021 року.

При цьому ОСОБА_4 звертався з касаційною скаргою 04 січня 2021 року, яка була залишена без руху ухвалою від 18 січня 2021 року і надано йому строк на усунення недоліків. Однак 08 лютого 2021 року касаційна скарга була повернута на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК.

Ухвалою від 10 листопада 2022 року Судом поновлено ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження вироку та ухвали щодо нього, а касаційну скаргу залишено без руху, у відповідності ч. 1 ст. 429 КПК та надано строк на усунення недоліків. Проте, засуджений будь - яких матеріалів на виконання ухвали суду від 10 листопада 2022 року до Верховного Суду не надіслав, у зв`язку із чим ухвалою Суду від 13 березня 2023 року касаційна скарга була повернута на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК.

Так, більш ніж через три роки (3 роки 5 місяців), після того як засудженому ОСОБА_4 було поновлено строк на касаційне оскарження, останній повторно звернувся з клопотанням про поновлення такого строку, з вказаними підставами, за якими йому вже було поновлено строк 10 листопада 2022 року. При цьому інших поважних причин ним не зазначено.

Так, поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені скаржником.

У той же час, подане повторно клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не містить будь-якого обґрунтування підстав для поновлення цього строку, оскільки переконливих аргументів на підтвердження поважності причин, через які засуджений не мав об`єктивної можливості подати касаційну скаргу протягом трьох місяців із дня оголошення рішення апеляційного суду, за текстом поданої касаційної скарги та клопотання не наведено.

Отже, зі змісту клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вбачається, що засудженим не наведено будь-яких обставин, у розумінні ст.117 КПК, які б не залежали від його волевиявлення, та були б пов`язані з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що завадили йому своєчасно звернутися з касаційною скаргою.

За таких обставин, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути засудженому, оскільки вона подана після закінчення строку касаційного оскарження, а підстав для його поновлення немає.

Відповідно до ч. 4 ст. 429 КПК повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Крім того, у разі повторного звернення засудженому слід врахувати, що касаційна скарга має відповідати вимогам ст. 427 КПК

Водночас Суд роз`яснює, що для складання та подання клопотання, касаційної скарги засуджений може скористатись правничою допомогою. У разі недостатності коштів засуджений може скористатися безоплатною правничою допомогою, звернувшись до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правничою допомоги.

Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Відмовити засудженому ОСОБА_4 в поновленні строку на касаційне оскарження судових рішень щодо нього .

Повернути касаційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_3