Постанова in case no. 380/24147/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року

м. Київ

справа 380/24147/24

касаційне провадження К/990/30602/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року (головуючий суддя - Потабенко В.А.)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бруновська Н.В.; судді - Хобор Р.Б., Шавель Р.М.)

у справі 380/24147/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Львівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач; платник) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 липня 2024 року 29345/13-01-24-05, від 04 липня 2024 року 29346/13-01-24-08, від 04 липня 2024 року 29330/13-01-24-08, від 04 липня 2024 року 29347/13-01-24-08.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 20 березня 2025 року адміністративний позов задовольнив повністю.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 червня 2025 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вартість бази відпочинку та земельної ділянки, що передана ОСОБА_1 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ТАОР , визначено на підставі висновку про вартість майна від 09 серпня 2016 року суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 . Вартість нерухомого майна відповідно до вказаної оцінки станом на 09 серпня 2024 року становила 49877000,00 грн.

При цьому суди звернули увагу на те, що відповідач не ставив під сумнів відповідність договірної оцінки нерухомого майна, переданого до статутного капіталу, ринковим цінам на таке нерухоме майно на дату його внесення позивачем до статутного капіталу.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що в період, охоплений перевіркою (2016 рік), у ОСОБА_1 відсутній інвестиційний прибуток із відчуження інвестиційного активу (100 % частки у статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ТАОР ), оскільки сума витрат на придбання цього інвестиційного активу (витрат на формування статутного капіталу шляхом передачі нерухомого майна) склала 49877000,00 грн та є рівною отриманому доходу від продажу 100 % частки Товариства з обмеженою відповідальністю ТАОР у грудні 2016 року на рівні 49877000,00 грн. Отже, фінансовий результат (прибуток) операцій з інвестиційними активами відсутній.

ГУ ДПС у Львівській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що під час розгляду справи в попередніх судових інстанціях представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 отримала розглядувані об`єкти нерухомого майна на підставі договорів купівлі-продажу, однак до матеріалів справи не надано жодних підтверджуючих документів, а судами у супереч твердженням контролюючого органу не досліджено відповідні обставини та не витребувано докази, що позбавляє можливості дослідити обставини, що безпосередньо впливають на правильне вирішення справи.

Верховний Суд ухвалою від 01 вересня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Львівській області.

22 вересня 2025 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона зазначила, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 04 червня 2024 року 23213/13-01-24-08-03/3115408147.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 04 липня 2024 року прийнято податкові повідомлення-рішення: 29345/13-01-24-05, згідно з яким внаслідок порушення підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164, підпункту 167.5.1 пункту 167.5 статті 167, підпунктів 170.2.1, 170.2.2 пункту 170.2 статті 170, пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 8977860,00 грн за основним платежем та 2244465,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; 29346/13-01-24-08, згідно з яким внаслідок порушення пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.8 пункту 164.2 статті 164, підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 748155,00 грн за основним платежем та 187038,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; 29330/13-01-24-08, згідно з яким внаслідок порушення пунктів 44.1, 44.3, 44.5, 44.6 статті 44 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020,00 грн; 29347/13-01-24-08, згідно з яким внаслідок порушення підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункту в пункту 176.1 статті 176, пункту 177.11 статті 177, пункту 179.1 статті 179 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 340,00 грн.

Підставою для прийняття названих актів індивідуальної дії послугували висновки контролюючого органу про завищення позивачем за 2016 рік витрат на придбання інвестиційного активу на загальну суму 49877000,00 грн та заниження фінансового результату операцій з інвестиційними активами в розмірі 49877000,00 грн, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору від операцій з інвестиційними активами.

Такі доводи обґрунтовано тим, що 15 серпня 2016 року платник внесла у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю ТАОР нерухоме майно, вартістю 49877000,00 грн, а в грудні 2016 року відчужила корпоративні права цього товариства Компанії ОБІКСУС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (OBIXUS ІVESTMENTS LIMITED) за ціною 44889300,00 грн (90 % частки у статутному капіталі) та ОСОБА_3 за ціною 4987700,00 грн (10 % частки у статутному капіталі).

В акті перевірки зазначено, що на час здійснення контрольного заходу ОСОБА_1 жодних документів на підтвердження понесення витрат на придбання корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю ТАОР не представлено, чим порушено вимоги пунктів 44.1, 44.3, 44.5, 44.6 статті 44 ПК України - не забезпечено зберігання документів та не надано документи посадовим особам, які проводять перевірку.

Надаючи оцінку правовідносинам, щодо яких виник спір, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За правилами підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначені у пункті 170.2 статті 170 ПК України.

Так, відповідно до підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно з підпунктом 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Підпунктом 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України передбачено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від`ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу.

Отже, до складу інвестиційного прибутку включається позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, а до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

За правилами пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов`язані, зокрема, вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим.

У відповідності до зазначеної правової норми платник податку повинен вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, та отримувати і зберігати протягом строку давності документи первинного обліку.

Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 12 листопада 2020 року у справі 826/16334/15.

У розглядуваній ситуації судами встановлено, що 09 грудня 2016 року позивач відчужила 100 % корпоративних прав у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ТАОР за їхньою номінальною вартістю 49877000,00 грн, а саме: за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ТАОР від 09 грудня 2016 року 1 продана частка в розмірі 90 % за ціною 44889300,00 грн Компанії ОБІКСУС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (OBIXUS ІVESTMENTS LIMITED); за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ТАОР від 09 грудня 2016 року 2 продана частка в розмірі 10 % за ціною 4987700,00 грн фізичній особі ОСОБА_3 .

Вартість статутного капіталу і факт формування його позивачем, як установили суди, підтверджується висновком про вартість майна від 09 серпня 2016 року, актом приймання-передачі нерухомого майна для формування статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ТАОР від 15 серпня 2016 року, протоколом зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю ТАОР від 12 серпня 2016 року 1. Відомості про розмір статутного капіталу (49877000,00 грн) зазначено й в статуті Товариства з обмеженою відповідальністю ТАОР .

Доводи ж відповідача про ненадання договорів купівлі-продажу, на підставі яких ОСОБА_1 отримала розглядувані об`єкти нерухомого майна, не спростовують обставин фактичного понесення таких витрат при формуванні статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ТАОР , що підтверджується поданими платником документами та не спростовується контролюючим органом.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 04 липня 2024 року 29347/13-01-24-08, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 340,00 грн за несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2016 рік, то, як з`ясовано судовими інстанціями, контролюючим органом не надано доказів реєстрації відповідної декларації в реєстрах його вхідної кореспонденції, а відтак суди обґрунтовано поставили під сумнів факт існування (подання позивачем) декларації як такої.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у Львівській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова